Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/6641/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2023.
Дата набрання законної сили: 30.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/953/536/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000001222

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/6641/22 
		н/п 1-кп/953/536/23 
		            ВИРОК 
		     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		       
		"29" листопада 2023 р.                                м. Харків   
		Київський районний суд м. Харкова в складі:
		судді -     ОСОБА_1 ,
		при секретарі -   ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора -     ОСОБА_3 ,
		захисника -   адвоката ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої -     ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт, направлений з Харківської обласної прокуратури, за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000001222 від 11.05.2022, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вовчанська Харківської області, громадянки України, яка має вищу освіту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
		                                   встановив:
		 
		ОСОБА_5 до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (російської федерації), проживала в с. Огірцеве Вовчанської міської територіальної громади.
		ОСОБА_5 , будучи призначеною на посаду першого заступника Вовчанського міського голови із виконавчої роботи згідно рішення XV сесії VIII скликання Вовчанської міської ради від 23.07.2020 № 165-VIII зі збереженням 5 рангу посадової особи місцевого самоврядування, здійснювала свою професійну діяльність в будівлі, яка знаходиться у вказаному населеному пункті за адресою: АДРЕСА_3 .
		Згідно розподілу службових обов`язків, їй підпорядковувався відділ житлово-комунального господарства міської ради, і тому на неї було покладено виконання функцій щодо організації та контролю за діяльністю підприємств житлово-комунального господарства громади, до складу яких входили: КП «Вовчанське» (водоканал), КП «Вовчанська тепломережа», КП «Очисні споруди», відділ благоустрою, КП «Вільча» (вивезення сміття, подача води, очисні споруди), КП «Білоколодязький водоканал», КП «Олександрівський водоканал». 
		24.02.2022 російською федерацією, як державою-агресором, застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, у зв`язку з чим окуповано території держави Україна, в тому числі й м. Вовчанська та населених пунктів Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області.
		В результаті ОСОБА_5 , як жителька Вовчанської міської громади, за вище вказаних обставин опинилася на тимчасово окупованій території України.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. 
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.
		Надалі представниками збройних сил та інших органів влади держави-агресора, з метою зміни меж території та державного кордону України, реалізації власної окупаційної політики, на окупованих територіях, зокрема Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, було взято під контроль всі установи, в яких до повномасштабного вторгнення здійснювалось забезпечування діяльності органів державної влади України, а також виробничі, торгівельні підприємства, медичні, учбові та комунальні заклади. 
		Починаючи з 24.02.2024 ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вона є громадянкою України, посадовою особою органу місцевого самоврядування з відповідними повноваженнями щодо здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Вовчанська, являючись посадовцем місцевого органу самоврядування, перебуваючи в умовах окупації, продовжила виконувати свої посадові обов`язки, визначені законодавством та Планом запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану (Розпорядження КМУ № 181-р від 24.02.2022).
		Надалі, наприкінці березня, але не пізніше 25.03.2022, ОСОБА_5 виявила бажання щодо надання матеріальних ресурсів представникам збройних формувань «рф» у вигляді приміщення для розміщення особового складу військових. 
		Так, ОСОБА_5 25.03.2022, перебуваючи у м. Вовчанську, у зв`язку з продовженням виконання своїх посадових обов`язків заступника Вовчанського міського голови в умовах окупації, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи всупереч інтересам держави, надала усну вказівку працівникам апарату Вовчанської міської ради звільнити приміщення адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 73, для подальшої передачі представникам збройних формувань держави-агресора.
		Наступного дня, 26.03.2022, вказана адміністративна будівля місцевого державного органу самоврядування на шкоду обороноздатності України була звільнена та передана в розпорядження представникам збройних формувань держави-агресора, які почали її використовувати у своїх загарбницьких інтересах. 
		ОСОБА_5 , переслідуючи злочинну мету, та, втілюючи її в життя, реалізувала свій протиправний умисел, направлений на вчинення усвідомлених дій щодо здійснення передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора, маючи вільний доступ до приміщень будівлі Вовчанської міської ради, розташованої за вищевказаною адресою, та добровільно передала її у розпорядження військових збройних сил ворога для потреб окупаційних військ.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 111-1 КК України як передача матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
		 
		Допитана всудовому засіданніобвинувачена ОСОБА_5 свою винуу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України,визнала повністю,пояснила,щояк посадова особа під час окупації вона легітимно продовжувала виконувати на протязі двох місяців покладені на неї обов`язки відповідно до законодавства України. Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», слідувала інструкціям української влади й ніяким чином не співпрацювала з окупантами. Діяла лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України. Всім працівникам міськради були видані на руки трудові книжки та особові справи і всі були відправлені по домівках. Залишилися тільки ті, хто забезпечував життєдіяльність громади. З 23.03.2022 голова міськради був на лікарняному. Секретар ради, яка, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повинна виконувати його обов`язки, теж на роботу не вийшла. Тому обов`язки тимчасово відсутнього голови міськради ніхто не виконував, виконкоми, сесії ради не проводились. Заступники голови, в тому числі вона, секретар виконкому, виконували кожен свої функціональні обов`язки. 25.03.2022 вранці в приміщенні вже були озброєнні формування РФ, приміщення було ними захоплене. На вимогу озброєних негайно залишити приміщення, щоб зберегти своє життя та співробітників, вона надала усну вказівку залишити приміщення. При цьому, була збережена уся документація міськради та оргтехніка. Документів про передачу будівлі вона не підписувала та їх і не існує. 27.04.2022 на роботу вийшов голова міськради, йому особисто вона вручила свою заяву про звільнення. Після чого на роботу не виходила. Бажання працювати в окупаційній адміністрації у неї не було. З 1995 року вона постійно живе в селі Огірцеве. Після звільнення з займаної посади вона проживала за адресою свого постійного місця проживання. Не мала і не має наміру переховуватися чи кудись виїжджати, не дивлячись на те, що дім та господарські будівлі пошкодженні обстрілами, як і багато інших домогосподарств у селі та громаді. Щиро розкаялася. 
		Встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими, а саме:
		-показаннями допитаногов судовомузасіданні вякості свідка ОСОБА_6 ,який пояснив,щопрацює директором Вовчанського підприємства теплових мереж з 2006 року. В період окупації міста Вовчанськ він перебував у Вовчанську, виїхати було неможливо. КП «Вовчанська тепломережа» працювало,24.02.2022-це бувопалювальний період,на вулицібули мінусовітемператури,підприємство повиннобуло опалюватибагатоквартирні будинкита соціальнізаклади. ОСОБА_5 він знаєблизько 10-15років,відносини службові. ОСОБА_5 до початкуокупації займалапосаду заступникаВовчанського міськогоголови. В її обов`язки входило виконання службових обов`язків, пов`язаних з роботою всіх служб ЖКГ. В період окупації вона перебувала в місті Вовчанськ, та продовжувала виконувати обов`язки ще приблизно 2 місяці. В період окупації вона перебувала в кабінеті, і кожен працівник підприємства заходив до неї в кабінет та доповідав, що відбувається на підприємстві, це була не нарада, а більше збір інформації щодо роботи підприємства. На вказаних нарадах вирішувались питання щодо світла, води, тепла, та забезпечення ліками, інсуліном, їжею дітей. Присутніми були ОСОБА_7 , ОСОБА_8  начальник відділу ЖКГ, директор очисних споруд, директор водоканалу, директор благоустрою. На нарадах представники окупаційної влади присутніми не були;
		- показаннями допитаної всудовому засіданнів якостісвідкаОСОБА_9 ,яка пояснила,що працюєу відділіЖитлово-комунальногогосподарства Вовчанськоїміської ради,проживає ум.Вовчанськ,під часокупації невиїжджала таперебувала ум.Вовчанськ.Під часокупації відділЖКГ працював,та виконувавфункції щодозабезпечення населенняжиттєво необхіднимипослугами. ОСОБА_5 знає давно,з 2021року вонабула їїбезпосереднім керівником.До окупаціїм.Вовчанськ ОСОБА_5 перебувала напосаді заступникаВовчанського міськогоголови. В її обов`язки входило, зокрема, житлово-комунальні послуги, вирішення проблемних питань, тощо. Під час окупації ОСОБА_5 з міста не виїжджала, приблизно до травня 2022 року вона займала свою посаду, та здійснювала свої посадові обов`язки. В цей час вона проводила робочі наради з директорами житлово-комунальних послуг щодо проблемних питань, надання вказаних послуг, координувала діяльність. ОСОБА_5 надавала їй вказівки щодо комунальних послуг. На вказаних нарадах представників окупаційної влади, військових не було, були лише представники комунальних служб;
		- показаннями допитаного всудовому засіданнів якостісвідкаОСОБА_10 ,який пояснив,що працюєюрисконсультом Вовчанськоїцентральної районноїпекарні,в періодтимчасової окупаціїм.Вовчанськ вінперебував ум.Вовчанськ по06.06.2022.В періодтимчасової окупаціїпекарня працювала,він кожендень ходивна роботу. ОСОБА_5 знає близько20років.На територіїм.Вовчанськ створюваласьтимчасова військоваадміністрація,але вінтам ніколине був.До окупації ОСОБА_5 перебувала напосаді заступникаВовчанського міськогоголови. В період тимчасової окупації ОСОБА_5 перебувала у м. Вовчанськ, виконувала обов`язки міського голови, оскільки він перебував у лікарні. Він бачив документи, підписані « ОСОБА_11 голови ОСОБА_5 », зокрема, розпорядчі документі, про зупинення роботи, на відпустку, накази, тобто, документи щодо роботи та функціонування Вовчанської міської ради;
		- показаннями допитаної всудовому засіданнів якостісвідкаОСОБА_12 , яка пояснила, що 24.02.2022 відбулася окупація м. Вовчанськ. В період окупації вона перебувала у місті Вовчанськ до 06.06.2022. В період тимчасової окупації вона працювала вчителем у Вовчанському ліцеї. ОСОБА_5 особисто не знає. В період окупації ОСОБА_5 виконувала обов`язки заступника Вовчанського міського голови;
		- показаннями допитаної всудовому засіданнів якостісвідкаОСОБА_13 , яка пояснила, що в період окупації вона працювала вчителем у Вовчанській гімназії №6. З 24.02.2022 відбулася окупація м. Вовчанськ до вересня 2022 року, вона виїхала з міста 13.06.2022. В період окупації Вовчанська гімназія №6 працювала. Навчання велося за українським законодавством. ОСОБА_5 особисто не знає, їй відомо, що вона працювала заступником Вовчанського міського голови;
		- показаннями допитаного всудовому засіданнів якостісвідкаОСОБА_14 , який пояснив, що в період окупації м. Вовчанськ він находився у м. Вовчанськ, після 21.03.2023 він пішов в адміністрацію, щоб отримати дозвіл на виїзд з сім`єю з місця, там його зупинив охоронець, спитав, навіщо він прийшов, він сказав, що йому треба отримати пропуск чи посвідчення, він сказав йому почекати. Через деякий час вийшов військовий, цивільний та була ОСОБА_5 . Він почув, як вона сказала, що вони будівлю звільняють, переїжджають, після чого він розвернувся і пішов у двір. Після деокупації він виїхав у м. Харків, приблизно у грудні він повернувся до м. Вовчанську;
		-даними,що містятьсяв протоколіогляду речейі документіввід 20.05.2022,в ходіякого старшимслідчим вОВС 3відділення слідчоговідділу УправлінняСБ Українив Харківськійобласті проведеноогляд інтернет-ресурсу,розташованого запосиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В ході огляду змісту ресурсу встановлено, що він являє собою підрозділ ресурсу «http// vovchmrada.gov.ua», що є офіційним інтернет-ресурсом Вовчанської міської ради. Безпосереднім оглядом встановлено наступну інформацію: «Перший заступник Вовчанського міського голови ОСОБА_5 , телефон для запису на прийом: (05741) 4-22-78. Прийом громадян здійснюється 1,3 понеділок за попереднім записом з 13:00до 15:00. Адреса: м. Вовчанськ, вул. Соборна, 73, кабінет першого заступника Вовчанського міського голови. Слідчим виготовлено файл із зображенням вказаної публікації з першоджерела, який додається до даного протоколу в якості додатку № 1 і є невід`ємною його частиною (а.с. 140-141).
		 
		Отже, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством. 
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та досліджені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Дослідивши іперевірившинаданівходісудовогорозглядупоказання зазначених вище свідків,якіє процесуальнимиджереламидоказів,суддійшов висновку,щоціпоказання єконкретнимитаузгоджуються зсукупністюіншихдоказів,якісудомпокладено увирок. 
		Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб суд не вбачає.
		Підстави ставити під сумнів вказані вище докази відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у суду.
		Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. 
		Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст.91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченою кримінально-караного діяння, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України і вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 .
		Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК, відповідно до статей 39 і 40 КК України.
		Суду не надано доказів, що ОСОБА_5 передала збройним формуванням держави агресора матеріальні ресурси під безпосереднім впливом:
		а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування  в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
		б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов:
		 такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави,
		  цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та
		  при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток  шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		Ніяких об`єктивнихданих,які бсвідчили проте,що до ОСОБА_5 застосовувалися заходифізичного та/абопсихічного примусу, внаслідок застосування якого ОСОБА_5 передала збройним формуванням держави агресора матеріальні ресурси, суду не надано. 
		З досліджених судом доказів, зазначених вище, встановлено, що ОСОБА_5 діяла добровільно. Докази, що її примушували до передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора за встановлених вище судом обставин, відсутні. 
		Правові підстави вважати, що встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_5 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у суду відсутні. 
		Суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 111-1 КК України, тобто передача матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
		Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченою, осуді своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розумінні наслідків своїх дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що також зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, відомості про обвинувачену, обставини, що пом`якшують покарання.
		Так, вивченням особиобвинуваченої встановлено,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повних68років),є уродженкоюм.Вовчанська Харківськоїобласті,громадянка України,має вищуосвіту,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаєза адресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудима (а.с.150,164). призначеною на посаду першого заступника Вовчанського міського голови із виконавчої роботи Згідно рішення XV сесії VIII скликання Вовчанської міської ради від 23.07.2020 № 165-VIII ОСОБА_5 була призначеною на посаду першого заступника Вовчанського міського голови із виконавчої роботи. Згідно даних трудової книжки, має багаторічний досвід роботи, відзнаки, заохочення, нагороди, подяки, дипломи, почесні грамоти, копії яких надано до суду (а.с. 173-191).
		ОСОБА_5 єосудною,наоблікаху психіатратанаркологане перебуває (а.с. 161, 163).
		ОСОБА_5 має захворювання згідно наданих виписок з медичної картки стаціонарного хворого № 9024, із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3672, консультативного висновку (а.с 31, 32, 78-82), згідно виписки з медично карти стаціонарного хворого № 3318, 29.03.2023 в КНП «МКБЛ № 17» ХМР виконане оперативне втручання, рекомендована хода за допомогою милиць з дозованим навантаженням на нижні кінцівки 2 місяці (а.с. 83-84).
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке віднесено до нетяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винної, наявність визнаних судом обставин, які пом`якшують покарання, відсутність визнаних судом обставин, що обтяжують покарання. 
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 4 ст. 111-1 КК України, оскільки її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України як обов`язкового, у виді позбавленням права обіймати посади у органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що пов`язані з наданням публічних послуг, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України як обов`язкове, у виді конфіскації всього належного їй майна.
		Дійшовши висновку про можливість призначення ОСОБА_5 основного покарання у виді штрафу, з призначенням обов`язкових додаткових покарань, на думку суду, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
		При цьому, щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_5 обов`язкового додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України - позбавлення права обіймати посади у органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що пов`язані з наданням публічних послуг, суд вважає необхідним зазначити наступне. 
		Згідно із п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009 року рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК ( 2341-14 ) зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.
		Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 02.02.2022 у справі №344/16025/18, згідно із якою у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Більш того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд призначає ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що пов`язані з наданням публічних послуг, що є подальшою конкретизацією обсягу застосованих обмежень, з чітким визначенням виду (роду) тієї діяльності, права займатися якою позбавляється обвинувачений.
		Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади у органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що пов`язані з наданням публічних послуг на строк 12 (дванадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		   
		   Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...