Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/3801/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2023. Зареєстровано: 01.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2023.
Дата набрання законної сили: 01.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/636/1001/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000000871

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________
		  Справа № 636/3801/23  Провадження № 1-кп/636/1001/23
		В И Р О К
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		30 листопада 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області
		у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022220000000871, яке внесене 24.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно обвинуваченого
		ОСОБА_5 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вовчанськ, Харківської області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий, депутатом не являється,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_5 до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора - російської федерації, проживав у м. Вовчанську, Чугуївського району, Харківської області, та за відсутності соціальної спрямованості в своїй життєдіяльності, відкрито демонстрував байдуже ставлення до громадського життя. Саме 24.02.2022 російською федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна, в тому числі й м. Вовчанська. При цьому ОСОБА_5 , як житель м. Вовчанська, Чугуївської територіальної громади, де він проживав на той час у приватному житловому будинку АДРЕСА_1 , за вище вказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України.
		Згідно з Конституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагською конвенцією 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Спочатку 22.02.2022 президент «рф», бажаючи розпочати ведення агресивної війни проти України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил «рф» за межами країни, яке було задоволено, а вже 24.02.2022 о 5 годині ранку ним було оголошено про рішення розпочати повномасштабне військове вторгнення в Україну.
		У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тобто, особливий правовий режим (політико-економічна ситуація), що введено в державі у зв`язку зі збройною агресією ворожої країни, «рф», та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав та свобод людини й громадянина і прав та законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Воєнний стан в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.
		У період з 24 лютого по березень 2022 року в ході агресивної війни проти України, державою-агресором здійснено окупацію частини території України, в тому числі частини Харківської області та, зокрема, деяких населених пунктів територіальної громади Чугуївського району Харківської області.
		В той же час ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він є громадянином України, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, та з особистих інтересів і вигоди, оцінивши обстановку в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинив злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за наступних обставин:
		Так, ОСОБА_5 на початку квітня 2022 року, переслідуючи корисливу мету отримування привілейованого ставлення до себе та членів своєї сім`ї від військових і представників окупаційних сил, прийняв рішення щодо втілення в життя раніше виниклого злочинного умислу, направленого на виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
		Саме 06.04.2022 ОСОБА_5 , будучи одягненим у військову форму, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Вовчанська в одному із приміщень будівлі, цільове призначення якої, як об`єкта права власності та речових прав, в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, у не встановлений час доби, втілюючи в життя виниклий протиправний умисел, надав попередньо згоду на знімання його промови на мобільний телефон особі чоловічої статі, особистість якої не встановлено, з метою нав`язати майбутнім глядачам думку щодо неприйняття очевидного факту розв`язаної військово-політичним керівництвом «рф» агресивної війни проти України та окупації частини її територій, не дивлячись на те, що цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою.
		Під час виступу ОСОБА_5 , не приховуючи свою лояльність та прихильність окупаційній владі, проявляючи відкрито свою політичну асоціальність, нехтуючи нормами моралі, діючи умисно, усвідомлюючи, що проголошувана ним інформація може бути поширена серед певного кола осіб, звернувся до майбутніх переглядачів та,повідомив про те, що у 2015 році він був у зоні проведення антитерористичної операції. Там він не побачив жодного російського військовослужбовця, але отримав певне каліцтво, за яке від української влади не отримав жодної допомоги.
		Далі він повідомив, що виховує трьох дітей сиріт і живе в дуже скрутних умовах та закликав своїх майбутніх адресатів не вірити в те, що російська армія вбиває людей, а навпаки, саме українські воїни, до яких він залучає і себе, влучали в будинки, школи, дитячі садки, чим вбивали мирних жителів.
		Потім він закликав адресатів скласти зброю, повернутись до дому і не вірити в те, що «росія» напала на Україну.
		В подальшому, 21.04.2022 зазначений відеозапис промови ОСОБА_5 було опубліковано в соціальній мережі «Facebook» за інтернет-посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », внаслідок чого він став доступним для ознайомлення невизначеній кількості осіб.
		Зміст його висловлювань містить інформацію щодо виправдовування та заперечення збройної агресії «рф» проти України, а також представлення цієї збройної агресії як внутрішнього громадянського конфлікту. Установлена інформація виражена у формі фактичних тверджень і оцінних суджень та має публічний характер.
		Дана інформація публічного характеру, що передбачає її розповсюдження, а також в ній містяться психологічно значимі фактори, що потенційно можуть впливати на формування соціальних установок в осіб, які з нею ознайомились, щодо виправдовування та заперечення збройної агресії «рф» проти України, а також представлення цієї збройної агресії як внутрішнього громадянського конфлікту.
		Указане потенційно може вплинути на сприймання цієї інформації особами, які з нею ознайомились з метою їх свідомості, системи цінностей, емоційного стану, світогляду та соціальних стереотипів.
		Вказані підсумки підтверджено згідно висновку експертів ННЦ ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №35/141 від 07.02.2023 за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи мовлення, а також згідно висновку спеціаліста Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди від 20.05.2022.
		Таким чином, ОСОБА_5 у вищезазначений період часу вчинив кримінально карані дії, пов`язані з виправдовуванням та запереченням збройної агресії «рф» проти України, основними складовими взаємозв`язаними ознаками та мотивами якого є:
		-    виправдовування та заперечення збройної агресії «рф» проти України, а також представлення цієї збройної агресії, як внутрішнього громадянського конфлікту;
		-    усвідомлення, що озвучена ним та записана іншою особою на відео з використанням мобільного телефону інформація розрахована на подальше розповсюдження серед певного кола осіб, є основною підставою того, що такі дії вчинені у формі поширення матеріалів, які містять виправдовування і заперечення збройної агресії «рф» проти України, спрямовані на нівелювання зовнішніх підстав для відбиття збройної агресії країни-терориста, а також недопущення гуртування суспільства навколо національної стратегії єднання задля відсічі загрозам національній державності, територіальній цілісності і недоторканності України;
		-    діяння характеризується прямим умислом та явним бажанням нав`язати певному колу осіб певну думку, і вчинене з корисливих мотивів.
		Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 2 ст. 436-2 КК України, а саме: у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
		Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав, щиро розкаявся та погодився з зазначеними в обвинувальному акті обставинами вчинення злочину. Обвинувачений пояснив суду, що боявся за своє життя та сім`ю, так як йому погрожували, в теперішній час жаліє про скоєний ним злочин.
		Визнання ОСОБА_5 вини є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		За згодою сторін, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.
		Окрім того, суд з`ясував, що учасники провадження правильно розуміють зміст наданих їм прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого:
		- довідки ОСК МВС України від 03.07.2023, згідно якої ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності;
		- інформації КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» від 22.06.2023, згідно якої ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні не перебував, за психіатричною допомогою не звертався; згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого від 20.06.2023 одноразово звертався до лікаря-психіатра в поліклінічне відділення КНП ХОР «ОКПЛ № 3» 29.12.2014, перебуває на обліку у районного психіатра за місцем мешкання, перебував на лікуванні в КНП ХОР «ОПЛ № 1» (с. Стрілеча) з 21.04.2015 по 23.04.2015 з діагнозом: психічно здоровий;
		- інформації КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» від 24.04.2023, згідно якої ОСОБА_5 на диспансерному обліку не перебуває;
		- характеристики за місцем мешкання від 13.07.2023 за підписами сусідів, згідно якої ОСОБА_5 характеризується позитивно;
		- розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 29.08.2016, згідно якого ОСОБА_5 призначено опікуном дітей, позбавлених батьківського піклування 2008, 2011 та 2013 року народження;
		- довідки-інформації за місцем мешкання, наданої ДОП ВП № 1 Чугуївського РУП ГУГНП в Харківській області, згідно якої ОСОБА_5 зарекомендував себе посередньо;
		- довідки Харківського обласного військового комісаріату від 07.04.2016, згідно якої ОСОБА_5 являється інвалідом 3 групи від захворювання, отриманого в період проходження військової служби, яка встановлена строком з 22.02.2016 по 28.02.2017;
		- довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2015, згідно якої ОСОБА_5 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період і проходить військову службу з 13.05.2015;
		- виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 273, згідно якої ОСОБА_5 проходив лікування у КНП «Вовчанська центральна районна лікарня» з 26.01.2022 по 04.02.2022 з діагнозом облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок з переміжною кульгавістю, правобічний коксоартроз ІІ ступеню, лівобічний гонартроз ІІ ступеню, інвалід війни ІІ групи;
		- посвідчення учасника бойових дій Серія НОМЕР_2 від 15.12.2015;
		- довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААА № 710362, згідно якої ОСОБА_5 з 21.09.2018 встановлена 2 група інвалідності безстроково.
		Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 436-2 КК України.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При призначенні обвинуваченому покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також, конкретні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, 
		Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Даючи оцінку тяжкості злочину, суд враховує і умови за яких його було вчинено. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан. Наразі, військова агресія триває, і в указаних умовах, призначення найменш суворого покарання не може бути відповідним вчиненому діянню. Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави. Однак кримінальне провадження не може мати характеру переслідування. Конституція України гарантує право особи на вільний вибір своїх поглядів, однак їх вираження може мати місце тільки у межах, що не заборонені законом. Надмірно суворе покарання не буде мати тих наслідків, які б призвели до зменшення кількості вчинення злочинів із ідеологічних мотивів. Зважаючи на вище викладене, на тяжкість вчиненого, суд вважає, що досягнути мети покарання можна із призначенням покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням.
		Також, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме класифікацію за ст. 12 КК України, яка визначається не тільки положеннями ст. 12 КК України, виходячи з формального критерію та виду і розміру покарання, а і фактичними обставинами, при яких було вчинено злочини, дані, що характеризують особу винного: раніше судимий, але судимість у встановленому порядку знята та погашена, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, стан здоров`я  інвалідність 2 групи, його вік; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб поширення інформації, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а також конкретні обставини справи, позицію прокурора, який просив суд не позбавляти волі обвинуваченого, вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у межах санкцій ч. 2 ст. 436-2 КК України у вигляді позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		На підставі викладеного, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 17.10.2019 у справі № 205/7091/16-к, з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, вік обвинуваченого, відсутність судимостей, поведінку після вчинення злочину, конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
		Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності та відсутність тяжких наслідків і потерпілих, а також, враховуючи дані про особу, суд вважає за можливе у даному випадку, призначивши ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засудженого обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив некорисливий злочин, який згідно з розділом ХХ КК України відноситься до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а тому, на думку суду, відсутні правові підстави для застосування конфіскації майна.
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, потерпілих немає. Матеріальна шкода не завдана.
		Речових доказів по справі немає.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової психолого-лінгвістичної експертизи № 35/141 від 07.02.2023 в розмірі 24853,92 грн.
		Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання немає.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368-371,373,374,376 КПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі .
		На підставі ст.75КК України звільнити  ОСОБА_5  відвідбування призначеногопокарання,якщо вінпротягом іспитовогостроку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст.76КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили  ОСОБА_5 не обирати.
		Стягнути з засудженого  ОСОБА_5  на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 24853 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 92 коп.
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...