Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/3303/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.
Дата набрання законної сили: 27.03.2024
Результат оскарження 27.03.2024 Чернівецький апеляційний суд: скасовано рішення повністю із залишенням заяви без розгляду
Номер судового провадження: 2/727/810/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                       Справа № 727/3303/23 
		                                                       Провадження № 2/727/810/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 листопада 2023року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
		головуючого судді Літвінової О.Г.
		при секретарі Вальків А.М.
		розглянувши в судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бабічук Анастасії Степанівни до Акціонерного товариства «ОщадБанк» про стягнення безпідставно списаних коштів, -
		за участю сторін:
		позивача ОСОБА_1 
		представника позивача Бабічук А.С. 
		представника відповідача Поперецького О.В. 
		В С Т А Н О В И В:
		          04 квітня 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних грошових коштів в розмірі 80926,34грн. та моральної шкоди. 
		09.09.2021 року ОСОБА_1 було підписано заявку на відкриття депозиту через ощад 24/7. Після підписання вказаної заявки, позивачем було внесено на депозит через касу банку кошти в розмірі 74760,10 грн. 
		З моменту відкриття депозиту по березень 2023 року, позивач не зверталась до Банку із заявами про повернення вкладу. 
		10.03.2023 року їй вперше на телефон прийшло смс-повідомлення від Банку, що депозит № 19775850825 в сумі 80926,34 грн. Виплачено на картковий рахунок. 
		В цей же день позивач звернулась до відділення банку для з`ясування цих обставин. Також 10.03.2023 року позивач звернулась до Нацполіції із заявою про вчинення злочину за ст. 190 КК України. 
		11 березня 2023 року позивач звернулась до керуючого відділення Банку щодо проведення службового розслідування відносно списання її грошових коштів. 
		16.03.2023 року відповідачем було надано відповідь на заяву, в якій вказано про відсутність підстав для повернення списаних грошових коштів, оскільки відповідно до умов договору, Клієнт самостійно несе ризики втрати коштів з власного рахунку у разі несанкціонованого доступу до карти. 
		Як вбачається з виписки по карті, кошті з карткового ранухку були перераховані на картки іншого банку п`ятьма платежами. 
		Звертає увагу суду на те, що позивачу 10.03.2023 року смс-повідомлення про надходження грошей на карту прийшло від Ощадбанку о 08-08 годині, тоді як кошти з карти були викрадені в період з 08-03 по 08-06 годину. Жодних операцій з карткою позивач не вчиняла і вчинити не могла, карту не втрачала. 
		Вважає, що АТ «Ощадбанк» не провів належну ідентифікацію клієнта та захист його рахунку, внаслідок якого з рахунку позивача було неправомірно знято кошти. 
		Позивачу було моральної шкоди, яка полягає в тому, що останній було завдано моральних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків, яких вона зазнала у зв`язку із крадіжкою її кошів, неможливості користуватись власними коштами. 
		Враховуючи ту обставину, що відповідач відмовився в добровільному порядку повернути належні позивачу грошові кошти, вона вимушена звернутись до суду із даним позовом.
		Позивач також повідомляє в позовній заяві, що нею не розголошувалася третім особам інформація про номери карткових рахунків, пін-коди та інша конфіденційна інформація. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07.04.2023 року відкритто провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		За клопотанням сторін ухвалою від 04.054.2023 року суд постановив ухвалу про перехід цивільної справи до загального провадження. 
		Від відповідача АТ «Ощадбанк» 05травня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити. АТ «Ощадбанк» у відзиві зазначає, що 09.12.2022 року позивачем в особистому кабінеті Ощадбанк 24/7» згенеровано «Заявку про відмову від автоматичної пролонгації депозиту тв. Встановлено дату закінчення депозиту - 09.03.2023 року. 
		Після надходження смс-повідомлення про списання коштів, позивачем не було невідкладних дій, щодо з`ясування обставин, пов`язаних із закінченням строку дії депозиту 09.03.2023 року, а також підстав та причин перерахування коштів з депозитного рахунку на картковий.
		Отже, загалом з рахунку позивача було списано коштів в загальній сумі 80845 грн. з яких 445 грн. становить комісія банку. 
		Ризик та відповідальність за несанкціоноване використання Логіна та пароля, карткового пароля несе виключно клієнт. 
		Із наведеного вбачається, що вхід в систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад24/7» операцій з переказу коштів здійсненні конкретно, що можливо лише за наявності повного номеру банківської картки, CVV-коду, терміну дії картки, смс-паролів, логіну, пін-коду тощо, які відомі лише Позивачу, так як, в свою чергу, могла такого роду інформацію розголосити третім особам. 
		Крім того, відповідач зазначає, що Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою Карток, які є Електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		Банк не несе відповідальність за збереження коштів Клієнта у разі розголошення Клієнтом відомостей про логін та пароль третім особам. 
		Клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам. 
		Відповідач стверджує, що чинним законодавством не надано повноважень Банку здійснювати повернення проведеного переказу позивачем, здійсненого з належною авторизацією.
		Також, банком позивачу роз`яснено, що у випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, рекомендовано звернутись до правоохоронних органів та банк буде намагатись максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи.
		Таким чином, враховуючи все вищевикладене, відповідач вважає, що вина АТ «Ощадбанк» у здійсненні транзакцій по рахункам позивача відсутня, і відповідно відсутні підстави у позивача у стягнені коштів з АТ «Ощадбанк».
		Крім того, додатково банк зазначає, що якщо зазначені операції за твердженням позивача вона не здійснювала, то дані операції стали можливими в результаті розголошення позивачкою конфіденційної інформації по карткам та інформації з мобільного телефону, предачі даних та паролей третім особам та є намаганнями перекласти на банк свої обов`язки та відповідальність з приводу коректно здійснених транзакцій самою Позивачем . Докази того, що ці транзакції були здійснені з вини Банку, на думку відповідача, позивачем не надані.
		Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Бабійчук А.С. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, позиваючись на позовну заяву, докази, які були подані до неї та просили позов задоволити. 
		Представник відповідача - Попрецький О.В. в судовому засіданні в режимі відео конференції позовні вимоги не визнав, посилаючи на відзив до позовної заяви, докази, досліджені в судовому засіданні та просив в задоволенні позову відмовити. 
		Суд, заслухавши сторін, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне. 
		Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, 09.09.2021 року ОСОБА_1 було підписано заявку на відкриття депозиту через ощад 24/7. Після підписання вказаної заявки, позивачем було внесено на депозит через касу банку кошти в розмірі 74760,10 грн. 
		З моменту відкриття депозиту по березень 2023 року, позивач не зверталась до Банку із заявами про повернення вкладу. 
		10.03.2023 року їй вперше на телефон прийшло смс-повідомлення від Банку, що депозит № 19775850825 в сумі 20926,34 грн. Виплачено на картковий рахунок. 
		В цей же день позивач звернулась до відділення банку для з`ясування цих обставин. Також 10.03.2023 року позивач звернулась до Нацполіції із заявою про вчинення злочину за ст. 190 КК України. 
		11 березня 2023 року позивач звернулась до керуючого відділення Банку щодо проведення службового розслідування відносно списання її грошових коштів. 
		16.03.2023 року відповідачем було надано відповідь на заяву, в якій вказано про відсутність підстав для повернення списаних грошових коштів, оскільки відповідно до умов договору, Клієнт самостійно несе ризики втрати коштів з власного рахунку у разі несанкціонованого доступу до карти. 
		Як вбачається з виписки по карті, кошті з карткового ранухку були перераховані на картки іншого банку п`ятьма платежами. 
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до пунктів 1,6,9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
		Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15 зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61 -3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що:
		«сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Зазначені обставини узгоджуються також із постановвою Верховного суду в у справі 126/1445/22 від 16.08.2023 року. 
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулися до правоохоронних органів, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимов в повному обсязі.
		Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача не є підставою для відмови у позові.
		Що стосується позовних вимог щодо моральної шкоди, то суд вважає, що позивач протягом тривалого часу змушена доводити свою правоту, в тому числі в судовому порядку, немає можливості вільно користуватись своїми грошовими коштами, що спричинило моральні страждання, а тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, а саме в сумі 10000 грн., які необхідно стягнути з Банку на користь позивача. 
		       Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81,82, 89, 95, 247, 263, 264, 352, 354 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бабічук Анастасії Степанівни до Акціонерного товариства «ОщадБанк» про стягнення безпідставно списаних коштів - задовольнити частково. 
		Зобов`язати Акціонерне товариство «ОщадБанк» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 0032129) зарахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 80 926,34 гривень.
		Стягнути з Акціонерного товариства «ОщадБанк» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 0032129) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 гривень.
		Стягнути з Акціонерного товариства «ОщадБанк» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 0032129) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 757,60 гривень.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. В разів складення вступної та резолютивної частини, протягом 30 днів з дня виготовлення рішення в повному обсязі.
		З повним текстом рішення суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 06.12.2023 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ :                                                                       О.Г.Літвінова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...