Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/6560/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Встановлення або поширення злочинного впливу.
Надіслано судом: 05.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.
Дата набрання законної сили: 12.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/210/840/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023040000000218

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		У Х В А Л А
		іменем України
		Справа № 210/6560/23 
		Провадження № 1-кп/210/840/23 
		04 грудня 2023 року                                                                         
		 
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: 
		 
		головуючого-судді:                                                ОСОБА_1 ,
		 
		за участі секретаря судового засідання:               ОСОБА_2 ,
		 
		прокурора:                                                               ОСОБА_3 ,
		 
		обвинувачених:                                                      ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		                                                                                  ОСОБА_7 ,                                                                                    
		 
		захисників обвинувачених, - адвокатів:              ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, кримінальне провадження №12023040000000218 від 15 березня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.255-1 ч.3, 189 ч.4, 146 ч.3 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189 ч.4, 146 ч.3 КК України, та ОСОБА_7 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189 ч.4, 146 ч.2 КК України -
		 
		                                                                                         В С Т А Н О В И В:
		 
		В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2023 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та 05 вересня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, котрий в подальшому неодноразово на стадії досудового розслідування було продовжено, останній раз 23 листопада 2023 року, та строк дії котрого закінчується 06 грудня 2023 року.
		 
		До спливу строку дії запобіжного заходу судове провадження не може бути закінченим.
		 
		Прокурор у судовому засіданні вважав доцільним продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, без визначення розміру застави, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у скоєнні яких вони обвинувачуються, та з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України, про що надав суду відповідні письмові клопотання відносно кожного обвинуваченого.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, - адвокат ОСОБА_8 , кожен окремо проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого заперечували. Посилалися на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв`язку із чим просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, або визначити як альтернативний запобіжний захід заставу. Також просили врахувати сімейний стан обвинуваченого, його характеризуючі дані, про що надали суду відповідні документи.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, - адвокат ОСОБА_11 , кожен окремо також проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого заперечували. Посилалися на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв`язку із чим просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт. Також посилалися на міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, - адвокат ОСОБА_9 , кожен окремо також проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого заперечували. Посилалися на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв`язку із чим просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт. Також посилалися на міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник, - адвокат ОСОБА_10 , кожен окремо також проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого заперечували, у зв`язку із чим просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти за спливом строку тримання під вартою. Посилалися на необґрунтованість підозри, відсутність в обвинувальному акті чіткого формулювання фактичних обставин кримінальних правопорушень, правової кваліфікації кримінальних правопорушень, про що захисником обвинуваченого подано до суду відповідне письмове клопотання.
		 
		Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить продовжити. При цьому суд враховує наступне.
		 
		Відповідно до ст.331 ч.ч.1, 3 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
		 
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		 
		При цьому, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.255-1 ч.3, 189 ч.4, 146 ч.3 КК України, котрі є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за найтяжче з котрих передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років, з конфіскацією майна, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189 ч.4, 146 ч.3 КК України, котрі є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за найтяжче з котрих передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 07 до 12 років, з конфіскацією майна, а ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189 ч.4, 146 ч.2 КК України, котрі є нетяжкими та особливо тяжкими злочинами, за найтяжче з котрих передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 07 до 12 років, з конфіскацією майна. З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КК України, а саме, що обвинувачені побоюючись покарання, можуть переховатися від суду або впливати на інших учасників, а саме потерпілих та свідків, тобто перешкодити встановленню істини по справі, а також вчинити інший злочин. Тому суд вважає, що доцільним є продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строк тримання під вартою. Інший, більш м`який запобіжний захід, на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків. При цьому суд бере до уваги відомості про особу обвинувачених, та вважає, що ці відомості не зменшують встановлені судом ризики.
		 
		Клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу, або звільнення з-під варти за спливом строку тримання під вартою, суд вважає необґрунтованими. При цьому суд бере до уваги встановлені судом ризики та вважає, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, без права внесення застави буде недостатнім для запобігання цим ризикам.
		 
		Суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченим належить продовжити, згідно ст.197 КПК України, строком на 60 днів.
		 
		Як зазначено у ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).
		 
		Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		 
		Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		 
		Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст.177 КПК України).
		 
		Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя осіб, їх зв`язки з суспільством.
		 
		За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.
		 
		Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).
		 
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
		 
		Надаючи оцінку можливості обвинуваченими переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їм злочинів можуть вдатися до відповідних дій.
		 
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		 
		Серед іншого, суд враховує наступне: особу обвинувачених, характер та тяжкість діянь, які їм інкримінується, санкції статей, які передбачають міру покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, при цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміновані обвинуваченим діяння; вік та стан здоров`я обвинувачених, їх сімейний стан.
		 
		Суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить продовжити, згідно ст.197 КПК України, строком в межах 60 днів, до 01 лютого 2024 року включно, без права внесення застави.
		 
		Суд вважає, що обраний відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід відповідає особі обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, санкції статей, які передбачають міру покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, та перешкоджає ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
		 
		При цьому, обвинуваченими та їх захисниками не наведено суду достатніх та вагомих підстав, котрі б слугували зміні запобіжного заходу відносно обвинувачених, або відмові у його продовженні.
		 
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 196, 314-317, 331, 336, 369, 372 КПК України, суд, -
		 
		                                                                                     П О С Т А Н О В И В:
		 
		Клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу та відмову у його продовженні, - залишити без задоволення.
		 
		Клопотання прокурора про продовження обраного відносно обвинувачених запобіжного заходу, - задовольнити.
		 
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 01 лютого 2024 року включно, без права внесення застави.
		 
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, тобто до 01 лютого 2024 року включно, без права внесення застави.
		 
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, тобто до 01 лютого 2024 року включно, без права внесення застави.
		 
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів, тобто до 01 лютого 2024 року включно, без права внесення застави.
		 
		Копію ухвали вручити обвинуваченим, їх захисникам, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув`язнення.
		 
		Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
		 
		Апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня її постановлення до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з моменту її отримання.
		 
		Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції. 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...