Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/34873/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2023.
Дата набрання законної сили: 08.11.2023
Номер судового провадження: 61-5717ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		08 листопада 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 761/34873/19
		провадження № 61-5717св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Биченко (Золотих) Олександр Олександрович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Оплачком Віталієм Олексійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Олійника В. І., Сліпченка О. І.,
		ВСТАНОВИВ: 
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - УДВС ГТУЮ у Донецькій області), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Биченко (Золотих) О. О. (далі - приватний нотаріус Биченко (Золотих) О. О.), Баркасової Н. П., Ковалевської Є. О., Куца І. О. про визнання недійсним акта про проведені прилюдні торги, свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах, витребування майна з чужого володіння.
		Позов обґрунтовано тим, що 15 лютого 1995 року її чоловік ОСОБА_6 згідно з договором купівлі-продажу будинку, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю. М., зареєстрованим у реєстрі за № 690, придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
		20 травня 2013 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Т. В. завела спадкову справу № 31/2013 щодо майна померлого ОСОБА_6 .
		04 лютого 2014 року вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а 17 лютого 2015 року - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, надалі  - про видачу свідоцтва про право власності на частку будинку, який набутий за час шлюбу. 
		Проте нотаріус прийняв постанову про відмову їй у видачі зазначених вище свідоцтв у зв`язку з відсутністю у неї оригіналу правовстановлюючого документа щодо спадкового майна.
		02 вересня 2016 року вона звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8 (свого сина) про визнання права власності на 3/4 частини житлового будинку.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року у справі № 761/31482/16-ц позов задоволено. Визнано за нею право власності на  3/4 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили 23 січня 2018 року.
		09 лютого 2018 року через свого представника вона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка В. В. зі заявою про державну реєстрацію на підставі рішення суду права власності на 3/4 частини житлового будинку. 
		Рішенням приватного нотаріуса від 09 лютого 2018 року № 3960562 їй відмовлено у державній реєстрації права власності на 3/4 частини зазначеного будинку з підстав виявлених суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на житловий будинок.
		Як з`ясувалося, 26 травня 2017 року державний реєстратор - приватний нотаріус Биченко (Золотих) О. О. здійснив державну реєстрацію права власності на житловий будинок за  ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання цього нерухомого майна з прилюдних торгів відповідно до акта про прилюдні торги, який 26  вересня 2011 року затверджено Відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у місті Донецьку (далі - ВДВС Пролетарського РУЮ у місті Донецьку), у якому зазначено, що померлий ОСОБА_6 був боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з чим на його житловий будинок звернено стягнення.
		Вважає, що такі прилюдні торги не відбувалися, акт, складений за результатами їх проведення, не затверджувався, що підтверджується відповіддю УДВС ГТУЮ у Донецькій області від 02 березня 2018 року № 2-4-479, згідно з якою за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі документи, у яких боржником є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на примусове виконання до територіальних відділів державної виконавчої служби не надходили та на виконанні не перебувають.
		Зазначає, що реєстрація права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 , а надалі реєстрація права власності на підставі договорів купівлі-продажу від 19 вересня 2017 року на спірний будинок, а саме по 1/2 частині на  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є недійсною.
		Просила: 
		- визнати недійсним акт про проведені прилюдні торги, затверджений ВДВС Пролетарського РУЮ в м. Донецьку 26 вересня 2011 року, про продаж житлового будинку АДРЕСА_1 ;
		- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна від 26 травня 2017 року № 106, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченко О. О.;
		- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/2 частині вказаного житлового будинку.
		Короткий зміст судових рішень
		Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна від 26 травня 2017 року, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 296,2 кв. м, житловою площею 180,8 кв. м, з прилюдних торгів, затвердженого ВДВС Пролетарського РУЮ в м. Донецьку 26 вересня 2011 року, на ім`я ОСОБА_2 , зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. в реєстрі нотаріальних дій за № 106 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 травня 2017 року, реєстраційний номер 1258458680000. 
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . 
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року, яке набрало законної сили 23 січня 2018 року, встановлені обставини, які мають преюдиційне значення при вирішенні зазначеної справи, а саме частка, що належить позивачці у спірному будинку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , становить 3/4 його частини. 
		При зверненні до приватного нотаріуса із заявою про реєстрацію за нею права власності на спірний будинок за вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 отримала відмову, оскільки право власності на спірний будинок зареєстровано за  ОСОБА_4 та за ОСОБА_3 , по 1/2 частині будинку за кожним. 
		Право власності на спірне нерухоме майно перейшло від ОСОБА_2 (продавець) до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (покупці) на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих (Биченко) О. О., тоді як ОСОБА_2 отримала його у власність на підставі свідоцтва від 26 травня 2017 року, виданого тим же приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченком О. О. на підставі акта про проведені прилюдні торги, затвердженого 26 вересня 2011 року відділом ДВС Пролетарського РУЮ у місті Донецьку, які не проводилася. 
		Суд встановив, що позивач та її покійний чоловік станом на 2011 рік та тривалий час до цього проживали на території Швейцарії, спірне майно знаходилося в м. Києві, що виключає відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій у межах юрисдикції ВДВС Пролетарського РУЮ у місті Донецьку, і як наслідок здійснення прилюдних торгів на цій території. Наведене підтверджується повідомленням Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02 березня 2018 року № 2-4-479, відповідно до якого за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі документи, у якому боржником є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на примусове виконання до територіальних відділів державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не надходили та на виконанні не перебувають.
		Установивши відсутність будь-яких зареєстрованих у встановленому законом порядку виконавчих проваджень з 2003 року щодо ОСОБА_6 та належного йому майна - будинку АДРЕСА_1 , а також записів про обтяження такого майна, рішень суду про стягнення коштів чи звернення стягнення на таке майно як на предмет іпотеки, що свідчить про фіктивність прилюдних торгів з реалізації спірного майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна від 26 травня 2017 року, виданого ОСОБА_2 .
		Відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним акта про прилюдні торги, суд першої інстанції зазначив, що такий правочин є нікчемним відповідно до закону, оскільки насправді його не було оформлено у письмовій формі за відсутності самого факту проведення прилюдних торгів, що не потребує визнання його недійсним.
		Оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо державної реєстрації права власності до чи після ухвалення Шевченківським районним судом міста Києва рішення від 18 жовтня 2017 року про визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/4 частини спірного будинку, що знаходиться у володінні відповідача, що є необхідною умовою застосування до спірних правовідносин такого речово-правового способу захисту як віндикація, суд дійшов висновку про необґрунтованість її позовних вимог про витребування спірного нерухомого майна у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		Постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року в частині відмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . 
		Витребувано з володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3/4 частини будинку АДРЕСА_1 . 
		Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відмови у позові ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та ухвалюючи у цій частині нове рішення про задоволення позову у спосіб витребування з володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачки 3/4 частини спірного житлового будинку, право на яке вона має згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам того, що  ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на підставі неіснуючого акта про проведені прилюдні торги від 26 травня 2017 року, та у період розгляду справи № 761/31482/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про визнання права власності на 3/4 частини житлового будинку, відчужила спірний будинок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , по 1/2 частині кожному. Саме дії ОСОБА_2 щодо відчуження спірного будинку, право власності на який вона не набувала у законний спосіб, призвели до неможливості реєстрації за позивачкою право власності на 3/4 частини цього будинку. Відмова у витребуванні майна на користь позивачки фактично нівелює судове рішення про визнання за нею права власності на частину спірного будинку. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для витребування на користь позивачки 3/4 частини спірного будинку на підставі пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України. 
		Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
		Постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 був повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, судові повістки про виклик у судові засідання на 21 листопада 2019 року, 20 січня 2020 року, 10 березня 2020 року повернулися без їх вручення адресату з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» або взагалі без зазначення такої, що не свідчить про факт належного повідомлення відповідача. 
		У матеріалах справи відсутні також відомості про вручення ОСОБА_4 копії заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 
		2020 року. 
		Незважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження належного повідомлення відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи судом апеляційної інстанції 04 серпня 2020 року, 18 серпня 2020 року, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про відкладення розгляду справи з метою його належного повідомлення про розгляд справи, проте розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оплачко В. О. по суті, що призвело до порушення права заявника на судовий захист. 
		Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
		Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2020  року скасовано та ухвалено нове рішення.
		У позові ОСОБА_1 відмовлено.
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Позивачка не підпадає під критерії власника, оскільки право власності за нею на 3/4 частини будинку визнано рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року, а зареєстровано 23 квітня 2021 року, оскільки він придбав 1/2 частину будинку на підставі договору купівлі-продажу від  19  вересня 2017 року, а отже, у ОСОБА_1 відсутні підстави, визначені частиною першою статті 388 ЦК України, для витребування майна у добросовісного набувача. Крім того, відповідно до довідки про об`єкт нерухомого майна від 17 серпня 2020 року загальна площа будинку становить 848,1 кв. м, тобто на 551,9 кв. м є більшою, ніж під час його придбання.
		У справі відсутні достатні та достовірні докази на підтвердження фіктивності проведення прилюдних торгів зі спірним майном, боржником у якому був ОСОБА_6 . Тому відповідачі є добросовісними набувачами будинку.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У червні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Оплачко В. О. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, у  якій, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована таким.
		Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про дійсність прилюдних торгів лише на підставі повідомлення Слов`янського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Східного територіального управління Міністерства юстиції від 25 лютого 2020 року. Однак у цьому повідомленні не зазначено, що у державній виконавчій службі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_6 , ким та коли було видано виконавчий документ, не зазначено суми заборгованості та реквізити виконавчого провадження. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував відповідь відділу державної виконавчої служби від 02 березня 2018 року № 2-4-479, згідно з якою відповідно до автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі документи щодо боржника ОСОБА_6 на примусове виконання до територіальних відділів відділу державної виконавчої служби не надходили та на виконанні не перебувають. 
		Відсутність прилюдних торгів унеможливлює необхідність визнання їх  недійсними, що дозволяє застосувати до спірних правовідносин статтю 388 ЦК України. 
		Крім того, збільшення площі спірного майна за рахунок реконструкції його добросовісним набувачем не перешкоджає захисту прав власника (співвласника) цього майна. 
		Враховуючи зміст статей 390, 661 ЦК України та судову практику ОСОБА_4 та  ОСОБА_3 в разі доведення ними факту добросовісності набуття житлового будинку мають право залишити собі здійснені ними поліпшення, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди, або ж мають право на відшкодування здійснених ними витрат у судовому порядку.
		Підставою касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявник зазначає таке: суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, провадження № 14-376цс18, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18, у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 664/2596/19, провадження № 61-14575св20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 752/11904/17, провадження № 61-14959св19.
		Аргументи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у жовтні 2022 року, представник ОСОБА_4 - адвокат Кузнєцов Л. А. просить поновити строк на подання відзиву, заперечує проти доводів ОСОБА_1 в особі адвоката Оплачка В. О., просить  касаційну скаргу залишити без задоволення а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Відзив обґрунтовано тим, що правовідносини, які виникли між учасниками справи № 761/34873/19, не є подібними до правовідносин у справах № 367/2022/15-ц, № 183/1617/16, № 664/2596/19 та № 752/11904/17, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
		Також рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017  року у справі № 761/31482/16-ц визнано за  ОСОБА_1 право власності на  3/4 частини спірного житлового будинку у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , (рішення суду набрало законної сили 23  січня 2018  року). У цьому рішенні не встановлювалися обставини щодо поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на спірний будинок та не визнавалось право ОСОБА_1 на 1/2 частку у спільній сумісній власності подружжя.
		Посилання представника позивачки на те, що ОСОБА_6 не мав зареєстрованого місця проживання чи місця роботи в Україні, а тому виконавчі дії та прилюдні торги не могли проводитись у м. Донецьку, необґрунтовані, не  підтверджені належними та допустимими доказами.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи, роз`яснено учасникам справи право подати відзиви на касаційну скаргу, якіза формою і змістом мають відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 05 серпня 2022 року.
		У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року продовжено  ОСОБА_4 до 05 жовтня 2022 року строк для подання відзиву на касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану адвокатом Оплачком В. О., на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
		Позиція Верховного Суду
		Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Короткий зміст заяви про відмову від касаційної скарги
		20 вересня 2023 на електронну пошту Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження у справі № 761/34873/19 від ОСОБА_1 , яке не скріплене електронним цифровим підписом. 
		У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 не надавала адвокату Оплачку В. О. повноважень на представництво та захист її інтересів у Верховному Суді та подання від її імені касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, а також, що усі довіреності на представництво інтересів позивачки в судах, видані до липня 2022 року, нею відкликані, а договори про надання правової допомоги - розірвані.
		21 вересня 2023 року на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання  представника заявника - адвоката Оплачка В. О. про залишення заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2023 року без розгляду.
		Листом Верховного Суду від 27 вересня 2023 року вих. № 32241/0/222-23, який надіслано на електронну пошту ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Оплачку В. О., роз`яснено та запропоновано ОСОБА_1 надати суду належним чином оформлену заяву про підтвердження вимог, викладених у клопотанні про відмову від касаційної скарги, та про обізнаність щодо наслідків закриття касаційного провадження, які передбачені статтею 398 ЦПК України, а також докази відсутності у адвоката Оплачка В. О. повноважень на представництво та захист її інтересів у Верховному Суді.
		29 вересня 2023 року на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання  представника заявника - адвоката Оплачка В. О., в якому викладено прохання не приймати процесуальні документи від імені ОСОБА_1 або її представника -адвоката Оплачка В. О., які надійшли не через підсистему «Електронний суд» та без підписання їх власним електронним підписом.
		02 жовтня 2023 року 2023 року на пошту Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , яке не скріплене електронним підписом.
		18 жовтня 2023 року за допомогою засобів поштового зв`язку до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги,поданої від її імені адвокатом Оплачко В. О., на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, в якому зазначено, що заявниці відомі наслідки відмови від  касаційної скарги, просить закрити касаційне провадження у справі.
		Особу ОСОБА_1 на підставі посвідчення особи СНЕ № D0574400, м. Цюріх, Швейцарія, та справжність її підпису у клопотанні про відмову від касаційної скарги встановлено та підтверджено 29 вересня 2023 року державним нотаріусом Ядранкою Пленкович у м. Старий Град, Республіка Хорватія, що засвідчено штампом апостиляції.
		Висновки за результатами розгляду клопотання про відмову від касаційної скарги
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.
		Відповідно до частини четвертої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
		Ураховуючи, що ОСОБА_1 подала клопотання про відмову від касаційної скарги до закінчення касаційного провадження, наслідки прийняття судом такої відмови заявнику відомі та, що прийняття відмови від касаційної скарги не порушує права та інтереси інших осіб, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 та закриття касаційного провадження.
		У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення, повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
		Керуючись статтями 396, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання  ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги задовольнити.
		Прийняти відмову  ОСОБА_1 від касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року.
		Касаційне провадження у справі № 761/34873/19 за позовом  ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Биченко (Золотих) Олександра Олександровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним акта про проведені прилюдні торги, свідоцтва про придбання майна наприлюдних торгах, витребування майна з чужого володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Оплачком Віталієм Олексійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року,закрити.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                              О. В. Ступак
		Судді:                                                                                       О. В. Білоконь
		А. С. Олійник
		І. Ю. Гулейков
		С. О. Погрібний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...