Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14853/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.

Номер судового провадження: 6/01/910/14853/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"06" листопада 2023 р.,
		м. Київ
		Справа № 910/14853/22 
		Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
		позов Гребінківської селищної ради (08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище міського типу Гребінки, Пр. Науки, будинок 2, код ЄДРПОУ 04359152)
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50)
		за участю  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
		про визнання недійсним результату електронного аукціону,
		за участю представників:
		позивача: Борисенко Анатолій Миколайович;
		відповідача: Руденко Катерина Миколаївна;
		третьої особи: Пльонсак Віталій Станіславович,
		в с т а н о в и в :
		1  історія розгляду справи
		Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області про визнання недійсним результату електронного аукціону № UA-PS-2022-11-27-000002-3 від 19.12.2022, організатором якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, щодо продажу громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422,3 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Васильківськиий район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22. Також до позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив заборонити відповідачу укладати договір купівлі продажу з переможцем електронного аукціону № UA-PS-2022-11-27-000002-3 від 19.12.2022
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/14853/22 у порядку статті 31 ГПК України позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову передано до Господарського суду Київської області.
		Після надходження до Господарського суду Київської області від Господарського суду міста Києва, здійснено протокол автоматизованого розподілу справи між суддями, що датований 17.04.2023. Відповідно до зазначеного протоколу суддю Черногуза А.Ф. призначено для розгляду переданих матеріалів.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2023 заяву Гребінківської селищної ради про забезпечення позову залишено без задоволення. Також суд залишив позовну заяву без руху ухвалою від 26.04.2023. 
		Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви. Ухвалою від 17.07.2023 суд відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 31.07.2023 на 14:30.
		Враховуючи відсутність позивача у першому підготовчому судовому засіданні та те, що строк для подання відзиву на позов у відповідача не закінчився, суд у порядку статті 183 ГПК України відклав розгляд справи на 14.08.2023 на 15:45.
		У судовому засіданні 14.08.2023 були присутні представники позивача та відповідача. До суду надійшов відзив. Суд зобов`язав відповідача надати докази направлення позивачу відзиву до 16.08.2023 та встановив строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання, яке вирішено провести 28.08.2023.
		Також, суд залучив до участі в справі Пльонсака Віталія Станіславовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		У судовому засіданні 28.08.2023 були присутні представники позивача та відповідача. До суду надійшли письмові пояснення позивача, які долучені до матеріалів справи. Також в судовому засіданні представник позивача зазначив, що має намір подати до суду відповідь на відзив. Суд встановив строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання  18.09.2023 о 15:00.
		У судовому засіданні 18.09.2023 були присутні представник відповідача та третя особа. Суд встановив третій особі строк для подання письмових пояснень до наступного судового засідання. З огляду на те, що строк на подання відповіді на відзив сплив, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті. Засідання з розгляду справи призначено на 17.10.2023 на 17:00.
		З огляду на оголошення сигналу «повітряна тривога» у місті Києві 17.10.2023 під час слухання справи, провести засідання не видавалося за можливе через підвищену небезпеку для сторін та працівників суду. З огляду на дію такої обставини, суд вирішив зняти з розгляду судове засідання у справі з одночасним призначенням наступного судового засідання  27.10.2023 о 12:00.
		У судовому засіданні 27.10.2023 на стадії дослідження доказів суд, перевіряючи надані позивачем до справи документи, що покладаються в основу позовних вимог, зокрема копію рішення Гребінківської Селищної Ради № 460-XXX-УI від 02.07.2015 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади селища приміщення колишнього дитячого садка Росинка», з`ясував, що наведене рішення містить посилання на лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області №08-11-2238 від 18.06.2015.
		Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		Враховуючи те, що відсутність наведеного вище листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області від 18.06.2015 № 08-11-2238 у матеріалах справи позбавляє суд можливості з`ясувати його зміст, а відтак і дію на інші обставини, що можуть впливати на предмет доказування у справі, існування взагалі такого листа породило потребу у додатковій перевірці судом відомостей, що зафіксовані в ньому. Тож, з огляду на недобросовісне виконання сторонами своїх обов`язків щодо доказів, зокрема імовірне навмисне ненадання до справи листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області, суд вбачав за необхідне у порядку частини 4 статті 74 ГПК України витребувати зазначений лист у сторін - копію для долучення до справи та оригінал для огляду у судовому засіданні.
		Суд зобов`язав сторін надати докази до наступного судового засідання, яке вирішено провести у зв`язку з перервою 06.11.2023 о 17:50.
		У судовому засіданні 06.11.2023 брали участь представники позивача та відповідача, а також третя особа. Заслухавши виступи учасників справи, суд прийняв рішення у справі.
		2  зміст позовних вимог
		Звертаючись до господарського суду позивач повідомляв, що на території смт Гребінки знаходяться два дитячих садочки  дошкільні заклади освіти Яблунька та Росинка, що перебувають на балансі СТОВ «Гребінківське» та не увійшли до статутного фонду СТОВ «Гребінківське», що вбачається з протоколу засідання інвентаризаційної комісії про проведенню інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду СТОВ «Гребінківське» та додатку до нього.
		Позивач зауважив, що Гребінківська селищна рада вживає всіх заходів, щоб ці два об`єкти дошкільні навчальні заклади були передані відповідачем в розпорядження органу місцевого самоврядування відповідно до норм Закону «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» в зв`язку з тим, що в смт Гребінки недостатньо площ дошкільних навчальних закладів на ту кількість дітей дошкільного віку, що наявні в населеному пункті з урахуванням внутрішньо переселених осіб.
		Незважаючи на рішення інвентаризаційної комісії, що відображено в протоколі та намагання позивача отримати майно для потреб громади смт Гребінки Київської області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оформило за собою право власності на об`єкт нерухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності згідно якого за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 2224332332214 рахується громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422,3 кв.м. Адреса: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22.
		Позивач звертав увагу на те, що 19.12.2022 на електронному аукціоні, організатором якого виступило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, було продано громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. загальна площа 422,3 кв. м. адреса: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22, за ціною 20000,00 грн.
		Відповідач провів приватизацію (продаж) об`єкту малої приватизації (громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422.3 кв. м.), що є об`єктом дошкільної освіти - дитячим садочком, стверджував позивач, які відповідно до норм ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» не підлягають приватизації.
		Це і зумовило у позивача потребу звернутися за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про визнання недійсним результату електронного аукціону № UA-PS-2022-11-27-000002-3 від 19.12.2022 року організатором якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях щодо продажу громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 422,3 кв. м., що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22.
		3  узагальнені заперечення відповідача
		Відповідач щодо статусу спірного об`єкта, зазначив, що Регіональне відділення листом від 27.07.2020 № 47-08-3158 зверталося до Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області та листом від 07.08.2020 № 47-08-3323 до Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації з проханням повідомити про обставини щодо того, з якого часу об`єкт державної власності - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (дитячий садок з обладнанням «Росинка», рік введення в експлуатацію - 1979), розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Гребінки, вул. Партизанська, 22, не використовується як дошкільний навчальний заклад та чи перебуває він на обліку у Васильківській районній державній адміністрації, чи фінансується з державного бюджету.
		Гребінківська селищна рада Васильківського району Київської області листом від 19.08.2020 № 515 повідомила Регіональне відділення, що інформація про об`єкти державної власності відсутня, проте розпорядником такої інформації може бути Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації.
		Листом від 02.10.2020 № 47-08-4152 Регіональне відділення повторно звернулося до Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації з цього ж питання. Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації листом від 20.10.2020 № 769 (вх. № 05-47-6686 від 23.12.2020) повідомив, що громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, вул. Партизанська, 22, на обліку в відділі освіти не перебували.
		Таким чином, за переконанням відповідача, жодних належних та допустимих доказів про створення навчального закладу не надано, бо вони ніколи не створювались та не функціонували. У свою чергу, назва об`єкта не є підтвердженням створення закладу, а лише може засвідчувати обставини щодо будівництва об`єкта як дитячого садочка або його використання як такого без створення закладу на момент приватизації підприємства.
		Наказом Фонду державного майна України від 02.09.2021 № 1537 спірний об`єкт було включено до переліку об`єктів малої приватизації та у подальшому прийнято рішення про його приватизацію на аукціоні.
		Відповідач вказав, що 19.12.2022 в електронній торговельній системі «Прозоро.Продажі» відбувся аукціон з продажу об`єкта малої приватизації громадського будинку за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, вул. Партизанська, 22. За результатами аукціону було сформовано протокол № UA-PS-2022-11-27-000002-3, відповідно до якого переможцем аукціону визначено Пльонсака Віталія Станіславовича.
		Наказом Регіонального відділення від 27.12.2022 № 691-вс зазначений протокол було затверджено та опубліковано в ЕТС «Прозоро.Продажі». У подальшому між Регіональним відділенням та переможцем аукціону Пльонсаком Віталієм Станіславовичем було укладено договір № 1/23 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 12.01.2023, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловолом С.М., зареєстрованим у реєстрі за № 5.
		Відповідач звертав увагу суду на те, що жодний нормативно-правовий акт не зобов`язує Регіональне відділення передати до комунальної власності спірне майно.
		Так, Закон України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» визначає лише види об`єктів, що можуть розглядатися як об`єкти безоплатної передачі до комунальної власності, та визначає процедуру такої передачі. Проте повноваження Регіонального відділення щодо управління майном відповідно до законодавства не ставиться в залежність від прийняття радою рішень про готовність прийняти таке майно в комунальну власність. Таке рішення не має для Регіонального відділення заздалегідь обов`язкової сили.
		Вибір способу управління спірним майном належить саме Регіональному відділенню як органу управління. Додатково відповідач відмітив, що належність права власності державі на спірний об`єкт учасниками справи під сумнів не ставиться та підтверджується наданим позивачем витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також відповідач звертав увагу суду на те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним.
		4  позиція третьої особи
		ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях вказав, що за результатами електронного аукціону, що відбувся 19.12.2022 в електронній торговельній системі «Прозоро.Продажі» було сформовано протокол № UA-PS-2022-11-27-000002-3, відповідно до якого переможцем аукціону визначено ОСОБА_1 .
		Наказом Регіонального відділення від 27.12.2022 № 691-вс зазначений протокол було затверджено та опубліковано B ETC «Прозоро.Продажі». У подальшому між Регіональним відділенням та переможцем аукціону ОСОБА_1 було укладено договір №1/23 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 12.01.2023, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловолом С.М., зареєстрованим у реєстрі за № 5.
		Таким чином, за переконанням третьої особи, право власності на спірний об`єкт належить йому, ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу. Згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Позивач не був учасником аукціону, не надав докази, чим саме було порушено його право. Третя особа зазначила, що право власності на спірний об`єкт позивачу ніколи не належало, а тому позовні вимоги подано з перевищенням повноважень.
		Таким чином, третя особа вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
		5  висновки господарського суду
		В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
		За змістом частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
		Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.
		З наданих до позову доказів, зокрема з витягу № 263553586 від 29.06.2021 вбачається, що громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що не є об`єктом житлової нерухомості, реєстраційний номер 2224332332214, площею 422,3 кв. м. (нежитлова будівля - літ. "А", підвал - літ. "A1", ганок - літ. "a2", ганок - літ. "а3", ганок - літ. "а4", вхід в підвал - літ. "а5", нежитлова будівля - літ. "Б", нежитлова будівля - літ. "В"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебував у власності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (форма власності - державна).
		Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсними результати електронного аукціону, організатором якого є відповідач, а переможцем  третя особа у справі. Електронний аукціон № UA-PS-2022-11-27-000002-3 відповідно до наявних відкритих відомостей на платформі "Прозорро.Продажі" розпочався 19.12.2022 о 09:32:44, а завершився 19.12.2022 о 16:33:54, в цей же час сформовано протокол електронного аукціону. В протоколі вказано, що розмір гарантійного внеску становив 87700,00 грн.
		З наданої до суду копії наказу № 691-вс вбачається, що протокол про результати електронного аукціону було затверджено 27.12.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із пропозицією щодо ціни продажу об`єкта приватизації у сумі 20000,00 грн без урахування ПДВ.
		Між державним органом приватизації  Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), як переможцем аукціону, було укладено нотаріально засвідчений 12.01.2023 договір № 1/23 "купівлі продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 422,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 за результатами електронного аукціону №UA-PS-2022-11-27-000002-3.
		За умовами пункту 1.1 цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації - окреме майно - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 422,3 кв. м за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селище міського типу Гребінки, вулиця Партизанська, 22, що перебуває на балансі СТОВ «Гребінківське» (код за ЄДРПОУ 00861423), орган управління Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови. Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 24 000,00 грн (двадцять чотири тисячі гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
		Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладання цього договору та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.
		В силу частини 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		В силу статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Відповідно до частини 1 та 3 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
		Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Тож суд підсумовує, що право власності на нерухоме майно, об`єкт малої приватизації, що був реалізований на оскаржуваному електронному аукціоні, внаслідок якого між відповідачем та третьою особою було підписано договорі купівлі-продажу, на момент розгляду справи належить ОСОБА_1 .
		З огляду на цю обставину судом і було залучено до участі у справі третю особу, враховуючи необхідність дотримуватися балансу інтересів всіх зацікавлених осіб. В цьому випадку слід зупинитися на практиці Європейського суду з прав людини щодо втручання в право на мирне володіння майном. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про Захист Прав Людини та Основоположних Свобод, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
		З урахуванням зазначеного, у процесі розгляду позову Гребінківської селищної ради суд дослідив наведені радою посилання на норми національного законодавства, які на думку позивача слугують підставою для скасування результатів електронного аукціону та вказують, що відповідачем було порушено порядок проведення аукціону, інтереси суспільства і держави та права позивача, а третьою особою незаконно набуто право власності на об`єкт, що раніше належав державі.
		Відтак, в основу своїх позовних вимог позивач покладав те, що реалізований на оскаржуваному аукціоні об`єкт не підлягає приватизації.
		Суд враховує, те, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
		Оскільки позивач ідентифікував приватизоване майно, як дитячий садочок "Росинка" (дошкільний заклад освіти), то в основу своєї позиції покладав частину 4 статті 80 Закону України "Про освіту", відповідно до якої об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами.
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" закріплено, що приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету; державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти;
		Заперечуючи щодо класифікації приватизованого майна, як закладів освіти, позивач долучив до відзиву копії відповідей на запити Регіонального відділення ФДМ:
		лист виконавчого комітету Гребінківської селищної ради від 19.08.2020 № 515, де зазначено, що у ради відсутня інформація про те, з якого часу не використовуються об`єкти державної власності дитячі садочки "Росинка" та "Яблунька";
		лист відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації від 20.10.2020 № 769, де зазначено, що громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (дитячий садок з обладнанням «Росинка», рік введення в експлуатацію -1979) за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22 та громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (дитячий садок з обладнанням «Яблунька», рік введення в експлуатацію -1964) за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193 на обліку у відділі освіти не перебували.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 6 стаття 22 (організаційно правовий статус закладів освіти) розділу ІІІ (заклади освіти) Закону України "Про освіту" статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. За частиною 3 цієї ж статті Закону заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Схожі положення щодо статусу закладу дошкільної освіти містяться у статтях 15 та 16 Закону України "Про дошкільну освіту".
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Суд вказує, що ані позивачем, ані іншими учасниками справи не надано до суду доказів, які б свідчили про набуття об`єктами, що були приватизовані та реалізовані на електронному аукціоні статусу закладу освіти, який би в силу закону не підлягав приватизації. Тож суд погоджується з позицією відповідача в цьому та зазначає, що таке іменування позивачем об`єкту нерухомого майна, як дитячий садочок само по собі не має правових наслідків, оскільки відсутні відомості про функціонування такого об`єкту в будь-який період часу, як закладу освіти, передання його з метою формування бюджетної освітньої установи, прибуткового чи неприбуткового закладу освіти, створення засновниками установчих документів, які б визначали статус такого об`єкту, як закладу освіти.
		При цьому суд зі сторонами досліджував лист Фонду державного майна України до Гребінківської селищної ради, що датований 24.03.2009 за номером 10-16-3982, в якому йшлося про те, що дошкільні навчальні заклади Яблунька та Росинка знаходились на балансі СТОВ "Гребінківське" та не увійшли до його статутного фонду, а на момент формування листа були недіючими. Також в листі вказано, що приміщення дитячого садка "Росинка" РВ ФДМ по Київській області було здано в оренду.
		Окрім іншого до відповіді на відзив позивач долучав копію рішення Гребінківської селищної ради від 02.07.2015 № 460-ХХХ-УІ. Згідно цього рішення рада, розглянувши лист РВ ФДМ по Київській області № 08-11-2238 від 18.06.2015 вирішила прийняти безоплатно до комунальної власності безоплатно приміщення колишнього дитячого садка "Росинка".
		Оскільки до суду не було подано копії листа РВ ФДМ по Київській області № 08-11-2238 від 18.06.2015, у процесі розгляду справи, у порядку частини 4 статті 74 ГПК України (маючи сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних обов`язків щодо доказів) витребував з власної ініціативи цей лист, для з`ясування його змісту.
		З наданої до суду копії вбачається, що РВ ФДМ повідомило раду про те, що передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад здійснюється за наявності згоди відповідних рад. Тож відділення просило раду розглянути питання прийняття до комунальної власності територіальної громади приміщення колишнього дитячого садка та повідомити про результати розгляду.
		Суд погоджується з твердженнями відповідача, що закон України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» визначає лише види об`єктів, що можуть розглядатися як об`єкти безоплатної передачі до комунальної власності, та визначає процедуру такої передачі. Проте повноваження Регіонального відділення щодо управління майном відповідно до законодавства не ставиться в залежність від прийняття радою рішень про готовність прийняти таке майно в комунальну власність. Таке рішення не має для Регіонального відділення заздалегідь обов`язкової сили, а відтак останнє реалізує делеговані повноваження власника на свій розсуд.
		У відзиві на позовну заяву відповідач звертав увагу суду на те, що позивачем не вказано, які саме права ради, чи територіальної громади порушуються оскаржуваним протоколом. Водночас позивачем не було надано відповіді на цей аргумент у відповіді на відзив та не акцентовано увагу суду, як проведений електронний аукціон вплинув на права ради, враховуючи те, що на момент проведення цього аукціону нерухоме майно належало державі в особі відповідача, а радою до цього не здійснювалися дії, направлені на створення фунціонуючого закладу дошкольної освіти за адресою перебування майна, щодо якого проведено спірний аукціон.
		Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення і підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
		Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. 
		З огляду на наведені положення, суд констатує, що задоволення позову не призведе до поновлення прав позивача, а лише до неправомірного втручання у право володіння третьою особою майна, яке було виставлене на аукціон, та набуте ним без будь-яких встановлених судом відхилень від порядку приватизації державного майна.
		Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.
		Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.
		Підсумовуючи, слід вказати, що ключовим при прийнятті рішення у цій справі стало те, що до матеріалів справи не надано ані інвентаризаційної справи, що могла б існувати на момент створення дитячого садка, ані відомостей щодо того, що дитячий садок, як освітній заклад перебував на балансі будь-якого управління чи відділу освіти, так і на балансі позивача, тобто, не зафіксовано наявність статусу освітнього закладу у об`єкту  громадських будівель з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22. Окрім того, як у листі Регіонального відділення ФДМ по Київській області № 08-11-2238 від 18.06.2015, так і у рішенні Гребінківської селищної ради від 02.07.2015 № 460-ХХХ-УІ вказаний об`єкт іменується саме, як колишній дитячий садок "Росинка". Момент втрати статусу дитячого садка у такого об`єкта ані позивач, ані відповідач суду не повідомив.
		Тож суд, дослідивши в сукупності всі надані сторонами докази, а також докази, які були витребувані судом, на підставі наведених вище висновків повністю відмовляє у задоволення позову Гребінківської селищної ради, враховуючи недоведеність позивачем тих обставин, що були підставами для звернення до суду.
		Принагідно суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що позивачем обраний неефективний спосіб захисту, який, за умови наявності підстав для задоволення позову, не забезпечив би поновлення права позивача в межах цього одного провадження.
		Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі  витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
		Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		в и р і ш и в :
		У задоволенні позову відмовити.
		Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
		Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
		Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023.
		 
		 
		Суддя А.Ф. Черногуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...