Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/5892/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано судом: 30.11.2023. Зареєстровано: 01.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2023.
Дата набрання законної сили: 30.11.2023
Номер судового провадження: A/855/15872/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 751/5892/23                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Ченцова С.М.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  30 листопада 2023 року                                                                                       м. Київ
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: 
		головуючого судді                                        Кучми А.Ю., 
		суддів                                                            Аліменка В.О., Безименної Н.В.
		за участю секретаря                                         Островської О.В.,
		розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2023 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-
		В С Т А Н О В И Л А :
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
		-          визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7303396 від 08.07.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП;
		-          закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.11.5 ПДР.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
		Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», таким чином зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому, незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Вважає, що твердження позивача, викладені у позові є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими.
		Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясовано усіх обставин у справі, що мають значення для справи. Наголошує, що інспектором при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП в разі порушення, не вірно кваліфіковано дії за п.11.5 ПДР України, оскільки в протоколі відсутні дані про виконання вимог п.11.6 ПДР, тому відсутній склад адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем порушення ПДР.
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
		Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7303396 від 08.07.2023, винесеної інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Київ лейтенантом Юрковським Андрієм Сергійовичем на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 510 гривень за ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що 08.07.2023, о 23 год 08 хв, у м. Київ, проспект Броварський 25, водій керував транспортним засобом Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , масою навантаження понад 3,5 т та здійснив виїзд в крайню ліву смугу руху, чим порушив п.11.5 ПДР - порушення виїзду на крайню ліву смугу - при наявності двох і більше смуг для руху у одному напрямку (а.с.8).
		Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведена правомірність дій інспектором УПП в м. Києві, Юрковським А.С., а позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
		В пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Пунктом 11 Правил дорожнього руху України визначено порядок розташування транспортних засобів на дорозі.
		Згідно із п. 11.5 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
		Відповідно до п.11.6 ПДР України, на дорогах, які мають три і більше смуги для руху в одному напрямку, вантажним автомобілям з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, тракторам, самохідним машинам і механізмам дозволяється виїжджати на крайню ліву смугу лише для повороту ліворуч та розвороту, а у населених пунктах на дорогах з одностороннім рухом, крім цього, - для зупинки зліва, в дозволених випадках, з метою завантаження чи розвантаження.
		Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
		Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
		Відповідно на ці правовідносини поширюється положення ч.4 ст. 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
		Таким чином під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, передбаченого статтею 122 КУпАП, у відповідача відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.
		У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Суд першої інстанції виходив з того, що із відеозапису доданого відповідачем до відзиву, вбачається, що автомобіль марки Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 був зупинений за порушення вимог п. 11.5 ПДР. Поліцейський згідно із п. 2.4 а) ПДР пред`явив вимогу надати для перевірки документи, передбачені п. 2.1 ПДР. Крім того, на відеозаписах зафіксовано та спростовується твердження позивача щодо того, що поліцейський не дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Поліцейським дотримано процедуру винесення постанови про адміністративне правопорушення, зокрема: повідомлено про вчинене правопорушення, роз`яснено права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі, надано можливість скористатися правовою допомогою.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує факту того, що ним було здійснено виїзд в крайню ліву смугу руху
		Суд першої інстанції встановив з наданого відеозапису, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 11.5 Правил дорожнього руху, а саме: у м. Києві по проспекту Броварський, 25 керуючи транспортним засобом Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , масою навантаження понад 3,5т та здійснив виїзд в крайню ліву смугу руху, чим порушив п.11.5 ПДР - порушення виїзду на крайню ліву смугу, при наявності двох і більше смуг для руху у одному напрямку.
		Разом із тим, колегія суддів зазначає, що у постанові серії ЕАС № 7303396 від 08.07.2023 було зазначено про порушення позивачем п.11.5 ПДР, однак в описі вчиненого порушення викладено зміст п.11.6 ПДР.
		При цьому, зазначений п.11.5 ПДР не забороняє позивачу у певних випадках здійснювати виїзд на крайню ліву смугу.
		Таким чином в даному випадку має місце не вірна кваліфікація вчинено правопорушення, що виключає можливість притягнення до відповідальності позивача.
		Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). А тому докази, подані сторонами суд приймає як належні та допустимі і не вбачає підстав для їх відхилення.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зокрема, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, судом встановлено, що в оскаржуваній постанові, не вірно зазначено пункт ПДР, який порушено позивачем, що вказує на невірну кваліфікацію адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Враховуючи викладені обставини, невірну кваліфікацію адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає постанову серії ЕАС № 7303396 від 08.07.2023, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, колегія судді дійшла до висновку про стягнення на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до приписів ст.139 КАС України.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - задовольнити. 
		Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2023 року - скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1  - задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7303396 від 08.07.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі.
		Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03151, м. Київ, вул. Федора Ернста, 8, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1  342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні).
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови виготовлено 30.11.2023.
		Головуючий суддя:                                                                                        А.Ю. Кучма 
		                                                                                                                          В.О. Аліменко
		                                                                                                              Н.В. Безименна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...