Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/5201/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 29.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2023.
Дата набрання законної сили: 29.11.2023
Номер судового провадження: К/990/30377/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 листопада 2023 року 
		м. Київ
		справа № 200/5201/22
		адміністративне провадження № К/990/30377/23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року (суддя: Аляб`єв І.Г.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року (судді: Сіваченко І.В., Блохін А.А., Казначеєв Е.Г.) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		Державне підприємство «Добропіллявугілля видобуток» (далі - позивач, ДП «Добропіллявугілля видобуток») звернулось до суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 28 листопада 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що моніторинг процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c проведено органом державного фінансового контролю за відсутності передбачених законом підстав та без належної на те компетенції.
		Позивач також вказав на правомірність застосування переговорної процедури під час процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c з огляду на те, що під час проведення процедури закупівлі UA-2021-04-22-009739-a, учасниками торгів було оскаржено рішення замовника. Тому, з огляду на нагальну потребу, пов`язану з необхідністю забезпечення санітарного благополуччя та захисту здоров`я працівників, позивач прийняв рішення про застосування переговорної процедури закупівлі (UA-2021-06-09-005752-c). При цьому позивач наголосив, що обсяг процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c не перевищив 20 відсотків від очікуваної вартості процедури закупівлі UA-2021-04-22-009739-a.
		Окрім того, позивач звернув увагу на те, що станом на дату проведення моніторингу закупівлі UA-2021-06-09-005752-c закінчився строк дії укладеного з переможцем процедури закупівлі договору від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ про надання послуг, а тому вимоги спірного висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, уважає неможливими.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач мав повноваження на проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c, проте провів його поза межами установленого строку. Зокрема, суд першої інстанції указав на те, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Водночас строк дії договору, укладеного між позивачем та ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК» від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ, закінчився 20 липня 2021 року, тоді як процедура моніторингу закупівлі розпочалася 16 листопада 2022 року. 
		Крім того, суди першої та апеляційної інстанції звернули увагу на те, що оскільки дія договору від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ на момент складання спірного висновку закінчилася, а зобов`язання виконано, вимога оскаржуваного висновку про припинення зобов`язань за договором є завідомо невиконуваною.
		Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
		У касаційній скарзі Південний офіс Держаудитслужби, покликаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої  статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо строку проведення моніторингу процедури закупівлі.
		Скаржник зауважує, що на момент прийняття рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c, його оприлюднення, проведення моніторингу процедури закупівлі та складання висновку від 28 листопада 2022 року в електронній системі закупівель був відсутній звіт про виконання договору про закупівлю. 
		Як зазначає скаржник, такий звіт сформовано замовником 08 грудня 2022 року, тобто після оприлюднення в електронній системі закупівель спірного висновку.
		Також скаржник вказує, що відповідно до пункту 9.2 розділу 9 договору, укладеного між замовником та ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК», від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ, у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим договором, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		З огляду на наведене, а також ураховуючи відсутність в електронній системі закупівель звіту про виконання договору щодо закупівлі послуги з клінінгу для ДП «Добропіллявугілля-видобуток» за номером ID: UA-2021-06-09-005752-c, скаржник доводить, що рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі прийнято відповідачем з дотриманням вимог абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Позиція інших учасників справи
		Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		Рух касаційної скарги
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Єресько Л.О.) визнано поважними причини пропуску Південним офісом Держаудитслужби строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року у справі №200/5201/22.
		Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 22 листопада 2023 року призначено справу до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем 22 квітня 2021 року оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою UA-2021-04-22-009739-a за предметом закупівлі ДК 021:2015: 90910000-9 «Послуги з прибирання» Послуги клінінгу для ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (DK 021:2015:90910000-9 «Cleaning services» Cleaning services for SE «Dobropillyavugol-mining»), очікуваною вартістю 19 440 000,00 грн. з ПДВ (відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»).
		Позивачем 09 червня 2021 року оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c щодо проведення переговорної процедури на закупівлю ДК 021:2015: 90910000-9 «Послуги з прибирання» Послуги з клінінгу для ДП «Добропіллявугілля-видобуток», з ціною пропозиції на переговорах 3 888 000,00 грн. з ПДВ.
		Протоколом переговорів від 09 червня 2021 року вирішено за результатом переговорної процедури закупівлі укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПУСГРУП КОМТЕК» (ідентифікаційний код 35230781) договір про закупівлю.
		09 червня 2021 року позивачем оприлюднене повідомлення про намір укласти договір під час переговорної процедури UA-2021-06-09-005752-c.
		Позивачем здійснено розгляд тендерних пропозицій, поданих на зазначену вище закупівлю, та оприлюднено відповідний протокол.
		02 червня 2021 року учасником торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Сервіс» (ідентифікаційний код 38748221) подано скаргу до Антимонопольного комітету України на рішення позивача за результатами розгляду тендерних пропозицій.
		18 червня 2021 року Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель оприлюднено рішення за результатами оскарження № 13546-р/пк-пз від 15 червня 2021 року.
		07 червня 2021 року учасником торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІСТ СЕРВІС» (ідентифікаційний код 40449756) подано скаргу до Антимонопольного комітету України на рішення позивача за результатами розгляду тендерних пропозицій.
		29 червня 2021 року за результатом проведеної переговорної процедури UA-2021-06-09-005752-c між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПУСГРУП КОМТЕК» був укладений договір № 812-21 СЦ.
		02 липня 2021 року Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель оприлюднено рішення за результатами оскарження № 14548-р/пк-пз від 29 червня 2021 року.
		09 липня 2021 року учасником торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» (ідентифікаційний код 33421302) подано скаргу до Антимонопольного комітету України на рішення позивача за результатами розгляду тендерних пропозицій.
		27 липня 2021 року Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель оприлюднено рішення за результатами оскарження № 16868-р/пк-пз від 22 липня 2021 року.
		Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c встановлено за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури порушення норм абзацу 5 пункту 3 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», який діяв на момент оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури), тобто станом на 09 червня 2021 року.
		За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності повідомлення про намір укласти договір про закупівлю вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, порушень не встановлено.
		З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Не погодившись з вказаним висновком, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
		Згідно з частиною другою  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Відповідно до частини першої  статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII  (далі - Закон № 2939-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		За приписами частин першої, другої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому  Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені  Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до визначення, наведеного у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		Приписами пункту 12 частини першої статті 12 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
		Частиною дев`ятою статті 41 Закону № 922-VIII також передбачено, що у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
		Відповідно до частин шостої, сьомої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Частиною першою статті 40 Закону № 922-VIII  передбачено, що переговорна процедура закупівлі це - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
		Згідно з абзацом 5 пункт 3 частини другої  статті 40 Закону № 922-VIII  переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частини першої  статті 341 КАС України  суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові  суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга  статті 341 КАС України).
		Водночас згідно з приписами частини третьої  статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті  353, абзацом другим частини першої статті  354  цього  Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Перевіряючи доводи та вимоги касаційної скарги, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить з таких міркувань.
		Предметом оскарження у цій справі є висновок Південного офісу Держаудитслужби від 28 листопада 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c на закупівлю  за предметом ДК 021:2015: 90910000-9 «Послуги з прибирання» Послуги з клінінгу для ДП «Добропіллявугілля-видобуток», очікуваною вартістю 3 888 000,00 грн.
		В  спірному висновку зазначено, що за результатами проведеного моніторингу, а саме аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення норм абзацу 5 пункту 3 частини другої статті 40 Закону № 922-VIII, який діяв на момент оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури), тобто станом на 09 червня 2021 року.
		З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		У якості підстав позову у суді першої та апеляційної інстанцій позивач вказував на проведення відповідачем моніторингу закупівлі за відсутності передбачених законом підстав та без належної на те компетенції, правомірність застосування ним переговорної процедури закупівлі та проведення моніторингу закупівлі після закінчення строку дії укладеного з переможцем процедури закупівлі договору, суперечність зобов`язальної частини висновку вимогам чинного законодавства.
		Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, погодились з доводами позивача про те, що відповідач провів процедуру моніторингу закупівлі UA-2021-06-09-005752-c поза межами строку, встановленого абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII. 
		Такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли з`ясувавши, що строк дії договору від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ, укладеного між позивачем як замовником та ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК» як переможцем процедури закупівлі, закінчився 20 липня 2021 року, тобто до початку моніторингу закупівлі, який розпочався 16 листопада 2022 року.
		У касаційній скарзі скаржник стверджував про помилковість такого висновку судів попередніх інстанцій та наполягав на тому, що спірну процедуру закупівлі проведено відповідачем в межах установленого Законом № 922-VIII строку, оскільки на момент прийняття рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c, його проведення та складання оскаржуваного висновку від 28 листопада 2022 року в електронній системі закупівель був відсутній звіт про виконання договору про закупівлю від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ.
		У межах цього касаційного провадження Верховний Суд має відповісти на питання чи  може орган державного фінансового контролю провести моніторинг процедури закупівлі після закінчення строку дії договору про закупівлю та за відсутності звіту про виконання такого договору на момент початку проведення моніторингу закупівлі.
		Виходячи з наведених норм права, Верховний Суд зазначає, що моніторинг може здійснюватися протягом усього періоду проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. 
		Тобто, орган державного фінансового контролю може проводити моніторинг процедури закупівлі лише в період дії договору про закупівлю.
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		Згідно з частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		При цьому частиною сьомою статті 180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
		Разом з цим, частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно з приписами статей 599 ЦК України, 209 ГК України  зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 
		Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
		З аналізу наведених правових норм випливає, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки за загальним правилом, закріпленим у статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 ГКУ, такою підставою є виконання, проведене належним чином.
		Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 у справі № 910/9072/17).
		Отже, закінчення строку дії договору не спричиняє припинення його дії, оскільки зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати незважаючи на закінчення строку дії договору.
		До того ж, Закон № 922-VIII містить спеціальні норми щодо звітування про виконання договору про закупівлю.
		Пунктом 12 частини першої статті 10 та частиною дев`ятою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що замовник має обов`язок опублікувати в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю упродовж 20 робочих днів з дня: 
		закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або; 
		виконання сторонами договору про закупівлю або;
		розірвання договору про закупівлю.
		Таким чином, належним підтвердженням виконання сторонами умов договору про закупівлю при закінчення строку його дії можна вважати опублікований замовником в електронній системі закупівель звіт про виконання цього договору. Відповідно, не опублікування звіту про виконання договору про закупівлю в електронній системі закупівель дає підстави уважати, що строк (термін) дії договору про закупівлю не закінчився. 
		З цього висновується, що при закінченні строку дії договору про закупівлю, який визначений в такому договорі, за відсутності в електронній системі закупівель звіту про виконання такого договору, орган державного фінансового контролю вправі провести моніторинг процедури закупівлі.
		Водночас варто зазначити, що звітування про виконання договору про закупівлю стосується виключно договору, укладеного за результатами проведення конкурентної процедури закупівлі, спрощеної закупівлі та переговорної процедури закупівлі.
		У цій справі суди попередніх інстанцій з`ясували, що позивачем як замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі UA-2021-06-09-005752-c.
		За результатами проведення вказаної процедури закупівлі між позивачем та ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК» був укладений договір про надання послуг від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ.
		З умов договору від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ суди попередніх інстанцій установили, що строк дії цього договору становить період з 10 червня 2021 року по 20 липня 2021 року.
		З огляду на цю обставину суди попередніх інстанцій констатували, що дія договору про надання послуг, укладеного між позивачем та ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК» закінчилася 20 липня 2021 року.
		Проте суди попередніх інстанцій у цій справі не врахували, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань і фактично ототожнили поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання». У зв`язку з цим суди у цій справі не з`ясували належним чином обставин щодо закінчення дії договору від 29 червня 2021 року №812-21 СЦ та не дослідили пов`язаних з цим доказів.
		Встановивши кінцевий термін дії договору від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ, суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином умови вказаного договору в частині строку виконання сторонами своїх договірних зобов`язань та оминули увагою положення пункту 9.2 розділу 9 цього договору, за якими, у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим договором, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. 
		Суди у цій справі не встановили, чи продовжували сторони виконувати свої зобов`язання за вказаним договором після 20 липня 2021 року.
		Окрім цього, суди попередніх інстанцій не зважили на наявність у замовника обов`язку опублікувати звіт про виконання договору про закупівлю при закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами. 
		Зокрема, суди у цій справі не досліджували обставин того, коли замовник сформував в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ.
		Між тим, вказана обставина має вирішальне значення при вирішенні цього спору.
		Південний офіс Держаудитслужби як в судах попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі наголошував на тому, що звіт про виконання договору про закупівлю від 29 червня 2021 року № 812-21 СЦ замовник сформував 08 грудня 2022 року, тобто після складання висновку від 28 листопада 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-09-005752-c.
		Однак суди попередніх інстанцій на вказані доводи відповідача уваги не звернули, правової оцінки їм не надали та  не дослідили пов`язаних з цим доказів
		З урахуванням викладеного Верховний Суд уважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідач провів процедуру моніторингу закупівлі UA-2021-06-09-005752-c поза межами установленого законом строку.
		Суд також звертає увагу на те, суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки оскаржуваному висновку в частині порушення, визначеного абзацом 5 пункту 3 частини другої статті 40 Закону № 922-VIII, не дослідили законність та обґрунтованість оскаржуваного висновку та не перевірили  доводи позивача в цій частині. Тобто суди попередніх інстанцій взагалі не спростували / не підтвердили висновки органу державного фінансового контролю, сформовані за результатами моніторингу вказаної процедури закупівлі.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, не встановили ряд обставин, які мають визначальне значення для вирішення цього спору.
		Окрім цього, Суд зазначає, що зміст спірного висновку, його виконання, має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель - ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК».
		Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку прямо установлено нормами  Закону № 922-VIII.
		Отже, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача (замовника), але і для ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі та з ним 29 червня 2021 року укладено договір № 812-21 СЦ про надання послуг.  
		Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
		Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.
		Крім того, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
		Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
		Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
		Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 02 квітня 2020 року у справі № 400/2165/19, від 16 квітня 2020 року у справі № 480/496/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 460/8484/20.
		За встановлених обставин справи та з огляду на характер і предмет спірних правовідносин, Верховний Суд уважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме: ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК».
		Водночас, в порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі в якості третьої особи зазначене Товариство.
		Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.
		Водночас вирішення справи по суті заявлених вимог та ухвалення за її результатами рішення без залучення особи, на права та обов`язки якої це рішення може мати вплив, свідчить про наявність порушення норм процесуального права та обов`язків визначених положеннями КАС України.
		Процесуальна можливість усунути наведені вище недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції відсутня.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо.
		Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах своїх повноважень та підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі, що є підставою для скасування судових рішень цих судів з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій -  скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи судам в першу чергу необхідно дослідити умови договору, укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі, в частині закінчення строку виконання зобов`язань за цим договором, встановити дату оприлюднення позивачем як замовником звіту про виконання цього договору в електронній системі закупівель, надати оцінку викладеному в оскаржуваному висновку порушенню, а також вирішити питання про необхідність залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕК», адже рішення суду може вплинути на права та обов`язки вказаної особи.
		Судові витрати
		З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби задовольнити частково.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року у справі № 200/5201/22 скасувати.
		Справу №200/5201/22 направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...