Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/10345/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2023. Зареєстровано: 04.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2023.
Дата набрання законної сили: 16.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/947/510/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160480001970

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       Справа № 947/10345/22
		Провадження № 1-кп/947/510/23
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		04.12.2023                                                                                        м.Одеса
		 
		Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово, 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду кримінальне провадження №12020160480001970 від 18.07.2020 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єреван, Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів Київської окружної прокуратури м.Одеси: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Водій ОСОБА_3 17.07.2020, приблизно о 23:20, у темний час доби, при штучному освітленні проїзної частини, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по сухому асфальтобетонному покриттю вул.Інглезі у Київському районі м.Одеси з боку пр.Небесної Сотні в напрямку вул.Академіка Корольова.
		В цей же час у зустрічному напрямку, керуючи технічно-справним мопедом марки «Suzuki Address V 100», без д.н.з (шасі № НОМЕР_2 ), рухався водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі швидкістю біля 40 км/год.
		Водій ОСОБА_3 в порушення п.1.5, пп.«б» п.2.3, п.10.1 та п.10.4.2 Правил дорожнього руху України був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, відповідно не відреагувала на її зміну, перед початком маневру повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, при виконанні маневру повороту ліворуч з виїздом на зустрічну смугу не надав перевагу мопеду, який рухався у зустрічному напрямку, почав здійснювати маневр повороту ліворуч та допустив зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_6 .
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію мопеду ОСОБА_6 спричиненні тілесні ушкодження у виді: відкритого багатоуламкового перелому дистального епіметадіафіза правої стегнової кістки (перелому в середній та нижній третині), рваної рани нижньої третини правого стегна, забою та рани м`яких тканин лобної області, саден лівої гомілки, які складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Вказані необережні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний в судовому засіданні, вину у вчинені інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення не визнавав, та показав, що у ДТП винен інший водій, який рухався на транспортному засобі без захисних шолома, наколінників і налокітників, та без світла фари, через що мопеду взагалі не було видно.
		Зокрема обвинувачений показав, що 17.07.2020, приблизно о 23:20, він, керуючи автомобілем «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул.Інглезі в м.Одесі з боку пр.Небесної Сотні в напрямку вул.Академіка Корольова. На місці, де йому необхідно було повернути ліворуч, з заправки виїжджав інший автомобіль, якому він надав можливість виїхати, зупинившись на проїжджій частині на 2-3 секунди. Після чого він почав рух, виконуючи поворот ліворуч на прибудинкову територію, як в цей час несподівано відчув удар в праву передню частину свого автомобіля. З керованим ним автомобілем зіткнувся мопед, водій якого рухався по роздільній смузі для руху без світла фари, без шолому та без захисту. Коли він вийшов з машини, то відразу оказав допомогу потерпілому - поклав йому ковдру під голову, викликав швидку допомогу та поліцію. Його, ОСОБА_3 , відразу направили на аналізи на стан алкогольного сп`яніння. Він був тверезим. Але потерпілий освідування на предмет сп`яніння не проходив, тому він, ОСОБА_3 , допускає, що водій мопеду був на підпитку. Наступного дня він намагався відвідати потерпілого в лікарні, але той нікого не хотів бачити. Після цього він зв`язатися з родичами потерпілого, яким передав 5000 грн. на його лікування. Коли тривало досудове розслідування, він виїжджав за кордон України, але на виклик слідчого, незважаючи на те, що він міг залишитися за кордоном і не повертатися, він повернувся в Україну. Він має водійське посвідчення та керує транспортними засобами з 19 річного віку. За цей час він потрапив в ДТП всього один раз, не з його вини, коли занесло керовану ним машину. 
		Під час допиту, а також в продовж судового розгляду кримінального провадження обвинувачений також неодноразово заявляв, що визнає провину у порушенні правил дорожнього руху, мов, з кожним може таке статися через людський фактор. Причину зміну свого ставлення до пред`явленого обвинувачення під час повторного допиту ОСОБА_3 поясняв тим, що після дослідження письмових доказів матеріалів кримінального провадження, почувши покази потерпілого та свідків, він зважив всі «за» та «проти», а тому вирішив зізнатися у вчиненому. І далі ОСОБА_3 продовжував неодноразово наголошувати, що, якби потерпілий ОСОБА_6 був тверезим, рухався по правилам дорожнього руху та у захисному спорядженні, то таких наслідків би не сталося. Це нещасний випадок. В своїх діях обвинувачений порушень правил дорожнього руху не вбачає.
		В завершення обвинувачений просив суд врахувати наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, що він в родині єдиний годувальник чоловічої статі, та не позбавляти його волі і прав керування транспортними засобами, оскільки він неофіційно надає послуги з перевезення пасажирів і для його родини це єдине джерело доходу. 
		Аналогічні покази ОСОБА_3 надав під час проведення слідчого експерименту за його участю (т.1 а.п.224-230).
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 вини, його вина у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю інших доказів, безпосередньо досліджених судом в судовому засіданні:
		-показами потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні показав, що 17.07.2020, приблизно о 23:20, він керуючи мопедом марки «Suzuki Address V 100», рухався зі швидкістю приблизно 40 км/год. по дорозі вул.Інглезі в м.Одесі з боку вул.Академіка Корольова в напрямку пр.Небесної Сотні. Дорога була суха, освітлена та машин не було, оскільки були запроваджені обмеження у зв`язку із поширенням коронавірусу. Він був одягнений у захисний шолом та рухався з увімкненим світлом фар. Захисних щитків для рук і ніг на ньому не було. В зустрічному йому напрямку рухався легковий автомобіль, який несподівано для нього різко здійснив поворот ліворуч на смугу зустрічного руху, по якій він рухався, осліпив його фарами. Внаслідок незрозумілого маневру водія легкового автомобіля, який виїхав на зустрічну смугу, сталося зіткнення транспортних засобів. Він відчув удар та втратив свідомість. Через деякий час він прийшов до тями, побачив навколо себе людей. Потім його доставили в лікарню, поклали в стаціонар, зробили декілька оперативних втручань для виправлення переламів. Після проведення низки операцій, його, незважаючи на ускладнення у стані здоров`я, виписали з лікарні перед Новим Роком, оскільки він надто довго перебував у лікарні через. Чому його виписали з ускладненнями у стані здоров`я, він не знає, оскільки не лікар. Потім його знов поклали у лікарню, де він лікувався біля року в різних відділеннях, потім його перевели в Київ, де також зробили дві операції. Наразі він перебуває за кордоном, де продовжує лікування. Він протягом трьох років після ДТП продовжує лікування, пережив 15 операцій. Його життя вмить розділилося на «до» та «після» ДТП. Зараз він інвалід, пересувається лише з палицею. Він отримав водійське посвідчення ще в 2015 році. За кермом мопеду близько 2 років. У нього відбирали аналізи та стан алкогольного сп`яніння після ДТП, висновок - тверезий. Він взагалі по життю не вживає алкогольні напої, тому іншого висновку і бути не могло. Мопед, яким він керував, був зареєстрований у встановленому порядку. Він працював на мопеді кур`єром, але офіційний договір з роботодавцем не укладався. Раніше він притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху за те, що він не був пристебнутий пасом безпеки, але це було дуже давно;
		- показами свідка ОСОБА_9 , згідно яких він 17.07.2020, приблизно о 23:20, був на вул.Інглезі у м.Одесі. Він почув удар, на який обернувся. Сам момент зіткнення він не бачив, але після того, як обернувся, то побачив, що сталося зіткнення між автомобілем, який повертав ліворуч у подвір`я та мопедом, який рухався прямо в зустрічному напрямку. Хлопець з мопеду лежав на підлозі. Автомобіль стояв на смузі зустрічного руху, куди виїхав перед зіткненням. Мопед врізався в праву передню частину автомобіля. Після зіткнення водій автомобіля допомагав потерпілому, дав воду і аптечку. При цьому водій легкового автомобіля в голос питав себе - звідки взявся мопед, він його не бачив. Він, ОСОБА_9 , підходив до потерпілого і запаху алкоголю від нього не чув. Він не пам`ятає, чи було ввімкнено вуличне освітлення чи ні, чи був на водії мопеду шолом чи ні. Захисник щитків на руках і ногах водія мопеду не було. Біля місця ДТП були ще люди, приїхали швидка і поліція; 
		- показами свідка ОСОБА_10 , який є єдиноутробним братом потерпілого ОСОБА_6 , показав, що на місці ДТП його не було. Все, що сталося там, він знає зі слів постраждалого брата. Так, 17.07.2020 його брат - ОСОБА_6 , приблизно о 23.00 год., рухався з роботи до дому на мопеді. Він проїхав перехрестя вул.Інглезі та вул.Ак.Корольова на зелений сигнал світлофору, та продовжив рух по вул.Інглезі в напрямку пр.Небесної Сотні. Під час руху він побачив різке світло в обличчя, сталося зіткнення, удар та він знепритомнів. Зіткнення сталося на його смузі для руху, оскільки водій автомобіля виїхав на зустрічну смугу, тому і фарами засліпив брата. Брат рухався з увімкненою фарою. Опритомнів від болю, лежачі на асфальті. Його відвезли до 11 лікарні. Наступного дня він, ОСОБА_10 , дізнався, що його брат знаходиться в лікарні, приїхав туди та матеріально організував лікування. В день на лікування брата витрачалося близько 15-20 тисяч гривень. До лікарні приходив обвинувачений та один раз дав 5000 гривень, але оскільки ця сума була мізерна, ці гроші не допомогли. Він вважає, що обвинувачений приходив до лікарні, щоб пересвідчитися. в якому стані знаходиться брат, бо не вірив, що так багато грошей уходить на його лікування. Розписку про отримання 5000 гривень він давав, можливо, це було 21.07.2020. Він, ОСОБА_10 , не знає, чи були у його брата документи на мотоцикл та чи притягався брат раніше до адміністративної відповідальності чи ні. Зараз брат також продовжує лікування, але вже в Німеччині, куди виїхав після початку війни. Стан здоров я брата дуже поганий, оскільки той не може самостійно ходити, а вирішити питання з протезуванням можливо лише після того, як стабілізують його стан. Психологічний стан брата дуже поганий, бо його покинула дівчина, він не може заробляти гроші, самостійно пересуватися, втратив можливість нормально жити. Постійно перебуває в депресії, плаче, відчуває біль, це просто жах. Життя у брата поділилося на «до» та «після» аварії. Стан здоров`я брата погіршився після виписки з лікарні, де він лікувався 4-5 місяців. Його виписали з лікарні ні тому, що він одужав, а тому, що його надто довго лікували і нічого не могли зробити і лікарям не було сенсу його більше тримати. У брата був багатоуламковий перелом кінцівки. Йому вставляли пластини, які прикручували болтами, які не приживалися, організм відторгав ці конструкції, вірогідно, було зараження, все гноїлося, гной витікав з ран, лікарі не могли зняти конструкцію, бо треба, щоб зрослися кістки. Брат постійно відчував біль. Лікарі вважали, що зміна умов перебування буде сприяти загоюванню та виписали його. Але вдома стан брата ще більше погіршився. Нога знов загноїлася, тому брата знову поклали до 11 лікарні. Лікарі сказали, що негайно треба знімати пластину. Коли провели чергову операцію та зняли пластини, то побачили, що кістки не зрослися та стан рани жахливий. Його брат алкоголь не вживає взагалі, а тому він не міг керувати мопедом у стані алкогольного сп`яніння, тим паче після роботи;
		- показами свідка  ОСОБА_11 , згідно яких вона 17.07.2020, приблизно о 23:00, стала свідком того, як водій автомобіля марки «Renault Kangoo» збив мопедиста. Це сталося на вул.Інглезі в м.Одесі. Вулиця була з увімкненим вуличним освітленням. Вона перебувала на відставні від місця зіткнення, приблизно в 10 метрах. Вона йшла з подругою вздовж вул.Інглезі з боку вул.Академіка Корольова в напрямку пр.Небесної Сотні, перетинаючи широкий асфальтований заїзд на автомийку, та бачила, як водій автомобіля рухався з боку пр.Небесної Сотні в напрямку вул.Академіка Корольова та здійснював поворот ліворуч на територію, де знаходиться автомийка, та перед тим, як здійснювати маневр повороту ліворуч, не зупинявся. Іншого автомобіля, крім мопеду, не було. Покажчик лівого повороту водій автомобіля також не включав. Водій мопеду рухався в зустрічному автомобілю напрямку прямо по середині смуги. Зіткнення сталося на смузі для руху, по якій рухався мопед. Мопед рухався з увімкненим світлом та його швидкість була не велика. Навіть, після зіткнення на мопеді продовжував горіти задній червоний ліхтар. Водій автомобіля вийшов з машини, висловлював незадоволення тим, що був пошкоджений його автомобіль. Водій мопеду лежав на асфальті, стогнав від болю. Вона викликала швидку допомогу та поліцію. Спеціально вона не нюхала, але запаху алкоголю від потерпілого вона не відчувала, хоча деякий час перебувала дуже близько до нього. Відеозапис місця ДТП працівникам поліції вона також надала. Відеозапис на мобільний телефон здійснювала її подруга на ім`я ОСОБА_12 , яка зараз перебуває за межами України, яка через побачене не стрималася емоційно і пішла геть з місця пригоди; 
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.07.2020 зі схемою та фототаблицею, з якого вбачається стан та вид дорожнього покриття, місце зіткнення транспортних засобів, видимість, стан проїжджої частини, напрямки руху автомобіля та мопеда, характер і локалізація механічних пошкоджень на автомобілі та мопеді, дані про водія, а також інші данні стосовно обставин ДТП (т.1 а.п.173-181);
		-висновком медичного огляду водія, згідно якого ОСОБА_3 станом на 18.07.2020 ознак алкогольного сп`яніння не виявляв (т.1 а.п.182);
		-висновком судової авто-технічної експертизи №20-4660 від 17.08.2020 по дослідженню технічного стану автомобіля «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , та мотоциклу «Suzuki Address V 100» без д.н.з (шасі № НОМЕР_2 ), згідно якого органи управління автомобіля «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , (гальмова система, рульове керування та ходова частина) на момент події перебували у придатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню автомобілем, а отже свідчить про відсутність технічних несправностей керованості даного транспортного засобу. Проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що органи управління мопеда «Suzuki Address VI00», (гальмова система, рульове керування, ходова частина), на момент події перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню мопедом, а отже про відсутність технічних несправностей на досліджуваному мопеді, які могли б привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу (т.1 а.п.186-191);
		- висновком судової авто-технічної експертизи №20-4659 від 17.08.2020, по дослідженню механізму і обставин зіткнення транспортних засобів, згідно якого до ДТП вказані ТЗ рухались в зустрічних напрямках, при цьому мопед «Suzuki Address V100» рухався прямолінійно, а автомобіль «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , змінював напрямок свого руху та рухався з ліва на право відносно напрямку руху мопеда. Мало місце контактна взаємодія ударного характеру між рухомими в перпендикулярних напрямках автомобілем «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , та мопедом Suzuki Address V100» - між передньою частиною кузова автомобіля (передній бампер, решітка радіатору, капот), та передньою частиною мопеда Suzuki Address V100» (переднє колесо, передня вилка пластикове облицювання передньої частини). В початковий момент взаємного контактування автомобіль «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , та мопед «Suzuki Address V100» розташовувались на проїжджій частині таким чином, що кут між поздовжньою віссю автомобіля «Renault Kangoo» р.н. НОМЕР_1 та передньою частиною мопеда «Suzuki Address V100» становив близько 150+5° спереду назад та справа наліво відносно продовжній висі автомобіля «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , та переду назад та зліва направо відносно продовжній висі рами мопеда «Suzuki Address V100». Місце зіткнення транспортних засобів є місце в смузі руху мопеду «Suzuki Address V100», перед кінцевим розташуванням автомобіля «Renault Kangoo» ,р.н. НОМЕР_1 , що не суперечить зафіксованому в схемі «місцю зіткнення» (т.1 а.п.193-197); 
		-висновком судової авто-технічної експертизи №22-1944 від 23.05.2022, згідно якого водій автомобіля «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти дану подію шляхом виконання в односторонньому порядку вимог п.10.1, п.10.4 ч.2 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору водій мопеду марки «Suzuki Address V100» не мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , тому в його діях невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв`язку з настанням даної
		події, не вбачається. (т.1 а.п.199-202);
		-висновком судово-медичної експертизи №3066, яка розпочата 18.12.2020 та закінчена 18.01.2021, відповідно до якого у ОСОБА_6 малося наступні тілесні ушкодження: відкритий багатоуламковий перелом дистального епіметадіафіза правої стегнової кістки (перелом в середній та нижній третині), рвана рана нижньої третини правого стегна, забій та рана м`яких тканин лобної області, садна лівої гомілки. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини кузова легкового автомобіля та дорожнє покриття в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та мопеда). Враховуючі дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 17.07.2020. Відкритий багатоуламковий перелом дистального епіметадіафіза правої стегнової кістки (перелом в середній та нижній третині), рвана рана нижньої третини правого стегна, забій та рана м`яких тканин лобної області, садна лівої гомілки складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, і згідно з п.2.1.3 «м» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. (т.1 а.п.205-208);
		-заявою свідка ОСОБА_11 , яка добровільно видала CD-диск, на якому зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів відразу після ДТП, дорожнє покриття, вуличне освітлення, пошкодження транспортних засобів тощо (т.1 а.п.210, 211);
		-протоколом огляду відеозапису, який надала свідок ОСОБА_11 (т.1 а.п.212-214);
		-протоколом слідчого експерименту за участю свідка  ОСОБА_11  з фото фіксацією та схемою, згідно якого вона відтворила обставини ДТП (т.1 а.п.215-223) тощо.
		Оцінюючи вищезазначені докази, суд дійшов висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти однозначного висновку про те, що вина обвинуваченої у вчинені інкримінованого злочину доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
		На підставі наведеної сукупності доказів спростовується твердження сторони захисту про невинуватість водія ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. При цьому слід наголосити, що суперечливі покази обвинуваченого стосовно фактичних обставин ДТП: відсутність шолому на потерпілому ОСОБА_6 , хоча фактично шолом був; відсутність на керованому потерпілим мопеді увімкненої фари освітлення, хоча фактично освітлення було увімкнено; що ОСОБА_3 взагалі не бачив рух мопеду, хоча тут же стверджує, що мопед рухався по роздільній ліні без світла фари тощо, та вискочив з не звідки, розцінюються судом як спроба перекласти власну провину на потерпілого з метою уникнення або послаблення відповідальності за вчинене, та про фактичну відсутність у обвинуваченого щирого каяття у вчиненому.
		При цьому суд визнає неналежним доказом протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного, оскільки здобуті слідчим відомості в цій слідчій дії за показами ОСОБА_3 спростовуються сукупністю належних і допустимих доказів.
		Крім того, суд не бере до уваги довід захисника і обвинуваченого про те, що водій ОСОБА_6 під час ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, який ґрунтується лише на відсутності в матеріалах справи акту медичного освідування потерпілого на предмет алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи перебування його під дією лікарських засобів. 
		Так, допитані в судовому засіданні свідки  ОСОБА_9  і ОСОБА_11  показали, що запаху алкоголю від ОСОБА_6 вони не відчували, сам потерпілий і його брат показали, що ОСОБА_6 взагалі не вживає алкоголь. 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №3066 від 18.01.2021 жоден з чергових лікарів МКЛ №11 ОМР - черговий лікар приймального відділення, хірург, травматолог, нейрохірург, які оглядали ургентного хворого ОСОБА_6 , починаючи з 00:10 18.07.2020 до першого оперативного втручання у третьому травматологічному відділенні о 01:50 18.07.2020, не зазначали в історії хвороби, що вони виявляли у пацієнта ознаки алкогольного або будь-якого іншого сп`яніння, що обов`язково повинно бути зазначено у випадку наявності таких ознак. Судом також встановлено, що у приймальному відділенні лікувального закладу кров у  ОСОБА_6 була взята для відповідного обстеження, але через відсутність оплати таке обстеження проведено не було.
		Представник потерпілого  ОСОБА_6  - адвокат ОСОБА_7  у в`язку з заподіянням кримінальним правопорушенням шкоди потерпілому заявила цивільний позов до обвинуваченого про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 59990,15 грн., моральної шкоди у розмірі 120000 грн., а також витрат на надання професійної правової допомоги у розмірі 2000 грн. (т.1 а.п.26-91).
		В обґрунтування матеріальної шкоди потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 зазначила, що внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень під час ДТП ОСОБА_6 був вимушений проходити курс тривалого лікування в медичних закладах, оскільки йому були завдані тяжкі тілесні ушкодження. Заявлена сума матеріальної шкоди складає витрати на лікування та витрати на придбання лікарських препаратів та медичних засобів.
		В обґрунтування моральної шкоди потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 зазначила, що моральна шкода потерпілому виражається в моральних переживаннях і фізичному болі в результаті отриманих тілесних ушкоджень, порушенні сталого способу життя. Після зіткнення потерпілий ОСОБА_6 пережив психологічний стрес і шоковий стан. Одержані ним тілесні пошкодження викликали значні фізичні страждання, як в момент їх спричинення, так і в процесі лікування, в подальших постійних больових відчуттях. 06.03.2022 Військово-лікарською комісією при проведенні медичного обстеження ОСОБА_6 останньому встановлений діагноз «посттравматичний остеомієліт правого стегна, деформуючий артроз правого колінного суглобу з анкілозуванням. Виражене порушення функції ходи та опори». Сьогодні, через значний час після ДТП ОСОБА_6 продовжує відчувати наслідки від одержаних травм у вигляді постійної болі в нозі, набряків, зниженої амплітуди руху колінного суглобу, неможливості ходити без милиць та спиратись на травмовану ногу. Аварією фактично були зруйновані всі життєві перспективи потерпілого. Будучи здоровим чоловіком до дорожньо-транспортної пригоди, зараз ОСОБА_6 втратив можливість працювати, дбати про себе, вести звичний образ життя, реалізовувати свої звички і бажання. Не зважаючи на болісний та тривалий курс лікування потерпілий досі пересувається тільки за допомогою милиць і потребує постійної медичної і побутової сторонньої допомоги. Внаслідок збройної агресії Російської Федерації була фактично втрачена можливість продовження лікування та отримання кваліфікованої медичної допомоги в Україні. З огляду на це ОСОБА_6 був вимушений покинути територію України з надією на подальше лікування за кордоном. Втім, перспективи покращення коли-небудь фізичного стану ОСОБА_6 та повернення нормального функціонування його правої ноги виявились сумнівними. За висновками однієї з найавторитетніших та сучасних клінік світу (госпіталь «Шаріте», Берлін), ОСОБА_6 необхідно проведення секвестректомії з видаленням хрящу і ППМА. артродез (хірургічна операція, націлена на повне знерухомлення ураженого суглоба, який не піддається терапевтичному лікуванню і не може бути замінений шляхом ендопротезування). Ризик проведення операції визначений як високий, шанси на успіх як низькі, очікування пацієнтом вільної амплітуди колінного суглобу оцінені лікарем критично. Крім того, ОСОБА_6 не може працювати весь цей час (не може досі й не зможе у подальшому), внаслідок чого його матеріальне становище значно погіршилось. Будучи переміщеною з тимчасово окупованих територій особою, він втратив можливість оплачувати оренду житлового приміщення в місті Одесі та задовольняти власні побутові потреби. Фактично з моменту дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 перебував на утриманні у своїх рідних, які також є переміщеними особами з тимчасово окупованих територій. Весь цей час життя ОСОБА_6 перенасичене негативними емоціями та психічними переживаннями. Пошкодження здоров`я, отримане ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за вини ОСОБА_3 безумовно потягло для потерпілого позбавлення певних елементів благополуччя, психологічні страждання і суттєві негативні зміни в його подальшому житті.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі не визнав цивільний позов, заявлений в інтересах потерпілого ОСОБА_6 . Його захисник - адвокат ОСОБА_8 надав відзив на позовну заяву (т.1 а.п.122-125). В продовж судового розгляду кримінального провадження адвокат ОСОБА_8 подав доповнення до відзиву (т.1 а.п.156-159).
		Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника і поданий ним відзив із доповненнями, в задоволенні цивільного позову просив відмовити.
		Згідно відзиву захисника витрати, понесені потерпілим після проходження стаціонарного лікування, та виписки з лікарні 11.11.2020 року, не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП, яка сталася 17.07.2020 року. Так, з моменту виписки потерпілого до повторного звернення до лікарні минуло більше трьох місяців, тобто тривалий час, на протязі якого стан потерпілого міг погіршитися з причин, не пов`язаних безпосередньо з ДТП (недотримання потерпілим лікувальних процедур вимог, отримання потерпілим нових травм і таке інше. Причиною погіршення стану здоров`я потерпілого після виписки із лікарні стало занесення інфекції в область хірургічного втручання. Зазначене підтверджується Випискою-епікризом №        1946 від 16.03.2021 року. Отже провини обвинуваченого у погіршені стану здоров`я потерпілого після виписки з лікарні після проходження стаціонарного лікування 11.11.2020 року не вбачається. Тому, законних підстав для задоволення вимоги потерпілого щодо стягнення витрат на повторне лікування не вбачається. Крім того, до позовної заяви потерпілого не надано жодного доказу в підтвердження позовних вимог морального характеру, а також про те, що моральна шкода знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із діями обвинуваченого.
		Крім того, як зазначено у відзиві, потерпілий та його представник не зверталися до страховика для відшкодування заподіяної шкоди здоров`ю. Тобто, через настання страхового випадку за заподіяну шкоду повинен відповідати не водій, а страховик. Через це обвинувачений є неналежним відповідачем у справі.
		Тому сторона захисту просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Суд, вивчивши підстави і розмір цивільного позову, доводи відзиву на цивільний позов, дослідивши докази і вислухавши позиції сторін з приводу заявленого позову, дійшов наступного висновку.
		Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Отже, відповідно до наведених норм ЦК України, ст.326 КПК України, з урахуванням визначеного представником потерпілих відповідача, виходячи з доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення, цивільний позов підлягає задоволенню частково.
		Розмір і підстави цивільного позову підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться в матеріалах судової справи, а також наданими копіями: квитанцій, результатів медичних обстежень, медичними довідками, виписними епікризами, листами призначення тощо, а також копією історії хвороби стаціонарного хворого тощо (т.1 а.п.32-91, т.2 а.п.6-53).
		Разом з тим, суд за відсутністю заперечень з боку потерпілого на підставі показів свідка ОСОБА_10 і обвинуваченого, вважає встановленим, що обвинувачений надав потерпілому матеріальну допомогу на суму 5000 грн. Тому заявлений цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню з урахуванням наданої потерпілому допомоги.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань потерпілого, характеру немайнових втрат, стану здоров`я, тяжкості і характеру вимушених змін у його житті та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану. Суд також враховує матеріальне становище винної особи. Тому відшкодування моральної шкоди потерпілому у визначеному потерпілим і судом розмірі буде достатнім і справедливим. 
		Факт правомірного володіння ОСОБА_3 транспортним засобом підтверджено пред`явленим ним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.п.209).
		Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем за цивільним позовом, а заподіяну шкоду повинен відшкодовувати страховик спростовуються наведеними вище нормами ЦК України, КПК України, а також сталою судовою практикою, зокрема, у постанові судової палати з розгляду цивільних справ Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі №6-725цс16, згідно якої потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди безпосередньо з водія, не залучаючи страховика; постанова першої палати КЦС ВС від 14.02.2018 у справі 754/1114/15-ц, згідно якої право на відшкодування шкоди реалізується шляхом подання позову безпосередньо на винну у ДТП особу. 
		Через наведене, посилання захисника на норми Законів України «Про страхування», «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у даних правовідносинах у цьому кримінальному провадженні є безпідставними. 
		Відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат включаються, між іншим, і витрати на правову допомогу.
		Згідно ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката, несе обвинувачений. 
		Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. 
		Разом з тим, потерпілим і його адвокатом не підтверджені понесені потерпілим витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., оскільки до позовної заяви і в подальшому під час судового розгляду справи зацікавленою стороною не були надані необхідні документи, у т.ч. акти виконаних робіт на суму 2000 грн. 
		Тому в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити повністю.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.66 КК України враховує обставинами, які пом`якшують покарання, те, що він залишився на місці ДТП і надав певну допомогу потерпілому на місці ДТП та пізніше - матеріальну допомогу в розмірі 5000 грн. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, під час ДТП був тверезий.
		Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені і в обвинувальному акті не зазначені. 
		Згідно висновку органу пробації ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення, його небезпеки для суспільства та окремих осіб, оцінюються як середні, а тому його виправлення можливе у виключному випадку без ізоляції від суспільства під наглядом органу пробації.
		Разом з тим, правова позиція обвинуваченого як під час досудового розслідування так і під час розгляду справи в суді, а саме: оспорювання ним обвинувачення, фактичне не визнання вини в повному обсязі, намагання обвинуваченого перекласти свою провину на потерпілого, свідчать про відсутність у нього щирого каяття, повне непорозуміння обвинуваченим вимог правил дорожнього руху України, що регулюють досліджувану у суді ситуацію, намагання уникнути або послабити покарання за вчинене. Тому буде за доцільне призначити обвинуваченому реальне покарання в межах санкції статті. 
		Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Згідно довідок і актів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витрати на залучення експертів складають суму 3119,23 грн.
		Питання щодо речових доказів вирішується на підставі ст.100 КПК України, а арешту майна відповідно до ст.174 КПК України.
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст.326, 369-370, 373-374 КПК України, ст.ст.1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його добровільного з`явлення для відбування покарання або затримання в порядку виконання вироку. 
		Речові докази у справі, після набрання вироком законної сили, вказані в постанові слідчого від 18.07.2020, а саме: автомобіль марки «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , та мопед марки «Suzuki Address V 100», без д.н.з. (шасі № НОМЕР_2 ) - підлягають поверненню власникам: автомобіль - ОСОБА_13 , мопед - ОСОБА_6 , або їх представникам за дорученням (т.1 а.п.183). 
		Арешт майна, після набрання вироком законної сили, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 21.07.2020 на речі визначені речовими доказами по справі - скасувати (т.1 а.п.184). 
		Процесуальні витрати по справі в сумі 3119 (Три тисячі дев`ятнадцять) грн. 23 коп. за залучення експертів стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
		Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково і стягнути з  ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_6  матеріальну шкоду в сумі 54990 (П`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яноста) грн. 15 коп., моральну шкоду в сумі 120000 (Сто двадцять тисяч) грн. В іншій частині позову, у т.ч. про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., відмовити. 
		На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. 
		Копію вироку вручити  учасникам судового провадження в день проголошення резолютивної частини вироку. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		       Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...