Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/171/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 04.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.
Дата набрання законної сили: 23.11.2023
Номер судового провадження: 8549/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 листопада 2023 р.Справа № 520/171/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бартош Н.С.,
		Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,
		за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праціна рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Зінченко А.В.) від 31.05.2023 року (повний текст складено 09.06.23 року) по справі №520/171/23
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці третя особа Державна служба України з питань праці 
		про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
		- визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 р. №08-03/326 про звільнення позивача з посади головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області з 30.11.2022 р. за угодою сторін відповідно до частини другої статті 86 ЗУ «Про державну службу»;
		- поновити позивача на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області;
		-зобов`язати Головне управління Держпраці у Харківській області звільнити позивача на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області у зв`язку із реорганізацією державного органу з підстав пункту 1 частини 1 статті 87 ЗУ «Про державну службу»;
		- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці, Державну службу України з питань праці прийняти позивача на роботу у Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці на посаду, що є рівнозначною його посаді у Головному управлінні Держпраці у Харківській області з урахуванням статусу позивача ОСОБА_1 як Державного службовця 6 рангу категорії «В»
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваний наказ про звільнення його з посади прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 року адміністративний позов задоволено.
		Визнано незаконним та скасовано Наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 р. №08-03/326 про звільнення позивача з посади головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області з 30.11.2022 р. за угодою сторін відповідно до частини другої статті 86 ЗУ «Про державну службу».
		Поновлено позивача на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області.
		Зобов`язано Головне управління Держпраці у Харківській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації, звільнити позивача на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області у зв`язку із реорганізацією державного органу з підстав пункту 1 частини 1 статті 87 ЗУ «Про державну службу».
		Зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці прийняти позивача на роботу у Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці на посаду, що є рівнозначною його посаді у Головному управлінні Держпраці у Харківській області з урахуванням статусу компетенції та фаху позивача ОСОБА_1 як Державного службовця 6 рангу категорії «В».
		Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Держпраці у Харківській області та Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці подано апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, простять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Головне управління Держпраці у Харківській області в апеляційні скарзі вказує, що 29.11.2022 року позивач подав заяву про звільнення з займаної посади за угодою сторін засобами електронної комунікації відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки перебував за межами м.Харкова у відпустці без збереження заробітної плати. В зв`язку з чим, його було правомірно звільнено з займаної посади за угодою сторін відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу».Відповідач за домовленістю з позивачем надіслав йому на адресу відділення Нової Пошти №2 в м.Трускавець, наказ про звільнення. Позивач вів переписку з телефону, який є його контактним. Трудова книжка позивача знаходилась у нього, в зв`язку з чим запис про звільнення зроблена не була. В подальшому відповідач пропонував зробити запис, але позивач відмовився.Таким чином позивач був звільнений за його власним бажанням при досягненні згоди з відповідачем, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.
		Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці в апеляційній сказі вказувало, що міжрегіональне управління не є правонаступником Головного управління Держпраці у Харківській області, а відтак повноваження чи обов`язки щодо переведення працівників Головного управління Держпраці у Харківській області до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не перейшли. Відтак, суд перебрав на себе повноваження суб`єкта владних повноважень щодо поновлення позивача на посаді у Міжрегіональному управлінні, оскільки позивач у Міжрегіональному управлінні не працював раніше.
		Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.
		Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач проходив державну службу у Головного управління Держпраці у Харківській області на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки.
		Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 р. № 14 було утворено Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 17.10.2022 року (код ЄДРПОУ44730367).
		Наказом Державної служби з питань праці від 17.01.2022 р. № 19 Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Харківській області було прийняте рішення ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919); утворено комісію з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області (далі  Комісія) та призначено голову Комісії.
		Станом на час розгляду справи Головне Управління Держпраці в Харківській області знаходиться в стані припинення, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області № 121 від 24.01.2022р. Про проведення заходів щодо наступного вивільнення працівників у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Харківській області було прийняте рішення здійснити письмове персональне попередження про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією всіх працівників Головного управління Держпраці у Харківській області в термін до 31.01.2022 р.
		Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 р. №08-03/326 звільнено позивача з посади головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області з 30.11.2022 р. за угодою сторін відповідно до частини другої статті 86 ЗУ «Про державну службу».
		Не погоджуючись із правомірністю звільнення, позивач звернувся до суду із даним позовом, де зазначив про неподання ним заяви про звільнення. 
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулось з порушення встановленого законодавства, оскільки матеріали справи не містять будь-яких кадрових документів, що знаходяться в особовій справі ОСОБА_1 , в яких зазначені контактні дані останнього, зокрема номер телефону, на який погоджено відправку документообігу. Окрім того, з метою забезпечення організації трудових відносин в умовах воєнного стану, відповідачем не надано суду затвердженого порядку щодо обміну інформацією в умовах воєнного стану. Процедура обміну документами має бути чітко врегульована відповідними актами підприємства, установи, організації. В наданих представником положеннях та наказах не міститься будь-яких положень про повідомлення працівників підприємства про скорочення та звільнення їх з посад шляхом електронного зв`язку чи будь-якими месенджерами, в тому числі, такими як застосунок «viber», а також можливість направлення заяв, як-то про звільнення на установлений номер, або поштову адресу. Враховуючи незаконне звільнення, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
		Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронат на служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
		Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу ( далі Закон № 889-VIII) .
		Згідно з вимогами частини першої статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
		Частинами першою, другою та третьою статті 5 Закону № 889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
		Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		Положеннями пункту 3 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону).
		Згідно ст. 86 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення. Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов`язків державним органом.
		Аналогічною підставою припинення трудового договору за КЗпП України є волевиявлення його сторін щодо звільнення за угодою (домовленістю) сторін (п.1 ст.36 КЗпП України).
		Верховний Суд у постанові від 05.12.2022 у справі №344/5357/21 (провадження №61- 5225св22) вказав, що розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видання наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.
		Як визначено п.2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Так, Указом Президента України від 24.04.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
		Згідно ст.1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану.
		Згідно ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
		У ч. 2 ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
		З огляду на вищевикладене, положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Відповідно до ч.3 ст.29 КЗпП України, ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.
		Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для того, щоб електронний документ мав таку ж юридичну силу як і паперовий документ, він має бути складеним з усіма обов`язковими реквізитами та містити електронний підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
		Оскільки, законодавець не регламентує порядок персонального доведення інформації до працівника, доцільним є застосування аналогії закону в тотожних правовідносинах, виходячи з реалій воєнного стану в Україні.
		Так, відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Також, відповідно ч.2 ст.7 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
		Крім того, в тотожних за змістом відносинах, законодавством України передбачено алгоритм доведення до працівників документів та інформації засобами електронного зв`язку. 
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1042 затверджено «Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку». Порядок, зокрема, визначає процедуру фіксації доведення інформації або документів до відома працівника шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, зокрема, на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі. Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця.
		При цьому, згідно роз`яснень Національного агентства України з питань державної служби від 16 березня 2022 року щодо можливості і правильності оформлення та надсилання кадрових документів (заяв про надання відпусток, переведення, звільнення тощо) в електронному вигляді або різними засобами телекомунікаційного зв`язку зазначено, що кадрові документи (зокрема, заяви про надання відпусток, звільнення тощо) можуть бути складені в будь-якій формі, проте мають містити чітке, однозначне і зрозуміле волевиявлення заявника. Письмові заяви також можуть подаватись в електронній формі з накладенням кваліфікованих електронних підписів. У разі коли і електронні кваліфіковані підписи недоступні, такі заяви можуть бути надані в письмовій формі будь-якими засобами телекомунікаційного зв`язку (електронна пошта, WhatsApp, Telegram тощо) без накладання згаданих підписів.
		У такому разі підтвердженням ознайомлення вважатиметься факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником, однак таке ознайомлення фіксується відповідним протоколом.
		Таким чином, діюче станом на час спірних правовідносин законодавство не забороняло роботодавцю та працівнику поряд з традиційним поштовим зв`язком використовувати для персонального повідомлення засоби електронної комунікації.
		Проте, процедура обміну документами має бути чітко врегульована відповідними актами підприємства, установи, організації.
		Колегія судів зазначає, що відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано відповідного затвердженого порядку щодо обміну інформацією в умовах воєнного стану, а в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо погодження між сторонами можливості застосування вказаного альтернативного способу обміну кадровими документами. 
		Матеріали справи також не містять доказів складання роботодавцем документу (протоколу, акту тощо), який би фіксував факт надходження відповідної заяви працівника та відсутність інших заяв (відкликання попередньої заяви, тощо), а також підтверджував би ознайомлення його із прийнятим наказом.
		Відповідачами не надано будь-яких кадрових документів, що знаходяться в особовій справі позивача, в яких зазначені контактні дані останнього, зокрема номер телефону, на який погоджено відправку документообігу. 
		Надані відповідачем скріншоти переписки через месенджерз позивачем, колегія суддів вважає такими, що не впливають на правомірність висновків, оскільки такий спосіб обмінну кадровими документами не погоджений між сторонами та не оформлений належний чином, а також не містить доказів волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видання наказу про звільнення.
		Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року N9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму ВСУ від 01.04.1994 року № 4, від 26.10.1995 року № 18, від 25.05.1998 року № 15) роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення.
		Таким чином, у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
		Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Разом з тим, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявності встановлених законом підстав для звільнення позивача з посади та не додержано порядку звільнення позивача.
		Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб`єктом владних повноважень не доведено належними та допустимими доказами факт правомірності припинення перебування позивача на посаді, а оскаржуваний наказ прийнято без врахування всіх обставин і підстав звільнення, з порушенням діючого законодавства, без дотримання принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо його скасування у судовому порядку.
		Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Згідно абз. 2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
		Верховний Суд України у постанові від 28.10.2014 року у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
		Також, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.08.2018 по справі №826/16311/16, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		Враховуючи встановлений судом факт незаконного звільнення позивача з посади, колегія суддів вважає, що позивач підлягає поновленню на попередньо займану посаду - головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області.
		Натомість, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Держпраці у Харківській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації, звільнити позивача на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області у зв`язку із реорганізацією державного органу з підстав пункту 1 частини 1 статті 87 ЗУ Про державну службу та зобов`язання Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці прийняти позивача на роботу у Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці на посаду, що є рівнозначною його посаді у Головному управлінні Держпраці у Харківській області з урахуванням статусу компетенції та фаху позивача як Державного службовця 6 рангу категорії В, виходячи з наступного.
		Так, законодавством чітко передбачено спосіб відновлення порушеного права особи, яка була незаконно звільнена шляхом її поновлення на займаній посаді. Виходячи із положень КЗпП України незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство.
		Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
		Частиною п`ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
		Згідно з частиною третьою статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
		Відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
		Згідно наказу Державної служби з питань праці від 17.01.2022 р. № 19 Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Харківській області ліквідовано як юридичну особу публічного права Головне управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919); утворено комісію з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області (далі  Комісія) та призначено голову Комісії.
		Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Держпраці у Харківській області з 21.01.2022 року перебуває в стані припинення, інші записи відсутні.
		Отже, задовольняючи позовні вимоги у цій частині, суд першої інстанції не врахував того, що закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України з покладанням на відповідача непередбачених законодавством обов`язків, а відтак встановивши, що звільнення відбулось з порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
		Згідно ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
		Позивачем при зверненні до суду із позовом не заявлялись вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому відсутні підстави для його стягнення в межах розгляду цієї справи.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Держпраці у Харківській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації, звільнити позивача на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області у зв`язку із реорганізацією державного органу з підстав пункту 1 частини 1 статті 87 ЗУ Про державну службу та зобов`язання Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці прийняти позивача на роботу у Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці на посаду, що є рівнозначною його посаді у Головному управлінні Держпраці у Харківській області з урахуванням статусу компетенції та фаху позивача як Державного службовця 6 рангу категорії В, із прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаної частини позовних вимог.
		В іншій частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Харківській області та Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити частково.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 року по справі №520/171/23 змінити, доповнивши абзац третій резолютивної частини рішення датою, з якої ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ; адреса проживання згідно довідки від 25.11.2016 р. №6326020221 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) підлягає поновленню на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області, а саме  01 грудня 2022 року.
		В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Держпраці у Харківській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації, звільнити  ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання згідно довідки від 25.11.2016 р. №6326020221 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області у зв`язку із реорганізацією державного органу з підстав пункту 1 частини 1 статті 87 ЗУ Про державну службу та зобов`язання Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці (майдан Свободи, б. 5, Держпром, 7 під`їзд, 6 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 44730367) прийняти ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання згідно довідки від 25.11.2016 р. №6326020221 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на роботу у Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці на посаду, що є рівнозначною його посаді у Головному управлінні Держпраці у Харківській області з урахуванням статусу компетенції та фаху позивача ОСОБА_1 як Державного службовця 6 рангу категорії В - рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 року по справі № 520/171/23 скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
		В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 року по справі № 520/171/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. 
		 
		 
		Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис)  (підпис) О.В. Присяжнюк   З.Г. Подобайло   Повний текст постанови складено 04.12.2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...