Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/18446/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.
Дата набрання законної сили: 22.12.2023
Номер судового провадження: 240/18446/23/18599/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/18446/23
		категорія 109010000
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Шуляк Л.А.,
		секретар судового засідання Коханчук Н.В.,
		 
		за участю: позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		представника відповідача - Кузнєцової М.О.,
		Пономарьової Г.А., Геворгяна С.Л., Чаплінської І.С., Плотницької О.В., Логовської О.В., Кучейник О.І., Рантюка І.І.,Тепляшиної М.В., Алексієнко Н.В., Легенької І.С., Лісниченко Т.В., Лозової І.П., Олексюк О.В., Данилюка Ю.І.,
		представника третьої особи Денисюка І.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Житомирської міської ради за участю третіх осіб: Ліцея 25,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_14 ,  ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		встановив:
		 
		До Житомирського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 із позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.09.2023, просять визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира" та рішення Житомирської міської ради від 30.08.2023 № 878 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700".
		В обґрунтування позову зазначають, що вказані рішення не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, оскільки їх ухвалено безпідставно, нерозсудливо та з використанням повноважень без мети, з якою такі повноваження надавались відповідачу. Зокрема, вважають, що відповідачем у рішенні від 23.02.2023 №700 не обґрунтовано наявність підстав саме для демонтажу та списання приміщення ліцею, який зазнав авіаудару через збройну агресію російської федерації, тоді як у експертному висновку від 26.04.2022 вказано про можливість відбудови ліцею. Наголошують, що міською радою не було враховано інтереси територіальної громади при прийнятті даного рішення, оскільки запланована потужність навчального закладу складає 960 учнів (а фактично навчалось 1300 учнів), які на сьогодні позбавлені можливості навчатись у нормальних звичних умовах, з відвідуванням позашкільних закладів, які були у пішій доступності від ліцею, що негативно впливає на освітній процес та розвиток їх дітей й створює додаткові ускладнення для батьків й педагогічного колективу. Зміна місця розташування навчального закладу призведе до вимушеної необхідності змінювати місце навчання своїх дітей, що також є порушенням їх прав та інтересів. Вважають, що усі принципи та гарантії, які висуваються при ліквідації навчального закладу мають бути дотримані й при вирішенні питання про фізичну ліквідацію будівлі такого закладу.
		Ухвалою суду від 28.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. 
		Ухвалою від 12.07.2023 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Житомирській міській раді та іншим особам (установам, організаціям) вчиняти дії щодо реалізації рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира" - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
		Ухвалою від 12.07.2023 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
		Від відповідача 13.07.2023 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при прийнятті оспорюваного рішення №700 міська рада керувалась висновками експертів щодо неможливості відновлення зруйнованої будівлі, використовуючи повноваження як власника щодо розпорядження своїм майном. Звертає увагу, що наданий позивачами звіт експерта від 26.04.2022 не відповідає оригіналу та не може братись до уваги судом. Вважає безпідставними посилання позивачів на норми щодо ліквідації або реорганізації закладу освіти, оскільки такої ліквідації відповідно до оспорюваного рішення не відбулось. Звертає увагу, що заклад освіти продовжує існувати, послуги з освіти надаються, а тому позивачами не доведено порушення їх прав оскаржуваним рішенням.
		Ухвалою від 20.07.2023 об`єднано в одне провадження адміністративні справи №240/18442/23, №240/18448/23 та №240/18446/23 та присвоєно об`єднаній справі №240/18446/23.
		Позивачами 16.08.2023 подано відповідь на відзив, в якій вказано, що наведені відповідачем аргументи не обґрунтовують законності оскаржуваного рішення. Звертають увагу, що у звітах, на які посилається відповідач, зазначено, що технічний стан конструкцій фундаментів є задовільним, а тому дані конструкції можуть бути використані за призначенням для подальшої реконструкції.
		13.09.2023 третя особа - Ліцей №25 надала пояснення щодо обставин справи.
		18.09.2023 позивачі подали заяву про збільшення позовних вимог, в якій додатково просили визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 30.08.2023 №878 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 №700", посилаючись на те, що дане рішення не усуває порушення їх прав, порушено процедуру його прийняття. Звертають увагу, що преамбула рішення, де вказано підстави прийняття, не змінилась, тобто за одних тих самих передумов прийнято зовсім інше рішення. Вважають, що повний демонтаж приміщення та його реконструкція є взаємовиключними поняттями. Водночас, вказують, що рішення про реконструкцію відповідачем так і не прийнято. Також наголошують, що орган місцевого самоврядування не може самостійно скасовувати свої власні рішення або вносити до них зміни, коли вже виникли правовідносини на підставі цих рішень.
		25.09.2023 відповідач подав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому вказує, що рішення №878 прийнято правомірно, оскільки будь-яких правовідносин на підставі рішення №700 не виникло й суб`єкти, яких стосується це рішення, не заперечують щодо внесення змін. Звертає увагу, що вказаним рішенням Житомирська міська рада як титульний власник нерухомого майна прийняла рішення щодо необхідності його реконструкції, відповідно пунктом 3 рішення №878 уповноважила управління капітального будівництва Житомирської міської ради замовити розробку проєктно-кошторисної документації з відповідного виду будівельних робіт. З урахуванням змін до рішення роботи із демонтажу виконуються як частина підготовчих робіт у рамках будівництва  реконструкції будівлі.
		Ухвалою суду від 10.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Житомирської міської ради про заміну (скасування) заходів забезпечення позову. Також протокольною ухвалою від 10.10.2023 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
		В судовому засіданні 07.11.2023 розпочато розгляд справи по суті. Позивачі підтримали позовні вимоги та просили задовольнити.
		Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, наведених у відзиві на позов.
		Треті особи вважають позов обґрунтованим й таким, що підлягає задоволенню.
		В судовому засіданні було допитано у якості свідків ОСОБА_20  директора Ліцею №25, ОСОБА_21  експерта.
		Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
		Як встановлено судом, рішенням двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира", за результатами розгляду звернення Ліцею №25 міста Житомира щодо надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею №25 ім.М.О. Щорса м.Житомира, враховуючи звіт та акт з технічного обстеження об`єкта будівництва, пошкодженого внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації, висновок експерта ТОВ "Всеукраїнський експертно-правовий союз" про неможливість безпечної експлуатації цієї будівлі відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про порядок відчуження та списання майна, що перебуває у власності територіальної громади міста Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 29.09.2005 №550, вирішено:
		1. Надати дозвіл на списання будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18 у зв`язку з її аварійністю та неможливістю її безпечної експлуатації.
		2. Надати дозвіл на демонтаж будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою: АДРЕСА_1 з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій та нещасних випадків.
		3. Керівнику Ліцею №25 м.Житомира забезпечити списання будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18, у відповідності до вимог чинного законодавства України.
		4. Визначити управління капітального будівництва Житомирської міської ради замовником робіт з демонтажу будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18.
		5. Управлінню капітального будівництва Житомирської міської ради забезпечити виконання робіт з демонтажу будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18 відповідно до проєктно-технологічної документації з демонтажу.
		6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу обов`язків.
		Рішенням двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 30.08.2023 № 878 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700" з метою раціональної та оперативної відбудови пошкодженого майна, запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та нещасних випадків, відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада вирішила:
		1.Внести зміни до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира", виклавши його у наступній редакції:
		"1. Надати дозвіл на демонтаж будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18 з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій та нещасних випадків.
		2. Визначити управління капітального будівництва Житомирської міської ради замовником робіт з демонтажу будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18.
		3. Управлінню капітального будівництва Житомирської міської ради роботи з демонтажу будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18 виконати в рамках проєктно-кошторисної документації з реконструкції будівлі, яку замовити та розробити відповідно до вимог чинного законодавства України. 
		4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу обов`язків."
		2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу обов`язків.
		Не погоджуючись із даними рішеннями, позивачі звернулися до суду з позовами.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст.2 КАС України, суд виходить із такого.
		Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі  Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст.2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
		Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ст.16 Закону № 280/97-ВР).
		Статтею 26 Закону № 280/97-ВР, серед іншого, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
		Відповідно до ч.1 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Згідно із ст.60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
		Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Статтею 77 Закону № 280/97-ВР встановлено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
		Відповідно до частини другої статті 39-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обстеження об`єкта здійснюється з метою визначення його фактичного стану та оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.
		Порядок проведення обстеження встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Кабінет Міністрів України постановою від 12 квітня 2017 р. №257 затвердив Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва (далі  Порядок №257, в редакції Постанови КМ №423 від 05.04.2022), який визначає механізм проведення обстеження прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку об`єктів будівництва (далі - об`єкти) з метою оцінки їх відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним Законом України "Про будівельні норми", та вжиття обґрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації об`єктів протягом усього періоду їх існування.
		Цей Порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів (далі - пошкоджені об`єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.
		Відповідно до п.6 Порядку №257 обстеження об`єктів проводиться, серед іншого, в разі: необхідності прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв`язку з пошкодженням об`єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), у тому числі на підставі актів, складених уповноваженими органами.
		Пункт 8-1 Порядку №257 передбачає, що обстеження об`єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об`єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв`язку з пошкодженням об`єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), проводиться за такими етапами: підготовка до проведення обстеження; попереднє та/або основне (детальне) обстеження; складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.
		Роботи з обстеження пошкоджених об`єктів проводяться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, після проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні".
		За результатами обстеження пошкоджених об`єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).
		Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об`єктів або їх демонтаж (ліквідацію).
		Згідно із п.10 Порядку №257 попереднє обстеження об`єкта проводиться за зовнішніми ознаками з метою визначення необхідності проведення основного (детального) обстеження і уточнення програми робіт шляхом: суцільного візуального обстеження; виявлення дефектів і пошкоджень за зовнішніми ознаками з проведенням необхідних вимірювань, фотофіксацією, складенням схем їх розташування, а також їх прив`язкою в натурі; попереднього оцінювання технічного стану об`єкта; складення попереднього висновку про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об`єкта, рекомендацій щодо необхідності та обсягів основного (детального) обстеження або рекомендацій щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об`єкта, а також про врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов`язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення (у разі коли проведення основного (детального) обстеження не вимагається).
		Пунктом 11 Порядку №257 встановлено, що у разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об`єкта, та/або неврахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов`язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення проводиться основне (детальне) обстеження.
		Рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження об`єкта приймається його власником або управителем, або уповноваженим органом разом з виконавцем у разі потреби із залученням представників громадськості.
		Обстеження проводиться шляхом: проведення аналізу дефектів і пошкоджень, які змінили основні проектні та розрахункові характеристики будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем за період експлуатації об`єкта, а також внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів); визначення фактичних експлуатаційних навантажень і впливів на будівельні конструкції, основи фундаменту, інженерні мережі і системи об`єкта; детального вимірювання необхідних геометричних параметрів об`єкта, будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, їх елементів і вузлів; виявлення зміни характеристик основи фундаменту та розвитку небезпечних процесів і явищ шляхом виконання контрольних інженерних вишукувань на земельній ділянці та прилеглих до об`єкта ділянках за наявності небезпечних процесів і явищ; інструментального визначення параметрів дефектів і пошкоджень, фотофіксації, складення схем їх розташування, а також їх прив`язки в натурі; проведення перевірочних розрахунків основних несучих будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, основ фундаментів та об`єкта в цілому; проведення аналізу причин виникнення дефектів і пошкоджень; узагальнення інформації про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об`єкта; розроблення рекомендацій щодо можливості подальшої експлуатації об`єкта, проведення наступного обстеження, конструктивних рішень про відновлення та підсилення окремих будівельних конструкцій та/або врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, нормативних документів, обов`язковість яких встановлена законодавством, щодо доступності для маломобільних груп населення, загальних висновків.
		Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06 серпня 2022 року №144 затверджено Методику проведення обстеження та оформлення його результатів (далі  Методика), яка визначає особливості проведення та оформлення результатів обстеження об`єктів (далі - обстеження), що проводиться відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, з метою визначення фактичного стану об`єкта та оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.
		Цю Методику розроблено для використання виконавцями та замовниками робіт з обстеження об`єктів.
		Мета обстеження досягається шляхом вирішення відповідних завдань обстеження, серед яких: оцінювання (діагностування) технічного стану будівельних конструкцій, інженерних систем та об`єкта в цілому, в тому числі на підставі результатів візуального обстеження, проведення інструментальних досліджень та виконання перевірочних розрахунків; визначення обсягів, термінів невідкладних протиаварійних робіт, консервації; визначення виду та обсягів робіт з поточних, капітальних ремонтів об`єкта (частин об`єкта), реконструкції об`єкта (відокремлених частин об`єкта), відновлення пошкодженого об`єкта; визначення обґрунтованої необхідності демонтажу об`єкта (п.2 розд.2).
		Розділом 5 Методики визначено особливості проведення окремих етапів обстеження.
		Так, попереднє обстеження об`єкта проводиться візуально за зовнішніми ознаками (візуальне обстеження) з метою попереднього оцінювання технічного стану, визначення категорії пошкоджень об`єкта (для пошкоджених об`єктів), прийняття рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження і уточнення (в разі необхідності) технічного завдання (п.1).
		При проведенні попереднього візуального обстеження огляду підлягають усі відкриті частини конструкцій (елементів) об`єкта, його приміщення, а також прилегла територія - з метою виявлення та фіксації наявних аварійних та інших дефектів і пошкоджень (далі - дефекти та пошкодження).
		При цьому виконавцем за необхідності здійснюються відповідні вимірювання геометричних розмірів об`єкта, складання обмірних креслень, схем розташування дефектів та пошкоджень, в тому числі з прив`язкою в натурі, а також фотофіксація.
		Вимірювання геометричних розмірів та складання обмірних креслень здійснюється із ступенем деталізації, необхідної для визначення обсягів робіт з ремонтів (капітальних, поточних) об`єкта (частини об`єкта), реконструкції об`єкта (відокремленої частини об`єкта) чи відновлення (у разі обстеження пошкоджених об`єктів) - якщо це передбачено технічним завданням (п.2).
		Не допускається проведення обстеження об`єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження (п.3).
		За результатами попереднього обстеження виконавцем складається проміжний звіт, що містить: попередній висновок про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об`єкта; рекомендації щодо необхідності та обсягів основного (детального) обстеження або рекомендації щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об`єкта (у разі коли проведення основного (детального) обстеження не вимагається).
		Якщо це передбачено технічним завданням, до звіту додаються: відомості дефектів та пошкоджень; схеми розташування дефектів та пошкоджень; фотофіксація дефектів та пошкоджень; обмірні креслення (п.4).
		Пункт 5 передбачає, що у разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об`єкта, проводиться основне (детальне) обстеження.
		Рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження об`єкта приймається замовником разом із виконавцем.
		Визначення складу робіт із основного (детального) обстеження, види інструментальних досліджень та вибір необхідних приладів вимірювальної техніки здійснюється виконавцем із урахуванням мети досліджень, специфіки об`єкта та характеру наявних дефектів і пошкоджень (п.6).
		За результатами основного (детального) обстеження виконавцем складається звіт за результатами обстеження (далі - звіт), який оформлюється відповідно до розділу VII цієї Методики (п.7).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. №474 затверджено Порядок виконання робіт з демонтажу об`єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (далі  Порядок №474), який визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257.
		Цей Порядок застосовується виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадках, передбачених законодавством, - місцевими державними, військово-цивільними або військовими адміністраціями для організації оперативної діяльності з демонтажу пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів будівель і споруд або їх частин (далі - об`єкти).
		Дія цього Порядку поширюється на демонтаж об`єктів будь-якого призначення незалежно від класу наслідків та форми власності, крім об`єктів оборонного і спеціального призначення, об`єктів культурної спадщини та об`єктів, на які поширюється дія Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".
		Пунктом 3 Порядку №474 визначено терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
		демонтажні роботи (демонтаж) - особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об`єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів;
		зруйнований об`єкт - об`єкт, на якому внаслідок впливу зовнішніх факторів відбулася руйнація у значному обсязі конструктивних елементів, у зв`язку з чим його відновлення є неможливим (значно ускладненим) або економічно необґрунтованим;
		пошкоджений об`єкт - об`єкт, на якому внаслідок впливу зовнішніх факторів відбулася часткова руйнація конструктивних елементів, але який не потребує повного демонтажу та може бути приведений у експлуатаційно придатний стан шляхом подальшої реставрації, реконструкції або капітального ремонту;
		проектно-технологічна документація з демонтажу (документація з демонтажу) - документація, яка містить рішення з організації і технології демонтажу об`єкта.
		Відповідно до п.4 Порядку №474 рішення про демонтаж окремих об`єктів приймає виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради або у випадках, передбачених законодавством, місцеві державні, військово-цивільні або військові адміністрації на підставі звіту, складеного за результатами обстеження.
		Рішення про демонтаж об`єкта повинне містити відомості про:
		замовника демонтажу;
		місцезнаходження та короткий опис об`єкта;
		ідентифікатор (реєстраційний номер) звіту про обстеження;
		умови та вимоги до демонтажу.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі  Порядок №681).
		У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні, зокрема, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи - унікальне літерно-цифрове позначення, що присвоюється автоматично електронному документу під час його реєстрації/внесення до Реєстру будівельної діяльності електронної системи та є незмінним.
		Відповідно до п.59 Порядку №681 реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, в тому числі, відомостей щодо об`єктів, у яких за результатами проведення обстеження виявлено дефекти та пошкодження будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності або обвалення окремих конструкцій, втрати стійкості об`єкта; розпорядження про демонтаж будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.
		Згідно із п.174-5 Порядку №681 через електронний кабінет посадової особи місцевого самоврядування залежно від доступу здійснюється, серед іншого, внесення розпорядження про демонтаж будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей (крім об`єктів оборонного і спеціального призначення, об`єктів культурної спадщини та об`єктів, на які поширюється дія Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"), та у випадках, визначених законодавством, внесення інших відомостей та створення документів.
		Пункт 66 Порядку №681 передбачає, що кожному електронному документу під час створення в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи автоматично присвоюється реєстраційний номер, який є незмінним, у тому числі в разі внесення змін, виправлення технічних помилок.
		Відповідно до п.67 Порядку №681 створення електронного документа користувачем електронного кабінету завершується накладенням ним власного кваліфікованого електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.
		Відповідно до п.16 Положення про порядок відчуження та списання майна, що перебуває у власності територіальної громади міста Житомира, затвердженого рішенням Житомирської міської ради №550 від 29.09.2005 (далі  Положення №550), дозвіл на списання матеріальних цінностей, як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача) надається, зокрема, в такому порядку: нерухоме майно - з дозволу міської ради.
		Для підготовки дозволу на списання у виконавчий комітет міської ради необхідно представити такі документи:
		-звернення установи з техніко-економічним обґрунтуванням доцільності списання майна, погоджене з галузевим управлінням;
		-акт про списання матеріальних цінностей, складений комісією і затверджений керівником установи;
		-відомість розрахунку вартості основних засобів, які підлягають списанню згідно з даним бухгалтерського обліку;
		-письмовий висновок експерта про неможливість або неефективність проведення відновлювального ремонту (п.17 Положення №550).
		Як зазначалось, оспорюване рішення від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира" було прийнято за результатами розгляду звернення Ліцею №25 міста Житомира щодо надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею №25 ім.М.О. Щорса м.Житомира, враховуючи звіт та акт з технічного обстеження об`єкта будівництва, пошкодженого внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації, висновок експерта ТОВ "Всеукраїнський експертно-правовий союз".
		Аналізуючи дані документи в контексті наведених норм, судом встановлено, що 29.01.2023 директор Ліцею №25 звернувся до Житомирської міської ради із заявою про надання дозволу на демонтаж будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою:м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18.
		Як пояснив директор в судовому засіданні, від Департаменту освіти Житомирської облдержадміністрації йому було передано технічний звіт про обстеження будівлі ліцею від 26.04.2022, в якому було вказано про необхідність демонтажу будівлі з подальшою його відбудовою.
		На підставі вказаного звіту ним було підготовлено вищенаведене звернення до Житомирської міської ради.
		Отже, звертаючись до міської ради, директор ліцею не порушував питання про списання будівлі ліцею та у поданому ним технічному звіті було вказано про можливість відбудови будівлі.
		Додатково слід зазначити, що вказане звернення за своїм змістом не є зверненням установи з техніко-економічним обґрунтуванням доцільності списання майна, погоджене з галузевим управлінням, як це вимагається п.17 Положення №550.
		Як з`ясувалось в ході судового розгляду, примірник вказаного звіту, який був переданий директору ліцею, не є оригіналом. 
		Зокрема, судом було досліджено оригінал технічного звіту про обстеження будівлі ліцею від 26.04.2022, який був наданий замовником даного обстеження  Департаментом регіонального розвитку Житомирської облдержадміністрації.
		У розділі 4 "Висновки та рекомендації" вказано, що технічний стан будівлі Ліцею №25 та будівлі майстерні відносяться до 4 стану  аварійний. Внаслідок дії ракетно-бомбового удару, що призвів до руйнації будівлі, попереднім обстеженням встановлено неможливість подальшої експлуатації будівлі в цілому. Виявлені дефекти та пошкодження негативно впливають на експлуатаційні якості будівлі, подальше відновлення експлуатації будівлі шляхом реконструкції є неможливим та недоцільним у зв`язку з руйнуванням та численними деформаціями основних несучих та огороджувальних конструкцій, рекомендується провести демонтаж будівлі для запобігання подальшого руйнування, що являється небезпекою для життя людей, котрі знаходяться всередині та ззовні будівлі ліцею.
		Як пояснив в судовому засіданні експерт ОСОБА_22 , який склав даний технічний звіт, в ході проведення робіт було декілька варіантів звіту, оскільки проведення обстеження нерухомого майна, що зазнало руйнувань у зв`язку із військовими діями було новим, на той час була відсутня методика проведення такого обстеження. У зв`язку з цим, переслідуючи мету убезпечити життя дітей та працівників ліцею, у кінцевому варіанті технічного звіту, було вказано лише про повний демонтаж будівлі. На запитання суду чи можлива реконструкція даної будівлі, експерт однозначної відповіді не надав, посилаючись на те, що наразі не можна з точністю сказати чи будуть придатні конструктивні елементи, які залишились, до подальшої відбудови.
		Слід звернути увагу, що даний звіт був зареєстрований у Реєстрі будівельної діяльності лише 23.08.2022. 
		Станом на дату реєстрації звіту та на день прийняття рішення вже діяла Методика проведення обстеження та оформлення його результатів (№144), за якою й мало здійснюватись відповідне обстеження.
		Надалі, після звернення із заявою від 29.01.2023, Ліцей №25 замовив технічне обстеження будівлі у ТОВ "Всеукраїнський експертно-правовий союз", за результатами якого було складено звіт №030223-3 від 13.02.2023. Метою даного дослідження було визначення технічного стану, категорії пошкодження та подальшої експлуатаційної придатності будівлі, яка була пошкоджена внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації.
		У розділі 5 звіту "Висновки та рекомендації за результатами обстеження" вказано оцінку технічного стану на дату обстеження, зокрема фундаменти віднесено до 3 категорії (не придатний до нормальної експлуатації), інші будівельні конструкції та інженерні системи віднесено до 4 категорії (аварійний). Категорія пошкоджень об`єкта  ІІІ. Загальна характеристика категорії пошкоджень об`єкта  об`єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про повне руйнування об`єкту (зруйнований об`єкт). Рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо ліквідації залишків об`єкту та послідуючого його відновлення (зведення) за попередньо розробленою проектно-кошторисною документацією з дотриманням чинних будівельних норм і правил.
		Слід врахувати, що відповідно до відповіді Державного підприємства "Дія" від 09.10.2023 звіт про технічне обстеження будівлі №030223-3 від 13.02.2023 було зареєстровано 12.07.2023.
		Тобто, саме з цього моменту йому було присвоєно реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності.
		Інші документи, визначені п.17 Положення №550 (акт про списання матеріальних цінностей, складений комісією і затверджений керівником установи; відомість розрахунку вартості основних засобів, які підлягають списанню згідно з даними бухгалтерського обліку) до міської ради разом зі зверненням від 29.01.2023 не подавались.
		Перевіривши оспорюване рішення в частині вирішення питання про демонтаж, суд зазначає, що воно не відповідає вимогам п.4 Порядку №474, зокрема у ньому відсутні відомості про короткий опис об`єкта; ідентифікатор (реєстраційний номер) звіту про обстеження; умови та вимоги до демонтажу.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про демонтаж та списання нерухомого майна  приміщення Ліцею №25, органом місцевого самоврядування не було дотримано встановленого порядку його прийняття, визначеного Порядком №474 та Положенням №550.
		Щодо права органу місцевого самоврядування користуватись своїми дискреційними повноваженнями та самостійно приймати рішення щодо майна, яке віднесено до комунальної власності, суд зазначає наступне.
		Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04; пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria) заява № 38780/02).
		Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. У рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, ЄСПЛ вказує на те, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Як зазначалось, у оспорюваному рішенні до внесення змін вирішувалось питання щодо демонтажу та списання будівлі, тобто повної ліквідації даного об`єкту нерухомого майна. 
		Як слушно зазначають позивачі, відповідно до вимог пп.5.3.4 п.5 ДСТУ-НБ В.1.2-18:2016 "Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення оцінки їх технічного стану" експлуатація об`єкту, який віднесений до категорії технічного стану  4 (аварійний), має бути зупинена до відновлення його експлуатаційної придатності або ліквідації. Тобто існує можливість прийняття двох альтернативних рішень - відновлення експлуатаційної придатності об`єкту або його ліквідація.
		При цьому, у звіті від 26.04.2022 щодо технічного стану фундаментів вказано, що зі сторони підвалу та зовні навколо будівлі слідів осідання чи інших деформацій не виявлено. Технічний стан конструкцій фундаментів вважати як задовільний (категорія 2).
		У звіті від 13.02.2023 щодо технічного стану фундаментів вказано, що в межах можливого доступу та огляду наявних пошкоджень спричинених авіаударом та вибуховою хвилею, можна стверджувати, що цілісність та стійкість конструкцій фундаментів була порушена. Фундаменти центральної частини будівлі (в епіцентрі авіаудару) знаходяться в зруйнованому стані. Ділянки фундаментів, які потрапили під вплив вибухової хвилі зазнали деформацій, що не дозволяє їх подальшу експлуатацію. Визначено категорію їх технічного стану  3, не придатний до нормальної експлуатації.
		Слід звернути увагу, що тип даного технічного обстеження  попереднє. При цьому, основне (детальне) обстеження не проводилось, оскільки за результатами попереднього візуального огляду об`єкта визначена ІІІ категорія пошкоджень об`єкта.
		Водночас, як наполягають позивачі та треті особи, фундамент та підвальні приміщення будівлі в належному стані й для визначення їх технічного стану недостатньо лише візуального огляду, необхідно проводити більш детальне обстеження.
		Слід зазначити, що у відповідності до п.5 розд.1 Методики №144 відновлення - сукупність робіт на об`єкті, пошкодженому внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (далі - пошкодженому об`єкті), що виконується (в тому числі поетапно) з метою досягнення експлуатаційного придатного стану такого об`єкта шляхом поточних, капітальних ремонтів об`єкта (частин об`єкта) або реконструкції об`єкта (відокремлених частин об`єкта).
		Відповідно до п.3.21 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", реконструкція  це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується вдосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частини (за умови їх автономності).
		Отже, від правильного визначення технічного стану несучих конструкцій, в тому числі й фундаментів, залежать подальші рішення щодо можливості проведення відновлення будівлі шляхом її реконструкції.
		Враховуючи, що висновки експертів щодо технічного стану фундаментів будівлі різняться між собою, це породжує обґрунтовані сумніви у зацікавлених осіб щодо правильності проведення попередніх технічних обстежень будівлі та їх висновків. 
		В даному випадку правильним та доцільним було прийняття замовником рішення щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження об`єкта, як це передбачено п.11 Порядку №257 та п.5 розд.5 Методики №144, в тому числі для виявлення зміни характеристик основи фундаменту та розвитку небезпечних процесів і явищ шляхом виконання контрольних інженерних вишукувань на земельній ділянці та прилеглих до об`єкта ділянках. 
		З урахуванням наявних суперечностей у звітах експертів, можливості прийняття альтернативних рішень за наслідками визначення технічного стану будівлі, рішення відповідача щодо повної ліквідації об`єкту шляхом його демонтажу та списання мало бути належним чином обґрунтоване. 
		В обґрунтуванні до рішення вказано, серед іншого, що внаслідок дії ракетно-бомбового удару, що призвів до руйнації будівлі, попереднім обстеженням встановлено неможливість подальшої експлуатації будівлі в цілому. Виявлені дефекти та пошкодження негативно впливають на експлуатаційні якості будівель і несуть загрозу життю людей, які можуть перебувати поряд. Будівля потребує повного відновлення.
		Суд не може визнати дане обґрунтування належним, адже не вказано мотивів обрання між двома можливими рішеннями саме рішення з більш несприятливими для зацікавлених у проведенні реконструкції осіб наслідками. Відповідачем не обґрунтовано чому відновлення експлуатаційної придатності будівлі (реконструкція) було недоцільним при наявності такої можливості.
		Також слід зауважити, що орган місцевого самоврядування має діяти в інтересах територіальної громади. В даному випадку таким інтересом є відновлення будівлі навчального закладу на тій самій земельній ділянці. Водночас, у оспорюваному рішенні, хоч і констатовано, що будівля потребує повного відновлення, проте не було визначено чітких подальших дій щодо відбудови ліцею, що в свою чергу й стало причиною виникнення даного спору, оскільки заявники мали обґрунтовані побоювання, що після повного демонтажу та списання будівлі, нову будівлю на цій самій земельній ділянці зводити не планують. 
		Отже, оскаржуване рішення не відповідає критеріям об`єктивності, обґрунтованості та чіткості.
		Надалі, після звернення позивачів до суду з даними позовами, Житомирська міська рада прийняла рішення від 30.08.2023 №878 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700", де вирішено питання про демонтаж приміщення, без його списання.
		Позитивним є те, що орган місцевого самоврядування намагався врегулювати спір, що виник між сторонами у даній справі шляхом внесення змін у своє рішення, зазначивши, що його прийнято з метою раціональної та оперативної відбудови пошкодженого майна. Разом з тим, в порядку судового контролю суд має перевірити чи дотримана процедура прийняття такого рішення.
		Як встановлено судом, зміни внесені лише в резолютивну частину рішення № 700, преамбула рішення змін не зазнала і має такий вигляд:" за результатами розгляду звернення Ліцею №25 міста Житомира щодо надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею №25 ім.М.О. Щорса м.Житомира, враховуючи звіт та акт з технічного обстеження об`єкта будівництва, пошкодженого внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації, висновок експерта ТОВ "Всеукраїнський експертно-правовий союз" про неможливість безпечної експлуатації цієї будівлі відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про порядок відчуження та списання майна, що перебуває у власності територіальної громади міста Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 29.09.2005 №550", а далі залишились положення щодо проведення демонтажу будівлі, але вказано, що їх слід виконати в рамках проєктно-кошторисної документації з реконструкції будівлі, яку замовити та розробити відповідно до вимог чинного законодавства України.
		Тобто зміст вступної частини рішення стосується питання списання та демонтажу, тоді як резолютивна частина питань демонтажу в рамках проєктно-кошторисної документації з реконструкції будівлі.
		Така неузгодженість у викладі змісту нового рішення є недопустимою та викликала обґрунтовані сумніви у позивачів щодо легітимності рішення.
		При цьому, усі недоліки, про які зазначено вище щодо вирішення питання про демонтаж будівлі, також мають місце й у новій редакції рішення, тобто має місце невідповідність рішення вимогам п.4 Порядку №474.
		Слід врахувати, що відповідно до ч.9 ст.59 Закону № 280/97-ВР радою можуть бути скасовані рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради.
		Відповідно до ч.10 чт.59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Крім того, у постанові від 24.07.2019 у справі №182/2428/16-а Верховний Суд вказав, що аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.
		Водночас, у ст.3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
		Цей принцип знайшов своє відображення й у ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
		Разом з тим, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
		Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:
		а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;
		б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
		Така правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду від 24.06.2022 у справі №809/847/18.
		Суд враховує, що рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира" є ненормативним правовим актом місцевого самоврядування (актом індивідуальної дії).
		Відповідно до інформації з системи "Прозорро" 14.03.2023 на виконання вказаного рішення Управління капітального будівництва Житомирської міської ради як замовник робіт з демонтажу будівлі Ліцею №25 ім.М.О.Щорса м.Житомира за адресою: м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, будинок 18, оголосило тендер про закупівлю послуг з розроблення проєктно-технологічної документації з демонтажу по об`єкту: "Будівля ліцею № 25 за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 18" (виконання демонтажних робіт) UA-2023-03-14-008568-a.
		Переможцем торгів визначено ТОВ "ЕЛІТ ПРОЕКТ ГРУП", з яким 14.03.2023 укладено договір. Закупівля має статус  завершена.
		Також, 04.05.2023 Управління капітального будівництва Житомирської міської ради оголосило тендер щодо закупівлі - виконання демонтажних робіт будівлі Ліцею №25 ім. М.О. Щорса м. Житомира за адресою: м. Житомир, вулиця Мала Бердичівська, будинок 18, UA-2023-05-04-014499-a .
		Як зазначено в системі "Прозорро", рішенням від 15.08.2023 (протокол від 15.08.2023) уповноваженої особи за організацію та проведення процедур закупівель було відхилено тендерну пропозицію, учасника процедури закупівлі ТОВ "АВТОСПЕЦЮГ" з підстав абзацу 4 підпункту 1 пункту 41 Особливостей (в редакції, яка діяла на момент початку процедури закупівлі). Таким чином було відхилено всі тендерні пропозиції у процедурі закупівлі номер UA-2023-05-04-014499-a. 
		Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня, коли суб`єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
		Враховуючи наведене, існувала вірогідність того, що учасник публічної закупівлі ТОВ "АВТОСПЕЦЮГ" може оскаржити прийняте рішення (в залежності від дати ознайомлення з його змістом), тобто не можна достеменно стверджувати, що на момент внесення змін до рішення правовідносини в частині проведення даних закупівель на виконання рішення від 23.02.2023 №700 припинились. 
		Отже, після прийняття Житомирською міською радою рішення від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира" Управління капітального будівництва Житомирської міської ради розпочало його виконання шляхом проведення публічних закупівель послуг, робіт. При цьому, в частині розроблення проєктно-технологічної документації з демонтажу Управління капітального будівництва Житомирської міської ради дане рішення виконало шляхом укладення з ТОВ "ЕЛІТ ПРОЕКТ ГРУП" відповідного договору. 
		Також слід врахувати, що після внесення змін до вказаного рішення, Управлінню капітального будівництва Житомирської міської ради слід було роботи з демонтажу будівлі виконати в рамках проєктно-кошторисної документації з реконструкції будівлі, яку замовити та розробити відповідно до вимог чинного законодавства України. Тоді, як умовами договору з ТОВ "ЕЛІТ ПРОЕКТ ГРУП" визначено розроблення проєктно-технологічної документації з демонтажу, тобто зовсім інший вид проєктної документації. 
		Враховуючи, що на момент внесення змін до рішення від 23.02.2023 № 700 його частково було виконано й виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, суд приходить до висновку, що орган місцевого самоврядування був позбавлений можливості вносити до нього зміни.
		Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Згідно з ч.3 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ, Суд).
		Так, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).
		Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).
		Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
		У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі №П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
		Аналізуючи дії відповідача щодо прийняття оспорюваних рішень в контексті дотримання принципу належного урядування, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що такі дії не були послідовними, прозорими, чіткими та не відповідали встановленій процедурі ухвалення управлінських рішень щодо розпорядження об`єктом комунального майна.
		Щодо наявності у даній справі порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивачів суд зазначає наступне.
		У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд в рішенні від 01.12.2004 року №18-рп/2004 зазначив: «поняття «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
		Також, Конституційний Суд, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції, в рішенні від 14.12.11 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Європейський суд з прав людини виходить з того, що терміну «спір» необхідно надавати пріоритетного, а не формального значення (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium (Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії), заяви № 6878/75 та 7238/75, п. 45); суд повинен враховувати реалії спору відповідно до обставин справи, не обмежуватися формальним підходом (Gorou v. Greece (no. 2) [GC] (Гору проти Греції №2) [ВП], заява № 12686/03, п. 29; Boulois v. Luxembourg (Boulois проти Люксембургу) [ВП], заява № 37575/04, п. 92); «спір» повинен мати справжній та серйозний характер (Sporrong and Lцnnroth v. Sweden (Спорронґ і Льоннрот проти Швеції), заяви № 7151/75 та 7152/75, п. 81) та стосуватися не лише існування права, а також сфери застосування чи порядку, у якому предмет спору може бути використано (Benthem v. The Netherlands (Бентем проти Нідерландів), заява № 8848/80, п. 32).
		На рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади, які включають або пов`язані з механізмами оскарження; із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада; щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури; у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (рішення у справі Klass and others v. Germany (Класс та інші проти Німеччини), заява № 5029/71; п. 55 та 56).
		Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		За правилами пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.
		Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII), який також визначає компетенцію органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
		Згідно з пунктами 29, 30 ч.1 ст.1 Закону №2145-VIII якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг. Якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.
		Частиною першою ст.3 Закону №2145-VIII передбачено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
		В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти (ч.2 ст.3 Закону №2145-VIII).
		Відповідно до ст.13 Закону № 2145-VIII для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.
		Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.
		За правилами ч.1 ст.53 Закону №2145-VIII здобувачі освіти мають право на якісні освітні послуги, безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці.
		Згідно із ч.2 ст.55 Закону № 2145-VIII батьки здобувачів освіти мають право, в тому числі, захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти.
		Частиною 2 ст.66 Закону № 2145-VIII визначено, що районні, міські ради, серед іншого, відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної освіти.
		Відповідно до ст.60 Закону №280/97-ВР майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
		Як зазначали позивачі та треті особи в ході судового розгляду, у зв`язку із руйнуванням навчального закладу, їх діти вимушені навчатись у інших малопристосованих для такого навчання приміщеннях, значно віддалених від місця їх проживання. Батькам доводиться витрачати більше часу та зусиль для організації навчання та відвідування позашкільних закладів їх дітей. Педагогічний колектив також зазнає багато незручностей у зв`язку із віддаленістю тимчасових приміщень навчального закладу між собою, що змушує їх шукати кращі умови праці. Тому усі ці обставини негативно впливають як на якість освіти їх дітей, так і на звичний спосіб життя позивачів, що є порушенням їх прав та інтересів. 
		Відповідно, вони зацікавлені у найскорішому відновленні ліцею за тією ж адресою, а для цього необхідно, щоб орган місцевого самоврядування комплексно та з урахуванням думки батьків та педагогічного колективу підійшов до вирішення даного питання та дотримався усіх встановлених процедур при прийнятті необхідних для цього рішень. Як наголошували позивачі та треті особи, до звернення до суду з позовами, вони намагались неодноразово вирішити питання подальшої відбудови навчального закладу із міською радою, пропонували співпрацю у даному питанні з метою пошуку найоптимальніших рішень. Проте, їх ініціатива була залишена поза увагою, їх позбавили права на участь у процесі прийняття рішення.
		Оскільки рішення від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею №25 міста Житомира" не вирішувало питання відбудови чи реконструкції навчального закладу, позивачі вважали свої права та інтереси щодо отримання освітніх послуг за більш наближеним місцем проживання порушеними.
		Щодо рішення від 30.08.2023 № 878 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700" позивачі наголошували на порушенні порядку його прийняття, що ставило під сумнів його легітимність та звертали увагу, що питання реконструкції також чітко у ньому не визначено.
		Проаналізувавши наведені аргументи в контексті наведених норм, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення органу місцевого самоврядування щодо розпорядження будівлею навчального закладу, якими не вирішувалось питання її подальшого відновлення (реконструкції), порушують конституційне право на освіту дітей позивачів, зокрема право на її територіальну доступність, призводять до погіршення якості надання освітніх послуг.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачами доведено порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів оспорюваними рішеннями.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду встановлено, що рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира" та рішення Житомирської міської ради від 30.08.2023 № 878 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700" не відповідають встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам, принципу належного урядування, порушують права та охоронювані інтереси позивачів, що є підставами для визнання їх протиправними та скасування. 
		Суд зазначає, що обраний спосіб захисту порушених прав відновить становище, яке існувало до прийняття рішень та надасть змогу органу місцевого самоврядування належним чином дотриматись процедури демонтажу приміщення навчального закладу з метою подальшої його відбудови. 
		Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішень, тоді як позивачами доведено порушення їх прав та інтересів оспорюваними рішеннями, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, витрати позивачів по сплаті судового збору стягуються з відповідача.
		Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		вирішив:
		 
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700 "Про надання дозволу на списання та демонтаж будівлі Ліцею № 25 міста Житомира" та від 30.08.2023 № 878 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 23.02.2023 № 700".
		Стягнути з Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.
		Стягнути з Житомирської міської ради на користь ОСОБА_3 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
		Стягнути з Житомирської міської ради на користь ОСОБА_2 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя Л.А.Шуляк
		 
		 
		Повне судове рішення складене 01 грудня 2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...