Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/2059/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2023. Зареєстровано: 04.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2023.
Дата набрання законної сили: 03.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/345/207/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022091170000473

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/2059/23 
		Провадження № 1-кп/345/207/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И
		 
		04.12.2023                                                        м. Калуш
		 
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області 
		у складі:                головуючого судді: ОСОБА_1 , 
		                               секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		за участю:                
		прокурора:                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого:         ОСОБА_4 ,
		його захисників:         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 кримінальне провадження №12022091170000473 по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,-
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_4 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого. 
		Злочин вчинено за наступних обставин:
		09.10.2022 приблизно о 20 год. 30 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автобусом марки «Mercedes-Benz 616 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою проїзної частини автодороги Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига», км 64+950 м, що у с. Вістова Калуського району Івано-Франківської області у напрямку м. Стрий. Проїзна частина для двох напрямків руху, має одну смугу для руху по напрямку до м. Стрий та дві смуги для руху у зустрічному напрямку. У цей час проїзну частину дороги розпочав переходити пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та рухався зліва направо по напрямку руху автобуса під керуванням водія ОСОБА_4 . 
		Водій ОСОБА_4 автобусом рухався зі швидкістю приблизно 65 км/год, що перевищує максимально-допустиму швидкість в населених пунктах 50 км/год. 
		Під час руху водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити на проїзній частині дороги пішохода ОСОБА_7 , своєчасно не зменшив швидкість руху автомобіля аж до його зупинки, унаслідок чого вчинив наїзд на останнього. 
		При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: 
		п. 1.3., згідно якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
		п. 1.5., де передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян;
		п. 1.7., в якому вказано, що водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності; 
		п. 2.3., відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; 
		д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		п. 12.3., який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; 
		п. 12.4., згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. 
		У результаті порушення водієм ОСОБА_4 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми грудної клітки, їх органів, м`яких тканин голови, правої руки та лівої ноги, з множинними переломами ребер справа, крововиливами в м`які тканини грудної клітки, міжреберні м`язи, розривами пристінкової плеври, крововиливами під плевру та в тканину обох легень, розривами правої легені, кровотечею в праву плевральну порожнину; розривами та крововиливами печінки, кровотечею в черевну порожнину; саднами в ділянці голови; садном в ділянці лівої ноги, травмою правої руки з закритими переломами кісток правого передпліччя, що ускладнилася розвитком тяжкого травматичного шоку, від яких помер у лікувальному закладі. 
		Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся за вчинене. Також обвинувачений просить суд його суворо не карати та не позбавляти права керувати транспортними засобами.
		Його захисник - адвокат  ОСОБА_6 просила суд врахувати пом`якшуючі обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме: визнання вини, щире каяття, відсутність матеріальних претензій з боку представника потерпілого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та пристарілу матір та призначити йому мінімальну міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
		Його захисник - адвокат  ОСОБА_5 погоджується з доводами колеги-адвоката  ОСОБА_6 щодо врахування пом`якшуючих обставин та призначення міри покарання ОСОБА_4 .
		Прокурор у судовому засіданні просив врахувати особу винного, обставини провадження, а також обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого (щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та пристарілу матір, є єдиним годувальником в сім`ї), відсутність обтяжуючих обставин та визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами; відповідно до ст. ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на засудженого обов`язків згідно ст. 76 КК України.
		Представник потерпілого ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив ОСОБА_4 суворо не карати, претензій до нього він не має. 
		З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження письмових доказів та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.
		Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що його вина у вчинені злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків); позицію сторони обвинувачення; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання - АДРЕСА_2 ; стан його здоров`я (на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не числиться); його соціальну поведінку (являється електромонтером диспетчерського устаткування та телеавтоматики С ЗДТУ ПрАТ «Львівобленерго», а також уклав трудовий догові між працівником і фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю від 20.05.2022 р. згідно якого ОСОБА_4 виконує обов`язки водія автотранспортних засобів); позитивну характеристику за місцем роботи; раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності; ставлення обвинуваченого до вчиненого - визнав себе винуватим, розкаявся за вчинене, спричинена злочином шкода відшкодована в повному обсязі, відсутність будь-яких претензій з боку представника потерпілого. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, відсутність претензій зі сторони потерпілих, вчинення кримінального правопорушення вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та пристарілу матір, є єдиним годувальником в сім`ї. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, немає, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.
		Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі. Також, враховуючи, що з часу вчинення даного кримінального правопорушення пройшов значний період часу, у суду відсутня інформація про причетність обвинуваченого до вчинення ним інших порушень правил дорожнього руху, суд вважає за можливе відносно нього не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами.
		Водночас, згідно із ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		З урахуванням викладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, саме такого покарання буде необхідно і достатньо для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, так як іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
		Цивільний позов у кримінальних провадженнях відсутній. 
		На підставі ч.4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді слід скасувати.
		Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
		Відповідно до ст. ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
		На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_4  такі обов`язки: 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи.
		На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.10.2022 (справа № 345/3140/22, провадження №1-кс/345/556/2022) на автобус марки «Mercedes-Benz 616 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, власником якого, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 являється ОСОБА_10 , житель АДРЕСА_3 - після вступу вироку в законну силускасувати.
		Речові докази по справі:
		-одяг загиблого ОСОБА_7 , а саме: піджак, сорочка, штани, труси, шкарпетки, кросівки, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_8 ;
		-автобус марки «Mercedes-Benz 616 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, власником якого, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 являється ОСОБА_10 , житель АДРЕСА_3 - після вступу вироку в законну силу повернути законному володільцю.
		Стягнути із  ОСОБА_4 на користь держави витрати, а саме: 
		-1887 грн. 80 коп. за проведення інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109-22/10748-ІТ від 01.11.2022 за експертною спеціальністю 10.2 - дослідження технічного стану транспортного засобу;
		-1132 грн. 68 коп. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/109-22/10750-ІТ від 01.12.2022, за експертною спеціальністю 10.4 - транспортно-трасологічні дослідження;
		-1321 грн. 46 коп. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/109-23/2863-ІТ від 31.03.2023 за експертною спеціальністю 10.1 - дослідження обставин та механізму ДТП.
		Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...