Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/5184/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2023.
Дата набрання законної сили: 28.03.2024
Результат оскарження 28.03.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/346/636/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023140150000117

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/5184/23 
		Провадження № 1-кп/346/636/23
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   
		30 листопада 2023 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		Івано-Франківської області
		 
		в складі головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/636/23, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.06.2023 року за № 62023140150000117 щодо
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Космач Косівського району Івано-Франківської області, жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні нікого не має, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-снайпера 2-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 1-го мопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , не судимого,- 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		обвинувачений, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину, вчинене в умовах воєнного стану.
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. 
		Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 07.03.2022 року призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України.
		Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2022 року № 57 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-снайпера 2-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 1-го мопіхотного батальйону управління вказаної військової частини, який вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.
		Відповідно дост. 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватисяКонституції та законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
		Згідно з п.п. 1, 3 ч. 4ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнний стан на території України запроваджено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який триває по теперішній час. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Відповідно дост. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Про введення в дію воєнного стану ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскількиУказ Президента України № 64/2022оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до відома населення країни.
		Однак, ОСОБА_4 17.03.2023 року приблизно о 19:30 год. умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), та незаконно перебував поза її розташуванням до 29.06.2023 року, проводячи час на власний розсуд за місцем свого постійного проживання в с. Мишин Коломийського району Івано-Франківської області.
		29.06.2023 року о 10:00 год. ОСОБА_4 з`явився до органу досудового розслідування та повідомив про своє бажання та готовність у подальшому проходити військову службу в Збройних Силах України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду показання про те, що 17.03.2023 року самовільно залишив військову частину, в якій проходив військову службу, оскільки командування останньої на відправляло його на лікування та проходження військово-лікарської комісії. Під час залишення війської частини він не перебував на стаціонарному лікуванні, не ставав на тимчасовий військовий облік та не повідомляв Військову службу правопорядку, що є військовослужбовцем. Вважав, що потребував лікування саме у війському госпіталі, однак, командування йому відмовляло, зазначаючи, що проходитиме його у секторі (тобто на сході країни), як і ВЛК. Маючи металеву пластину в ключиці, йому було проведено операцію з її видалення, оскільки під час бойових дій почалась міграція цієї пластини, після проведення якої повернувся в сектор в Донецькій області. Від навантаження та ж ключиця отримала тріщину, внаслідок чого йому після оперативного втручання встановлено пластину, з приводу чого він перебував на лікуванні, потім у відпусці тривалістю 1 місяць. Продовжувати службу у вказаній військовій частині він не бажав, оскільки у ній було, на його думку, не зовсім сприятливе середовище, однак, питання щодо переведення до іншої частини у встановленому порядку не піднімав, оскільки у нього на той час не було відповідного висновку ВЛК щодо стану його здоров`я. Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за направленням прокурора він пройшов відповідну ВЛК, за результатами якої визнаний обмежено придатним до військової сужби. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, готовий понести покарання, яке йому визначить суд. Послугами захисника під час розгляду кримінального провадження скористатись не бажає, захист своїх інтересів здійснюватиме самостійно.
		Крім визнання обвинуваченим своєї вини, пред`явлене йому обвинувачення повністю доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
		-даними витягу з наказу командира командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2022 року № 57, згідно з яким старшого солдата ОСОБА_4 , призваного по мобілізації, призначено на посаду стрільця-снайпера 2-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 1-го мопіхотного батальйону управління вказаної військової частини, який вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків (а.п. 24);
		 
		-даними витягу з наказу командира вказаної військової частини від 18.03.2023 року № 77, відповідно до якого ОСОБА_4 вважати таким, що з 17.03.2023 року самовільно залишив військову частину; з 17.03.2023 року його знято з усіх видів забезпечення, з 19.03.2023 року  з котлового забезпечення (а.п. 25); 
		 
		-даними доповіді про факт самовільного залишення військової частни НОМЕР_1 ППД м.Коломия (ОК «Захід») військовослужбовця військової служби, призваного по мобілізації, старшого солдата ОСОБА_4 № 2/5/234/дск від 18.03.2023 року, згідно з якою 18.03.2023 року від командира мотопіхотного батальйону вказаної військової частини надійшла доповідь про факт відсутності старшого солдата ОСОБА_4 та встановлено, що 17.03.2023 року при перевірці особового складу у вказаній військовій частині виявлено його відсутність, службове розслідування проводиться згідно з відповідним наказом командира військової частини (а.п. 26);
		 
		- даними акту службового розслідування від 19.03.2023 року, відповідно до якого службове розслідування за даним фактом вважати завершеним; факт самовільного залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій остановці стрільцем снайпером 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління вказаної військової частини старшим солдатом ОСОБА_4 в період з 17.03.2023 року по теперішній час підтвердився; за порушення вимог ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 12, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яке виявилось у недодержанні законодавства України, ухиленні від військової служби шляхом самоусунення від виконання службових обовязків, порушенні розпорядку дня частини, нездійсненні доповіді своєму командиру про причини неприбуття ОСОБА_4 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності після його поверненян до вказаної військової частини; організувати направлення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до відповідного органу досудового розслідувпення з метою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.п. 27-35);
		 
		-повідомленням (про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України) № 1532/1/2513 від 07.06.2023 року, згідно з якими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено перевірку за фактом самовільного залишення розташування військової частини військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_4 та встановлено, що 17.03.2023 року останній самовільно залишив розташування вказаної військової частини та станом на 07.06.2023 року до її розташування не повернувся; за період своєї відсутності він у військовій частині не з`являвся, на телефонні дзвінки не відповідає, її командуванню про своє місце перебування не повідомляв, обов`язки за посадою не виконував; під час перевірки об`єктивних причин (хвороба, затримання правохоронними органами, тощо), які б перешкоджали прибуттю військовослужбовця до місця служби (розташування) вказаної військової частини, не встановлено (а.п. 23).
		Отже, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.5 ст. 407 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину, вчинене в умовах воєнного стану.
		Прокурор просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Відповідно до ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно доч.2ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є тяжким злочином.
		Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, судом не встановлено.
		Суд враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 40); однак, негативно характеризується за місцем служби (а.п. 37); є учасником бойових дій, що стверджується даними копії відповідного посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.12.2017 року (а.п. 41); на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 45, 46), а також те, що він мав травму, що пов`язана з проходженням військової служби, (відкрита репозиція перелому лівої ключиці, метолоостеосинтез лівої ключиці пластиною та гвинтами з приводу закритого уламкового перелому (08.12.2022 року) середньої третини лівої ключиці зі зміщенням відламків; консолідуючий синтезований перелом лівої ключиці, іммобілізуюча контрактура лівого плечового суглоба з тимчасовим порушенням функції лівої верхньої кінцівки), про що вказано в копії довідки військово-лікарської комісії від 07.02.2023 року № 239/1 (а.п. 36); визнаний обмежено придатним до військової служби, що підтверджується даними копій довідки військово-лікарської комісії № 1191/1 від 20.07.2023 року та виписного епікризу № 94/55  1121 поліклініки (з денним стаціонаром) Міністерства оборони України (а.п. 42-45),а також його відношення до вчиненого. 
		На підставі вищевикладеного, суд з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимогист. 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.5 ст. 407 КК України, тобтоу виді позбавленняволі на мінімальний строк. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами. Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому вказаного покарання.
		Суд враховує також, що у зв`язку із набранням 27.01.2023 року чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосування ст.69та ст.75 КК Україниу випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбаченест. 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
		Необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили немає.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов не заявлено.
		Речові докази відсутні.
		На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		Строк відбуття ОСОБА_4 призначеного покарання рахувати з моменту йогофактичного затримання після набрання цим вироком законної сили. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд  протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...