Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/320/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2023. Зареєстровано: 02.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2023.
Дата набрання законної сили: 01.12.2023
Номер судового провадження: П/990/320/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		01 грудня 2023 року 
		м. Київ
		справа №990/320/23
		адміністративне провадження №П/990/320/23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Гімона М.М.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Дашутіна І.В.,  Пасічник С.С.,  Хохуляка В.В., 
		перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування указу в частині,
		ВСТАНОВИВ:
		29 листопада 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місцеперебування: Відділ забезпечення досудового слідства Служби безпеки України АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1; далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України (місцезнаходження: 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11; далі - відповідач). У позовній заяві заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №502/2022 від 18 липня 2022 року в частині визнання ОСОБА_1 , 1963 року народження, уродженця та жителя міста Дніпра таким, що втратив громадянство України.
		Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
		1. Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		ОСОБА_1 не подав заяву про поновлення строку, оскільки, як він зазначає в позовній заяві, такий строк ним не пропущено. Так, позивач зазначає, що дізнався про наявність оскаржуваного Указу з листа Офісу Президента України від 11 вересня 2023 року №4801/1029, який міститься в додатках до клопотання про зміну запобіжного заходу в межах кримінального провадження № 72023000410000034 від 11 серпня 2023 року, додатком до якого є Указ Президента України №502/2022 від 18 липня 2022 року про припинення громадянства України ОСОБА_1 . Таким чином, на переконання позивача, моментом коли він дізнався про порушення своїх прав оскаржуваним Указом є дата коли він ознайомився з матеріалами кримінального провадження № 72023000410000034 від 11 серпня 2023 року, а саме - в день вручення йому клопотання про зміну запобіжного заходу у додатках до якого знаходився оскаржуваний Указ. Датою вручення позивачеві клопотання про зміну запобіжного заходу з додатками є 15 вересня 2023 року.
		Перевіривши такі доводи, колегія суддів вважає їх недостатніми для того, щоб вважати, що строк звернення до суду з цим позовом не пропущений, виходячи з такого.
		Відповідно до частин другої і третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Згідно з положеннями пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Індивідуально-правові акти адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
		Оскаржуваний позивачем в частині Указ Президента України є актом індивідуальної дії, оскільки не містить загальнообов`язкових правил поведінки, передбачає індивідуалізовані приписи щодо втрати громадянства конкретних фізичних осіб; адресований цим особам; не регулює певний вид суспільних відносин, а спрямований на припинення конкретних правовідносин.
		Враховуючи відсутність в спеціальних законах іншого строку звернення до суду з позовом про скасування такого указу, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню установлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах, зокрема від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23, зазначала, що за змістом КАС України у разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. 
		Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
		Конструкцію «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
		У своїй заяві позивач доводить лише дату, з якої, за його позицією, він дізнався про оскаржуваний указ, що однак, як вже зазначалося, не є єдиною датою, з якої має обчислюватися процесуальний строк звернення до суду з позовом. Згідно з матеріалами позовної заяви предметом спору є Указ Президента України №502/2022 від 18 липня 2022 року, однак, позовна заява подана лише 29 листопада 2023 року, тобто майже через півтора роки після прийняття цього акта індивідуальної дії.
		У постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23 Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
		Враховуючи зміст оскарженого у цій справі указу, а також те, що прийняття цього акта набуло широкого розголосу у засобах масової інформації майже одразу після його ухвалення, колегія суддів вважає, що позивач не міг не знати про такі обставини. Так, починаючи з 21 липня 2022 року у багатьох виданнях, зокрема
		«ІНФОРМАЦІЯ_10» (ІНФОРМАЦІЯ_9), 
		«ІНФОРМАЦІЯ_11» (ІНФОРМАЦІЯ_8), 
		«ІНФОРМАЦІЯ_12» (ІНФОРМАЦІЯ_7), 
		«ІНФОРМАЦІЯ_13» (ІНФОРМАЦІЯ_6), 
		«ІНФОРМАЦІЯ_14» (ІНФОРМАЦІЯ_5), 
		«ІНФОРМАЦІЯ_15» (ІНФОРМАЦІЯ_4), 
		«ІНФОРМАЦІЯ_16» (ІНФОРМАЦІЯ_3), 
		а також 21 липня 2022 року у соціальній мережі FACEBOOK (сторінка народного депутата України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2) 
		було оприлюднено відповідну інформацію та у деяких і сам текст Указу Президента України №502/2022 від 18 липня 2022 року про визнання фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_1 , такими, що втратили громадянство України.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що строк звернення до суду з цим позовом є об`єктивно пропущеним, а тому позивач повинен подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		Усталеною є позиція Верховного Суду, в тому числі і Великої Палати, про те, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
		Відповідно до частин першої - другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Суд є повноважним органом на визнання причин пропуску строку поважними та їх поновлення, надаючи оцінку підставам, вказаним позивачем у заяві про поновлення таких строків, у разі їх пропуску.
		Враховуючи, що позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, позовну заяву належить залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
		2. Крім того, у порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
		Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом повідомлення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи, а також надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
		Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
		Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
		Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі, якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк, в тому числі у випадку не подання заяви про поновлення строку, а також якщо причини пропуску строку будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва   І.В. Дашутін   С.С. Пасічник   В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...