Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/14955/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/554/579/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170420001789

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 30.11.2023Справа № 554/14955/22 Провадження № 1-кп/554/579/2023
		 
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       30 листопада 2023 року                                                                 м. Полтава
		 
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
		 
		головуючого - судді                         ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря -                         ОСОБА_2 ,
		прокурорів -                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		потерпілих -                                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисників -                                 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		обвинувачених -                         ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,        
		               
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Полтави Полтавської області, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		1). 04.09.2017 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі;
		2). 04.05.2018 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 19.11.2020 року на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 11.11.2020 року на невідбутий строк 1 рік 08 місяців і 2 дні, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Макіївка Донецької області, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, тимчасово проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		1). 28.12.2001 року Совєтським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням на 1 рік;
		2). 26.03.2002 року Совєтським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;
		3). 23.11.2005 року Совєтським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого 23.11.2006 року після відбуття строку покарання;
		4). 16.04.2007 року Апеляційним судом Донецької області за п. п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, звільненого 02.03.2021 року після відбуття покарання,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, 
		 
		встановив:
		 
		І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
		1 епізод
		03.09.2022 року приблизно о 17 годині 30 хвилин обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебували біля ставків, неподалік вулиці Огнівської м. Полтави, де зустріли раніше незнайомих їм ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , що планували там відпочити, після чого в обвинувачених виник раптовий корисливий умисел на заволодіння їх особистим майном.
		Для полегшення заволодіння майном останніх, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи в період запровадженого на території України воєнного стану, повторно, попередньо об`єднали свої зусилля у взаємообумовлену, спільну та узгоджену діяльність, звинувативши ОСОБА_5 з ОСОБА_6 у тому, що ті перебувають у вказаному місці для відшукання замовлених наркотичних засобів, так званої «закладки». Під приводом їх перевірки на причетність до вказаного діяння, наказали передати їм свої мобільні телефони та інші особисті речі.
		Помилково сприйнявши ОСОБА_10 з ОСОБА_11 за осіб, які причетні до протидії незаконному обігу наркотичних засобів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розгубились від раптового звинувачення, підкорились вимогам останніх та вимушено передали їм свої мобільні телефони разом з іншими особистими речами.
		Скориставшись цим, ОСОБА_10 з ОСОБА_11 почали перевіряти речі потерпілих для відшукання цінностей, якими можна заволодіти.
		Після того як потерпілі зрозуміли, що ОСОБА_10 з ОСОБА_11 перевірки не здійснюють, а мають намір заволодіти їх майном, почали у зв`язку з цим висловлювати їм свої претензії. Останні, для подолання можливого опору потерпілих відповіли: «Це рекет. Ведіть себе нормально, не робіть зайвих рухів і скоро будете вдома», що було сприйнято ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як погроза у застосуванні насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, що буде реалізована у разі не виконання їх вимог.
		ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_6 з вимогою про необхідність передати йому з ОСОБА_12 готівки, павербанки, навушники, на що останній, з метою уникнення реалізації висловлених погроз, повідомив, що ці речі знаходяться в пакунку, який він передав та вони можуть їх забрати.
		ОСОБА_11 , скориставшись доступом до мобільного додатку «Телеграм» в мобільному телефоні ОСОБА_5 , для придбання наркотичних засобів, так званої «закладки», увійшов до «чат-боту Space X» та намагався придбати їх за рахунок коштів ОСОБА_5 , що містились на рахунку відкритого в «Monobank». Однак, виявивши, що залишок коштів на рахунку ОСОБА_5 не достатній для здійснення замовлення, ОСОБА_10 наказав ОСОБА_6 перерахувати грошові кошти із свого рахунку, відкритого в «Monobank», на рахунок ОСОБА_5 , щоб у подальшому здійснити придбання наркотичних засобів.
		Діючи під тиском висловлених погроз, ОСОБА_6 вимушений був зі свого рахунку НОМЕР_1 перерахувати двома транзакціями на рахунок ОСОБА_5 НОМЕР_2 грошові кошти загальною сумою 750 грн.
		Після цього, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи спільно та узгоджено, з рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_2 , відкритого в «Monobank», використовуючи його мобільний телефон Redmi 9C NFC з IMEI: НОМЕР_3 , перерахували 750 грн, які належали ОСОБА_6 та 152 грн, які належали ОСОБА_5 на рахунок НОМЕР_4 , відкритий у «Таскомбанк» для придбання для своїх потреб наркотичних засобів, тим самим у відкритий спосіб, викрали грошові кошти потерпілих на загальну суму 902 грн, якими розпорядились на власний розсуд.
		Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відкрито викрали: готівку в сумі 250 грн, Power Bank «Fermi» ємністю 2500 мілампер-годин, вартістю 249,67 грн, що належали ОСОБА_6 , а також піцою вартістю 130 грн, яка напередодні була придбана потерпілими.
		Таким чином, ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , умисно внаслідок грабежу, спричинили матеріальний збиток ОСОБА_5 на суму 152 грн, ОСОБА_6 на суму 1379,67 грн.
		 
		2 епізод
		 
		08.09.2022 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_11 , в період воєнного стану, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, біля ставків, що неподалік вулиці Огнівської в м. Полтави зустрів не знайомого ОСОБА_7 , у котрого умисно, з корисливих мотивів, відкрито вихопив з рук мобільний телефон Iphone XR.
		При спробі ОСОБА_7 повернути телефон, ОСОБА_11 для подолання його опору та утримання викраденого, демонструючи рішучість своїх намірів, схопив його за светр та, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, схопив ножа, яким розмахував та змусив його втекти.
		Заволодівши вищевказаним мобільним телефоном Iphone XR, ОСОБА_11 розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 10000 грн.
		 
		ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ 
		Дії ОСОБА_11 кваліфікуються за ч. 4 ст. 186 КК України (1 епізод) як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та за ч. 4 ст. 187 КК України (2 епізод) як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, в умовах воєнного стану.
		 
		Дії ОСОБА_10 кваліфікуються за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		 
		III. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
		 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що приблизно з 2021 року знайомий із ОСОБА_11 . Останній мав непорозуміння в сім`ї, тому він запропонував йому жити у себе в квартирі в м. Полтава. Наркотичних засобів не вживає, але іноді курив марихуану. У вересні 2022 року, вранці він разом із ОСОБА_11 поїхали відпочити до свого знайомого, який проживає на мікрорайоні Огнівка м. Полтави. Дорогою повернули до ставків, де ОСОБА_11 на деякий час відійшов, а коли повернувся, став хизуватись, що зняв на телефон двох хлопців, якими у подальшому виявились ОСОБА_13 з ОСОБА_14 , що розкладали «закладки». Після чого під видом громадських активістів він з ОСОБА_11 примусили потерпілих показати свої речі, серед яких виявили наркотики, які забрали та потім знищили. Один із потерпілих на телефоні показав ще одне місце закладки наркотиків в районі Дендропарку , тому викликали з його телефонного номеру таксі та поїхали для їх відшукання та знищення. Під`їхавши до вказаного місця, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 самі пішли та принесли їм наркотик. Він з ОСОБА_11 залишались в машині. Дорогою до Дендропарку заряджали телефон. Для цього ОСОБА_13 дістав два павербанки та коли вони збирались йти, останній добровільно з власної ініціативи подарував один з павербанків ОСОБА_10 . В подальшому ОСОБА_10 віддав його за борги ОСОБА_16 . 
		В своїх показаннях ОСОБА_10 заперечив, що вони з ОСОБА_17 застосовували до потерпілих погрози насильством з вимогою передати їм свої речі. Грошові кошти потерпілих для придбання наркотиків на відповідні рахунки не перераховували, оскільки не мали доступу до телефону та рахунку. Піцу у потерплих не забирали, вони самі пригощали. 
		Також ОСОБА_10 заперечив, що знає свідка ОСОБА_18 , а також те, що спрямовував йому на телефон посилання акаунту прив`язаного на той час до мобільного телефону ОСОБА_19 . 
		Щодо виявлених при обшуку за місцем його проживання втраченої сумки ОСОБА_20 , у якій до цього був телефон останнього, особистих речей ОСОБА_21 , а також ножа, який останній впізнав як такий, що ним йому погрожував ОСОБА_11 , вказав, що ніякого особистого відношення до цих речей не має і яким чином вони потрапили до нього в квартиру не знає. Також заявив, що під час досудового розслідування до нього працівниками поліції застосовувалось фізичне та психічне насильство. 
		 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_11 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що на початку 2022 року разом із сім`єю переїхав із Харкова до Полтави, оскільки почались обстріли міста. Проте, через непорозуміння пішов від дружини і став проживати у ОСОБА_10 . Наркотичні засоби не вживає. У вересні 2022 року, вранці він з ОСОБА_10 поїхали відпочити до знайомого останнього. В районі ставків мікрорайону Огнівка м. Полтави, в обідній час помітив як потерпілі розкладають «закладки», на його думку наркотики, тому зняв їх дії на телефон. Проте, перед обшуком за місцем проживання, цей телефон працівники поліції у нього забрали, тому не може підтвердити свої показання відповідними фото з телефону. Далі, під видом громадських активістів він з ОСОБА_10 перестріли потерпілих, щоб припинити їх незаконну діяльність. Оглянувши місця, в яких вони перед цим робили закладки - виявили наркотики. Також наркотики виявили ще у них в сумці. Указані наркотики вони вилучили і знищили після того як розійшлись із потерпілими. Під час спілкування потерпілим не погрожували, ніяких речей у них не забирали. Потім поїхали до Дендропарку , оскільки потерпілі повідомили, що там також знаходяться наркотики. Дорогою зупинились купити сигарет та води. Всі покупки ОСОБА_11 робив за власні кошти. Вважає, що потерпілі їх оговорюють щоб помститись за їх активну позиції у боротьбі з розповсюдженням наркотиків.
		       При цьому ОСОБА_11 заперечив, що коли-небудь бачив свідка ОСОБА_18 . Останньому не обіцяв поділитись наркотиком і разом з ним та ОСОБА_10 наркотики біля ставків не шукали. Стосовно речей потерпілого ОСОБА_21 , заволодіння якими відбулось в той день після зустрічі обвинувачених з ОСОБА_22 та які були виявлені у ОСОБА_11 за місцем його проживання, обвинувачений вказав, що ці речі він знайшов випадково і планував їх йому повернути. Під час слідства намагався поспілкуватись з ОСОБА_21 щоб він його не обмовляв, тому телефонував йому з мобільного телефону в слідчому ізоляторі. З приводу свого зізнання, що має відношення до заволодіння та реалізації телефону ОСОБА_21 , зробленого під час обшуку, ОСОБА_17 заявив, що обмовив себе, так як перед обшуком вони із ОСОБА_10 були затримані, після чого близько чотирьох годин працівники поліції їх катували та погрожували фізичним насильством, вимагаючись зізнатись у злочинах.
		 
		Показання обвинувачених розцінюються судом обраною ними позицією захисту, що повністю спростовується зібраними у справі доказами, які поза розумним сумнівом підтверджують їх провину у вчиненні інкримінованих злочинів.
		 
		По епізоду №1
		 
		Потерпілий ОСОБА_5 під присягою суду дав показання, що 03.09.22 зі своїм товаришем ОСОБА_6 вирішили відпочити. Придбали піцу, по пляшці пива та приблизно о 17:30 годин пішли в бік ставків в районі мікрорайону Огнівка м. Полтави. 
		Коли спускались стежкою, їх зупинили обвинувачені та звинуватили в тому, що вони є розповсюджувачами наркотиків, що не відповідає дійсності. Раптовість та впевненість за яких діяли обвинувачені, призвели до того, що потерпілі розгубились. Вони сприйняли обвинувачених за осіб, які на волонтерських чи інших громадських засадах допомагають правоохоронцями в боротьбі з наркозлочинністю, тому охоче пішли на контакт аби довести помилковість звинувачень. Безперешкодно показали їм свої телефони та особисті речі. Також він змушений був передати ОСОБА_11 свій рюкзак, у якому були гаманець з банківською карткою, паспорт, слабоалкогольні напої, піца. ОСОБА_10 вів розмову із ОСОБА_6 , під час якої вихопив з рук останнього мобільний телефон. Після того як обвинувачені відмовились представитись та коли помітили спосіб, у якій вони перевіряли їх речі, зокрема, складали в один пакунок, ОСОБА_5 зрозумів, що обвинувачувані видають себе не за тих ким є, та намагаються їх пограбувати. Тому прямо запитав ОСОБА_17 : «це рекет?», той підвертав, що так. 
		Далі обвинувачувані перейшли до погроз. Зокрема, наказали не чинити опір, якщо хочуть залишитись живими та здоровими. Ці погрози обвинувачені повторили неодноразово. Разом з цим бачив як ОСОБА_10 витягнув ножиці, які мали гострі кінці. Ними він не погрожував, але сама їх наявність, із сукупністю висловлених погроз, сприймались як обставина, що могла створювати для них небезпеку. Одночасно з цим, ОСОБА_11 оголосив, що є раніше судимим, даючи зрозуміти, що погрози є реальними і вони можуть йти на крайність. Потім ОСОБА_11 передав телефон ОСОБА_5 . ОСОБА_10 , який став проглядати додатки в ньому, а саме шукати чат-бот в телеграм каналі з назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , через який можна було замовити придбання наркотиків. Оскільки власних коштів на рахунку в монобанк ОСОБА_5 було не достатньо для придбання наркотику (всього було 152 грн.), ОСОБА_10 , який перед цим вже оглянув телефон у ОСОБА_6 , наказав щоб останній із свого рахунку, відкритого в «Монобанк», перерахував гроші на рахунок ОСОБА_5 , що ним і було зроблено. Після цього ОСОБА_10 , без будь-якого погодження з потерпілими, перерахував спільні кошти потерпілих в сумі 902 грн для придбання наркотиків. При цьому ОСОБА_5 додатково пояснив, що додаток Монобанк був встановлений у нього на телефоні. Коли, через погрози та обман віддавав телефон обвинуваченим, розблокував доступ до нього, що дозволило ОСОБА_11 , а згодом і ОСОБА_10 ним користуватись та відшукати в ньому додаток до Монобанк.
		Після того як гроші були перераховані, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомили, що вони їх не відпустять, так як потрібно щоб вони разом з ними з`їздили в район Дендропарку забрати наркотики. Лише після цього пообіцяли їх відпустити та з телефону ОСОБА_5 стали викликати таксі. Оскільки для виклику таксі потрібна була прив`язка до адреси будинку, вийшли до житлових будинків, звідки обвинувачені повторно зателефонували і викликати таксі.
		Місце, де їх зупинили обвинувачені, було малолюдним, тому звернутись про допомогу не могли. Самостійно піти від обвинувачених також не могли, оскільки останні всіх їх особисті речі, включаючи документи, забрали і тримали у себе в пакеті. Вимушені були виконувати їх вимоги щоб не зашкодити собі і залишатись разом, доки останні не поїхали і не забрали наркотик.
		Дорогою до Дендропарку , ОСОБА_11 попрохав зупинити автомобіль біля магазину та за рахунок готівки ОСОБА_6 придбав собі воду та цигарки. Приїхавши до Дендропарку , біля цвинтаря, разом з обвинуваченими вийшли з автівки таксі та пішли у парк, де ОСОБА_11 і ОСОБА_10 відшукали наркотики. Який це був наркотик їм не відомо, участі в його пошуках не приймали і на їх пропозицію поділитись наркотиками відповіли відмовою, бо їх не вживають.
		Після цього сіли назад до автомобіля та на зупинці Дослідній м. Полтави обвинувачені вийшли та повернули їм чорний пакет, у якому були особисті речі потерпілого. Із собою обвинувачені забрали піцу, яку до цього потерпілі купували для себе. Коли ОСОБА_10 виходив з автомобіля, забрав павербанк ОСОБА_6 , не спитавши дозволу: «ну ти ж подариш павербанк, щоб ми розійшлись». Коли обвинувачені пішли, потерпілі повідомили водію таксі, що їх пограбували та попросили їх відвести до поліції. Водій таксі відвіз їх спочатку до райвідділу на вул. М.Бірюзова, після чого до відділу поліції на вул. Сковороди. Одночасно ОСОБА_5 заблокував свою картку Монобанк, яку використали обвинувачені.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 під присягою дав такі показання. 03.09.2022 року зі своїм товаришем ОСОБА_5 зустрілись щоб відпочити біля ставків. Дорогою він зі свого рахунку Монобанку придбав піцу в Маркетопті. Коли спускались до ставків, за цвинтарем домашніх тварин, їх перестріли раніше не знайомі ОСОБА_11 з ОСОБА_10 . Останні вели себе неввічливо, звернулись із запитанням: «що ви тут шляєтесь», стали до них чіплятись, а потім звинувачувати у розповсюдженні «закладок» чи їх відшуканні (що не відповідало дійсності), вимагали продемонструвати їм свої телефони. Потерпілі спочатку розгубились та погодились продемонструвати телефони в підтвердження, що не мають відношення до наркотиків. ОСОБА_6 показав у телефоні ОСОБА_10 свою особисту переписку та чат боти, якими користувався. Після чого ОСОБА_10 вихопив у нього з рук телефон і сам став його розглядати. Добровільно свій телефон ОСОБА_23 не віддавав. ОСОБА_11 розмовляв із ОСОБА_5 . Під час цього спілкування ОСОБА_11 з ОСОБА_10 стали погрожувати, щоб потерпілі вели себе спокійно, якщо хочуть залишитись здоровими, бо можуть зламати їм життя. ОСОБА_11 повідомив, що раніше вже сидів і є переселенцем. Надалі ОСОБА_10 запитав ОСОБА_6 , «що він йому може запропонувати» та став перерахувати цінності, які його цікавлять: навушники, павербанк, готівка. Оскільки при собі мав гроші 250 грн. відповів, що останній може забрати кошти.
		Далі обвинувачені повідомили, що бажають переглянути особисті речі потерпілих, тому на їх вимогу ОСОБА_6 передав свій рюкзак, у якому були 2 павербанки, паспорт, студентський квиток, готівка. Всі речі обвинувачені стали перекладати в один пакет. Потерпілі участі в цьому не приймали.
		Згодом, ОСОБА_10 наказав ОСОБА_6 перерахувати із свого рахунку відкритого в Монобанку гроші на рахунок ОСОБА_5 , що ним було виконано та перераховано 750 грн. Надалі ОСОБА_10 з телефону ОСОБА_5 замовив для себе з ОСОБА_11 наркотики.
		ОСОБА_6 запевнив, що вказані кошти перераховував на рахунок ОСОБА_5 не добровільно, оскільки хвилювався за себе. Варіант втекти чи звернутись про допомогу не розглядався, так як вважав це не можливим, оскільки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 забрали із собою їх особисті речі, серед яких були документи, телефони, які постійно їх тримали у себе. Крім того, якщо би втік, то з ними залишився ОСОБА_5 , якому вони могли помститись. Обвинувачені фізично намагались перебувати впритул до потерпілих, тобто контролювали їх. У ОСОБА_10 з собою бачив ножиці, які він міг при необхідності застосувати. Періодично в розмові обвинувачені словесно тиснули та говорили, що вони біля ставків не одні. На не можливість вчинити такі дії впливало й те, що всі події відбувались у малолюдному місці. Коли вийшли до житлових будинків, поруч не бачили тих, хто міг їм надати допомогу.
		Коли прибуло таксі, всі разом, за вказівкою обвинувачених, поїхали до Дендропарку. Дорогою ОСОБА_11 попрохав зупинитись та пішов у магазин, де за гроші ОСОБА_6 придбав для себе воду та цигарки. При цьому в магазин ОСОБА_11 виходив разом із мобільним телефоном ОСОБА_6 .
		Далі приїхали до ОСОБА_24 , зупинились не доїжджаючи до центрального входу. Вийшли та всі разом пішли у парк, але участі у пошуках наркотиків з обвинуваченими не приймали. Після того як обвинувачені відшукали наркотики, знову сіли в таксі та поїхали назад. Недалеко від ТЦ «Київ» обвинувачені повідомили, що вони приїхали та стали виходити з машини. Таксист став наполягати щоб обвинувачені заплатили за проїзд, так як замовлення робив ОСОБА_10 . Останній ухилився від сплати, тому розрахунок проводив ОСОБА_5 . Виходячи з машини, обвинувачені повернули пакет в якому були складені речі потерпілих. Однак, ОСОБА_10 серед речей, які вони забрали біля ставків, узяв павербанк та звернувся до ОСОБА_6 : «ти ж мені дариш, згоден». Оскільки павербанк не мав особливої цінності, змоги затримати обвинувачених не було, повідомив, що згоден, але ця згода була вимушена. Коли ж обвинувачені пішли, потерпілі повідомили, що їх пограбували та попросили відвести до райвідділу.
		 
		Погрози обвинувачених потерпілі сприймали як реальну загрозу їх здоров`ю. 
		 
		Наведені потерпілими детальні показання обставин, за яких відбувалась зустріч та подальше заволодіння їх майном спростовують показання обвинувачених.
		 
		Свідок ОСОБА_25 підтвердив, що підвозив обвинувачених та потерпілих, які дорогою не спілкувались. Вочевидь вони були з різних компаній, не сумісні між собою. Коли обвинувачені виходили з машини, сказали щоб відвіз їх до кінцевої. Один з обвинувачених, коли виходив звернувся до одного з потерпілих з приводу павербанку, сказавши тому щось на зразок: «ти ж мені даруєш чи я залишу його собі». Потерпілий відповів: «забирай чи залишай», але зі сторони, це вигляділо так, наче потерпілий це сказав тільки щоб обвинувачений від нього відчепився. Коли обвинувачені перейшли дорогу, потерпілі, які були в його машині, звернулись до нього: «ви мабуть все зрозуміли, нас пограбували» та відразу попросили відвести їх до райвідділу, що він і зробив.
		 
		       Згідно протоколів прийняття заяв про кримінальні правопорушення, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомили обставини заволодіння їх грошовими коштами та речами відкритим шляхом, які датовані 03.09.2022 року, тобто безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. У цих заявах вказано відомості про можливість впізнання обвинувачених (т. 1 а.с. 141-142).
		 
		       Під час огляду місця події від 04.09.2022 року за участю потерпілих установлено місце, де вони вперше зустрілись із обвинуваченими, а саме неподалік будинку АДРЕСА_2 ( т. 1 а.с. 143-147). 
		 
		       Згідно з протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_5 від 04.09.22 року, зокрема, в додатку Монобанку виявлено переписку потерпілого за 03.09.22 з представником служби підтримки вказаної установи. О 19:32 год він пише повідомлення наступного змісту: « мене ошукали. Зробили цей переказ, щоб купити наркотики. Операцію здійснював не сам. Телефон у мене забрали. Перед цим поповнення здійснено ОСОБА_6 , якому теж погрожували. Вони перерахували гроші на рахунок якогось телеграм-каналу, а потім під погрозами ми поїхали до тої місцевості, де вони забрали закладку. Ми були разом весь час, але телефон у шахраїв в руках. Під погрозами я розблокував телефон і додаток» (т. 1 а.с. 148-180). 
		 
		Водночас, при проведенні огляду мобільних телефонів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не виявлено підписки чи користування чат-ботами, що пов`язані з незаконним придбання наркотиків. Чат бот «ІНФОРМАЦІЯ_3», який виявлено у ОСОБА_5 , згідно даних про входження в інтернет, активований лише 03.09.22 року (т. 1 а.с. 197-201).
		 
		Транзакція про перерахунок коштів для придбання через чат-бот «ІНФОРМАЦІЯ_3» відбулась о 18:02 години, що підтверджується відповідними банківськими квитанціями (т. 1 а.с. 194-195).
		 
		       Камерами спостереження «Безпечне місто» за 03.09.22 року зафіксовано в районі вул. Зіньківська, спочатку в бік Дендропарку, а потім у зворотному напрямку пересування автомобіля під керуванням ОСОБА_26 , що ідентифікується за державним номером транспортного засобу. О 19-10 годин 03.09.2022 року ОСОБА_10 з ОСОБА_11 , залишивши таксі переходять проїжджу частину в районі зупинки Дослідна м. Полтави. Видно як ОСОБА_11 тримає пакет, а ОСОБА_10 коробки піци (т. 2 а.с. 8-20).
		 
		       Доказами, які підтверджують факт заволодіння, а також перелік самого майна, яке стало предметом протиправного діяння є дані огляду додатку в мобільному телефоні потерпілого ОСОБА_5 , згідно якого 03.09.22 зафіксовано спочатку поповнення його рахунку Лозовягіним 2 транзакціями на 500 в 17:43 год. та на 250 грн. в 17:51, а в 17:55 год. направлення цих коштів ОСОБА_10 разом із коштами ОСОБА_5 на відповідний рахунок загальною сумою 902 грн., а також наступне повідомлення ОСОБА_5 оператору підтримки Монобанку, що ці кошти були направлені третіми особами внаслідок протиправних дій третіми особами.
		 
		       Окремо проведено огляду руху коштів за додатком Монобанк по рахунку ОСОБА_5 , в ході якого сформовано та роздрукована квитанція №5 ВСР-5У81-Н433-28С6 від 03.09.22 з реквізитами Монобанку про проведення оплати на суму 902 грн. на рахунок одержувача, який не містить дані про його володільця ( т. 1 а.с. 194-195, 197-201).
		 
		       Протоколами огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 , у ході огляду якого в додатку Монобанк установлені відомості про придбання ним в 17:08 в магазині піци вартістю 138 грн., а у подальшому перерахування на рахунок ОСОБА_5 коштів в сумі 500 та 250 грн (т. 1 а.с. 204-219).
		 
		       Також окремо проведеним оглядом особистого кабінету Лозов`ягіна в Монобанк було сформовано та роздруковані квитанції №С1В8-УС92-Х73Р-13ТМ від 03.09.22, №4С7Т-6СТС-СУ9Л-8МНН від 03.09.22 про перерахування на рахунок ОСОБА_5 вищевказаних грошових коштів, а також квитанція №76К8-А918-Р1АМ-Р0Р3 від 03.09.22 про оплату піци (т. 1 а.с. 236-242).
		 
		       Свідок ОСОБА_16 повідомив, що свого часу ОСОБА_10 позичав гроші кошти, але той їх не повернув. Приблизно у вересні 2022 року при зустрічі з ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_16 помітив у нього павербанк та запропонував передати його в рахунок погашення боргу. У подальшому, вказаний павербанк він видав працівникам поліції.
		 
		       Згідно з протоколом огляду від 18.09.22 року зафіксовано вилучення у ОСОБА_16 павербанка «Fermi», на якому мається логотип у вигляді атому (т. 2 а.с.83-94).
		 
		       Серед представлених для впізнання потерпілому ОСОБА_13 павербанків, останній впізнав павербанк «Fermi» бірюзового кольору, з білим ковпачком по кольору, логотипу, наявністю потертостей, розміщення роз`йомів, як такий, що забрав у нього ОСОБА_10 ( т. 2 а.с. 183-185).
		 
		       Згідно висновку товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-22/150410ТВ вартість павербанку «Fermi» склала 249,67 грн (т. 2 а.с. 155-165).
		 
		       Окрім показань потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_26 , наданих в судовому засіданні, останні офіційно упізнали ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , про яких давали показання ( т. 1 а.с. 181-192, 220-231, 243-248, т. 2 а.с. 1-6). 
		       
		по 2 епізоду
		Відповідно до рапорту оператора «102» о 15:36 годин 08.09.2022 року зафіксовано звернення ОСОБА_7 , який використовуючи телефон перехожих повідомив, що на нього був вчинений напад невідомою особою, який приставивши кухонний ніж та відібрав мобільний телефон Айфон ХР білого кольору (т. 2 а.с. 24-26).
		       Відомості про факт правопорушення та особу яка вчинила, можливість та готовність його впізнати, ОСОБА_7 підтвердив цього ж дня в письмовій заяві, з якою звернувся до органу досудового розслідування (т. 2 а.с. 27).
		       Згідно цього повідомлення, на місце події була направлена слідчо-оперативна група, якою за участю потерпілого було визначене місце нападу. І хоча слідів злочину на місце події не було, однак вказане місце події знаходилось поблизу місця події за попереднім епізодом заволодіння майном ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ( т. 2 а.с. 28-35).
		       Там же, 08.09.22 на місці події, при відпрацювання території для встановлення можливих очевидців, працівниками поліції був виявлений свідок ОСОБА_27 , який на тому ж місці, де він із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 намагалися відшукати «закладу» наркотичної речовини, продовжував її пошук. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 повідомив, що 08.09.22, близько 12-13 годин він йшов з 1МКЛ в бік мікрорайону «Огнівка». В районі ставків він побачив хлопця, по характерним діям якого зрозумів, що той шукає закладку. Оскільки на той момент сам вживав наркотики, підійшов до нього попросити поділитися наркотиком. Вказаною особою виявився ОСОБА_11 , на якого свідок ствердно показав в залі судового засідання. ОСОБА_11 не відмовився поділитись, лише зазначив, що потрібно дочекатись товариша, а потім знайти саму закладку. Надалі підійшов другий хлопець. В судовому засіданні свідок указав, що ним був ОСОБА_10 . Останній попросив ОСОБА_27 для відшукання закладки надати свій телефон щоб на нього «перекинути» дані місця знаходження закладки, оскільки з їх телефоном це не вдається. Надалі ОСОБА_10 перенаправив на телефон ОСОБА_27 дані акаунта та номер телефону, до якого цей акаунт прив`язаний, який ОСОБА_10 з ОСОБА_11 використовували для замовлення наркотиків. Марка телефону з якого ОСОБА_10 пересилав дані акаунта на телефон ОСОБА_27 - Самсунг. Надалі всі разом тривалий час, приблизно до 15 годин шукали наркотик, але не знайшли. Коли шукали наркотик, бачив, що ОСОБА_11 для цього використовує кухонний ніж, світлого кольору.
		 
		       Під час досудового розслідування свідок ОСОБА_27 надав правоохоронцям описання осіб, з якими він шукав наркотик незадовго до того як був вчинений розбійний напад на ОСОБА_7 . При цьому надане ОСОБА_22 описання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , співпадало із описанням, які за тиждень до цього, після правопорушення надали потерпілі ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , внаслідок чого отримано достатні відомості, що до цих правопорушень причетні одні і ті ж особі.
		       
		Cвідок ОСОБА_27 упізнав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по фотознімках ( т. 2 а.с. 69-78). У судовому засіданні свідок підтвердив факт та результати впізнання.
		 
		Крім того, свідок ОСОБА_27 надав для огляду власний мобільний телефон, який 08.09.22 був оглянутий слідчим. За його результатами установлено, що особа, яким в подальшому виявився ОСОБА_10 , переслав на телефон ОСОБА_27 дані акаунта, номер телефону з якого було зроблено замовлення. Вказаний акаунт мав назву « ОСОБА_28 » та номер телефон НОМЕР_5 . При цьому за вказаним акаунтом зафіксовано, що по ньому вже велась переписка в чат-боті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » для придбання наркотиків. Також установлено історію входження на цей чат-бот та з`ясовано, що ОСОБА_10 використовував цей чат-бот для замовлення наркотиків 02.09.22, тобто ще до того як зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ( т. 2 а.с. 65-68).
		Потерпілий ОСОБА_7 під присягою показав, що 08.09.22 року, після 15 години приїхав в район ставків мікрорайону «Огнівка» за наркотичною речовиною - «соль». Коли йшов стежкою, тримав свій телефон у руці. Назустріч вийшов раніше невідомий йому чоловік, якого в подальшому упізнав як ОСОБА_11 . Останній запитав у потерпілого, котра година, а також, що він тут шукає. ОСОБА_7 відмовився повідомити причини свого перебування. Тоді ОСОБА_11 вихопив у нього з рук мобільний телефон Айфон ХР та, утримуючи його в себе, став вимагати продиктувати від нього пароль. Однак потерпілий відмовився його назвати. Відразу після відмови, ОСОБА_11 із задньої кишені штанів витягнув кухонний ніж світлого кольору, середнього розміру та, погрожуючи ним, повторив вимогу назвати пароль. У відповідь потерпілий ОСОБА_7 намагався повернути телефон, однак йому це не вдалось, так як ОСОБА_11 став замахуватись на нього ножем знизу. В цей момент потерпілий відчував реальну небезпеку для життя, оскільки дії ОСОБА_11 були агресивні, тому злякався та став тікати. ОСОБА_11 свої дії не припинив та намагався затримати потерпілого, вхопивши за капюшон курточки, яку стягнув разом із сумкою барсеткою, в якій знаходились ключі від автомобіля, житла, картка приватбанку, паспорт, посвідчення водія та техпаспорт на автомобіль. Під час спроби забрати телефон у ОСОБА_11 , потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді подряпин на руці та нозі та втік звідти. Далі підійшов до людей, які відпочивали на ставку й попросив викликати поліцію, що було зроблено. Після приїзду працівників поліції, останні повідомили, що при огляді місця правопорушення знайшли кофту із сумкою- барсеткою, яка була порожньою. 
		 
		Згідно з протоколом освідування від 09.09.2022 року, у потерпілого ОСОБА_7 на правій руці та нозі виявлено подряпини ( т. 2 а.с. 39-42).
		 
		Проведеним оглядом особистих речей потерпілого ОСОБА_7 , у які він був одягнутий в день правопорушення, на футболці в області грудей виявлено сліди речовини бурого кольору. Оглянута також сумка, в якій знаходились викрадені речі ( т. 2 а.с. 44-49).
		 
		Обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, щодо місця, механізму нападу потерпілий ОСОБА_7 відтворив під час слідчого експерименту з його участю. Зокрема, він продемонстрував, що телефоном, який він тримав в руці, обвинувачений заволодів шляхом ривку. Потім, щоб забрати телефон назад, ОСОБА_7 схопив ОСОБА_11 за ліву руку, в якій той тримав телефон, проте обвинувачений правою рукою став замахуватись на нього ножем в ділянку шиї, тим самим створював небезпеку для його життя та здоров`я (т. 2 а.с. 186-204).
		 
		Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні підтвердила, що пам`ятає потерпілого ОСОБА_7 , оскільки бачила його 08.09.22 року, коли із знайомими відпочивала біля ставків мікрорайону Огнівка м. Полтави. Приблизно о 16 годині він підійшов та повідомив, що йому погрожували та забрали телефон із сумкою, тому попросив телефон щоб викликати поліцію. Незадовго до того як потерпілий звернувся до них за допомогою, бачила як він проходив неподалік від них у куртці та ушкоджень на ньому не було. Коли ж звернувся про допомогу, то був вже без куртки, а на руці бачила свіжу подряпину. Стан потерпілого, коли він звернувся про допомогу, був схвильований.
		 
		Під час обшуку 15.09.2022 року домоволодіння, де проживав ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 виявлено два комплекти ключів, один з який від автомобіля Рено, паспорт, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , картка ПриватБанку та техпаспорт на автомобіль Рено, д.н.з НОМЕР_6 . При виявленні вказаних речей, обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що ці речі приніс до його квартири ОСОБА_11 . ОСОБА_11 на питання, звідки у нього ці документи та ключі - відповів, що знайшов їх. В той же час, на прохання слідчого конкретизувати, де саме він їх знайшов, ОСОБА_11 повідомив: «там де і Айфон». Також було виявлено сумку чоловічу з шкірозамінника та кухонні ножі. Вилучені речі визнано речовими доказами та згідно ухвали суду арештовано ( т. 2 а.с. 124-143).
		 
		Згідно протоколу впізнання від 14.09.22, потерпілий ОСОБА_7 , серед пред`явлених фотознімків упізнав ОСОБА_11 як особу, що заволоділа його телефоном та іншими особистими речами внаслідок погроз та насильства із застосуванням ножа. Дане впізнання проводилось з використанням технічних засобів ( т. 2 а.с. 50-55).
		 
		Також потерпілий ОСОБА_7 , серед пред`явлених йому ножів, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , упізнав один із них, а саме кухонний ніж з ручкою срібного кольору та вказав, що саме цей ніж витягнув ОСОБА_11 після того як вихопив у нього телефон та яким продовжував погрожувати у відповідь на спроби ОСОБА_7 повернути телефон назад ( т. 2 а.с. 60-63). 
		 
		В судовому засіданні потерпілий підтвердив факт та результати проведених упізнань.
		 
		При проведенні слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 перевірено та підтверджено, що вилучені в ході обшуку у ОСОБА_11 ключі від автомобіля підходять та відчиняють замки дверей та запалення автомобіля Рено, д.н.з НОМЕР_6 , яким користувався потерпілий (т. 2 а.с. 186-204). 
		 
		18.09.2022 року свідок ОСОБА_30 звернувся з заявою, згідно якого дозволив слідчому оглянути та вилучити мобільний телефон Айфон ХР білого кольору. Вилучений телефон визнано речовим доказом та досліджено в суді ( т. 2 а.с. 101-112).
		 
		За представленими фотознімками свідок ОСОБА_30 упізнав ОСОБА_11 , як особу, в якої він купив телефон Айфон ХР, виданий працівникам поліції (т. 2 а.с. 95-100).
		 
		При проведенні впізнання потерпілий ОСОБА_7 серед наданих йому мобільних телефонів, упізнав викрадений у нього ОСОБА_11 телефон білого кольору Айфон ХР, виданий свідком ОСОБА_30 , за наявним дефектом на логотипі марки та фрагментами зображень розташованих на головному екрані телефону (т. 2 а.с. 56-59).
		 
		В судовому засіданні потерпілий для підтвердження належності йому телефону безпосередньо продемонстрував суду ознаки на корпусі телефону, за якими він може ствердно його ідентифікувати. Одночасно він визнав, що йому належить друга зв`язка ключів та банківська картка, вилучені при обшуку в житлі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		 
		Під час досудового розслідування ОСОБА_7 на підтвердження належності йому телефону, надав для приєднання до провадження копію гарантійного талону на викрадений телефон, яким підтверджено його придбання 12.06.21 вартістю 10100грн. та номер його ІМЕІ НОМЕР_7 (т. 2 а.с. 36-38).
		 
		Згідно висновку товарознавчої експертизи СЕ-19/117-22/15042ТЗ вартість вказаного телефону становить 10 000 грн (т. 2 а.с. 148-154).
		 
		З приводу заяв обвинувачених, що до них застосовувались недозволені методи розслідування судом призначено ДБР відповідну перевірку, проте відомості про притягнення працівників поліції до кримінальної відповідальності суду не надані.
		       До оцінки заяв обвинувачених суд застосовує підхід, викладений у постанові ВС у справі № 172/999/19 від 09.05.23, згідно якого, якщо особа заявляє, що має місце застосування недозволених методів розслідування, то вона повинна повідомити суду суть таких методів, чітко вказати хто, коли та за яких умов їх застосовував. У зв`язку з тим, що такі відомості не були наведені, ВС визнав, що суди нижчих інстанцій не надавши оцінки твердженням обвинуваченого про здійснення щодо нього тиску під час досудового розслідування не допустили порушення.
		       Обвинувачені заявили, що насильство до них було застосовано до проведення обшуку в їх житлі, яке тривало 4 години, після чого проведено сам обшук. Під час насильства їх били, погрожували тортурами, вимагаючись зізнатись в правопорушенні.
		 
		Однак такі заяви не можуть бути враховані, так як на питання конкретизувати яким чином, хто саме застосовував насильство, останні цього зробити не могли. При дослідженні відеозапису обшуку відмічається, що обвинувачені не мали тілесних ушкоджень, не виказували на наявність у них больових відчуттів. Навпаки, вели себе природньо, вільно давали пояснення на поставлені запитання. Перед обшуком їм роз`яснено право скористатись послугами захисника, на яке вони відповіли відмовою. За наслідками обшуку обвинуваченим запропоновано викласти скарги та заперечення, проте ними вказано про їх відсутність.
		 
		Того ж дня обвинуваченим повідомлено про підозру. При повідомленні підозри останні скористались послугами адвокатів вторинної правової допомоги, які до проведення процесуальної дії мали з обвинуваченими конфіденційне побачення, що відповідно до встановленого порядку включало в себе заповнення анкети першої зустрічі та з`ясування питання чи застосовувались незаконні методи розслідування. Однак у подальшому ні захист, ні самі обвинувачені з відповідним офіційним зверненням про недозволене насильство до компетентних органів не звернулись. 
		 
		Не звертались вони з такими повідомленням як протягом слідства, так і під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею, який, поміж іншого, перевіряв наявність вказаних фактів. Не звернувся з таким зверненням і ОСОБА_10 , який протягом тривалого часу після повідомлення про підозру перебував на свободі, ухиляючись від слідства. Не було таких звернень, а також прохання провести компетентне розслідування протягом всього часу судового розгляду. Вперше в офіційному порядку вказане звернення останні зробили фактично перед судовими дебатами. 
		 
		Судом також враховується, що обвинувачені під час досудового розслідування свою провину заперечували та жодних зізнань у вчиненні кримінальних правопорушень не робили і відсутні дані, що внаслідок незаконних дій поліції здобуті які-небудь докази обвинувачення.
		 
		       У той же час зібрані у справі докази є належними, допустимими, взаємоузгодженими між собою та поза розумним сумнівом доводять провину обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
		 
		ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
		 
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до умисного, корисливого, тяжкого, вчиненого в умовах воєнного стану, хоча й розмір матеріальних збитків не є значним.
		ОСОБА_10 раніше неодноразово судимий за тяжкі корисливі злочини та щойно звільнився з місць позбавлення волі, продовжив злочинну діяльність, ніде не працює, в умовах воєнного стану суспільнокорисною працею не займається, не одружений, на обліках нарколога та психіатра не перебуває.
		Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання не встановлено. 
		Рецидив злочину не може бути врахований як обставина, що обтяжує покарання, оскільки обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушенні, кваліфікуючою ознакою якого вже є повторність.
		 
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого та особливо тяжкого, вчинених умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, хоча розмір матеріальних збитків і не є значним.
		ОСОБА_11 раніше неодноразово судимий, в тому числі за особливо тяжкий аналогічний корисливий злочин, нещодавно звільнився з місць позбавлення волі та продовжив злочинну діяльність, проживав окремо від дружини та дитини з іншим обвинуваченим, суспільнокорисною працею не займався, не має постійного місця проживання, тому на шлях виправлення не став, на обліках нарколога та психіатра не перебуває.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують його покарання не встановлено. 
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує його покарання є рецидив злочинів по відношенню до судимості за вчинення кримінальних правопорушень, які не утворюють спеціальної повторності.
		Судом враховується й те, що обвинувачені використали найбільш несприятливий для суспільства час - умови воєнного стану, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів.
		Підстав для пом`якшення обвинуваченим покарання нижче встановленої законом межі та звільнення від відбування покарання з випробуванням не вбачається.
		Ці обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень не можливе без ізоляції від суспільства, тому суд рахує за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах інкримінованих статей обвинувачення, яке з огляду на суворість, навіть у мінімальних межах є пропорційним вчиненому, необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		 
		V. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
		 
		Запобіжні заходи у виді тримання під вартою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 необхідно залишити до вступу вироку в законну силу, з метою забезпечення його виконання та уникнення ризиків ухилення обвинувачених від суду та продовження злочинної діяльності.
		Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави, а долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_31  визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		 
		ОСОБА_32 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 4 ст. 187 КК України й призначити йому покарання:
		 
		- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		 
		Запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.
		 
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з 16.11.2022 року.
		 
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11 рахувати з 16.09.2022 року.
		 
		Стягнути на користь держави судові витрати на залучення експертів: з обвинуваченого  ОСОБА_10  377 грн 56 коп., з обвинуваченого ОСОБА_11 1132 грн 68 коп.
		 
		Речові докази: ніж (знаряддя злочину) - знищити, диски з відеозаписами - зберігати при справі, інші речові докази - повернути за належністю власникам.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...