Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12551/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2023. Зареєстровано: 07.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2023.
Дата набрання законної сили: 26.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		04.12.2023Справа №  910/12551/23
		За позовом   ОСОБА_1 
		до  відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС"   
		відповідача-2: Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛОРА ЛЮКС"
		про  визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії 
		Суддя О.В. Гумега 
		секретар судового засідання
		Ратківська А.Р.
		Представники:           
		від позивача - ОСОБА_4
		від відповідача-1 - не з`явився
		від відповідача-2  - Матюшенко О.М.
		від третьої особи - не з`явився
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС" (далі - відповідач-1, ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС"), Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2) про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є директором ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС", питання про звільнення якого не вирішено через неявку учасника товариства на загальні збори.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
		22.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали  Господарського суду міста Києва від 16.08.2023.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12551/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 25.09.2023  о 14:40 год., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛОРА ЛЮКС".
		29.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі № 910/12551/23 щодо надання, суду доказів направлення третій особі копії позовної заяви та копій доданих до неї документів, доказів направлення учасникам справи копії заяви про усунення недоліків та доданих до неї документів.
		11.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 заперечив у повному обсязі проти позовних вимог у частині, яка стосується відповідача-2.
		У підготовче засідання, призначене на 25.09.2023, з`явились представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у підготовче засідання 25.09.2023 не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		У підготовчому засіданні 25.09.2023 судом було оголошено перерву до 23.10.2023 о 11:00 год.
		29.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, згідно якої позивач не погодився з аргументами та доводами відповідача-2, наведеними у відзиві на позовну заяву.
		У підготовче засідання, призначене на 23.10.2023, з`явились представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у підготовче засідання 23.10.2023 не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Відповідно до п. 1 ч. 3  ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи у підготовчому засіданні 23.10.2023 за відсутності відповідача-1 та третьої особи (їх представників).
		У підготовчому засіданні 23.10.2023 представник відповідача-2 заявив усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотання відповідача-2 з огляду на те, що відповідачем-2 не надано доказів направлення їх іншим учасникам справи. 
		У підготовчому засіданні 23.10.2023 суд поновив позивачу строк для подання відповіді на відзив та долучив до матеріалів справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 13.11.2023 о 11:20 год.
		25.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме трудового договору від 18.10.2013, банківських виписок по рахунку.
		27.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення на відповідь на відзив відповідача-2 від 27.09.2023.
		30.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення та заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову, вважати позовні вимоги викладеними у редакції цієї заяви.
		У підготовче засідання, призначене на 13.11.2023, з`явилися представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у підготовче засідання, призначене на 13.11.2023, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені. 
		У підготовчому засіданні, призначеному на 13.11.2023, здійснювався розгляд заяви позивача,  поданої 30.10.2023 через відділ діловодства суду, про зміну предмету позову.
		Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
		Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заява позивача про зміну предмету позову приймається судом до розгляду. Суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
		Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
		У підготовчому засіданні 13.11.2023 представники позивача та відповідача-2 зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.
		У підготовчому засіданні, призначеному на 13.11.2023, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.12.2023 о 11:00 год. 
		У судове засідання, призначене на 04.12.2023, з`явились представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 04.12.2023 не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 явка учасників справи у судове засідання, призначене на 04.12.2023, визнана не обов`язковою.
		За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 04.12.2023, за відсутності представників відповідача-1 та третьої особи.
		У судовому засіданні 04.12.2023 здійснювався розгляд справи по суті.
		Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
		В судовому засіданні 04.12.2023 судом заслухане вступне слово позивача та відповідача-2.
		Представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмету позову у повному обсязі.
		Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог в частині, що стосується відповідача-2. 
		У судовому засіданні 04.12.2023 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів. 
		Після завершення з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд перейшов до судових дебатів, в яких представники позивача та відповідача-2 виступили з промовами (заключним словом). 
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.12.2023 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
		Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд
		 
		                                                           УСТАНОВИВ:
		                                    
		Рішенням позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС" (далі - ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" або Товариство, відповідач-1), оформленим протоколом № 3 від 17.10.2013, вирішено звільнити ОСОБА_2 з посади директора ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" з 17.10.2013 та призначити з 18.10.2013 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) директором ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" з делегуванням йому всіх повноважень, наданих законом та Статутом ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС".
		18.10.2013 між ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - директор) був укладений трудовий договір, відповідно до п. 1.1 якого директор зобов`язувався здійснювати поточне управління (керівництво) Товариством, організовувати виконання рішень загальних зборів учасників Товариства, забезпечувати його діяльність, ефективне використання закріпленого за Товариством майна, а Товариство - забезпечити умови праці, передбачені цим Договором, законами та іншими нормативно-правовими актами, колективним договором та іншими нормативними актами, своєчасно та в повному обсязі виплачувати Директору заробітну плату, надавати інші компенсаційні виплати у відповідності до умов цього Договору та законодавства.
		На підставі протоколу рішення позачергових зборів учасників ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" № 3 від 17.10.2013 та наказу № 13 від 18.10.2013 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" з 18.10.2013, про що було внесено відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
		Засновником та єдиним учасником ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛОРА ЛЮКС", код ЄДРПОУ: 35092933, країна резидентства: Україна, місцезнаходження: Україна, 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 61, розмір частки засновника (учасника): 1000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу (далі - ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС", третя особа), що визначено у Статуті ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" та підтверджується інформацією витягу з ЄДР, сформованого 07.06.2023.
		Позивач зазначив, що втратив матеріальну та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" та вирішив звільнитися.
		09.06.2023 року позивач направив на адресу місцезнаходження ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" (02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 24/4, квартира 82) та на адресу місцезнаходження його засновника та єдиного учасника ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 61) заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" з 20.06.2023 року за власним бажанням згідно з ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що підтверджується доданими до позовної заяви копіями фіскальних чеків, накладних та описів вкладення у цінний лист № 0103284168830, № 0103284168813 від 09.06.2023.
		21.06.2023 позивач, як директор, що є виконавчим органом Товариства відповідно до Статуту ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС", направив на адресу місцезнаходження ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" та адресу місцезнаходження його засновника і єдиного учасника ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС" повідомлення про скликання (проведення) загальних зборів учасників від 20.06.2023, відповідно до якого запропонував провести загальні збори учасників 24.07.2023 року о 11:00 за адресою Товариства: 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 24/4, квартира 82 та включити до порядку денного наступні питання: про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства у зв`язку з поданням ним заяви про звільнення за власним бажанням; про призначення нового директора Товариства. Направлення наведеного повідомлення про скликання (проведення) загальних зборів учасників разом з копією заяви позивача про звільнення за власним бажанням підтверджується доданими до позовної заяви фіскальними чеками, накладними та описами вкладення у цінний лист № 0103284173400, № 0103284173396 від 21.06.2023. 
		Листи, направлені ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" та ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС", не були вручені під час доставки та повернулись за зворотною адресою у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
		Скликані на 24.07.2023 загальні збори учасників Товариства не відбулись, у зв`язку з неявкою на них єдиного учасника Товариства - ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС" (його представників). Питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства у зв`язку з поданням ним заяви про звільнення за власним бажанням залишилось не розглянутим. На засвідчення таких обставин позивачем складено та підписано Акт про неявку учасників загальних зборів учасників ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" від 24.07.2023.
		25.07.2023 позивач видав наказ № 1/К про звільнення ОСОБА_1 з посади Директора ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" з 25.07.2023 за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України. При цьому установчі документи та печатку ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС", а також інші документи, що стосуються господарської діяльності вказаного товариства ОСОБА_1 вирішив залишити на зберіганні у себе до моменту призначення нового директора ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС".
		Також позивач направив Головному управлінню ДПС у м. Києві, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, Головному управлінню регіональної статистики, Головному управлінню Пенсійного фонду у м. Києві повідомлення про припинення ним повноважень директора ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС".
		Позивач стверджує, що ним були дотримані вимоги ст. 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства для вирішення питання про його звільнення з посади директора Товариства, однак єдиний учасник Товариства - ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС" не з`явився на загальні збори, питання про звільнення позивача з посади директора Товариства не вирішено. Позивач зазначив, що без волевиявлення загальних зборів учасників Товариства шляхом прийняття рішення про звільнення директора Товариства, позивач позбавлений можливості внести зміни до ЄДР та інших баз даних (зокрема, баз даних податкової служби), де він вказаний як керівник (директор) Товариства, що порушує його право на вільний вибір праці, створює труднощі в подальшому працевлаштуванні, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, згідно якого позивач просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):
		- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС;
		- зобов?язати державного реєстратора Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 11; код ЄДРПОУ 37388222) внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС", що містяться в ЄДР:
		- у рядку "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім?я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи", додати наступну інформацію:
		після " ОСОБА_1 - (18.10.2013 - керівник)" додати - трудові відносини припинено - рішення Господарського суду міста Києва;
		- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 36956431, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вуд. Ревуцького, буд. 24/4, кв. 82) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 5 368 (п?ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) гривень 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 500 (двадцять вісім тисяч п?ятсот) гривень 00 коп. 
		Відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог в частині, що стосується відповідача-2, оскільки норми чинного законодавства та технічна реалізація програмного забезпеченням ЄДР не передбачають виключення відомостей з ЄДР про попереднього керівника юридичної особи без внесення змін щодо призначення нового керівника. 
		Позивач заперечив доводи відповідача-2 проти задоволення позовних вимог. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, позивач зазначив, що навіть не зважаючи на приписи ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, трудові відносини між позивачем та відповідачем-1 мають бути припинені за рішенням суду з дати набрання судовим рішенням законної сили. 
		Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Враховуючи приписи ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Третя особа не подала пояснень щодо позову або відзиву відповідно до ст. 168 ГПК України.
		 
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За приписами ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		За приписами частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 
		Як встановлено судом, позивач просить суд припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС", при цьому, зазначає, що особливість звільнення директора полягає у тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
		Частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. 
		Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (ч. 3 ст. 38 КЗпП України).
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
		Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 14.06.2023 у справі № 448/362/22. 
		Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 вказала на те, що звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема, у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального виконавчого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Частинами 1, 2 статті 99 ЦК України  передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
		Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
		Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
		Частина 12 статті 39 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в чинній редакції)  передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
		Судом установлено, що ОСОБА_1 був обраний на посаду директора Товариства рішенням позачергових зборів учасників ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС", оформленим протоколом № 3 від 18.10.2013.
		Судом також встановлено обставини укладення між ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС" та ОСОБА_1 трудового договору в порядку, передбаченому частиною 12 статті 39 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". 
		Судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 в подібних правовідносинах:
		За загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша  статті 99 ЦК України, пункт 7 частини 2 статті 30 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина 2 статті 38 друга  статті 38 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління. 
		Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина 12 статті 39 Закону України   "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
		Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену  законом  відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою (пункти 8.14, 8.15, 8.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20).
		Наведеними висновками Велика Палата Верховного Суду відступала від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема,  статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою  статті 38 КЗпП України.
		Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
		Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
		Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
		Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
		Судом встановлено, що Статутом ТОВ "ОП "ФЛОРА ЛЮКС", затвердженим загальними зборами учасників, протокол № 4 від 15.04.2014 (далі - Статут), передбачено, що вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників (далі - збори учасників) (п. 5.1); до виключної компетенції зборів учасників Товариства відноситься створення і відкликання виконавчого органу Товариства, обрання і відкликання голів зборів (пп. в) п. 5.2); одноособовий виконавчий орган Товариства - директор (п. 5.10); директор призначається і звільняється з посади зборами учасників Товариства (п. 5.11); директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників (п. 5.12).
		Отже, питання щодо звільнення директора Товариства, який є його виконавчим органом, належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.
		Відповідно до частин 2 - 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. 
		Пунктом 5.9 Статуту передбачено, що збори учасників Товариства повинні скликатись також на вимогу виконавчого органу. Про проведення загальних зборів Товариства учасники повідомляються письмово із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
		Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про те, що директор (позивач) для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (статті 99 ЦК України  , п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", пп. в) п. 5.2 Статуту).
		При цьому директор (позивач) мав дотриматись вимог  статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"  та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не менш як за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення повідомити учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення.
		З огляду на встановлені судом у даній справі обставини, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано визначений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"  та Статутом порядок скликання загальних зборів учасників Товариства та належним чином повідомлено Товариство та його єдиного учасника - ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС" про дату, час, місце проведення, порядок денний таких зборів шляхом надіслання письмового повідомлення про скликання загальних зборів учасників, яке було направлено не менше, ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (повідомлення направлено 21.06.2023 року, датою зборів визначено 24.07.2023) поштовим відправленням з описом вкладення.
		Надані позивачем докази направлення повідомлення про скликання (проведення) загальних зборів (з копією заяви про звільнення за власним бажанням) суд визнає належними та допустимими, що свідчить про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з Товариством в порядку, визначеному чинним законодавством. 
		Як встановлено судом, скликані позивачем на 24.07.2023 загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв`язку з неявкою єдиного учасника Товариства - ТОВ "ФЛОРА ЛЮКС", питання звільнення позивача не вирішено, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
		Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
		Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
		Отже, неявка учасника Товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення директора (позивача) є прямим порушенням гарантованого позивачу Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин, у той час як статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
		Матеріали справи не містять доказів на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади за власним бажанням, а також фактичного звільнення позивача з посади директора Товариства на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.
		Наведене дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора Товариства з незалежних від нього причин.
		У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
		Отже, за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника,  останній з метою захисту своїх прав може звернутися до суду. Належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про припинення трудових відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС" є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання державного реєстратора Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС", що містяться в ЄДР:
		- у рядку "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім?я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи", додати наступну інформацію:
		після "ОСОБА_1 - (18.10.2013 - керівник)" додати - "трудові відносини припинено - рішення Господарського суду міста Києва", суд зазначає наступне.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.
		За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
		У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Отже, виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.
		Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем з відповідачем-1, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання державного реєстратора Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС", що містяться в ЄДР:
		- у рядку "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім?я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи", додати наступну інформацію:
		після "ОСОБА_1 - (18.10.2013 - керівник)" додати - "трудові відносини припинено - рішення Господарського суду міста Києва". При цьому суд вважає за необхідне вказати номер справи № 910/12551/23, у якій прийнято відповідне рішення Господарського суду міста Києва".
		Заперечення відповідача-2 проти задоволення позовних вимог в частині, що стосується відповідача-2, судом відхиляються з огляду на таке. Судом враховано, що позивач, шляхом подання заяви про зміну предмету позову, виклав позовні вимоги до відповідача-2 у новій редакції, яка не передбачає зобов`язання державного реєстратора виключити з ЄДР відомості про попереднього керівника юридичної особи, а передбачає зобов`язання державного виконавця внести до ЄДР зміни до відомостей про керівника юридичної особи. Водночас, приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено проведення державної реєстрація та інших реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій. Зобов`язання державного реєстратора на підставі судового рішення здійснити дії щодо внесення до ЄДР відповідних змін до відомостей про керівника юридичної особи, без виключення при цьому з ЄДР відомостей про попереднього керівника юридичної особи, не буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також не буде порушувати публічний порядок.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.
		 
		Стосовно розподілу судових витрат.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
		Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. 
		Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 5  368,00 грн та 28  500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подали. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		У випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
		Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви було додано Договір № 07/06 про надання правової допомоги 07.06.2023, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Летрадо", ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Білокур В.В. (серії АІ № 1437862 від 07.06.2023), виданий Адвокатським об`єднанням "Летрадо", свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН № 000471, Акт приймання-передачі наданих послуг від 08.08.2023 згідно Договору № 07/06 про надання правової допомоги 07.06.2023, прибутковий касовий ордер № 34 від 07.06.2023 та квитанція до прибуткового касового ордеру № 34 від 07.06.2023 на суму 28  500,00 грн.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що надані позивачем докази є належними та допустимими доказами на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу.
		Враховуючи задоволення позову повністю, наведені приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача-1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.
		Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України Господарський суд міста Києва
		 
		                                                           В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		 
		2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС" (Україна, 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 24/4, квартира 82; ідентифікаційний код 36956431).
		 
		3. Зобов`язати державного реєстратора Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (Україна, 02068, місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, будинок 11; ідентифікаційний код 37388222) внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС" (Україна, 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 24/4, квартира 82; ідентифікаційний код 36956431), що містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:
		- у рядку "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім?я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи", додати наступну інформацію:
		після " ОСОБА_1 - (18.10.2013 - керівник)" додати - "трудові відносини припинено - рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12551/23".
		 
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЛОРА ЛЮКС" (Україна, 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 24/4, квартира 82; ідентифікаційний код 36956431) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 5  368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень. 00 коп.) судового збору, 28  500,00 грн (двадцять вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
		Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
		 
		Повне рішення складено 05.12.2023
		 
		 
		Суддя                                                                                              Оксана ГУМЕГА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...