Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/854/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.
Дата набрання законної сили: 22.11.2023
Номер судового провадження: 2058 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		22 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/854/23 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Гребенюк Н.В., 
		за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,
		за участю представників учасників справи:
		від ДВС (апелянта): не з`явилися;
		від кредиторів: не з`явилися;
		від боржника: Виноградов В.О., ордер серія АХ №1128246 від 28.04.2023;
		розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, м.Київ (вх. №2058 Х/1), 
		на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 (повний текст складено 22.09.2023), постановлену за результатом розгляду клопотання боржника про накладення штрафу у справі №922/854/23 (суддя Лавренюк Т.А.),
		за заявою Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича, с.Рунівщина, Зачепилівський район, Харківська область,
		до боржника Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", м.Харків,
		про визнання банкрутом,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/854/23 клопотання Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про накладення штрафу задоволено.
		Застосовано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції заходи процесуального примусу.
		Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції в дохід державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України штраф у розмірі 26840,00грн.
		Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/854/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання КП "Міськелектротранссервіс" про застосування до Відділу заходів процесуального примусу.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне:
		- судом залишено поза увагою та не враховано той факт, що ухвала Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 у справі №922/854/23, невиконання якої стало підставою для застосування заходів процесуального примусу, оскаржувалася Відділом в апеляційному та касаційному порядку, станом на дату розгляду судом першої інстанції питання про накладення штрафу остаточного рішення у справі не прийнято; 
		- ухвала Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у цій справі станом на момент накладення штрафу були оскаржені Відділом до Верховного Суду та перебували на стадії касаційного оскарження; разом з касаційною скаргою Відділом було подано клопотання про зупинення виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 13.07.2023; з наведених підстав апелянт вважає, що причини невиконання зазначених рішень є поважними; 
		- крім того, скаржник вважає неправомірним висновок місцевого суду про покладення на Відділ максимального штрафу з огляду на те, що місцевим судом в основу такого рішення покладено абстрактні обставини, а саме наслідки допущеного порушення для подальшого розгляду справи, які, на переконання апелянта, можуть і не настати.
		 
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Гребенюк Н.В.
		Апеляційна скарга залишалася судом без руху та після усунення апелянтом виявлених судом недоліків ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023, окрім іншого, поновлено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/854/23; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/854/23 на 22.11.2023 о 12:00 год. 
		У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 07.11.2023 від КП "Міськелектротранссервіс", боржник заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує наступним:
		- станом на дату розгляду судом першої інстанції питання про накладення штрафу на Відділ, ухвала Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 була не лише чинною, а також її вже було переглянуто апеляційним судом, що виключає наявність будь-яких об`єктивних підстав для невиконання вимог суду в частині зобов`язання повернути грошові кошти, примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс" на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто;
		- ухвалою Верховного Суду від 01.11.2023 у цій справі було відмовлено у задоволенні клопотання Відділу про зупинення виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №922/854/23;
		- доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування судом максимального розміру штрафу не відповідають дійсності, оскільки Господарський суд Харківської області, вирішуючи накласти на Відділ штраф у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обґрунтував прийняте рішення можливістю настання негативних правових наслідків через допущене Відділом порушення;
		- усвідомлене невиконання Відділом вимог суду прямо перешкоджає судочинству та суперечить меті процедури банкрутства; при цьому, Відділ, будучи органом державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У судовому засіданні апеляційної інстанції 22.11.2023 приймав участь представник боржника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржувану ухвалу місцевого суду без змін.
		Уповноважені представники ДВС (апелянта) та кредиторів у судове засідання 22.11.2023 не з`явились; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку.
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників вказаних учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 наведеної статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 за заявою ФОП Шевцова О.С. відкрито провадження у справі №922/854/23 про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936); введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Артюха Ю.В. (свідоцтво №444 від 21.03.2013), у справі призначено попереднє засідання господарського суду.
		10.05.2023 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. відкрито виконавче провадження №71773877 з примусового стягнення з КП "Міськелектротранссервіс" грошових коштів.
		17.05.2023 в межах цього виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів на рахунках КП "Міськелектротранссервіс". 
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, заяву КП "Міськелектротранссервіс" про скасування арешту задоволено. Скасовано арешт, накладений на кошти КП "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936) постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. про арешт коштів від 17.05.2023 ВП 71773877.
		Підставою скасування арешту стали встановлені судом обставини незаконності дій державної виконавчої служби щодо накладення арешту в період дії мораторію, який забороняє відповідні дії.
		Незважаючи на скасування судом арешту, накладеного на кошти КП "Міськелектротранссервіс", постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. про арешт коштів від 17.05.2023 ВП 71773877, державним виконавцем продовжувалися здійснюватись виконавчі дії та зокрема було списано грошові кошти з рахунків боржника.
		Вказані обставини стали підставою для звернення КП "Міськелектротранссервіс" до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 скаргу КП "Міськелектротранссервіс" на дії державного виконавця задоволено. Визнано неправомірними дії начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. по примусовому стягненню грошових коштів у сумі 551961,51грн з рахунку НОМЕР_1 , грошових коштів у сумі 3995,00грн з рахунку НОМЕР_2 та грошових коштів у сумі 230028,76грн з рахунку НОМЕР_3 . Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути грошові кошти, примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс", на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто.
		Цією ж ухвалою зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не пізніше ніж у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали повідомити суд про її виконання.
		10.08.2023 КП "Міськелектротранссервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області з клопотанням, в якому просило суд постановити ухвалу про стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що до теперішнього часу вимоги ухвали суду від 13.07.2023 Відділом не виконано, грошові кошти на рахунки КП "Міськелектротранссервіс" не повернуто.
		 
		За результатом розгляду цього клопотання Господарським судом Харківської області 21.09.2023 постановлено оскаржувану ухвалу у справі №922/854/23, якою задоволено клопотання КП "Міськелектротранссервіс" про накладення штрафу.
		Застосовано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції заходи процесуального примусу, шляхом стягнення в дохід державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України штраф у розмірі 26840,00грн.
		Приймаючи вказану ухвалу, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування заходів процесуального примусу, передбачених ст. 135 ГПК України у вигляді стягнення штрафу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00грн), з огляду на невиконання органом виконавчої служби без поважних причин вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 у цій справі, якою було визнано неправомірними дії виконавчої служби по примусовому стягненню грошових коштів з рахунків боржника та зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути грошові кошти, примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс", на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто.
		 
		Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення штрафу з огляду на таке.
		Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
		Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
		У свою чергу, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 131 ГПК України). Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч.2 цієї статті).
		Одним із видів заходів процесуального примусу є штраф (п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України).
		Відповідно до приписів п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
		Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, скасовано арешт, накладений на кошти КП "Міськелектротранссервіс" постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. про арешт коштів від 17.05.2023 ВП 71773877, зважаючи на незаконність дій державної виконавчої служби щодо накладення арешту в період дії мораторію, який забороняє відповідні дії (ч. 3 ст. 41 КУзПБ).
		Однак, незважаючи на скасування судом арешту, накладеного на кошти КП "Міськелектротранссервіс", постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. про арешт коштів від 17.05.2023 ВП 71773877, державним виконавцем було списано грошові кошти з рахунків боржника.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 визнано неправомірними дії начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. по примусовому стягненню грошових коштів у сумі 551961,51грн з рахунку НОМЕР_1 , грошових коштів у сумі 3995,00грн з рахунку НОМЕР_2 та грошових коштів у сумі 230028,76грн з рахунку НОМЕР_3 . 
		Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути грошові кошти, примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс", на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто.
		Цією ж ухвалою зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не пізніше ніж у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали повідомити суд про її виконання.
		Вказана ухвала суду першої інстанції від 13.07.2023 отримана Відділом -21.07.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 
		Проте, господарським судом встановлено, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали (21.09.2023) Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимоги ухвали суду від 13.07.2023 не виконано, грошові кошти, примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс", на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто, не повернуто, про виконання даної ухвали до теперішнього часу відділ ДВС суд не повідомив.
		Вказаний факт Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
		За змістом доводів апеляційної скарги Відділ посилається на оскарження ухвали місцевого від 13.07.2023 в апеляційному та касаційному порядку, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки остаточного рішення у справі щодо повернення грошових коштів не прийнято.
		Колегія суддів не приймає такі доводи до уваги з огляду на наступне.
		Положеннями ст. 232 ГПК України встановлено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
		У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.
		Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
		Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Частиною 1 ст. 235 ГПК України встановлено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		В силу приписів ч. 4 ст. 9 КУзПБ ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Таким чином, з огляду на наведені приписи ч. 1 ст. 235 ГПК України та ч. 4 ст. 9 КУзПБ, ухвала Господарського суду Харківської області від 13.07.2023, якою зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути грошові кошти, примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс", на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто, набрала законної сили в день її прийняття та підлягала обов`язковому виконанню Відділом саме з 13.07.2023.
		Крім того, цією ухвалою було зобов`язано Відділ не пізніше ніж у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали повідомити суд про її виконання.
		Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду від 13.07.2023 отримана Відділом - 21.07.2023, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку, отримавши 21.07.2023 ухвалу суду першої інстанції, Відділ мав можливість та був зобов`язаний виконати вимоги суду та повернути кошти боржнику, а також повідомити суд про таке виконання (надавши відповідні докази,) однак, маючи відповідний обов`язок та за відсутності обґрунтованих на те причин, судове рішення (ухвалу) Відділ безпідставно не виконав.
		Крім того, слід зауважити, що згідно із ст. 81 ГПК України обов`язок повідомити суд про неможливість подати доказ виникає лише у двох випадках: якщо особа не має можливості подати доказ або якщо особа не має можливості подати доказ у встановлені строки.
		Однак, будь-яких доказів щодо неможливості повернення грошових коштів боржнику Відділом суду першої інстанції не надано та не повідомлено про причини відсутності можливості виконати вимоги суду.
		Що стосується посилання скаржника на апеляційне та касаційне оскарження ухвали від 13.07.2023, то колегією суддів встановлено, що у зв`язку з наявністю недоліків апеляційної скарги апеляційне провадження за скаргою Відділу було відкрито ухвалою Східного апеляційного господарського суду лише 21.08.2023.
		Тобто, впродовж одного місяця у період з 21.07.2023 по 21.08.2023 у Відділу існував прямий обов`язок виконати вимоги ухвали Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та повернути грошові кошти на рахунки КП "Міськелектротранссервіс", з яких такі кошти було стягнуто.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 апеляційну скаргу Відділу залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 року у справі №922/854/23 залишено без змін.
		Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Незважаючи на винесення постанови суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу місцевого суду від 13.07.2023, Відділ вимоги суду все одно не виконав, стягнуті грошові кошти на рахунки боржника так і не повернув.
		Судом також встановлено, що касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №922/854/23 Відділом надіслано 21.09.2023, що підтверджується конвертом Укрпошта, в якій Відділ просив суд зупинити виконання вищевказаних рішень.
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №922/854/23, перегляд яких вирішено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Разом з цим, відмовлено у задоволенні клопотання Відділу про зупинення виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №922/854/23.
		Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що з моменту постановлення ухвали Господарського суду Харківської області від 13.07.2023, яка набрала законної сили в день її прийняття, та її отримання, тобто з 21.07.2023, Відділ був зобов`язаний виконати вимоги суду та повернути грошові кошти, примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс", на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто. При цьому, факт апеляційного та касаційного оскарження Відділом вказаної ухвали жодним чином не перешкоджали поверненню грошових коштів боржнику та не вплинули на обов`язок органу ДВС виконання вимог судового рішення (ухвали), яке набрало законної сили. 
		За таких обставин, допущена Відділом бездіяльність (невиконання вимог рішення суду) місцевим господарським судом правомірно кваліфіковано як невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на відповідну особу, а також ненадання доказів виконання судового рішення без поважних причин.
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом
		За приписами ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Аналогічна норма закріплена у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
		Відтак, невиконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України як органом, на який законом покладено своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, рішення суду, що набрало законно сили, є грубим порушення відповідним органом норм Конституції, Закону України "Про державну виконавчу службу", ГПК України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
		При цьому, матеріали справи не містяться та Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України суду не надано жодного доказу, який би свідчив про об`єктивну неможливість виконання ним ухвали суду від 13.07.2023, а тому невиконання судового рішення відповідним органом без поважних причин є безумовною підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
		З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу.
		 
		Як вже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При визначенні розміру штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00грн), який підлягає стягненню з Відділу, господарський суд першої інстанції виходив з наступного:
		- враховуючи ступінь допущеного порушення; 
		- особу порушника (особливий суб`єкт, на якого законом покладено обов`язок своєчасного, повного і неупередженого виконання судових рішень)
		- можливі правові наслідки допущеного порушення для подальшого розгляду даної справи.
		Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, натомість не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування судом максимального розміру штрафу з огляду на таке.
		Приписами ч. 3 ст. 41 КУзПБ передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
		Судова колегія зазначає, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальними нормами КУзПБ для випадків звернення стягнення на майно боржника встановлені спеціальні правила.
		Відтак, не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо стягнення грошових коштів з рахунків боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без врахування процедур і положень КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
		З огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника (у томі числі грошові кошти), які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство. 
		Натомість, стягнення державним виконавцем грошових коштів поза судовим контролем значеної суми грошових коштів (у даному випадку всіх наявних коштів) КП "Міськелектротранссервіс", яке перебуває в процедурі банкрутства відповідно до норм КУзПБ значною мірою підриває можливість підприємства сплачувати поточні зобов`язання, унеможливлює останнім відновлення своєї платоспроможності через визначений законом механізм та ставить під загрозу можливість захисту прав як конкурсних кредиторів, так і поточних. До того ж свідоме невиконання Відділом вимог суду прямо перешкоджає здійсненню господарським судом судового контролю в межах процедури та нівелює саму мету процедури банкрутства.
		Господарським судом першої інстанції при визначенні розміру штрафу в сумі десяти прожиткових мінімумів обґрунтовано враховано також особу порушника  Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який, будучи органом державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
		У даному випадку слід також врахувати, що особою порушником є не будь-яка пересічна особа, яка не володіє спеціалізованими знаннями у галузі права, а спеціальний суб`єкт - орган ДВС, на якого Законом України "Про виконавче провадження" покладено функцію вживати заходи щодо виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 
		Однак, починаючи з моменту винесення ухвали Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у цій справі, в якій судом було встановлено неправомірність дій державної виконавчої служби щодо накладення арешту на кошти КП "Міськелектротранссервіс" (постанова про арешт коштів від 17.05.2023) та скасовано такий арешт, державний виконавець, повинен був усвідомлювати неправомірність будь-яких подальших дій у межах виконавчого провадження ВП 71773877, однак незважаючи на це у подальшому ДВС здійснило списання грошових коштів боржника та протиправно не виконує вимоги суду щодо їх повернення.
		Відносно доводів апеляційної скарги про абстрактність висновку місцевого суду щодо настання правових наслідків допущеного порушення, колегія суддів зазначає, що такі негативні наслідки вже мають місце, оскільки невиконання органом ДВС вимог ухвали суду від 13.07.2023 щодо повернення грошових коштів на рахунок боржника призводить до негативних наслідків для кредиторів та боржника, зокрема, в частині затягування розгляду справи про банкрутство, неможливості відновлення платоспроможності боржника через позбавлення грошових коштів, несвоєчасного задоволення вимог кредиторів та виникнення пов`язаних з цими обставинами додаткових витрат на оплату послуг арбітражного керуючого.
		Крім того, з огляду на строковість процедур банкрутства довготривалий розгляд справи судом призводить до понесенням додаткових витрат державних коштів на вчинення процесуальних дій (підготовка процесуальних документів, направлення поштової кореспонденції, канцелярські витрати тощо) та додаткових затрат часу судді, який розглядає справу про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс", а також порушує принцип процесуальної економії.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
		Виходячи з системного аналізу наведених норм, а також встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку про наявність правових підстав для застосування до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00грн).
		Таким чином, посилання скаржника на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду про наявність правових підстав для застосування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу та не підтверджуються наявними матеріалами справи.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/854/23 підлягає залишенню без змін.
		У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/854/23  залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/854/23  залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складено 04.12.2023.
		 
		Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
		 
		Суддя Р.А. Гетьман 
		 
		Суддя Н.В. Гребенюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...