Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/27565/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 01.12.2023. Зареєстровано: 02.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2023.

Номер судового провадження: 2/761/8972/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/27565/23
		Провадження № 2/761/8972/2023
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		01 грудня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОСОЛЬСЬКИЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Товариство співвласників багатоквартирного будинку «ПОСОЛЬСЬКИЙ» (далі по тексту - позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 47331,69 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , який обслуговується та перебуває на балансі ОСББ «ПОСОЛЬСЬКИЙ». Внаслідок невиконання своїх зобов`язань, станом на червень 2023 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території з належної їй квартири, що в загальному розмірі складає 47331,69 грн. Оскільки у відповідача виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку він у добровільному порядку не сплачує, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 07.09.2023 року відкрито провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти 0600225432403), проте, відповідно до довідки відділення поштового зв`язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».
		Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
		Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає статті 280 ЦПК України.
		Оцінивши надані суду докази, ретельно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
		Управителем будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ОСББ «ПОСОЛЬСЬКИЙ».
		Відповідно до ч.1,3 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі по тексту - Закон України №2866-ІІІ)  для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, створюється об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		Державна реєстрація юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОСОЛЬСЬКИЙ» відбулась 11.11.2016 року, код за ЄДРПОУ 40955198.
		Згідно Статуту ОСББ «ПОСОЛЬСЬКИЙ», затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників від 17.11.2018 року № 4, ОСББ «ПОСОЛЬСЬКИЙ» створено з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
		Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі по тексту - Закон України №2189-VIII) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
		Частинами 1, 2 статті 2 Закону України №2189-VIII передбачено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
		Так, у відповідності до приписів статті 16 Закону України №2866-ІІІ об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
		Статтею 22 Закону України №2866-ІІІ врегульовані питання щодо господарчого забезпечення об`єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, зокрема, передбачено, що для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.
		Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII (далі по тексту Закон України № 417-VIII) витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
		Відповідно до статті 21 Закону України №2866-ІІІ порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.
		За приписами статті 10 Закону України №2866-ІІІ рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
		Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , оформленого протоколом № 9 від 11.09.2019 року, затверджено щомісячний розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території для співвласників квартир та нежитлових приміщень - 10.60 грн. за 1 кв. м.
		Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , оформленого протоколом № 11 від 16.08.2021 року, встановлено нарахування за електроенергію, водопостачання, водовідведення та теплопостачання згідно встановлених приладів обліку з урахуванням загальних втрат по будинку до заключення індивідуальних договорів співвласниками з відповідними постачальними організаціями. Вирішено також враховувати величину витрат за спожиту електроенергію як різницю суми лічильників всіх споживачів будинку та ввідного лічильника будинку. Величину витрат по водопостачанню та водовідведенню вираховувати як різницю суми лічильників всіх споживачів будинку та ввідного лічильника будинку. Величину витрат по теплопостачанню вираховувати як залишок суми лічильників квартир та споживання квартир без лічильників вираховувати відносно загальної площі квартири по максимальній величині споживання квартири з лічильником.
		Статтею 15 Закону України №2866-ІІІ передбачено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
		Згідно частин 2, 3 статті 12 Закону України № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
		Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої: "Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		З матеріалів справи, а саме, з наданого позивачем розрахунку заборгованості, довідок та платіжних доручень вбачається, що за період часу з 01.01.2021 року по 31.06.2023 року за відповідачем обліковується заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, електроенергію та з витрат по водопостачанню та водовідведенню з належної їй квартири в розмірі 45788, 06 грн.
		18.04.2023 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо оплати заборгованості за житлово комунальні послуги, однак в добровільному порядку заборгованість погашено не було.
		Враховуючи, що позивач є балансоутримувачем, управителем та виконавцем комунальних та інших послуг у будинку за АДРЕСА_2 , які були надані відповідачу, який є власником квартири у вказаному будинку, при цьому відповідач зобов`язання щодо сплати цих послуг не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині вимог про стягнення основної боргу за утримання будинку та прибудинкової території, а також заборгованості за постачання електроенергії та заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення з належної їй квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Щодо застосування до спірних відносин санкцій, передбачених ст.625 ЦК України, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК).
		За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
		З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду з цього приводу висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.
		Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.
		Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Норма статті 625 ЦК передбачає нарахування процентів із застосуванням індексу інфляції, що має компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а нарахування 3 % річних від простроченої суми є платою за користування грошовими коштами, а не штрафною санкцією у розумінні положень статті 549 ЦК України.
		Надані представником позивача розрахунки нарахувань згідно ст. 625 ЦК України перевірені судом та є математично вірними, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 1280,15 грн. та 3 % річних прострочення сплати внесків у розмірі 263,48 грн.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
		Крім того, позивачем під час звернення із позовною заявою заявлялась вимога про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу, що відповідно до наданого до суду розрахунку складає 6300 грн.
		У пункті 1 частини 3 статті 133 ЦПК України зазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України). Правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20, від 09 березня 2023 року у справі № 127/28862/21).
		Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи копію договору № 71 про надання правової допомоги від 05.11.2021 року, узагальнений кошторис як додаток до договору про надання правової допомоги № 71 від 05.11.2021 року, акт надання послуг на № 33 від 02.08.2023 року, відповідно до якого вартість підготовки позову до ОСОБА_1 , що зайняло 3.5 год. складає 6300,00 грн., копія ордеру, посвідчення адвоката та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
		Варто зауважити про те, що у постанові №757/36628/16-ц від 24.01.2022 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду акцентував увагу на тому, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, якими є витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Таким чином, на відповідача слід покласти судові витрати зі сплати судового збору - 2684 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 6300 грн.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280, 352-355 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОСОЛЬСЬКИЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОСОЛЬСЬКИЙ» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 9441,41 грн., інфляційні втрати у розмірі 1280,15 грн., 3 % річних за період прострочення сплати внесків - 263,48 грн., витрати за спожиту електроенергію - 27469, 02 грн. та витрати за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 8877, 63 грн., що загалом складає 47 331, 69 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОСОЛЬСЬКИЙ» судовий збір в розмірі 2684 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 6 300 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити сторін:
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОСОЛЬСЬКИЙ», ЄДРПОУ 40955198, 04112, м. Київ, вул. Ж.Жабаєва 7Д;
		ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .
		Повний текст судового рішення складено 01.12.2023 року.
		СУДДЯ                          І.П. РОМАНИШЕНА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...