Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/4992/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2023. Зареєстровано: 02.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2023.
Дата набрання законної сили: 02.01.2024
Номер судового провадження: 2/754/2972/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2/754/2972/23 
		Справа №754/4992/23
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		23 листопада 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		 
		головуючого судді                                         Таран Н.Г.
		 
		секретаря судового засідання                                         Довгань Г.А.
		 
		за участі представника позивача:                                 адвоката Саленко Я.Ю.
		 
		представника відповідача:                                 адвоката Заруднєва Є.О.
		 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Деснянського районного суду з позовом до відповідача, про визнання шлюбу недійсним, посилаючись на те, що у 2018 році, позивач громадянин Ліванської республіки ОСОБА_1 (позивач) в компанії друзів познайомився в м. Дубаї, ОАЕ із громадянкою України ОСОБА_2 (відповідачка). Маючи на меті розпочати провадити господарську діяльність в Україні (відкрити салон краси), позивачу була потрібна легальна підстава для тривалого перебування на території України без обмежень у часі, принаймні щонайменше на період поки він оформив би все юридично та налагодив всі організаційні процеси свого бізнесу. У зв`язку з вказаними обставинами, позивач попросив відповідача про допомогу, а саме, укласти з нею шлюб, щоб позивач міг отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні та міг без будь-яких віз та обмежень по часу перетинати кордон та бути на території України. Відповідач погодилась укласти шлюб з позивачем з умовою про те, що кожен з них продовжує жити своїм життям та не втручається в життя та справи один до одного. Наприкінці листопада початку грудня позивач прилетів до України, і вони подали заяву до РАЦС про реєстрацію шлюбу. 05.12.2018 Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), зареєстрував шлюб між позивачем та відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 05.12.2018 серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2261. Позивач зупинився в м. Києві не надовго. Жодні документи в міграційній не оформив, бізнес не почав. Через пандемію вимушений був перебувати за межами України. Наміру створювати сім`ю із відповідачем вони ніколи не мали та не мають зараз. Позивач запевняє що у нього з відповідачем ніколи не було шлюбних відносин, разом вони не проживали, не вели спільного господарства. Все спілкування між ними зводилося виключно щодо оформлення документів. З кінця 2018 позивач з відповідачем не бачились. В зв`язку з вищевикладеним просить шлюб визнати недійсним оскільки дані відносини носять фіктивний характер.
		24.04.2023 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. 
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив задовольнити позовні вимоги та надав відзив на позовну заяву в якому ваказа, що позовні вимоги визнають і просять визнати шлюб між позивачем та відповідачем недійсним та анулювати відповідний актовий запис, що підтверджується наданою до суду заявою відповідача. Більш того, відповідач сама зверталася із аналогічним позовом (справа № 754/1421/23), втім через відсутність зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 в Україні, позовну заяву повернули заявнику. Даний факт також свідчить про те, що відповідач також вважає шлюб з позивачем недійсним.
		Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомили, в той же час подали на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі
		В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_3 , товариш відповідачки, який повідомив, що познайомився з відповідачкою у спортзалі де він був масажистом в 2018 році, почали товарищувати, він був у них дома дуже часто. Відповідачка проживала з донькою та сином, жодних чоловічих речей не було, позивача не бачив.
		Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України). 
		Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).
		       У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
		Письмовими доказами підтверджується, що у 2018 році, позивач громадянин Ліванської республіки ОСОБА_1 (позивач) в компанії друзів познайомився в м. Дубаї, ОАЕ із громадянкою України ОСОБА_2 (відповідачка). Маючи на меті розпочати провадити господарську діяльність в Україні (відкрити салон краси), позивачу була потрібна легальна підстава для тривалого перебування на території України без обмежень у часі, принаймні щонайменше на період поки він оформив би все юридично та налагодив всі організаційні процеси свого бізнесу. У зв`язку з вказаними обставинами, позивач попросив відповідача про допомогу, а саме, укласти з нею шлюб, щоб позивач міг отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні та міг без будь-яких віз та обмежень по часу перетинати кордон та бути на території України. Відповідач погодилась укласти шлюб з позивачем з умовою про те, що кожен з них продовжує жити своїм життям та не втручається в життя та справи один до одного. Наприкінці листопада початку грудня позивач прилетів до України, і вони подали заяву до РАЦС про реєстрацію шлюбу. 05.12.2018 Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), зареєстрував шлюб між позивачем та відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 05.12.2018 серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2261. Позивач зупинився в м. Києві не надовго. Жодні документи в міграційній не оформив, бізнес не почав. Через пандемію вимушений був перебувати за межами України. Наміру створювати сім`ю із відповідачем вони ніколи не мали та не мають зараз. Позивач запевняє що у нього з відповідачем ніколи не було шлюбних відносин, разом вони не проживали, не вели спільного господарства. Все спілкування між ними зводилося виключно щодо оформлення документів. З кінця 2018 позивач з відповідачем не бачились. 
		Як вбачається з поданої позовної заяви, яка не заперечується відповідачем що, сім`я існує лише формально, спільне проживання та ведення спільного господарства не відбувалося.
		Відповідно до ст. 3 СК України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
		Відповідно до ч. 2 ст. 40 СК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.
		Згідно роз`яснень, які містяться в п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, згідно з СК України шлюб може бути визнано недійсним за рішенням суду або за заявою заінтересованої особи до органу РАЦС. Позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (ст. 39 СК), зокрема у разі реєстрації шлюбу з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; особою, яка до того була визнана недієздатною. У вказаних випадках за заявою заінтересованої сторони орган РАЦС анулює актовий запис про шлюб. При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (ст. 40 СК). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.
		За ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки шлюб має ознаки фіктивності.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 24, 40 СК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		       Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним - задовольнити.
		       Шлюб укладений між ОСОБА_1 (громадянином Ліванської Республіки) та ОСОБА_2 (громадянкою України) 05.12.2018 року у Шевченківському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2261 від 05.12.2018 року - визнати недійсним.
		       Анулювати актовий запис № 2261 від 05.12.2018 року зареєстрований у Шевченківському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві - про шлюб між ОСОБА_1 (громадянином Ліванської Республіки) та ОСОБА_2 (громадянкою України).
		       Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення та підписання судового рішення.
		       Учасники справи:
		       Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Ліванської Республіки, місце проживання: АДРЕСА_1 )
		       Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 )
		       третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (кодд ЄДРПОУ 26088771, місцезнаходження: 04106, м. Київ, вул. Ромоданова Академіка, 17)
		       Повний текст рішення складено 01.12.2023 року.
		 
		       Суддя:                                         Н.Г.Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...