Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/12107/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2023.
Дата набрання законної сили: 21.11.2023
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   
		 
		1[1]
		 
		                    
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засіданняОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві             21 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5  на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від  17 жовтня 2023 року, 
		 
		            за участі:
		           представника 
		власника майна                              адвоката ОСОБА_6 
		власника майна                            ОСОБА_7 
		          
		                       
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5  та накладено арешт на вилучене 10.10.2023 за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 наступне майно:
		- один мобільний телефон марки «Іphone 13 Pro Max» ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 ;
		- один «Мacbook», серійни номер - MPWRYQLHDY;
		- блокнот з чорновими записами;
		- чотири банківські карти №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
		В іншій частині поданого клопотання - відмовлено.
		Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив,  скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора.
		Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та  невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження.
		Вважає, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна на вказане майно, зокрема коштів в сумі  40 500 доларів США, негативно впливатиме на кримінальне провадження, унеможливлює встановлення всіх важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення та причетних до нього осіб, а також може призвести до втрати майна, що сприятиме уникненню особам, причетних до кримінального правопорушення, передбаченої законом кримінальної відповідальності.
		06 листопада 2023 року на адресу суду надійшли заперечення адвоката               ОСОБА_6 на апеляційну скаргу прокурора.
		В судове засідання прокурор повторно не з`явився,  про причини не явки суд не повідомив, хоча, про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_6 та власника майна ОСОБА_7 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.
		Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26 серпня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під   № 12023100070001765, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
		У клопотанні прокурора зазначено, що на території міста Києва діє група осіб, які здійснюють виготовлення матеріалів порнографічного характеру за власної участі та їх подальший збут, а також розповсюдження через Всесвітню мережу - Інтернет на платформах «Onlyfans», «myfreecams», «pornhub» та інших.
		В подальшому встановлено, що до вказаної злочинної діяльності причетна громадянка України - ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , користується мобільним номером НОМЕР_8 , проживає за адресою:                    АДРЕСА_1 , володіє та пересувається на автомобілі JAGUAR XE, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_9 , здійснює розповсюдження матеріалів порнографічного характеру за власної участі на інтернет платформах «Onlyfans», «myfreecams», «pornhub» та інших, використовує ім`я « ОСОБА_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		Крім того, встановлено, що громадянка ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, здійснює виготовлення з метою розповсюдження матеріалів порнографічного характеру за власною участю на інтернет платформах «Onlyfans», « myfreecams », «pornhub» та інших. Таке розповсюдження ОСОБА_8 , здійснюює за адресою проживання на території міста Києва, а саме: АДРЕСА_1 , де має відповідне технічне обладнання та комп`ютерну техніку з виходом у Всесвітню мережу - Інтернет.
		10 жовтня 2023 року за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року проведено обшук в ході якого вилучено: один мобільний телефон марки «Іphone 13 Pro Max» ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 ;один «Мacbook», серійний номер - НОМЕР_10 ; блокнот з чорновими записами; чотири банківські карти №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; грошові кошти в сумі 40500 (сорок тисяч п`ятсот) доларів США.
		10 жовтня 2023 року постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у                    м. Києві ОСОБА_10 вилучене під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		11 жовтня 2023 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5  звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на виявлене та вилучене в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 ,  майно.
		Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року частково задоволено клопотання прокурора, відмовлено у накладенні арешту на грошові кошти, з тих підстав, що прокурором не наведено будь-якого обґрунтування, якому чи яким із критеріїв, визначених ч. 1 ст. 98 КПК України відповідають вилучені грошові кошти.
		Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне. 
		Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно. 
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно з п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення,  які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України,  зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій, направлених на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом та з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
		Слідчий суддя, врахувавши, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує його доводи, а також те, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, частково відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, прийшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, а саме, в частині накладення арешту на один мобільний телефон марки «Іphone 13 Pro Max» ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 ; один «Мacbook», серійни номер - MPWRYQLHDY; блокнот з чорновими записами; чотири банківські карти №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ,з метою збереження речових доказів.
		Однак, в частині арешту грошових коштів у сумі 40 500 (сорок п`ятсот) доларів США, слідчий суддя відмовив у накладенні арешту. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
		Зокрема, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_7 , що підтверджується договором оренди житлового приміщення (а.с. 116-120), Договором № 1-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги від 23.05.2023 року з актом № 1 приймання- передачі грошових коштів (а.с. 90-93), поясненнями ОСОБА_11 від 12.10.2023 р. (а.с. 101-102).
		Враховуючи викладене, дослідивши матеріали клопотання, надані документи на його обґрунтування та докази на його спростування, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя частково задовольнив клопотання про накладення арешту на майно.
		Відтак, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що обставини зазначені в клопотанні щодо необхідності накладення арешту на грошові кошти у сумі 40 500 США, не знайшли свого підтвердження та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання у цій частині.
		Окрім того, постанова прокурора від 10 жовтня 2023 року про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження грошових коштів, є формальною, оскільки прокурор не обґрунтував, що грошові кошти у сумі 40 500 доларів США можуть бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень або зберегли на собі їх сліди чи містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом чи отримані ОСОБА_8 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
		Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від  17 жовтня  2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		            
		Судді:
		ОСОБА_12                   ОСОБА_13                ОСОБА_14                          
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                                                                        
		Єдиний унікальний № 758/12107/23                                         Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15 
		Провадження № 11сс/824/6803/2023                                        Доповідач  ОСОБА_1                            
		Категорія ст.170 КПК України

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...