Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/1006/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/683/68/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021243100000276

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		Справа № 683/1006/22  
		1-кп/683/68/2023
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 грудня 2023 року                 м. Старокостянтинів
		 
		Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області 
		 
		в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 
		        з участю: секретаря ОСОБА_2 
		                прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		                        представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 
		                        обвинуваченого ОСОБА_8 
		                        захисника ОСОБА_9 
		                                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів кримінальне провадження про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_8 28 листопада 2021 року близько 07 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи з необережності у формі злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час добровільного статевого акту із ОСОБА_10 , не маючи умислу на заподіяння смерті останній, схопив руками за життєво-важливий орган - шию ОСОБА_10 , стиснув шию та утримував у такому стані під час статевого акту не менше однієї хвилини, не припиняючи при цьому статевий акт. Через стиснення шиї, ОСОБА_10 почала хрипіти та впала на землю, після чого ОСОБА_8 припинив статеві зносини, подумав, що потерпіла заснула та заснув поруч із нею. Внаслідок стискання ОСОБА_8 шиї ОСОБА_10 , остання отримала тілесні ушкодження у вигляді двох саден в ділянці правої бокової поверхні шиї, садна по передній поверхні у верхній третині з переходом на середню третину шиї, трьох саден в ділянці лівої бокової поверхні шиї, садна в завушній ділянці зліва в проекції лівого соскоподібного відростка, чотирьох саден по середній лінії задньої поверхні шиї, по одному крововиливу в м`які тканини шиї справа і зліва в проекції правого та лівого великих ріжків під`язикової кістки, крововиливу в корінь язика, перелому правих великого і малого ріжків під`язикової кістки, які згідно висновку повторної судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до небезпечного для життя стану - механічної асфіксії та знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням 28 листопада 2021 року на місці події насильницької смерті ОСОБА_10 . 
		       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 27 листопада 2021 року близько 23 години він знаходився біля магазину «Чайка», що по вул. Миру,17 в м. Старокостянтинів, де було багато людей, які вживали спиртні напої. Також там знаходилась і потерпіла ОСОБА_10 , з якою він раніше не був знайомий. Біля магазину він зустрів двох хлопців та одну дівчину, які запропонували йому разом із ними вжити спиртні напої, на що він погодився, й усі разом вони пішли у підвальне приміщення багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 . За ними пішла також і потерпіла ОСОБА_10 . Вказує, що у підвалі їх було п`ятеро, а саме: він, ОСОБА_10 , два молодих хлопця та одна дівчина. Усі вони вживали горілку та коньяк, зокрема, у той вечір ним було вжито біля 1 літра спиртних напоїв. Потерпіла ОСОБА_10 теж вживала коньяк. Скільки часу вони знаходились у підвалі він не пам`ятає. У якийсь момент двоє хлопців і дівчина пішли, а він залишився із ОСОБА_10 на одинці. ОСОБА_10 запропонувала йому вступити у статеві зносини, зняла штани, стала на коліна та нагнулась. Він став позаду ОСОБА_10 і лівою рукою тримав її за талію, а правою - за шию та легенько здушив шию рукою, притягуючи потерпілу до себе, здійснюючи статевий акт. Вказував, що його права рука знаходилась на шиї потерпілої близько 5 секунд, після чого потерпіла захрипіла, він її відпустив і вона впала лицем до землі, продовжувала хрипіти так, ніби спить п`яна людина, а тому він подумав, що вона «спить і вирубалась». Він сів біля ОСОБА_10 , закурив і теж заснув. Потім він прокинувся від того, що хтось кричав та світив ліхтариком, він пішов на світло, але воно зникло і він на сходах знову заснув. Коли він прокинувся, то ОСОБА_10 не бачив, оскільки було темно, він вийшов з підвалу, пішов в магазин «Чайка», де купив пиво, цигарки і запальничку, там же дізнався, що була 09 година ранку, тому він сів у таксі і поїхав додому. Вказував, що статевий акт із ОСОБА_10 він не закінчив та стверджує, що з цього приводу між ним та потерпілою ніякого конфлікту не було. Також вказував, що його права рука на шиї ОСОБА_10 знаходилась 5 секунд, а тому вважає, що від цього вона померти не могла. Чому він тримав потерпілу саме за шию, пояснити не зміг, припустивши, що то могли бути «такі любовні ігри». Будь-якого умислу на вбивство потерпілої у нього не було. Також повідомив, що зранку 28 листопада 2021 року при ходьбі він кульгав на ліву ногу, на якій була відкрита рана, яка з`явилась вночі. 
		Також в судовому зсіданні ОСОБА_8 повідомив, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю з «людських міркувань», а в частині моральної шкоди - позов не визнає. 
		       Незважаючи на такі показання обвинуваченого, встановлені судом обставини підтверджується наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.
		       Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_6 - матері ОСОБА_10 , яка показала, що ОСОБА_10 проживала в с. Самчики Хмельницького району Хмельницької області. Донька була особою з інвалідністю через психічні розлади, могла піти з дому на тривалий час, вживала спиртні напої. Останній раз вона спілкувалась із донькою по телефону в 20-х числах листопада 2021 року. Також потерпіла повідомила, що 27 листопада 2021 року у ОСОБА_10 стався приступ і її на швидкій з с. Самчики привезли у лікарню в м. Старокостянтинів, після чого біля 18-19 години їй зателефонували з поліції та повідомили, що донька знаходиться в смт. Антоніни. Вказує, що вона просила поліцейських відвезти доньку у Хмельницьку обласну психіатричну лікарню, однак її відпустили. 03 грудня 2021 року близько 18 години до неї зателефонували з поліції та повідомили, що доньку знайшли мертвою. 
		       Показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 27 листопада 2021 року біля 23 години вона разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 знаходились біля магазину «Чайка», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів. Там же вони зустріли чоловіка та жінку, як пізніше їй стало відомо, то були ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , яка була одягнена у пальто чи шубу, спідницю та топік. Вона, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обійшли магазин «Чайка» з правого боку і зайшли у перший підвал багатоквартирного будинку, що по АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пішли за ними. У підвалі вони пройшли коридор, повернули направо і зайшли у маленьке приміщення, де виявили старі вікна зі склом. Одне вікно вони положили на землю, таким чином зробили стіл, та розсілись по колу. Біля входу у приміщення сидів ОСОБА_8 , біля нього ОСОБА_10 , а вони втрьох сиділи подалі. Усі вони вживали коньяк і пиво, якеі принесли з собою. Вказує, що ОСОБА_8 був сильно п`яний, а ОСОБА_10 вела себе неадекватно, вона то танцювала, то роздягалась. ОСОБА_8 з ОСОБА_10 час від часу цілувались. Під час вживання алкогольних напоїв вона сфотографувала ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які цокались стаканами, та в подальшому надала це фото працівникам поліції. Вони перебували у підвалі десь до 04 години ранку, після чого вирішили покинути підвал та запитали у 
		ОСОБА_10 та ОСОБА_8 чи їм допомогти вийти, на що останній сказав, що вони із ОСОБА_10 залишаться у підвалі ночувати. Тоді вона, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вийшли з підвалу на вулицю та пішли до магазину «Чайка», де зустріли ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким повідомили, що у підвалі є двоє незвичних людей, після чого усі разом вирішили повернутись у підвал та подивитись, що вони там роблять. Коли вони зайшли у підвальне приміщення, то вона побачила у коридорі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які стояли біля стіни та цілувались. Вказує, що вони одразу ж вийшли з підвалу та усі разом пішли у напрямку її дому, а ОСОБА_8 та ОСОБА_10 залишились у підвалі. Свідок стверджувала, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 будь-яких конфліктів чи суперечок не виникало. 
		       Показання свідка ОСОБА_11 підтвердили також допитні у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . 
		       Зокрема, свідок ОСОБА_12 показав, що наприкінці листопада 2021 року біля 23 години він, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 знаходились по вул. Миру біля магазину «Чайка» в м. Старокостянтинів, де зустріли раніше незнайомих йому ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Вони вирішили піти у підвал, щоб випити коньяк та пиво, яке у нього було. ОСОБА_10 дала йому 10 грн. на стаканчики, які вони купили в магазині «Чайка», після чого усі п`ятером обійшли магазин «Чайка» з правого боку та зайшли у перший підвал, пройшли коридором і повернули направо, зробили зі старого вікна стіл та розмістились біля нього. Він та ОСОБА_11 пили пиво, а ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пили коньяк. У підвалі вони знаходились 2-3 години. Свідок стверджує, що поведінка ОСОБА_10 була дивною, вона танцювала, показувала оголені груди. ОСОБА_8 ж увесь час сидів зігнутий, пив коньяк, а потім ще поранив об скло ногу. Коли почало світати, то вони вирішили йти додому та пропонували ОСОБА_8 і ОСОБА_10 показати вихід, однак вони сказали, що залишаться у підвалі. Коли вони вийшли з підвалу, то біля магазину «Чайка» зустріли ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким запропонували піти у підвал та подивитись, що там роблять ОСОБА_8 і ОСОБА_10 . Приблизно через 30 хвилин вони повернулись у підвал, ОСОБА_13 підсвітив ліхтариком, і він побачив у коридорі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які цілувались. Вказує, що вони пробули у підвалі близько 5 хвилин, після чого вийшли з підвалу та пішли проводжати ОСОБА_11 , а ОСОБА_8 і ОСОБА_10 залишились у підвалі, про наявність будь-яких конфліктів чи суперечок між останніми свідок не вказував. 
		       Свідок ОСОБА_13 також показав, що 27 листопада 2023 року біля 23 години він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знаходились біля магазину «Чайка», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів, де купили пиво, сухарики, а також мали із собою пляшку коньяку. Біля магазину вони зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , яких він раніше не знав, які також захотіли з ними випити. Усі п`ятеро вони пішли у підвал, пройшли коридором та повернули направо у кімнату, де знаходились близько 1,5-2 години, допили пиво, а потім він та ОСОБА_8 допили конь`як. Будь-яких конфліктів у підвалі між ним не було, лише ОСОБА_10 дивно себе поводила, перед усіма роздягалась. Потім він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вийшли з підвалу, а ОСОБА_8 з ОСОБА_10 залишились. Через пів години вони взяли із собою ОСОБА_14 та ОСОБА_15 і повернулись у підвал. Вказує, що він підсвічував ліхтариком та бачив у коридорі ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , які цілувались. Після цього вони вийшли з підвалу, на вулиці вже світало, вони сіли на автобус і поїхали в центр, а ОСОБА_8 і ОСОБА_10 залишились у підвалі. 
		       Факт свого перебування у підвальному приміщенні по АДРЕСА_2 біля 06 години ранку 28 листопада 2021 року підтвердив в судовому засіданні також свідок ОСОБА_14 . Зокрема, свідок показав, що разом із ОСОБА_15 після 03 години 28 листопада 2021 року гуляли по місту і біля магазину «Чайка», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів близько 06 години зустріли ОСОБА_11 з двома її друзями. Під час розмови ОСОБА_11 повідомила, що у підвалі перебувають двоє п`яних осіб: чоловік та жінка, та запропонували піти подивитись що вони роблять. Коли вони усі спустились у підвал, то він побачив у коридорі жінку та худорлявого чоловіка, які хитались, падали та вставали. Окрім цих двох, у підвалі не було більше нікого. Вказані особи були на відстані 3-4 метри від нього, а тому він не міг їх розпізнати, лише бачив, що то були чоловік і жінка. Після цього вони покинули підвальне приміщення та розійшлись, а чоловік і жінка залишились у підвалі. 
		       В ході проведення слідчого експерименту свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		ОСОБА_13 та ОСОБА_14 безпосередньо на місці події показали де знаходиться підвал та вказали на місце у підвалі - приміщення коридору, де знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , коли вони їх востаннє бачили, що підтверджується протоколами проведення слідчого експерименту від 17 лютого 2022 року (зі свідком ОСОБА_11 ), від 10 лютого 2022 року (зі свідком ОСОБА_14 ), від 07 квітня 2022 року (зі свідком ОСОБА_12 ), від 06 квітня 2022 року (зі свідком ОСОБА_13 ), а також переглянутими у судовому зсіданні відеозаписами цих слідчих дій (Т.2 а.с.198-209, а.с.214-224, а.с.225-234; Т.3 а.с.1-10). 
		       Свідок ОСОБА_16 , який працює охоронцем в магазині «Чайка», що по вул. Миру в м. Старокостянтинів, показав, що в ніч з 27 на 28 листопада 2021 року він знаходився на чергуванні та підтвердив, що ОСОБА_8 із жінкою невеликого зросту, середньої тілобудови із волоссям до плечей, заходили у магазин «Чайка», купили цигарки та сир, після чого вийшли з магазину та пішли у невідомому напрямку. Будь-яких конфліктів між ними в магазині не було. 
		       Допитана судом свідок ОСОБА_17 , яка є матір`ю обвинуваченого, підтвердила факт відсутності останнього вдома з вечора 27 до ранку 28 листопада 2021 року. Зокрема, свідок показала, що ввечері 27 листопада 2021 року ОСОБА_8 поїхав в м. Старокостянтинів відпочивати. Його не було цілу ніч і лише біля 08-09 години ранку 28 листопада 2021 року він повернувся додому на таксі. По його поведінці вона побачила, що він вживав алкоголь. Після повернення вона виявила на його джинсових штанах дірку, а на лівому коліні - пошкодження у виді рани, яка була схожа на кульове поранення. 04 грудня 2021 року після опівночі за місцем їх проживання приїхали працівники поліції та забрали ОСОБА_8 у відділок поліції. 
		       Із показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що 03 грудня 2021 року у проміжку часу з 17 години 30 хвилин до 18 години він спустився у підвал багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , у якому проживає на другому поверсі, та у коридорі підвалу виявив тіло жінки без одягу нижче поясу, яка лежала на підлозі, після чого він одразу повідомив у поліцію. 
		       Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 у присутності захисника та двох понятих показав підвал, де він разом із ОСОБА_10 та іншими розпивали спиртні напої, показав місце у коридорі підвалу, де між ним та ОСОБА_10 мав місце статевий акт, а також показав, що під час статевого акту він знаходився на колінах позаду ОСОБА_10 , яка спустила штани та труси і також перебувала в положенні на колінах, та правою рукою тримав ОСОБА_10 за шию. При цьому, ОСОБА_8 показав, що великий палець його правої руки був розташований на задній поверхні шиї манекена справа, а інші чотири пальці правої руки знаходились на боковій поверхні шиї манекена справа, що підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 04 грудня 2021 року та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом цієї слідчої дії (Т.2 а.с.111-115, Т.3 а.с.217). 
		       Свідок ОСОБА_19 , який був понятим під час слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_8 добровільно, без будь-якого примусу показував під час слідчого експерименту підвал та приміщення, де вони розпивали спиртні напої, показав місце у коридорі підвалу, де у нього з потерпілою був статевий акт, самостійно показав на манекені як він брав однією рукою потерпілу за шию, відтворював звук, який видала потерпла у той момент як він тримав її за шию, а також показав, як вона впала після того, як він її відпустив, а також вказав на місце, де він закурив та заснув. Свідок підтвердив, що працівники поліції будь-яких неправомірних дій до ОСОБА_8 не застосовували, уся слідча дія фіксувалась на відеокамеру, і що дані протоколу слідчого експерименту відповідають тим обставинам, на які вказував та показував ОСОБА_8 . 
		В ході огляду місця події - підвального приміщення, яке розташоване в багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_2 , по центру коридорного проходу виявлено труп жіночої статі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився у положенні лежачи на спині, обличчям догори, одягнутий у дублянку, під якою куртка чорного кольору, кофта темно червоного кольору, футболка сірого кольору, яка піднята до рівня грудей та бюстгальтер, який піднятий до рівня ключиць, на ногах трупа - чоботи світлого сірого кольору, труси синього кольору та колготи чорного кольору, які спущені до рівня середньої третини гомілки, що підтверджується протоколом огляду місця події від 03 грудня 2021 року та додатком до нього у виді фототаблиці, а також переглянутим у судовому засіданні відеозаписом цієї слідчої дії (Т.1 а.с.198-238). 
		У протоколі огляду предметів від 06 грудня 2021 року та фототаблиці, яка є додатком до цього протоколу, зафіксовано одяг, який був на трупі ОСОБА_10 , зокрема: куртка балонова чорного кольору, труси, бюстгальтер, колготи, дублянка, чоботи світлого кольору, кофта темно червоного кольору з плямами біологічної речовини, гольф сірого кольору (Т.3 а.с.11-23). 
		Висновком повторної судово-медичної експертизи під`язикової кістки трупа ОСОБА_10 №57 від 22 травня 2023 року встановлено, що на під`язиковій кістці трупа ОСОБА_10 виявлено розташований на протязі її правих, з`єднаних між собою в одне ціле, малого і великого рогів відкритий на зовні повний поперечний згинальний перелом, що міг утворитись від надмірного зміщення дистальних кінців обох правих рогів під`язикової кістки у внутрішньому (ззовні-досередини) напрямку, внаслідок ймовірної одноразової прямої дії якогось твердого тупого предмету зі скоріш за все обмеженою контактною поверхнею (Т.4 а.с.37-39).
		Крім того, висновком судово-гістологічної експертизи №597 від 12 травня 2023 року під час повторного дослідження гістологічних препаратів з трупа ОСОБА_10 було встановлено наявність помірно виражених аутолітичних змін досліджуваних органів та м`яких тканин, набряк головного мозку, ділянки гострої емфіземи у легенях, серозний набряк легень, дистрофію нирок та печінки, в препаратах з ділянок шкіри з лівої бокової та правої бокової поверхні, передньої поверхні правого стегна середньої третини та пахової ділянки зліва наявні ознаки стиснення епідермісу, в препаратах із пристінку піхви - поодинокі периваскулярні крововиливи в підслизовому шарі та набряк (Т.4 а.с.35-36). 
		       Згідно висновку повторної судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох саден в ділянці правої бокової поверхні шиї, одного садна по передній поверхні у верхній третині з переходом на середню третину шиї, трьох саден в ділянці лівої бокової поверхні шиї, одного садна в завушній ділянці зліва в проекції лівого соскоподібного відростка, чотирьох саден по середній лінії задньої поверхні шиї, по одному крововиливу в м`які тканини шиї справа і зліва в проекції правого та лівого великих ріжків під`язикової кістки, крововиливу в корінь язика, перелому правих великого і малого ріжків під`язикової кістки, що могли утворитись безпосередньо перед настанням смерті, від стиснення шиї тупими (тупим) твердими (твердим) предметами (предметом) з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути руки (рука) сторонньої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до розвитку небезпечного для життя явища - механічної асфіксії, та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_10 . 
		Крім того, на тілі ОСОБА_10 виявлені також тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних та у прямому причинному зв`язку із настанням смерті не перебувають, зокрема, у виді: - однієї рани правої вушної раковини, що могла утворитись безпосередньо перед настанням смерті, як від удару тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, так і при ударі до такого; - двох саден в ділянці кінчика і спинки носа зліва, одного крововиливу в ділянці слизової оболонки нижньої губи, одного садна правої вушної раковини, чотирьох саден в проекції крила правої клубової кістки, одного садна зовнішнього верхнього квадранту правої сідниці, одного садна в проекції крила лівої клубової кістки, одного садна пахової ділянки зліва з переходом на верхню третину лівого стегна, одного садна передньої поверхні нижньої третини правого стегна, дев`яти саден передньої поверхні правого колінного суглобу, восьми саден передньої поверхні лівого колінного суглобу, що могли утворитись як безпосередньо перед настанням смерті або в межах однієї доби до моменту настання смерті, від дії тупих твердих предметів або при падінні та ударі до таких, що могли мати як обмежену чи виступаючу так і переважаючу шорстку контактну поверхню; - одного крововиливу в ділянці заднього склепіння присінка піхви, що міг утворитись як і безпосередньо перед настанням смерті або в межах однієї доби до моменту настання смерті, від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути як і напружений статевий член так і подібний за своїми властивостями предмет. 
		Смерть ОСОБА_10 є насильницькою та могла настати внаслідок механічної асфіксії через здавлення шиї руками не менш ніж за дві доби до моменту проведення первинної судово-медичної експертизи її трупа (03.12.2021). В момент заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 могла перебувати як у вертикальному так і горизонтальному або в близьких до них положеннях. 
		 
		Після заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили її смерть, здатність до будь-яких активних дій у неї була відсутня. 
		Перелом під`язикової кістки міг утворитись від дії як однієї так і двох рук сторонньої (сторонніх) людини (людей). Прикладена сила для утворення перелому під`язикової кістки була достатньою для утворення цього перелому. Схожі на хропіння звуки можуть виникати в людини в стадії термінальних дихальних рухів, яка проявляється окремими незначними і слабкими судомними скороченнями дихальних м`язів з короткими глибокими вдихами і тривалими паузами, таке дихання називають термінальним або агональним. 
		Усі виявлені на тілі ОСОБА_10 тілесні ушкодження були заподіяні їй прижиттєво і розташовані в місцях, доступних для нанесення власноруч, але спричинити сама собі тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до настання її смерті, вона не могла. 
		Також експертами не виключається можливість часткової відповідності механізму заподіяння окремих тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_10 , тому механізму, на який вказав ОСОБА_8 під час проведення з ним слідчого експерименту 04.12.2021. Така часткова відповідність пояснюється тим, що під час проведення слідчого експерименту 04.12.2021 ОСОБА_8 вказав на заподіяння тілесних ушкоджень розташованих тільки в ділянці правої половини шиї, зокрема великий палець його правої руки знаходився на задній поверхні шиї манекена справа, а інші чотири пальці кисті правої руки знаходились на правій боковій поверхні шиї манекена (Т.3 а.с.248-256). 
		В судовому зсіданні судово-медичні експерти ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 повністю підтримали наданий ними висновок судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року та пояснили, що під час проведення вказаної експертизи ними повторно досліджувалась під`язикова кістка та гістологічні препарати ОСОБА_10 , які зберігались в архіві, та дозвіл на використання яких надав суд, зазначивши про це в ухвалі. За результатами проведення експертизи вони дійшли висновку, що причиною смерті ОСОБА_10 була асфіксія внаслідок перелому під`язикової кістки шляхом стиснення шиї рукою або руками сторонньої особи. Експерти вказували, що стискання шиї потерпілої було одноразовим та призвело до швидкої смерті через емфізему, набряк легенів. Для того, щоб наступила смерть, то шию потерпілої треба було стискати від однієї до декількох хвилин, прикладаючи силу, після чого людина втрачає свідомість, йде відмирання мозку і наступає смерть. Під час стискання шиї потерпіла могла видавати звуки хропіння, однак після того, вона рухатись не могла через втрату свідомості. В момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитись у будь-якому положенні, щоб можна було стискати її шию. Експерти вказували, що ріжок під`язикової кістки потерпілої був зламаний з правого боку, а тому заподіяння потерпілій смерті таким способом, як показував ОСОБА_8 під час проведення з ним слідчого експерименту є малоймовірним, оскільки стиснення шиї було спереду і великий палець правої руки ОСОБА_8 мав би знаходитись на передній частині шиї, а не на задній поверхні шиї, як він показував. 
		Згідно висновку судової біологічної експертизи №СЕ-19/102-21/17848-БД від 28 березня 2022 року генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на зрізі нігтьової пластини з лівої (об`єкт №2.1) кисті трупа ОСОБА_10 , є змішаними, належать більше ніж одній особі та містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 . Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на зрізі нігтьової пластини з правої (об`єкт №10.1) кисті трупа ОСОБА_10 , є змішаними, належать більше ніж одній особі та є придатними лише за домінуючим ДНК-профілем. При цьому встановлено, що генетичні ознаки особи, що домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на зрізі нігтьової пластини з правої кисті трупа ОСОБА_10 , збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 (Т.3 а.с.64-81).
		Відповідно до висновку судової біологічної експертизи №СЕ-19/102-21/17858-БД від 01 квітня 2022 року генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зрізі нігтьової пластини з лівої кисті трупа ОСОБА_10 (об`єкт №2.1 у висновку експерта №СЕ-19/102-21/17848-БД від 28 березня 2022 року), є змішаними, належать більше ніж одній особі та містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 (Т.3 а.с.30-46).
		В ході проведення санкціонованого обшуку 04 грудня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_8 у будинку АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено одяг ОСОБА_8 , зокрема, джинсові штани
		 
		синього кольору зі слідами бруду, на лівому внутрішньому кармані яких наявні сліди бурого кольору, на лівій штанині з права ближче до внутрішньої частини коліна наявний рваний отвір, а на внутрішній частині штанів біля рваного отвору на рівні колінного суглобу наявні сліди бурого кольору, що підтверджується протоколом обшуку від 04 грудня 2021 року та відеозаписом вказаної слідчої дії (Т.2 а.с.147-151, а.с.181).
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №1005 від 31 грудня 2021 року у ОСОБА_8 станом на 30 грудня 2021 року виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна шкіри по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, що могли утворитись як від удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, так і від удару до такого, не виключено при падінні обстежуваного з висоти власного зросту, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень з давністю утворення не менше 15 діб до моменту початку проведення судово-медичної експертизи (30.12.2021) (Т.4 а.с.265). 
		У протоколі №183т/121/14-2022 від 11 січня 2022 року про результати здійснення санкціонованих слідчим суддею Хмельницького апеляційного суду негласних слідчих (розшукових) дій, у протоколі огляду компакт-диску із написом «Акт 373893т 14.12.2021» на якому містяться аудіо-файли розмови ОСОБА_8 із співкамерником, яку також безпосередньо прослухано у судовому засіданні, зафіксовано як ОСОБА_8 розповідає, що в підвалі будинку вживав спиртні напої із потерпілою та компанією із двох хлопців та дівчини, після чого останні пішли з підвалу, а він та потерпіла залишились у підвалі. Також ОСОБА_8 розповідав, що під час статевого акта із потерпілою взяв її за шию, потримав 5 секунд, після чого вона захропіла, ніби п`яна людина спить, та впала, що з нею сталось він не знає. Також вказував, що коли потерпіла хропіла, він біля неї сів, закурив, а вона так і продовжувала хропіти, після чого він заснув біля неї, а коли прокинувся, то було темно і він потерпілої не бачив, вийшов з підвалу та поїхав додому. Про смерть потерпілої він дізнався від працівників поліції, які приїхали до нього додому через пару днів.(Т.2 а.с.118-135). 
		       Встановлені судом обставини підтверджується також: копією паспорта потерпілої ОСОБА_10 (Т.2 а.с.168-169); копією довідки МСЕК серії АВ №1002699 від 28.09.2017, згідно якої ОСОБА_10 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно (Т.2 а.с.171-172); рапортом старшого інспектора-чергового ОСОБА_23 про надходження 03.12.2021 року о 17 год. 45 хв. повідомлення на лінію 102 ГУНП в Хмельницькій області від ОСОБА_18 про виявлення ним у підвальному приміщенні по АДРЕСА_2 трупа ОСОБА_10 (Т.1 а.с.184); рапортом старшого інспектора-чергового ОСОБА_23 про надходження 04.12.2021 року о 03 год. 14 хв. повідомлення на лінію 102 ГУНП в Хмельницькій області від судово-медичного експерта ОСОБА_24 про встановлення ним під час огляду трупа ОСОБА_10 механічної асфіксії та перелому під`язикової кістки внаслідок удушення (Т.1 а.с.185); витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 04 грудня 2021 року о 01:46:40 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021243100000276 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України по факту умисного заподіяння смерті ОСОБА_10 через удушення (Т.1 а.с.183). 
		Усі наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст.84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять, що ОСОБА_8 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, не маючи умислу на заподіяння смерті, під час добровільного статевого акту із потерпілою ОСОБА_10 схопив руками за життєво-важливий орган - шию ОСОБА_10 , стиснув шию та утримував під час здійснення статевого акту у такому стані не менше однієї хвилини, тим самим заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до небезпечного для життя стану - механічної асфіксії та знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням 28 листопада 2021 року на місці події смерті ОСОБА_10 . 
		Крім вищезазначених доказів, сторона обвинувачення, як на доказ винуватості ОСОБА_8 , посилалась на:
		- висновок судово-медичної експертизи №837 від 27 січня 2022 року (експерт 
		 
		ОСОБА_24 ) щодо визначення причини смерті ОСОБА_10 та характеру заподіяних їй тілесних ушкоджень (Т.2 а.с.4-7); 
		- висновок судово-медичної експертизи №2173 (експерт ОСОБА_25 ) щодо експертизи шматків внутрішніх органів трупа ОСОБА_10 (гістологія) (Т.2 а.с.8-9);
		- висновок судово-медичної експертизи №25 від 14 січня 2021 року (експерт ОСОБА_26 ) щодо експертизи під`язикової кістки трупа ОСОБА_10 (Т.2 а.с.12-14);
		- висновок судово-медичної токсикологічної експертизи №2492 від 10 грудня 2021 року (експерт ОСОБА_27 ) щодо встановлення наявності алкоголю в трупі ОСОБА_10 (Т.2 а.с.10);
		- висновок судово-медичної імунологічної експертизи №470 від 06 грудня 2021 року (експерт ОСОБА_28 ) (Т.2 а.с.11);
		- додаткові судово-медичні експертизи №1 від 28 січня 2022 року та №2 від 21 лютого 2022 року (експерт ОСОБА_24 ) (Т.2 а.с.26-30; а.с.19-22). 
		Зі змісту вказаних вище експертиз вбачається, що підставою для їх проведення була постанова начальника СВ ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_29 у кримінальному провадженні № 12021243100000275 від 03 грудня 2021 року. Згідно цієї постанови перед експертами ставилось 5 питань: «1. Яка причини смерті ОСОБА_10 та коли вона наступила; 2. Чи є на тілі трупа ОСОБА_10 тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, локалізація, час, послідовність та механізм утворення; 3. До якого ступеня тяжкості тілесні ушкодження відносяться; 4. Чи могла ОСОБА_10 отримати виявлені у неї тілесні ушкодження в результаті падіння з висоти власного зросту; 5. Чи знаходився на момент настання смерті в крові трупа ОСОБА_10 алкоголь, якщо так, то в якій концентрації».
		Під час дослідження вказаних експертиз судом, на підтвердження правомірності їх призначення, прокурор надав постанову про призначення судово-медичної експертизи заступника начальника ВП №1 - начальника СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_29 у кримінальному провадженні № 12021243100000276 від 04 грудня 2021 року. Вказана постанова датована 04 грудня 2021 року і з її змісту вбачається, що на вирішення перед експертами було поставлено 9 питань (Т.2 а.с.1). 
		Постанови про призначення судово-медичної експертизи від 03 грудня 2021 року, на підставі якої проводились вищезазначені експертизи, прокурор суду не надав. 
		За клопотанням захисника ОСОБА_9 така постанова була витребувана з Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи. На виконання протокольної ухвали суду від 23 березня 2023 року Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи на адресу суду направило копію із ксерокопії постанови від 03 грудня 2021 року про призначення судово-медичної експертизи (Т.3 а.с.233-234).
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність оригіналу постанови від 03 грудня 2021 року про призначення судово-медичної експертизи, оскільки прокурор цієї постанови суду не надав і відомості про таку постанову відсутні у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, що є додатком до обвинувального акту, а та постанова, яку прокурор надав суду, датована 04 грудня 2021 року і по змісту взагалі не відповідає постанові від 03 грудня 2021 року, яка слугувала підставою для проведення вказаних експертиз. 
		Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
		Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3 ст.214 КПК України). 
		Згідно з ч.3 ст.214 КПК до внесення відомостей до ЄРДР у невідкладних випадках може бути проведений лише огляд місця події. У такому випадку внесення відомостей до ЄРДР повинно здійснюватися негайно після завершення огляду.
		Відповідно до ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
		 
		організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є, зокрема, висновки експертів.
		Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
		Згідно з положеннями статей 86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення №12021243100000276 за ч.1 ст.115 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2021 року о 01 годині 46 хвилин 40 секунд (Т.1 а.с.183). 
		Отже, усі слідчі дії у даному кримінальному провадженні, окрім огляду місця події, повинні були проводитись 04 грудня 2021 року після 01 годині 46 хвилин 40 секунд. 
		Разом з тим, зі змісту судово-медичної експертизи №837 від 27 січня 2022 року (експерт ОСОБА_24 ) щодо визначення причини смерті ОСОБА_10 та характеру заподіяних їй тілесних ушкоджень вбачається, що експертиза розпочата 03 грудня 2021 року о 22 годині 30 хвилин та була продовжена 04 грудня 2021 року о 09 годині 30 хвилин, тобто розпочата більш як за три години до внесення відомостей про дане кримінальне правопорушення до ЄРДР.
		Таким чином, початок проведення судово-медичної експертизи №837 від 27 січня 2021 року за три години до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, як і проведення усіх вищевказаних судово-медичних експертиз без належної процесуальної підстави, є такими безумовними підставами визнання доказів недопустимими через порушення порядку здійснення досудового розслідування щодо їх отримання (ст. 86 КПК), що не потребують від суду наведення додаткових мотивів щодо того, що порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України, оскільки порушення таких прав, і зокрема права на справедливий суд, зумовлено самим характером недодержання порядку, встановленого КПК щодо збирання доказів у цій справі.
		Таким чином, з наведених вище підстав суд визнає недопустимим доказами: висновок судово-медичної експертизи №837 від 27 січня 2022 року (експерт ОСОБА_24 ), а також додаткові судово-медичні експертизи №1 від 28 січня 2022 року та №2 від 21 лютого 2022 року (експерт ОСОБА_24 ), висновок судово-медичної експертизи №2173 (експерт ОСОБА_25 ), висновок судово-медичної експертизи №25 від 14 січня 2021 року (експерт ОСОБА_26 ), висновок судово-медичної токсикологічної експертизи №2492 від 10 грудня 2021 року (експерт ОСОБА_27 ), висновок судово-медичної імунологічної експертизи №470 від 06 грудня 2021 року (експерт ОСОБА_28 ).
		В зв`язку із цим, клопотання захисника ОСОБА_9 від 14 листопада 2023 року (Т.5 а.с.23-28) про визнання доказів недопустимими є слушним і підлягає частковому задоволенню. 
		Разом з тим, вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_9 в частині визнання недопустимим висновку повторної судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року (Т.5 а.с.23-28), яка була проведена на підставі ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року, суд виходить з наступного. 
		Так, захисник ОСОБА_9 вказував, що призначена судом повторна судово-медична експертиза за своїм характером не є повторною, оскільки під час її проведення не досліджувався труп ОСОБА_10 , який був предметом дослідження при первинній судово-медичній експертизі, через що висновок цієї експертизи є недопустимим доказом. 
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_24 , який проводив судово-медичну експертизу №837 від 27 січня 2022 року, а також додаткові судово-медичні
		 
		експертизи №1 від 28 січня 2022 року та №2 від 21 лютого 2022 року пояснив, що первинну експертизу він розпочав 03 грудня 2021 року о 22 годині 30 хвилин на підставі постанови слідчого, яка зберігається в архіві Хмельницького обласного бюро судово-медичних експертиз, та відомості про яку він зазначав у висновку. Однак, сам розтин трупа ОСОБА_10 він проводив зранку 04 грудня 2021 року, тоді ж ним було вилучено з трупа під`язикову кістку ОСОБА_10 та шматки внутрішніх органів ОСОБА_10 , які після проведення експертизи були опечатані та зберігаються в архіві Хмельницького обласного бюро судово-медичних експертиз.
		Враховуючи, що труп ОСОБА_10 було виявлено під час огляду місця події 03 грудня 2021 року, наявні на трупі сліди були виявлені та детально зафіксовані у протоколі огляду місця події від 03 грудня 2021 року за участі судово-медичного експерта ОСОБА_30 , який був присутній під час цієї слідчої дії, а також, що розтин трупа ОСОБА_10 проводився судово-медичним експертом ОСОБА_24 04 грудня 2021 року після 09 години 30 хвилин, тобто після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, тоді ж з трупа ОСОБА_10 ним було вилучено під`язикову кістку та шматки внутрішніх органів, то суд вважає, що вказані біологічні об`єкти отримані в межах кримінального провадження та можуть використовуватись для подальших досліджень. 
		Призначаючи повторну судово-медичну експертизу, суд в ухвалі від 13 квітня 2023 року надав експертам дозвіл під час проведення експертизи використовувати органи, тканини та кістки (їх частини), відібрані під час розтину трупа ОСОБА_10 (Т.3 а.с.205-207). 
		Зі змісту висновку судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року (Т.3 а.с.255) вбачається, що експертиза проводилась на підставі даних повторного перегляду гістологічних препаратів ОСОБА_10 (висновок експерта №597 від 12.05.2023 (Т.4 а.с.35-36)) та повторної медико-криміналістичної експертизи під`язикової кістки ОСОБА_10 (висновок експерта №57 від 22.05.2023 (Т.4 а.с.37-39)). 
		Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 підтвердили, що під час проведення вказаної експертизи ними повторно досліджувалась під`язикова кістка та гістологічні препарати ОСОБА_10 , які зберігались в архіві, та дозвіл на використання яких надав суд, зазначивши про це в ухвалі. Вказаних біологічних матеріалів їм було достатньо для надання висновку. 
		Враховуючи, що під час повторної судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року експертами повторно досліджувались під`язикова кістка та гістологічні препарати ОСОБА_10 , які зберігались в архіві, тому досліджувати безпосередньо труп ОСОБА_10 необхідності не було. 
		З огляду на викладене, висновок вказаної експертизи суд визнає належним та допустимим доказом, через що клопотання захисника ОСОБА_9 про визнання цього доказу недопустимим задоволенню не підлягає. 
		Що стосується показань обвинуваченого ОСОБА_8 у тій частині, що він лише легенько взяв потерпілу правою рукою за шию та на 5 секунд притягнув її до себе, після чого одразу відпустив, тому від таких його дій вона померти не могла, суперечать дослідженим судом доказами та в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
		Так, із показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також даних протоколів слідчих експериментів за їх участі, вбачається, що обвинувачений та потерпіла з 23 години 27 листопада і до ранку 28 листопада 2021 року перебували у підвальному приміщенні, де разом із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розпивали спиртні напої, а коли останні покинули приміщення підвалу, то обвинувачений та потерпіла залишились удвох. Також свідки стверджували, що коли вони повернулись у підвал другий раз, то бачили як ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були у підвалі лише удвох та цілувались у коридорі підвалу. 
		Згідно протоколу огляду місця події від 03 грудня 2021 року, а також згідно показань свідка ОСОБА_18 , труп ОСОБА_10 було виявлено у коридорі підвального приміщення, що по АДРЕСА_2 , тобто у тому ж місці, де свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 останній раз бачили потерпілу живою, при цьому нижня частина трупа ОСОБА_10 була огололена. 
		Факт фізичного контакту між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підтверджується також висновками судово-біологічних експертиз №СЕ-19/102-21/17848-БД від 28 березня 2022 року та
		 
		№СЕ-19/102-21/17858-БД від 01 квітня 2022 року, згідно яких генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на зрізах нігтьової пластини з лівої та правої кисті трупа ОСОБА_10 містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 . 
		Відповідно до показань самого обвинуваченого, а також згідно даних протоколу слідчого експерименту із обвинуваченим від 04.12.2021 та протоколу про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій №183т/121/14-2022 від 11 січня 2022 року, ОСОБА_8 не заперечував, що залишився у підвалі із ОСОБА_10 наодинці, де у коридорі підвалу між ним та потерпілою мав місце статевий акт. При цьому, ОСОБА_8 визнав, що під час статевого акту він правою рукою здавлював шию потерпілої, після чого вона почала хропіти та впала на бік. 
		Такі показання обвинуваченого узгоджуються із висновком повторної судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року, згідно якої причиною смерті ОСОБА_10 є механічна асфіксія внаслідок перелому під`язикової кістки шляхом стиснення шиї рукою або руками сторонньої особи; під час стискання шиї потерпіла могла видавати звуки хропіння, однак через втрату свідомості не могла вчиняти будь-яких активних дій. На тілі потерпілої слідів, характерних для самооборони, не виявлено. Вказані тілесні ушкодження потерпіла не могла сама собі спричинити. Смерть ОСОБА_10 наступила в результаті одноразової прямої дії здавлення шиї руками, що здійснювалося із прикладанням сили, яка була достатньою для утворення перелому під`язикової кістки. 
		Допитані в судовому засіданні судово-медичні експерти ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пояснили, що стискання шиї потерпілої було одноразовим та призвело до швидкої смерті через емфізему, набряк легенів. Для того, щоб наступила смерть, то шию потерпілої треба було стискати від однієї до декількох хвилин, прикладаючи силу. Під час стискання шиї потерпіла могла видавати звуки хропіння, однак після того, вона рухатись не могла через втрату свідомості. 
		Про падіння ОСОБА_10 на підлогу після отримання тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до механічної асфіксії, а також вчинення нею перед настанням смерті статевого акту свідчать виявлені на її трупі легкі тілесні ушкодження: у виді однієї рани правої вушної раковини, саден на носі, саден на обох колінних суглобах, саден на сідниці та у паховій ділянці, які могли утворитись як безпосередньо перед настанням смерті або в межах однієї доби до моменту настання смерті, від дії тупих твердих предметів або при падінні та ударі до таких, що могли мати як обмежену чи виступаючу так і переважаючу шорстку контактну поверхню; у виді крововиливу в ділянці заднього склепіння присінка піхви, що міг утворитись як і безпосередньо перед настанням смерті або в межах однієї доби до моменту настання смерті, від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути як і напружений статевий член так і подібний за своїми властивостями предмет, що встановлено висновком повторної судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року. 
		Зі змісту протоколу №183т/121/14-2022 від 11 січня 2022 року про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) та протоколу огляду компакт-диску, на якому містяться аудіо-файли розмови ОСОБА_8 із співкамерником, вбачається, що ОСОБА_8 розповідаючи про обставини події, яка мала місце 28 листопада 2021 року у підвальному приміщенні між ним та ОСОБА_10 , зазначав, що він був сильно п`яний і не все пам`ятає. 
		Під час проведення слідчого експерименту, який було покладено в основу експертного дослідження, обвинувачений ОСОБА_8 , щодо механізму спричинення тілесного ушкодження пояснював, що під час статевого акту правою рукою тримав ОСОБА_10 за шию. При цьому, ОСОБА_8 показав, що великий палець його правої руки був розташований на задній поверхні шиї манекена справа, а інші чотири пальці правої руки знаходились на боковій поверхні шиї манекена справа. Однак, в ході проведення повторної судово-медичної експертизи було встановлено, що ріжок під`язикової кістки потерпілої був зламаний з правого боку, а тому заподіяння потерпілій смерті таким способом, як показував ОСОБА_8 під час проведення з ним слідчого експерименту, експерти вважають частково ймовірним, оскільки за наявними слідами стиснення шиї було спереду і великий палець правої руки ОСОБА_8 мав би знаходитись на передній частині шиї, а не на задній поверхні шиї, як він показував. 
		Враховуючи те, що показання обвинуваченого щодо механізму спричинення тілесного ушкодження частково суперечать висновку судово-медичної експертизи, суд дійшов висновку про зумовленість такої версії обвинуваченого позицією сторони захисту.
		 
		Таким чином, вищезазначені докази повністю спростовують твердження ОСОБА_8 , про відсутність його вини у заподіянні смерті ОСОБА_31 .
		Вищезазначені докази спростовують також і твердження захисника ОСОБА_9 про те, що до вчинення злочину причетні інші особи, оскільки згідно висновків судово-біологічних експертиз на тілі ОСОБА_10 виявлено також сліди, які належать невстановленій особі жіночої статі та чоловічої статі, які не належать ОСОБА_8 . 
		Так, дійсно, згідно висновку судово-біологічної експертизи №СЕ-19/102-21/17858-БД від 01.04.2022 (Т.3 а.с.30-46), яка виконана з урахуванням висновків судово-біологічних експертиз №СЕ-19/102-21/17845-БД від 21.02.2022; №СЕ-19/102-21/17848-БД від 28.03.2022; №СЕ-19/102-21/17847-БД від 12.03.2022; №СЕ-19/102-21/17857-БД від 21.03.2022, вбачається, що генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, які виявлені на поверхні кофти темно червоного кольору, яка була на потерпілій у момент смерті, збігаються між собою та з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених на змивах з обох кистей рук ОСОБА_10 , на зрізах нігтьових пластин з її лівої кисті, змивах з піхви, з прямої кишки та з ротової порожнини трупа ОСОБА_10 , та належать невстановленій особі жіночої генетичної статі. 
		Враховуючи, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на одежі ОСОБА_10 збігаються із генетичними ознаками клітин з ядрами, які виявлені на змивах з піхви, з прямої кишки та з ротової порожнини трупа ОСОБА_10 , то не виключається, що вони походять від самої ОСОБА_10 , однак питання щодо їх належності останній сторона обвинувачення перед експертом не ставила. 
		Виявлення на поверхні кофти генетичних ознак клітин з ядрами, які є змішаними і належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки особи жіночої статі та іншої невстановленої особи чоловічої генетичної статі, свідчить про те, що клітини з ядрами можуть належати будь-якій особі, з якою потерпіла контактувала до моменту смерті, зокрема у побуті, в магазині, під час вживання алкогольних напоїв у день смерті, а тому їх наявність на одягу потерпілої не спростовує висновків суду щодо спричинення смерті потерпілій саме обвинуваченим. 
		Разом з тим, суд не може погодитись із кваліфікацією дій ОСОБА_8 стороною обвинувачення. 
		Так, органами досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України, яка передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
		Питання про наявність умислу вирішується з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховується кількість, характер і локалізація поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину. Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.
		На відміну від умисного вбивства, специфіка вбивства з необережності, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.119 КК України, згідно усталеної судової практики Верховного Суду, викладеної в постановах від 09 вересня 2021 року у справі №361/2548/18, від 16 березня 2023 року у справі №155/486/21, полягає в його суб`єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Необережність є формою вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння. Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала
		 
		можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
		Тобто вбивство з необережності має місце лише при поєднанні усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання його суспільно небезпечних наслідків.
		При вбивстві внаслідок злочинної самовпевненості винний передбачає можливість настання смерті іншої особи від вчинюваних ним дій (бездіяльності), але легковажно розраховує на її відвернення. При цьому повинен мати місце розрахунок на конкретні обставини, які, на думку винуватого, відвернуть настання смерті, однак такий розрахунок є легковажним. Обставинами, які, на думку винного, відвернуть настання смерті, можуть бути як його власні сили і можливості, так і діяльність інших людей, тощо. Тобто винний переконаний у ненастанні злочинного наслідку.
		При вбивстві внаслідок злочинної недбалості винний не передбачає можливості настання смерті іншої особи від учинюваних ним дій (бездіяльності), але повинен був і міг би її передбачити, діючи з більшою обачністю.
		При цьому форма вини як елемент суб`єктивної сторони злочину з урахуванням положень ст.62 Конституції України, ст.17, п.2 ч.1 ст.91 КПК України підлягає доведенню згідно із стандартом доказування поза розумним сумнівом. 
		Так, в судовому засіданні ОСОБА_8 вказував, що раніше він із потерпілою ОСОБА_10 знайомий не був і перший раз її побачив 27 листопада 2021 року ввечері біля магазину «Чайка», де і познайомився з нею. 
		Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 стверджували, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на протязі усього часу їх спільного перебування у підвалі не було жодних конфліктів чи суперечок, а коли вони їх востаннє бачили, то ОСОБА_8 та ОСОБА_10 цілувались. 
		Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 добровільно вступили у статеві зносини, що підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 03 грудня 2021 року, у якому жодних слідів боротьби на місці події зафіксовано не було, а також висновком повторної судово-медичної експертизи №32 від 25 травня 2023 року, згідно якої на тілі потерпілої відсутні сліди, характерні для самооборони. 
		Поведінка ОСОБА_8 після вчинення злочину також свідчить про відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_10 . 
		Так, із показань обвинуваченого, з протоколу проведення з ним слідчого експерименту від 04 грудня 2021 року, а також з протоколу №183т/121/14-2022 від 11 січня 2022 року про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) вбачається, що після того, як потерпіла захропіла та впала, ОСОБА_8 припинив статеві зносини з нею, закурив і заснув біля неї (ризикуючи у будь-який момент бути викритим), а коли прокинувся вранці, то вийшов з підвалу, зайшов у магазин «Чайка», де придбав пиво, цигарки та поїхав додому. Про те, що ОСОБА_10 померла йому відомо не було, а про це він дізнався від працівників поліції 04 грудня 2021 року. Тобто на протязі тижня після смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_8 не переховувався від правоохоронних органів та не вчиняв будь-яких дій щодо приховування слідів вчиненого злочину, маючи таку можливість. 
		Інкримінуючи ОСОБА_8 вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, сторона обвинувачення не надала жодного доказу, який би свідчив про наявність у ОСОБА_8 умислу на вбивство потерпілої. Лише саме посилання прокурора у зміненому обвинувальному акті (Т.4 а.с.59-63) на те, що на грунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_8 виникла суперечка із потерпілою і він вирішив умисно заподіяти їй смерть, без підтвердження цих обставин жодним належним доказом, не може бути поставлене у вину обвинуваченому. 
		Згідно ч.4 ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_8 вини у формі необережності, зокрема у вигляді злочинної недбалості, з тих мотивів, що обвинувачений,
		 
		тримаючи потерпілу за шию під час статевого акту та стискаючи їй шию, повинен був і міг передбачити наслідки, а також, що таке недбале поводження (стискання життєво важливого органу - шиї потерпілої) може призвести до отримання потерпілою тілесного ушкодження, та як наслідок цього, настання смерті ОСОБА_10 . 
		З огляду на викладене, дії ОСОБА_8 слід перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.119 КК України, тобто на вбивство, вчинене через необережність. 
		Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №23 від 09 лютого 2022 року ОСОБА_8 на момент інкримінованого йому злочину та на час проведення експертизи, будь-яким психічним захворюванням чи душевною хворобою не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Будь-яких відхилень у нервово-психічному стані ОСОБА_8 не виявлено, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (Т.2 а.с.68-70).
		Оцінюючи такий висновок експерта, суд визнає його обґрунтованим, таким, що відповідає об`єктивній поведінці обвинуваченого під час судового розгляду, а тому погоджується з цим висновком та визнає ОСОБА_8 осудним і відповідальним за фактично скоєне.
		При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. 
		Обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. 
		Крім того, суд враховує, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров`я особи, однак в силу ст.89 КК України є таким, що не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, будь-яких осіб на утриманні не має, будучи працездатним, не працює, відомостей про наявність у нього легальних джерел доходів матеріали справи не містять, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, наслідки вчиненого кримінального правопорушення - смерть людини. 
		Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів. 
		Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує конкретні обставини справи, спричинені наслідки, поведінка обвинуваченого під час та після вчинення злочину, який своєї вини у заподіянні смерті потерпілій не визнав, завдану шкоду не відшкодував. 
		Також, суд враховує думку потерпілої ОСОБА_6 , яка просила найсуворішого покарання. 
		Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів самим обвинуваченим та іншими особами, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі у максимальному розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.119 КК України. 
		Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, до вступу вироку у законну силу йому слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою, адже він засуджується до реального позбавлення волі, а тому перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилятись від суду та відбування покарання. Лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_8 в строк відбуття покарання слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 04 грудня 2021 року (дня фактичного затримання (Т.2 а.с.31-33)) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної
		 
		шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Судом встановлено, що смерть ОСОБА_10 наступила внаслідок неправомірних дій ОСОБА_8 , який вчинив вбивство ОСОБА_10 з необережності. 
		Потерпіла ОСОБА_6 є матір`ю померлої ОСОБА_10 та визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні. 
		Внаслідок смерті ОСОБА_10 , потерпіла здійснила поховання доньки, в зв`язку із чим нею було витрачено 7310 грн. на придбання ритуальних товарів, що підтверджується копією накладної ФОП ОСОБА_32 від 04 грудня 2021 року, яку суд визнає належним, допустимим та достатнім доказом. 
		Оскільки винуватцем у смерті ОСОБА_10 є обвинувачений ОСОБА_8 , тому в силу ч.1 ст.1201 ЦК України саме він зобов`язаний відшкодувати потерпілій витрати на поховання ОСОБА_10 . 
		З огляду на викладене, з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 слід стягнути 7310 грн. витрат матеріальної шкоди, завданої злочином. 
		В силу частин 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. 
		Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Внаслідок вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, наступили невідворотні наслідки у виді смерті молодої жінки, внаслідок чого її мати ОСОБА_6 зазнала неймовірних психологічних страждань, душевного болю, вона перебуває у постійному пригніченому стані внаслідок втрати найдорожчої людини - доньки, також вона змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя через смерть доньки, вона назавжди втратила можливість спілкування із донькою, яку ніхто їй замінити не зможе, та змушена була вживати заходів для притягнення винного до відповідальності, в зв`язку із чим вона має право на відшкодування моральної шкоди. 
		Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA,№ 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
		У пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21) вказано, що «по своїй суті зобов`язання з компенсації моральної шкоди є досить специфічним, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, яка завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір цієї особи з потерпілим, у якому сторони домовилися, зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, - рішення суду, у якому визначені спосіб і розмір такої компенсації (див. висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц)».
		       Враховуючи наведене, а також, що смерть ОСОБА_10 наступила через необережність з боку ОСОБА_8 , характер заподіяних померлій тілесних ушкоджень, характер і об`єм моральних страждань потерпілої, а також, що жодна майнова компенсація практично не в змозі відновити попередній стан, який існував до кримінального правопорушення, та повернути доньку до життя, а також, що ОСОБА_6 не забезпечила належний догляд за донькою, яка була інвалідом другої групи через психічне захворювання, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що моральне відшкодування слід визначити у розмірі 300000 грн. 
		Саме такий розмір моральної шкоди, враховуючи наслідки кримінального правопорушення, фізичний та моральний стан потерпілої буде достатньою сатисфакцією. 
		Процесуальні витрати за проведення судово-біологічних експертиз: №СЕ-19/102-21/17858-БД від 01.04.2022 в сумі 11405,56 грн. (Т.3 а.с.29); №СЕ-19/102-21/17845-БД від 21.02.2022 в сумі 5133,31 грн.; (Т.3 а.с.50); №СЕ-19/102-21/17848-БД від 28.03.2022 в сумі 20217,55 грн. (Т.3 а.с.63); №СЕ-19/102-21/17847-БД від 12.03.2022 в сумі 9194,74 грн. (Т.4 а.с.209); №СЕ-19/102-21/17857-БД від 21.03.2022 сумі 19227,20 грн. (Т.4 а.с.225); №СЕ-19/102-21/17844-БД від 01.02.2022 в сумі 4738,58 грн. (Т.4 а.с.256), а всього на загальну суму 69916,94 грн. у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. 
		Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 368-370, 373-376 КПК України, 
		 
		        у х в а л и в:
		 
		        ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 04 грудня 2023 року, зарахувавши в цей строк на підставі ч.5 ст.72 КК України строк його попереднього ув`язнення з 04 грудня 2021 року по 03 грудня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 7310 грн. матеріальної шкоди та 300000 грн. моральної шкоди, завданої злочином. 
		В решті позову відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 69916 грн. 94 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз. 
		Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року на речі, які були вилучені у ОСОБА_8 під час його затримання 04.12.2021, а також на речі, вилучені під час обшуку 04.12.2021 за місцем проживання ОСОБА_8 , скасувати. 
		       Речові докази:
		       - вилучені під час огляду місця події 03.12.2021 предмети, а саме: змив з металевого шурупу, пачку цигарок марки «Прима», один недопалок від цигарки, насіння «соняшнику» у кількості 17 насінин, пачку цигарок марки «Compliment», коробок сірників, ланцюжок срібного кольору, брелок у формі серця червоного кольору, 2 тканьові маски зеленого кольору, шматок тканини зеленого кольору, уламок цигарки, шерстяну юбку сірого кольору, два недопалки марки «Fiit», скляну пляшку із етикеткою зеленого кольору з написом «Nemirowskaya», 2 поліетиленові пляшки із написом «Pepsi», 3 прозорих пластикових стакани, 2 корки синього кольору, поліетиленове упакування із написом «BRUNCH», недопалок цигарки білого кольору, недопалок коричневого кольору, поліетиленову пляшку із написом «Львівське», недопалок цигарки білого
		 
		кольору зі слідами червоного кольору в ділянці фільтру, поліетиленову пляшку прозорого кольору об`ємом 1,5 л, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області (Т.2 а.с.39-41) - знищити;
		       - вилучені під час огляду місця події 03.12.2021 предмети, а саме: одну купюру номіналом 10 грн., грошові кошти у виді монет, а саме, дві монети номіналом по 2 грн. та 2 монети номіналом по 1 грн., які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області (Т.2 а.с.39-41) - звернути в дохід держави;
		- 4 фотознімки, на яких зафіксовані 4 сліди, схожі на низ взуття, виявлені під час огляду місця події 03.12.2021 (Т.2 а.с.39-41) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		- спортивну куртку чорного кольору, спортивні чорні штани, пачку цигарок марки «Комплімент» червоного кольору із вмістом 5 цигарок, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області (Т.2 а.с.74-75) - повернути ОСОБА_8 ;
		- компакт-диск формату DVD-R фірми «ALERUS» з написом «Акт 373 893т 14.12.2021» (Т.2 а.с.126-127, 135) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		- вилучені під час обшуку 04.12.2021 за місцем проживання ОСОБА_8 речі, а саме, джинсові штани синього кольору, футболку рожевого кольору, одну пару шкарпеток білого кольору, труси чорного кольору, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області (Т.2 а.с.152-153) - повернути ОСОБА_8 ;
		- три фотознімки, зроблені 28.11.2021 на мобільний телефон марки «Айфон», що належить ОСОБА_11 , та роздруковані на кольоровому принтері (Т.2 а.с.210-213) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		- балонову куртку чорного кольору, труси, бюстгальтер, колготи, дублянку, чоботи білого кольору, кофту темно червоного кольору, гольф синього кольору, які вилучені з трупа ОСОБА_10 та зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області (Т.3 а.с.24) - знищити.
		       Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		                                
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...