Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/548/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2023. Зареєстровано: 05.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2023.
Дата набрання законної сили: 26.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/333/443/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022080000002376

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер справи 333/548/23
		Номер провадження 1-кп/333/443/23
		 
		ВИРОК
		іменем України
		23 листопада 2023 року              місто Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого           судді                         ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                             ОСОБА_2 , 
		прокурора                                     ОСОБА_3 ,
		захисника          - адвоката                          ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження відносно:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Медведівка, Джанкойського району, Автономної Республіки Крим, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
		Порядок створення органів місцевого самоврядування, обрання сільських, селищних, міських голів, встановлюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування України» та іншими Законами та ґрунтується на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Відтак, Терпіннівська сільська територіальна громада входить до складу Мелітопольського району Запорізької області, та відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою РФ територією України.
		Після повної окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань РФ фактично було узурповано всі владні повноваження на цій тимчасово окупованій території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Разом з тим, не раніше 20.04.2022 року представниками збройних формувань РФ всупереч установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами порядку, цілеспрямовано було створено окупаційну адміністрацію РФ - так звану «военно - гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території Мелітопольського району Запорізької області, та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
		Так, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація РФ - це сукупність державних органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольними РФ самопроголошеними органами, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріуси та суб`єкти адміністративних послуг.
		В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь- які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		В подальшому, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, які безпосередньо і сформували окупаційну адміністрацію РФ - «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, створили на території Веселівської селищної територіальної громади, Кирилівської селищної територіальної громади, Костянтинівської сільської територіальної громади, Мирненської селищної територіальної громади, Новенської сільської територіальної громади, Новобогданівської сільської територіальної громади, Нововасилівської селищної територіальної громади, Новоуспенівської сільської територіальної громади, Олександрівської сільської територіальної громади, Плодородненської сільської територіальної громади, Приазовської селищної територіальна громади, Семенівської сільської територіальної громади, Чкаловської сільської територіальної громади, Якимівської селищної територіальної громади та Терпіннівської сільської територіальної громади, аналогічні незаконні органи влади у вигляді місцевих окупаційних адміністрацій замість діючих сільських та селищних рад, які безпосередньо підпорядкували створеній раніше окупаційній адміністрації - «военно- гражданской администрации Мелитопольского района».
		Зокрема, 19.04.2022 на тимчасово окупованій території Терпіннівської сільської територіальної громади, представники збройних формувань РФ та створеної ними окупаційної адміністрації РФ «военно-гражданская администрация Мелитопольского района», створили окупаційну адміністрацію держави-агресора «Терпеньевская сельская администрация Мелитопольского района», наділивши її всіма узурпованими у чинної Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області владними повноваженнями.
		Так, 28.04.2022 ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання наслідків на шкоду суверенітету, державній безпеці України, прийняла пропозицію невстановлених представників окупаційної влади, що діє на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, серед яких голова т.зв. «Терпеньевской сельской администрации» ОСОБА_6 , та добровільно зайняла посаду старости т.зв. «Светлодолинского старостинского округа Терпеньевской сельской администрации Мелитопольского района» (адміністративна будівля якого розміщена за адресою: Запорізька обл., Мелітопольський р-н., с. Світлодолинське, вул. Гагаріна, б. 33).
		Цього ж дня ОСОБА_5 , разом з невстановленими представникам воєнізованих формувань РФ та окупаційної влади, серед яких ОСОБА_6 , прибула до адміністративної будівлі Світлодолинського старостинського округу з метою самовільного захоплення такої, а також майна, що перебувало на балансі, зокрема службового автомобіля серії та моделі «ВАЗ 2107» з д.н.з. НОМЕР_1 . В подальшому ОСОБА_5 , як очільниця т.зв. «Светлодолинского старостинского округа Терпеньевской сельской администрации Мелитопольского района», розпоряджалась захопленим майном на потреби вказаного незаконного органу влади.
		Займаючи вказану посаду, ОСОБА_5 , виконувала покладені на неї організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції старости та вказівки представників збройних формувань РФ і окупаційних адміністрацій держави-агресора - т.зв. «военно-гражданской администрации Мелитопольского района» та т.зв. «Терпеньевской сельской администрации Мелитопольского района» щодо здійснення роботи з:
		- контролю та організації благоустрою та життєдіяльності в населених пунктах, що входять до вказаного старостинського округу;
		- розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації;
		- організації та участі в проведенні заходів з метою агітації населення для схиляння такого до підтримки діяльності окупаційної влади та російської агресії загалом;
		- контролю та організації виконання рішень т.зв. «Терпеньевской сельской администрации Мелитопольского района» та розпоряджень голови такого незаконного органу;
		- контролю за використанням об`єктів комунальної власності, тощо.
		Для проведення пропаганди серед населення Світлодолинського старостинського округу Терпіннівської сільської територіальної громади з метою схиляння таких до підтримки діяльності окупаційної влади та російської агресії загалом, ОСОБА_5 неодноразово брала участь в організації та проведенні святкових заходів на території вказаного округу.
		Так, сприяючи організації відновлення освітнього процесу у навчальних закладах, що розміщені на території Світлодолинського старостинського округу Терпіннівської територіальної громади, в порушення вимог та розпоряджень органів місцевого самоврядування, якими призупинено освітній процес під час дії правового режиму воєнного стану з 14.03.2022 та оголошено вимушені канікули, 05.10.2022 ОСОБА_5 взяла участь у організації та проведенні святкового заходу, присвяченому Дню вчителя, проведеному у освітньому закладі т.зв. «Государсвенном образовательном учереждении «Орловская общеобразовательная школа № 62 Мелитопольського района Запорожской области»».
		Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.5 ст.111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 , а також інформацію про винесення певних процесуальних документів у даному кримінальному провадженню надсилались та публікувались відповідно до вимог ст.323 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , належним чином повідомленої про проведення відносно неї досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченої ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останньої у даному кримінальному провадженні.
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку Російської Федерації частини території України (у т.ч. м. Мелітополя, Запорізької області), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку Російської Федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, безпосередньо допитавши свідків, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, повністю підтверджується такими доказами: 
		- показаннями свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що з 26 жовтня 2020 року є головою Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Після повномасштабного вторгнення, в липні 2022 року вона виїхала з окупованої території.
		З ОСОБА_5 вона знайома, оскільки остання на протязі серпня - вересня 2021 року працювала в Терпіннівській сільській раді на посаді художнього керівника Світлодолинського старостинського округу, однак звільнилась, оскільки не бажала проводити культурні заходи української мовою. 
		Після повномасштабного захоплення Запорізької області, а сам Мелітопольського району, 20 квітня 2022 року окупаційною владою було призначено ОСОБА_6 начальником незаконно створеного органу «Терпеньевская сельская администрация Мелитопольского района Запорожской области», де наприкінці квітня 2022 року ОСОБА_5 зайняла посаду старости так званому «Светлодолинському старостинскому округе Терпеньевской сельской администрации Мелитопольского района».
		Чому ОСОБА_5 стала співпрацювати з окупаційною владаю їй не відомо, але вона впевнена що ОСОБА_5 добровільно обійняла запропоновану посаду, оскільки зразу погодилась на пропозицію та стала виконувати свої обов`язки у незаконно створеному органі влади.
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила що з 2020 року працює заступником голови Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району щодо діяльності виконавчих органів з гуманітарних питань. Після повномасштабного вторгнення, в кінці квітня 2022 року вона виїхала з окупованої території.
		З ОСОБА_5 вона знайома, оскільки остання на протязі серпня - вересня 2021 року працювала в Терпіннівській сільській раді на посаді художнього керівника Світлодолинського старостинського округу, однак звільнилась, тому що не бажала проводити культурні заходи української мовою. 
		Після повномасштабного захоплення Мелітопольського району Запорізької області, працівники Терпіннівської сільської ради з лютого по квітень займалися виключно гуманітарними питаннями. Наприкінці квітня окупаційною владою було призначено ОСОБА_6 начальником незаконно створеного органу «Терпеньевская сельская администрация Мелитопольского района Запорожской области», а ОСОБА_5 зайняла посаду старости так званому «Светлодолинському старостинскому округе Терпеньевской сельской администрации Мелитопольского района».
		Чому ОСОБА_5 стала співпрацювати з окупаційною владаю їй не відомо, але вона впевнена що ОСОБА_5 добровільно обійняла запропоновану посаду, оскільки зразу погодилась на пропозицію та стала виконувати свої обов`язки у незаконно створеному органі влади.
		-даними зпротоколу зарезультатами НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного номера НОМЕР_2 , месенджер «Telegram» яким користується громадянин рф ОСОБА_9 , де міститься папка з фалами в яких містяться список працівників «Терпеньевский поселковой администрации» де зазначено ОСОБА_5 , як «староста Светлодолинского округа Терпеньевской поселковой администрации»; 
		- даними протоколу огляду, під час якого оглянуто месенджер «Telegram», який створений окупаційною владою, де міститься відеозапис який оприлюднено 02.10.2022 року о 19 год. 25 хв. на якому ОСОБА_5 як староста Светлодолинського округу, за сприянням окупаційної військової адміністрації Мелітопольського району роздає пакети гуманітарної допомоги;
		- даними протоколу огляду, під час якого оглянуто месенджер «Telegram», який створений окупаційною владою, де міститься відеозапис який оприлюднено 05.10.2022 року о 18 год. 16 хв. на якому ОСОБА_5 як керівник Светлодолинського округу разом з заступником голови Адміністрації Терпенівського сільського поселення ОСОБА_10 відвідали навчальний заклад «Орловська ОШ 62» з нагоди дня вчителя; 
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
		В даному випадку, на думку суду, вказані досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. 
		Вищевказані показання свідків та дані оглянутих флеш-накопичувачів та оптичних дисків узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченої ОСОБА_5 відомості, а також досліджені такі документи:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000002376 від 07.12.2022 року, з фабулою «Громадянка України ОСОБА_5 28.04.2022 року добровільно зайняла керівну посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій  старости у незаконно створеному органі влади  окупаційній адміністрації держави-агресора «Светлодолинский старостинский округ», який входить до складу т.зв. «Терпеньевская селськая администрация Мелитопольского района» створеному представниками держави-агресора на тимчасово окупованій території Світлодолинського старостинського округу Терпінівської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області. 
		- постанова про призначення групи прокурорів, які мають повноваження у кримінальному провадженні №22022080000002376, старшим групи прокурорів визначено прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_11 ;
		- постанова про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2202208000002376, старшим групи слідчих визначено слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 ;
		- доручення начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області про проведення досудового розслідування слідчому УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 ;
		- постанову прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_13 про виділення матеріалів досудового провадження №№2202208000000044 від 05.03.2022 року;
		- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у порядку ст.214 КПК України;
		- постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій;
		- повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України;
		- рапорт слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 про направлення повідомлення на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_5 та скріншот відповіді на отримане повідомлення; 
		- постанова слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 про оголошення ОСОБА_5 у державний, міждержавний та міжнародний розшук; 
		- клопотання слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 про здійснення спеціального досудового розслідування по даному кримінальному провадженню;
		- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002376, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.12.2022 року відносно ОСОБА_14 ; 
		- клопотання слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_12 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_14 ;
		- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про застосування до підозрюваної ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. 
		Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченої ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. 
		Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню. 
		Суд критично ставиться до твердження захисника ОСОБА_4 , що фактично під час судового розгляду не ідентифіковано та не встановлено, що саме ОСОБА_14 добровільно займала посаду, зазначену в обвинувальному акті. 
		Так, під час допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зазначили що вони особисто знайомі з ОСОБА_5 , оскільки остання в 2021 році працювала на посаді художнього керівника Світлодолинського старостинського округу Терпіннівській сільській раді Мелітпольського району. Вони впевнені що ОСОБА_5 добровільно стала співпрацювати з окупаційною владою та добровільно обійняла запропоновану посади у незаконно створеному органі влади. 
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. 
		Судом обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено. 
		Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину, особу обвинуваченої: раніше не судима, має постійне місце мешкання, її вік та здоров`я (не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра). 
		Враховуючи особистість ОСОБА_5 конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства  в місцях позбавлення волі. Суд вважає за необхідне ОСОБА_5 призначити покарання у виді позбавлення волі, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України. 
		На переконання суду, призначення обвинуваченій ОСОБА_5 такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. 
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті. 
		Крім того, ОСОБА_5 вчинила злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомогла державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_5 покарання обіймати будь-які посади саме в органах державної влади України.
		Також, суд при прийняття рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачена на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) вона вчинила кримінальне правопорушення. 
		В даному випадку, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні. 
		Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку є обов`язковим. 
		Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. 
		Враховуючи, що на стадії досудового розслідуванні та під час судового розгляду встановлено майно, що належить обвинувачений ОСОБА_5 то суд призначає покарання останній з конфіскацією її майна.
		Рішень з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченої ОСОБА_5 судом не приймалося. 
		Процесуальні витрати, речові докази та цивільний позов у даному кримінальному провадженню відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченій  ОСОБА_5  рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного її затримання. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя Комунарського районного суду 
		міста Запоріжжя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...