Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/7915/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2023.
Дата набрання законної сили: 28.11.2023
Номер судового провадження: 11-сс/991/682/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017040000000531

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/7915/23
		Провадження №11-сс/991/682/23
		Суддя 1 інст. ОСОБА_1 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 листопада 2023 року місто Київ
		Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисників:    ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		підозрюваного ОСОБА_11 ,
		захисники: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не з`явилися, 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2023 року, якою закрито провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно підозрюваного  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровськ, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
		       за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-IV від 16 січня 2003 року; із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18 травня 2010 року, №4025-VI від 15 листопада 2011 року, №1702-VII від 14 жовтня 2014 року), ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,
		в с т а н о в и л а:
		 
		       Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2023 року провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно підозрюваного  ОСОБА_11 закрито, а підозрюваного звільнено. Судове рішення мотивоване тим, що строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не були продовжені, у зв`язку з чим досудове розслідування у ньому станом на дату повідомлення про підозру ОСОБА_11 і звернення детектива до слідчого судді з клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу здійснювалося органом досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування. Зокрема слідчим суддею зазначено, що останнім днем встановленого п.2 ч.2 ст.219 КПК України вісімнадцяти місячного строку проведення досудового розслідування до повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, є 07 вересня 2018 року, оскільки до цієї дати жодній особі у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру не було. У зв`язку з цим, постанова Генерального прокурора ОСОБА_14 від 25 вересня 2019 року про доручення здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні детективам НАБ України та постанова Генерального прокурора ОСОБА_15 від 11 січня 2021 року, якою були об`єднані матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року і №42018100000000448 від 11 травня 2018 року суперечать вимогам норм кримінального процесуального закону. Крім того, вказує, що відповідно до вимог п.п.2,3 ч.3 ст.294 КПК України, в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, повноваження на продовження строків досудового розслідування на 6 та 12 місяців у кримінальних провадженнях, у яких хоча б одній особі повідомлено про підозру, належать виключно слідчим суддям. Отже, постанови Генерального прокурора ОСОБА_15 від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року до 7 місяців (до 22 вересня 2021 року) і до 12 місяців (до 27 лютого 2022 року), відповідно, винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Також останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідно до постанови Генерального прокурора ОСОБА_15 від 13 вересня 2021 року, є 27 лютого 2022 року, оскільки у межах даного кримінального провадження починаючи з 22 лютого 2021 року була здійснена низка повідомлень про підозру особам, матеріали щодо яких були 19 серпня 2023 року виділені з цього кримінального провадження, тобто не до початку, а під час воєнного стану, що унеможливлює застосування ч.8 ст.615 КПК України, а після вказаного виділення матеріалів, строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у порядку, передбаченому нормами кримінального процесуального закону не продовжувалися. Слідчим суддею в ухвалі зазначено, що при розгляді цього клопотання він утримався від висновків щодо наявності обґрунтованої підозри, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики зазначені у клопотанні, а також недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з тим, що подання детективом клопотання поза межами строків досудового розслідування унеможливлює його розгляд по суті. 
		       14 вересня 2023 року та 22 вересня 2023 року електронною поштою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора та доповнення до неї, які відправлені 13 вересня 2023 року та 22 вересня 2023 року відповідно, в яких він просить ухвалу слідчого судді від 09 вересня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваного  ОСОБА_11  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави 53 680 000 грн з покладенням, у разі внесення застави, обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_16 ,  ОСОБА_17 ,  ОСОБА_18 ,  ОСОБА_19 ,  ОСОБА_20 , а також свідками:  ОСОБА_21 ,  ОСОБА_22 ,  ОСОБА_23 ,  ОСОБА_24 ,  ОСОБА_25   ОСОБА_26 ,  ОСОБА_27 ,  ОСОБА_28 ,  ОСОБА_29 ,  ОСОБА_30 ,  ОСОБА_31 ,  ОСОБА_32 ,  ОСОБА_33 ,  ОСОБА_34 ,  ОСОБА_35 ,  ОСОБА_36 ,  ОСОБА_37 , з обставин, викладених у повідомленні про підозру; носити електронний засіб контролю. У випадку підтвердження судом апеляційної інстанції істотного порушення вимог КПК України судом першої інстанції та враховуючи той факт, що оскаржувана ухвала свідчить про відсутність розгляду клопотання детектива по суті - на підставі ч.6 ст.9 КПК України направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Вказує, що слідчим суддею прийнято рішення, яке не передбачено нормами КПК України, що свідчить про його вихід за межі судового контролю на відповідній стадії кримінального провадження з метою оцінки обставин, які не передбачені главою 18 КПК України. Крім того, слідчим суддею під час розгляду клопотання додатково не вживалися заходи щодо витребування та дослідження матеріалів, які могли мати значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу або ж питання про саму можливість розгляду клопотання по суті. На думку прокурора, висновок слідчого судді про сплив строку досудового розслідування ще 07 вересня 2018 року у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, у якому ще жодній особі не повідомлялося про підозру, суперечить вимогам ст.219, 294 КПК України у відповідних редакціях, адже кримінальне провадження зареєстроване 06 березня 2017 року, тобто до вступу в силу 16 березня 2018 року змін до КПК України в частині строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі про підозру не повідомлялося. Зазначає, що у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року постановою Генерального прокурора  ОСОБА_15  від 11 січня 2021 року об`єднано досудові розслідування, в одному з яких не обліковувались строки досудового розслідування, оскільки відомості про кримінальні правопорушення були внесені до 16 березня 2018 року, та досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448, строк якого до повідомлення особі про підозру ухвалою слідчого судді було продовжено до 11 вересня 2021 року. Порядок обрахування строку досудового розслідування при об`єднанні таких досудових розслідувань, КПК України не визначено. На момент прийняття всіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року діяли редакції ст.219,294 КПК України, які містили відповідні виключення, передбачені законодавцем відповідно до п.4 параграфа 2 Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, про що свідчить і практика Вищого антикорупційного суду. Отже, на його думку, до кримінальних проваджень внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року застосовується спеціальна норма, яка передбачена саме редакцією до прийняття змін Законом України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, що не суперечить і положенням ст.5,9 КПК України. Саме такий режим, на його думку, повинен поширюватися і на ті провадження, які об`єднані з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР до 16 березня 2018 року, адже правовий режим в об`єднаному кримінальному провадженні прямо пов`язаний із тим правовим режимом, який діяв у тому провадженні, що було внесено до ЄРДР раніше, що відповідає ч.7 ст.217 КПК України. Крім того, зазначає, що Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2023 року у справі №711/8244/18, відступила від висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2022 року у справі №753/12578/19 зробивши висновок, що п.4 параграфу 2 розділу 4 Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року є складовою частиною кримінального процесуального законодавства України та спеціальною нормою щодо ст.5 КПК України, і відповідно, у спеціально визначеній ситуації, має надаватися перевага саме їй, а не загальній нормі ст.5 КПК України. Також вказує, що у постановах Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування та в усіх постановах про зупинення та відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 йшлося про матеріали кримінального провадження за підозрою осіб, у вчиненні кримінального правопорушення, яке не стосується кримінального правопорушення, яке інкримінується  ОСОБА_11  та матеріали щодо яких були виділені в окреме провадження постановою прокурора від 19 серпня 2022 року. Виділення конкретного епізоду з правопорушником в інше провадження, не утворює нового виду кримінального провадження з точки зору обчислення та продовження строків, а лише повертає провадження до юридичного стану, за якого у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, і відповідно, при обчисленні строків досудового розслідування слід керуватися правилами, передбаченими ч.2 ст.219, ч.1 ст.294 КПК України, в залежності від того коли відомості по відповідному кримінальному провадженні були внесені до ЄРДР - до 16 березня 2018 року, чи після. Вважає, що ч.8 ст.615 КПК України є також спеціальною нормою разом з положеннями щодо змін до ст.219, 294 КПК України відповідно до Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, які не мають зворотної дії в часі та застосуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто після 16 березня 2018 року. Крім того, КПК України не передбачено порядок продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні після виділення матеріалів стосовно конкретного епізоду та конкретних підозрюваних у провадженнях, в яких об`єднано кримінальні провадження, відомості по яким були внесені в ЄРДР, як до 16 березня 2018 року, так і після. Якщо ж навіть вважати, що строки кримінального провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, після виділення з нього матеріалів щодо підозрюваних в окреме провадження продовжили спливати, то до вказаного кримінального провадження мають застосовуватися положення ч.8 ст.615 КПК України, оскільки з моменту виділення матеріалів 19 серпня 2022 року воно є таким, у якому особам про підозру не повідомлялося, так як виділені з підозрами кримінальні правопорушення не пов`язані ні фактичними обставинами, ні часом вчинення з епізодами, які продовжили розслідувати в основному номері провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
		       30 жовтня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення захисника підозрюваного ОСОБА_11 - ОСОБА_10 , у яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін. На думку строни захисту повідомлення про підозру ОСОБА_11 вручено після закінчення строків досудового розслідування. Зазначає про недопустимість здійснення досудового розслідування поза межами строку досудового розслідування, що мало місце у даному кримінальному провадженні, оскільки вважає, що строк закінчився 10 жовтня 2022 року.
		       У судовому засіданні прокурор повністю підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, зазначених у ній, та просив ухвалу слідчого судді скасувати, а матеріали провадження повернути на новий розгляд до Вищого антикорупційного суду, так як клопотання по суті слідчим суддею не було розглянуто. 
		       Захисник  ОСОБА_10 заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважав, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін, так як строки досудового розслідування закінчились задовго до вручення підозри його підзахисному. Вважає, що ч.8 ст.615 КПК України не може застосовуватись у даному випадку, так як на день введення воєнного стану у даному кримінальному провадженні були підозрювані. Його підзахисного не підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, дані про які були внесені до 16 березня 2018 року. Прокурором протиправно позбавлено здійснення контролю слідчого судді при прийнятті рішень органу досудового розслідування стосовно його підзахисного при розслідуванні даного кримінального повадження. 
		       Підозрюваний ОСОБА_11 , захисники  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9  підтримали доводи та позицію захисника ОСОБА_10 .
		       Захисники  ОСОБА_12  та ОСОБА_13  у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджала апеляційному розгляду відповідно до ст.405 КПК України. 
		       Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
		Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		КПК України є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч.1 ст.7 КПК України (ч.6 ст.9 КПК України).
		       Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
		       Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
		Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування можливо лише в межах строків досудового розслідування. 
		Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Ухвалою від 17 січня 2019 року у справі № 740/1244/16-к Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст.214, ч.8 ст.223, ст.219 КПК України). Нам думку колегії суддів, з врахуванням загальних засад кримінального процесуального закону, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальних провадженнях після закінчення строків досудового розслідування є неможливим і незаконним, а продовження розслідування після закінчення таких строків не переслідує легітимної мети.
		Так, згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
		       Відповідно до ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
		Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
		1) закрити кримінальне провадження;
		2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
		3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		       Таким чином, КПК України чітко визначає межі, коли досудове розслідування вважається завершеним, та які дії сторона обвинувачення має вчинити в межах визначених законом строків досудового розслідування.
		Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
		Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України. Заснування інституту слідчих суддів у КПК України в редакції з 2012 року мало саме таку мету, оскільки згідно п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. 
		       Відповідно до ст.219 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 06 березня 2017 року) досудове розслідування повинно бути закінчено:
		1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
		2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Строк досудового розслідування могло бути продовжено у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
		1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
		2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
		3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		Згідно з ч.2 ст.294 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 06 березня 2017 року), якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п.2 ч.1 ст.219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п.2 та 3 ч.2 ст.219 КПК України:
		1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;
		2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;
		3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
		06 березня 2017 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження за №12017040000000531 на підставі заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про безпідставне перерахування 16 грудня 2016 року грошових коштів на підставі додаткової угоди у вигляді начислення індексації на рахунок ПрАТ СК «Інгострах», внаслідок чого банку спричинено тяжкі наслідки, які більш ніж у 250 разів перевищують неоподатковий мінімум доходів громадян, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364-1 КК України. Системний аналіз норм КПК України у редакції чинній на час внесення даних до ЄРДР по даному факту свідчить, що у цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування починався з дати повідомлення особі про підозру.
		З 16 березня 2018 року норми КПК України щодо обрахування початку строку досудового розслідування зазнали змін. Так, згідно ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому, ч.1 ст.219 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.
		       Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		       При цьому ст.219 доповнено ч.4 згідно із Законом №1950-VIII від 16 березня 2017 року, відповідно до якої загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст.217 КПК України, визначається:
		       1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
		       2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
		       Тобто, незалежно від дати внесення до ЄРДР кримінальне провадження повино бути закінчено у строк 12 місяців з часу повідомлення особі про вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину і залишався незмінним порядок обрахунку строку досудового розслідування при об`єднанні таких кримінальних проваджень. Та обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об`єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження (ч.5 ст.219 КПК України в редакції станом на 16 березня 2018 року). 
		11 травня 2018 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне провадження за №42018100000000448 про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», діючи у змові із службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 9 264 807 900 грн, використовуючи при цьому підконтрольну компанію нерезидента «DROVALE LIMITED» та штучно створивши зобов`язання викупу облігацій серій «V», «W», «X» та «Y», з попередньою правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України. Виходячи із дати внесення даних до ЄРДР по даному епізоду положеннями, якими орган досудового розслідування повинен був керуватися, це положення КПК України із змінами, внесеними, в тому числі, повинні регулюватися нормами Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до яких строк досудового розслідування продовжувався слідчими суддями. 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року у справі №755/17874/18 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року продовжено на дванадцять місяців - до 11 листопада 2020 року.
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року у справі №991/9061/20 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року продовжено на десять місяців - до 11 вересня 2021 року.
		Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_38 від 27 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року за ч.5 ст.191 КК України доручено детективам НАБУ.
		Постановою Генерального прокурора ОСОБА_15 від 11 січня 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та №42018100000000448 від 11 травня 2018 року об`єднано в одне за №12017040000000531.
		З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України. У даному ЄРДР обліковується кримінальних проваджень у 14 епізодів.
		Відповідно до ч.7 ст.217 КПК України (станом на 11 січня 2021 року, дату винесення постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування) днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
		22 лютого 2021 року в межах кримінального провадження №12017040000000531 повідомлено про підозру ОСОБА_39 та ОСОБА_40 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_17 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.
		15 березня 2021 року повідомлено про підозру ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_17 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України. Вручення підозр у даному кримінальному провадженні визнається прокурором та підтверджується постановами прокурора про продовження строків досудового розслідування.
		Постановою Генерального прокурора ОСОБА_15 від 19 квітня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч. 2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, продовжено до семи місяців - до 22 вересня 2021 року.
		Постановою Генерального прокурора ОСОБА_15 від 13 вересня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_41 , ОСОБА_42 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, продовжено до дванадцяти місяців - до 27 лютого 2022 року.
		У матеріалах справи містяться постанови про зупинення досудового розслідування об`єднаного кримінального провадженя  від 28 серпня 2021 року;  28 грудня 2021 року; 06 січня 2022 року; 19 січня 2022 року; 27 січня 2022 року; 16 лютого 2022 року; 09 березня 2022 року; 01 червня 2022 року; 10 червня 2022 року; 13 червня 2022 року; 14 червня 2022 року; 06 липня 2022 року; 15 липня 2022 року; 25 липня 2022 року та 09 серпня 2022 року та про відновлення досудового розслідування від 02 вересня 2021 року; ; 05 січня 2022 року; 19 січня 2022 року; 27 січня 2022 року; 14 лютого 2022 року; 09 березня 2022 року; 01 червня 2022 року; 10 червня 2022 року; 13 червня 2022 року; 14 червня 2022 року; 05 липня 2022 року; 14 липня 2022 року; 25 липня 2022 року; 08 серпня 2022 року та 19 серпня 2022 року. Постанови про зупинення досудового розслідування від 24 вересня 2021 року та про відновлення досудового розслідування від 29 жовтня 2021 року відсутні в матеріалах даного клопотання на відміну від клопотання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_20 . 
		Постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 19 серпня 2022 року матеріали за підозрами ОСОБА_17 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_41 , ОСОБА_43 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та за підозрою ОСОБА_42 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України виділено з кримінального провадження за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за епізодами, однин з яких та єдиний у даному об`єднаному провадженні внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року.
		З врахуванням вище зазначених обставин та положень законодавства на час виділення цього епізоду з 12 місяців строку досудового розслідування об`єднаного провадженя залишилося в органу досудового розслідування, з врахуванням відсутніх у даному провадженні постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування, 261 день. Матеріали кримінального провадження не містять інших даних про зупинення кримінального провадження, а тому останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 було 06 травня 2023 року. 
		Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про те, що постанови Генерального прокурора ОСОБА_15 від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року до 7 місяців (до 22 вересня 2021 року) і до 12 місяців (до 27 лютого 2022 року), відповідно, винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, з порушенням вимог кримінального процесуального закону, з таких підстав.
		       Станом на 19 квітня 2021 року та 13 вересня 2021 року КПК України передбачав два незалежні один від одного процесуальні порядки продовження строків досудового розслідування, один з яких передбачав, що у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких було розпочате до 16 березня 2018 року, продовження строку досудового розслідування мало б здійснюватися до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками (ч.2 ст.294 КПК України, п.4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), в той час як згідно з іншим, у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких було розпочате після 16 березня 2018 року, продовження строку досудового розслідування мало б здійснюватися до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками (ч.3 ст.294 КПК, п.4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).
		       Разом із тим, у кримінальному процесуальному законі станом на 19 квітня 2021 року і 13 вересня 2021 року не було норми, яка б прямо зазначала в який спосіб і ким саме має бути продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому в межах одного провадження об`єднані кримінальні провадження, досудове розслідування у яких було розпочате до 16 березня 2018 року, та провадження, розслідування в яких розпочато після 16 березня 2018 року. Лише 31 жовтня 2022 року Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові по справі №753/12578/19 сформувала позицію, згідно з якою продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів №2147-VIII і №2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Однак колегія суддів вважає за необхідне відступити у цій справі при оцінці законності прийнятих постанов Генеральним прокурором від висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зазначеного в постанові у справі №753/12578/19 від 31 жовтня 2022 року, оскільки на момент прийняття постанов про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 такого висновку не було та, враховуючи неможливість ретроспективного застосування висновків Верховного Суду, зважаючи на постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2015 року у справі №5-205КС15, ухвали Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі №761/13685/14-к та постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №663/267/19.
		07 вересня 2023 року ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12017040000000531 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16 січня 2023 року; із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18 травня 2010 року, №4025-VI від 15 листопада 2011 року; №1702-VII від 14 жовтня 2014 року); ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. Так, у цій справі були об`єднані кримінальні провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та №42018100000000448 від 11 травня 2018 року, а тому, відповідно до ч.7 ст.217 КПК України (в редакції, що діяла на момент 11 травня 2018 року) та з врахуванням позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 11 квітня 2023 року у справі №201/3571/20, колегія суддів вважає, що днем початку досудового розслідування у об`єднаному провадженні №12017040000000531, є саме 22 лютого 2021 року в межах кримінального провадження №12017040000000531, коли повідомлено про підозру ОСОБА_39 та ОСОБА_40 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_17 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.
		Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги сторони обвинувачення, що виділення епізоду з особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, в інше провадження не впливає на обчислення та продовження строків досудового розслідуваня, а навпаки повертає кримінальне провадження до юридичного стану, за якого жодній особі не повідомлялося про підозру з таких підстав.
		Так, згідно постанови Верховного Суду у справі № 264/7347/20 від 14 вересня 2021 року встановлено, що «твердження прокурора про те, що строки досудового розслідування не були порушені, оскільки з кримінального провадження N42019050000000061 від 20 березня 2019 року відділялися матеріали в окреме провадження та повідомлялося про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_9, а 20 березня 2019 року - ОСОБА_10 за ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, а далі продовжувалися строки досудового розслідування у цих провадженнях, а тому строки досудового розслідування слід обчислювати відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України, є хибними. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося».
		Чинний КПК України не передбачає такого правового режиму як повернення кримінального провадження, у якому вже вручено повідомлення про підозру до так званого «фактового», а тому виділення з кримінального провадження за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року матеріалів за підозрами ОСОБА_17 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_41 , ОСОБА_43 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та ОСОБА_42 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України не свідчить, що кримінальне провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стало таким, у якому підозри були відсутні, в тому числі на дату введення воєнного стану (саме на дату введення воєнного стану у кримінальному провадженні №12017040000000531 були наявні підозрювані). Крім цього, Генеральним прокурором строк досудового розслідування продовжено в максимально допустимих межах - на 12 місяців. 
		Навіть, якщо виходити із логіки прокурора, що кримінальне провадження №12017040000000531 після виділення осіб, яким вручено повідомлення про підозру, повертається у попередній стан, то інших епізодів, за яким вручено підозру ОСОБА_11 , які були б внесені до 16 березня 2018 року, у даному кримінальному провадженні немає, до них застосовуються положення про продовження строків досудового розслідування слідчим суддею, який був продовжено останній раз до 11 вересня 2021 року, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеною у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №711/8244/18. 
		Відповідно до ст.3 та 283 КПК України формами закінчення досудового розслідування є: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що у даному випадку, за наявності документів, які містяться у матеріалах судової справи, мало відбутися у межах строку - 06 травня 2023 року.
		Відповідно до ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді, в тому числі колегії суддів, належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а до повноважень прокурора - здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ст.36 КПК України), що у даному кримінальному проваджені, стороною обвинувачення зроблено не було. 
		На думку колегії суддів, після закінчння строків досудового розслідування у провадженні, дані до ЄРДР у яких внесено після 16 березня 2018 року, є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК України не приводять до правових наслідків. 
		Враховуючи, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року закінчились 06 травня 2023 року, колегія суддів доходить висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 07 вересня 2023 року вручено поза межами строків досудового розслідування, що унеможливлює набуття ним статусу підозрюваного.
		       Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування ч.8 ст.615 КПК України, з таких підстав.
		Відповідно до ч.8 ст.615 КПК України (в редакції від 19 серпня 2023 року) у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України.
		       Однак, у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року 22 лютого 2021 року, тобто до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, було повідомлено про підозру ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_17 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, що унеможливлює застосування ч.8 ст.615 КПК України до даного кримінального провадження. Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду відповідно до постанови від 14 вересня 2021 року (справа №264/7347/20), що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося.
		Доводи ж апеляційної скарги прокурора в частині, що постановами Генерального прокурора по епізодам, внесеним до ЄРДР з 11 травня 2018 року, врученої 07 вересня 2023 року підозри  ОСОБА_11 , строки не продовжувались, можуть свідчити про висновок прокурора, що вони закінчились 11 вересня 2021 року, до введення воєнного стану в Україні, що він і зробив у розділі 3 доповнень до його апеляційної скарги (т.14 а.с.150). 
		Щодо доводів прокурора, що слідчим суддею було обрано запобіджні заходи у справах, де на його думку, наявна подібна ситуація, то навіть, за наявності рішення апеляційного суду у таких провадження про залишення їх без змін, дані обставини не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги в даному провадженні, оскільки апеляційний суд розглядає справу у межах апреляційних скарг та встановлених судом обставин з наданих сторонами доказів. 
		Перекручення тлумачень норм законодавства в апеляційній скарзі прокурора, суд розцінює як перекладання відповідальності за порушення строків досудового розслідування стороною обвинувачення на суд, з метою дискредитації судової влади в очах суспільства. Судова влада фактично втратить підстави для свого існування, якщо під страхом осуду, згенерованим бездіяльністю органу досудового розслідування, буде приймати судові рішення, які не грунтуються на вимогах закону, що буде мати наслідком створення не правової держави, а поліцейської. 
		Згідно ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Враховуючи положення даної статті, суд зобов`язаний застосовувати норми законодавства, які прийняті Верховною Радою України і є законом, незалежно від того, хто був автором законопроектів. 
		Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 
		Положення КПК України про закриття кримінального провадження з підстави закінчення строків досудового розслідування прийняті Верховною Радою України, набрали сили закону та на час ухвалення даного судового рішення не скасовані. 
		Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
		1) залишити ухвалу без змін;
		2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Незважаючи на те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що постанови Генерального прокурора ОСОБА_15 від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, що останнім днем строку досудового розслідування є 27 лютого 2022 року, на думку колегії суддів, наявність цих обставин не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення з формальних підстав. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). 
		Керуючись ст.3, 7, 9, 113, 116, 131, 176, 217, 219, 294, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422, 615 КПК України, колегія суддів
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		       Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2023 року про закриття провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно підозрюваного  ОСОБА_11 - без змін.
		Ухвала є остаточною та набирає законної сили з моменту проголошення.
		 
		       Головуючий суддя ОСОБА_2 
		 
		       судді: ОСОБА_3 
		 
		        ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...