Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/14740/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2023.
Дата набрання законної сили: 29.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/521/1762/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023160000000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 521/14740/23
		Номер провадження 1-кп/521/1762/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 листопада 2023року м. Одеса
		Малиновський районний суд Одеської області:
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса кримінальне провадженні внесене до ЄРДР за № 22023160000000008 від 10.01.2023 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох дітей 2020 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між державами РФ та Україна із 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		24.02.2022Російська Федерація вчинила відкритий воєнний напад на Україну.
		Після початку зазначеного воєнного стану в період з 02 березня 2022 року військами РФ здійснено окупацію міста Херсон та частину Херсонської області України з створеннямнезаконних органів влади у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, створених на тимчасово окупованій території, які звільнено 11 листопада 2022 року.
		Так встановлено, що 01липня 2022 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а саме у місті Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням станом на теперішній час не встановлено), являючись діючим співробітником Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, а саме ГУ ДСНС в Херсонській області, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на отримання на постійній основі грошового забезпечення від російських окупаційних сил, у зв`язку з добровільно написаною ним заявою про прийняття на службу, так званим Наказом служби у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих по Херсонській області Військово-цивільної адміністрації Херсонської області Російської Федерації (Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области Российской Федерации) № 4л\с від 01.07.2022 «Про призначення» («О назначении») призначений на посаду заступника начальника оперативно  координаційного центру в Оперативно- координаційному центрі Апарату Управління з присвоєнням посадового окладу в розмірі 22905,00 рублів РФ, у відповідності з штатно-розпорядчим розписом, окладом за звання підполковник у сумі 13408,00 рублів РФ, місячну грошову премію 100% посадового окладу в розмірі 22905,00 рублів РФ тим самим добровільно зайнявши посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Так, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду так званого "заступника начальника оперативно  координаційного центру в Оперативно - координаційному центрі Апарату Управління Служби у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих по Херсонській області Військово-цивільної адміністрації Херсонської області Російської Федерації забезпечував організацію діяльності вищевказаного відділу, організовував ліквідації пожеж в населених пунктах Херсонської області, координував та організовував проведення аварійно-рятувальних робіт, заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій, пошуку та рятування людей, координував діяльність пожежно-рятувальних підрозділів та аварійно-рятувальних служб та інше. 
		В подальшому, проходячи службу у даному незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, орієнтовно наприкінці серпня - початку вересня 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням станом на теперішній час не встановлена), володіючи загальновідомою інформацією із засобів масової інформації про наступ Сил оборони України на Півдні України, усвідомлюючи невідворотність покарання за свою колабораційну діяльність, з метою створення собі можливостей подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду, ОСОБА_5 за невстановлених розслідуванням обставин залишив місце несення служби, припинивши виконувати свої посадові обов`язки. 
		Так звана служба у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих по Херсонській області Військово-цивільної адміністрації Херсонської області Російської Федерації зареєстрована органами російської федерації за юридичною адресою: м. Херсон, вул. Молодіжна, 4 та фактично на окупованій території виконувала функції з забезпечення реалізації політики незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території України в сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб на території тимчасово окупованого міста Херсон та Херсонської області.
		Стороною обвинувачення дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: колабораційна діяльність за ознаками: добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Суд вважає, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано правильно.
		25 жовтня 2023 р. між прокуроромІзмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22023160000000008від 10.01.2023року, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні  ОСОБА_5 , з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_4 , діючи на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, не порушуючи права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, при цьому ОСОБА_5 в повному обсязі та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинуваченнякримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік,з позбавленням права обіймати посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах ДСНС України строком на 10 років та без конфіскації майна.
		Підставами для застосування ст. 69 КК України є наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме:
		1) щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що полягає унаданні показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
		2) враховуючи те, що шкоди нікому не завдано;
		3) враховуючи особу обвинуваченого та інші обставини справи, а саме: кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 вчинене ним вперше. Крім того, ОСОБА_5 має позитивні характеристики з попереднього місця роботи та нагороди.
		Також обвинувачений ОСОБА_5 бере на себе обов`язок щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, у тому числі й причетними до вчинення державної зради та колабораційної діяльності на території Херсонської області, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду кримінальних проваджень судами будь-якої інстанції, надаючи викривальні покази відносно вказаних осіб та усіх відомих йому обставин вчинення злочинів.
		Крім того, відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 470 КПК України, необхідно враховувати наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні та припиненні більшості кримінальних правопорушень, а також в забезпеченні швидшого судового провадження та викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.
		В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1КК України, визнав повністю та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначеніст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягає на її затвердженні.
		Прокурор, обвинувачений та його захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості.
		Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та угоду про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Згідност. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1КК України, який згідност. 12 КК України, єтяжким злочином.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням ОСОБА_5 та прокурора, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши в обвинуваченого та прокурора, чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та ОСОБА_5 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, ОСОБА_5 визнав винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджений вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
		Обставинами, які відповідно дост. 66 КК Українипом`якшують покарання, суд враховує: повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання, судом не встановлено.
		Відповідно до ч. 2ст. 50 ККУкраїни, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимогист. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь, обставини їх вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, критичне відношення винного до вчиненого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5ст. 111-1 КК України.
		Разом з тим, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, позитивно характеризується та бере на себе обов`язок щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, у тому числі й причетними до вчинення державної зради та колабораційної діяльності на території Херсонської області, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду кримінальних проваджень судами будь-якої інстанції, надаючи викривальні покази відносно вказаних осіб та усіх відомих йому обставин вчинення злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та наслідки, які настали в результаті його вчинення, враховуючи поведінку обвинувачуваного після вчинення кримінального правопорушення, та під час судового провадження, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з`ясуванню обставин вчинення даного кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим застосувати дообвинуваченогодію ч. 1 ст. 69 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах ДСНС України та без конфіскації майна, що на переконання суду, буде проявом справедливості кримінальної відповідальності.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов по справі заявлений не був.
		Речові докази відсутні.
		Вирішуючи питання щодо зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі обвинуваченому, суд вважає, що строк попереднього ув`язнення, а саме з моменту затримання обвинуваченого  01.02.2023 р. включно по день набрання вироком законної сили, слід здійснювати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі відповідно до вимог ч.5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 65, 69 КК України ст.ст. 100, 373, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Угоду від 25 жовтня 2023 року, про визнання винуватості, укладену між прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 - затвердити.
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах ДСНС України строком на 10 (десять) років та без конфіскації майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
		Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_5 , термін його попереднього ув`язнення, з 01.02.2023 року включно по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі неподання на нього апеляції.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Малиновський районний суд м. Одеси.
		Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.1 ст. 473 КПК України.
		Копію вироку вручити учасникам судового провадження після його оголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...