Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/639/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2023. Зареєстровано: 07.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2023.
Дата набрання законної сили: 27.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 листопада 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  903/639/23 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Краєвиди Волині» (особа, що не брала участь у справі)
		на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.07.2023 (суддя Якушева   І.   О.)  та ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (Мельник О. В. - головуючий суддя, судді Гудак А. В., Олексюк Г. Є.) у справі 
		за позовом Заступника керівника Володимирської окружної прокуратури
		до 1) Нововолинської міської ради,
		2) Гураля Володимира Володимировича ,
		3) ОСОБА_2 
		про визнання незаконним та скасування рішення в частині, визнання недійсним договору,
		1. Короткий зміст судових рішень у справі
		1.1. 10.07.2023 заступник керівника Володимирської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою від 07.07.2023 № 50/1-1772вих-23  про забезпечення позову у справі № 903/639/23.
		У позовній заяві, яка надійшла до суду 20.06.2023 і яку ухвалою від 26.06.2023 прийнято судом, відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 02.08.2023,       заступник керівника Володимирської окружної прокуратури просить визнати незаконним та скасувати абзац 3 пункту 1 рішення Нововолинської міської ради від 25.06.2020 № 37/32 «Про клопотання Гураля В.В. »; визнати недійсним договір від 17.08.2020 № 1329 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (договору подальшого відчуження) від 26.04.2019 № 922.
		На обґрунтування позовних вимог заступник керівника Володимирської окружної прокуратури посилається на те, що Нововолинська міська рада рішенням №37/32 від 25.06.2020 протиправно, всупереч вимог ч.ч. 4, 7 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції на час прийняття рішення) надала згоду на внесення змін до п.4.1. договору; договором від 17.08.2020 протиправно, всупереч вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» сторонами внесено зміни до п. 4.1. до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.04.2019 № 992, яким абзац 3 викладено у новій редакції.
		1.2. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.07.2023 заяву заступника керівника Володимирської окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено частково.
		Заборонено Нововолинській міській раді Волинської області та її виконавчим органам, до повноважень яких належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, вчиняти дії, пов`язані із прийняттям в експлуатацію об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м.Нововолинську, Волинської області та видачею сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську, Волинської області . 
		Відмовлено у задоволенні заяви в частині забезпечення позову та заборони відповідачу- ФОП Гуралю В.В., а також іншим фізичним та юридичним особам, вчиняти дії, пов`язані із зверненням до органів державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м.Нововолинську, Волинської області, та видачею сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську, Волинської області.
		Ухвала мотивована тим, що якщо буде прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт - багатоквартирний житловий будинок по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську, Волинської області , то за умовами оспорюваного прокурором договору від 17.08.2020 № 1329 це призведе до того, що відповідач 2 - ФОП Гураль В.В. фактично не буде виконувати зобов`язання, визначені виконавчим комітетом Нововолинської міської ради в умовах продажу об`єкту нерухомості від 19.06.2017, а також в умовах договорів купівлі-продажу від 18.07.2017 та від 26.04.2019, зокрема, використовувати предмет договору під медичний центр площею не менше існуючої споруди - 1465,2 м.кв.», оскільки об`єкт будівництва - багатоквартирний житловий будинок по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську, Волинської області, уже буде прийнято в експлуатацію за існуючим проектом будівництва, у якому не передбачено будівництво медичного центру площею не менше існуючої споруди, тобто, не менше 1465,2 кв м.
		Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-1 вчиняти дії, пов`язані із прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську, Волинської області, унеможливить ефективне поновлення та захист порушених інтересів територіальної громади міста Нововолинська та не забезпечить виконання відповідачем-2 ФОП Гуралем В.В. зобов`язань щодо використання предмету договору під медичний центр площею не менше існуючої споруди - 1465,2 кв м.
		Про необхідність вжиття заходів забезпечення позову свідчить також той факт, що в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 05.07.2023 створено акт готовності об`єкта до експлуатації за номером АС01:0545-2162-1885-9260, що вказує на розпочату процедуру введення багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську в експлуатацію.
		У випадку прийняття судом рішення про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Нововолинської міської ради від 25.06.2020 № 37/32 та визнання недійсним договору від 17.08.2020 № 1329, яким внесено зміни та доповнення до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (договору подальшого відчуження) від 26.04.2019 № 922, що призвело до зменшення зобов`язань ФОП Гураля В.В. за відповідними правочинами, сторони у справі, в тому числі відповідач 2 - ФОП Гураль В.В., повернуться до виконання попередніх зобов`язань, визначених виконавчим комітетом Нововолинської міської ради в умовах продажу об`єкта нерухомості від 19.06.2017, а також в умовах договорів купівлі-продажу від 18.07.2017 та від 26.04.2019, тобто, до виконання зобов`язання використовувати предмет договору під медичний центр площею не менше існуючої споруди (існуюча площа забудови складала 1465,2 кв м).
		У частині заборони відповідачу-2 - ФОП Гуралю В.В., а також іншим фізичним та юридичним особам, вчиняти дії, пов`язані із зверненням до органів державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську, Волинської області , та видачею сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинську , суд відмовив, оскільки звернення з проханням про прийняття об`єкта в експлуатацію - це право замовника, яке не може бути обмежене. 
		1.3. Не погоджуючись з винесеною ухвалою, обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельний кооператив «Краєвиди Волині» (як особа, що не брала участь у справі) (далі - ОК «ЖБК «Краєвиди Волині») звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, а в іншій частині - залишити без змін.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 903/639/23 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.07.2023 у справі №903/639/23 закрито.
		Ухвала аргументована тим, що предметом розгляду даної справи є позовні вимоги про визнання незаконним та скасування абз.3 п.1 рішення Нововолинської міської ради від 25.06.2020 №37/32 «Про клопотання Гураля В.В. », про визнання недійсним договору №1329 від 17.08.2020 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (договору подальшого відчуження) від 26.04.2019 №922. 
		Предметом вказаного договору купівлі-продажу, який укладений між ОСОБА_2 та Гуралем В.В. , є об`єкт незавершеного будівництва (незавершена будівництвом поліклініка на 600 відвідувань - готовність 52%), який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0710700000:02:020:0030 площею 0,1942 га. 
		Договором купівлі-продажу земельної ділянки (договору подальшого відчуження) від 26.04.2019 № 924, укладеним між ОСОБА_2 (продавець) та Гуралем В.В. (покупець), продавцем передано у власність покупцю, а покупцем прийнято у власність земельну ділянку кадастровий номер 0710700000:02:020:0030 площею 0,1942 га (цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування поліклініки). 
		29.06.2020 між Гуралем В.В. (власник) та ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» (землекористувач) укладено договір суперфіцію , згідно з п.1 якого власник надає в користування землекористувачу, а землекористувач приймає в користування від власника земельну ділянку площею 0,1942 га, кадастровий номер 0710700000:02:020:0030. 
		Метою надання в користування земельної ділянки є здійснення суперфіціарієм будівництва та подальшої експлуатації об`єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування, згідно затвердженого проекту будівництва з дотриманням цільового призначення, наданої в користування земельної ділянки (п.2 вказаного договору). 
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (арк.мат.оскарж.67), правокористувачем земельної ділянки є ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» на підставі договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) від 29.06.2020.
		Замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м. Нововолинськ, Волинської області є ОК «ЖБК «Краєвиди Волині».
		З вищевикладеного, на думку суду, слідує, що ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» є замовником будівництва та землекористувачем, натомість власником об`єкта незавершеного будівництва є Гураль В.В . У разі введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів саме Гураль В.В. , а не ОК «ЖБК «Краєвиди Волині», в силу ст. 331 Цивільного кодексу України, може бути набувачем права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.
		Право власності на об`єкт незавершеного будівництва, яке зареєстровано за Гуралем В.В. , не може бути відчужено до ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» внаслідок замовлення останнім виконання будівельних робіт, оскільки такі правовідносини між вказаними суб`єктами можуть мати лише характер підрядних правовідносин.
		Апеляційний господарський суд також зауважив, що апелянтом не було надано доказів виникнення між ними правовідносин, що витікають з діяльності простого товариства, інвестиційних правовідносин, тощо, що могло б в майбутньому бути підставою виникнення права спільної часткової власності на закінчений будівництвом об`єкт за ЖБК.
		Отже, вжиття заходів забезпечення позову у визначений судом першої інстанції спосіб не впливає на можливість набуття в майбутньому ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» права власності на збудований об`єкт нерухомого майна, а спірне рішення міської ради не стосується прав ОК «ЖБК «Краєвиди Волині», який до того ж не був стороною спірного у цій справі договору від 17.08.2020 № 1329 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (договору подальшого відчуження) від 26.04.2019 №922.
		2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		2.1. ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» звернулося із касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 903/639/23 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.07.2023 у справі № 903/639/23 в частині задоволення заяви про забезпечення позову, в іншій частині ухвалу залишити без змін. 
		Скаржник стверджує, що рішенням сесії Нововолинської міської ради від 19.09.2018 року №26/21 було затверджено проект «Детального плану території земельної ділянки (ДПТ) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медичного центру на вул. Стуса, 2-а , у зв`язку зі зміною цільового використання земельної ділянки (визначення параметрів забудови і уточнення містобудівних умов та обмежень забудови даної земельної ділянки) в м. Нововолинську» з врахуванням підсумків громадських слухань від 05.07.2018 та прийняття його для подальшої реалізації».
		Рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 20.02.2019 № 29/11 «Про надання згоди на подальше відчуження об`єкта приватизації» надано згоду ОСОБА_2 на подальше відчуження об`єкта незавершеного будівництва. 26.04.2019 між ОСОБА_2 та Гуралем В. В. укладено договір купівлі - продажу об`єкта незавершеного будівництва від № 922. Враховуючи аварійність об`єкта приватизації, та розроблений детальний план території ДПТ земельних ділянок, Гуралем В.В. було проведено знесення аварійного об`єкту приватизації та прийнято рішення про нове будівництво багатоповерхового будинку.
		З врахуванням рішення Нововолинської міської ради від 19.09.2018 № 26/21 та клопотання Гураля В.В. останньому надано згоду на внесення змін до пункту 4.1. договору від 26.04.2019 № 922 щодо цільового використання земельної ділянки.
		В подальшому Гуралем В.В. укладено з ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» договір суперфіцію щодо спірної земельної ділянки. Згідно з пунктом 8.1 цього договору, право власності на зведені Суперфіціарієм об`єкти нерухомості на земельній ділянці, відповідно до цього Договору, належить Суперфіціарію. Тобто ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» має право володіти та користуватися земельною ділянкою для здійснення її забудови. У свою чергу, прокурором не надано доказів, що об`єкт будівництва є реконструкцією об`єкта приватизації.
		Судом невірно зроблено оцінку статусу ОК «ЖБК «Краєвиди Волині», не досліджено хто такий замовник будівництва. Застосовані судами заходи забезпечення позову прямо порушують право ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» як замовника будівництва, на введення будівлі в експлуатацію. 
		Вжиті заходи забезпечення призвели до безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників та осіб, які не є учасниками судового процесу і не були зазначені заявником у заяві про забезпечення позову, що узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.08.2022 у справі № 910/19044/21.
		2.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор вказує на безпідставність доводів скаржника, вважає, що предмет позовних вимог не стосується прав та інтересів ОК «ЖБК «Краєвиди Волині», а введення спірного будинку в експлуатацію вплине на можливість ефективно захистити порушені права та інтереси позивача. 
		2.3. У відзиві на касаційну скаргу Гураль В. В. погоджується із доводами касаційної скарги та просить її задовольнити. 
		Відповідно до приписів частини другої статті 295 ГПК України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
		Згідно зі статтею 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч. 1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. (ч. 3).
		Отже, оскільки поданий відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, але Гуралем В. В. не додано документа про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, поданий відзив Суд не враховує.
		3. Позиція Верховного Суду 
		3.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		3.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		3.3. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136 ГПК України).
		Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина третя статті 137 ГПК України).
		Відповідно до частини четвертої      статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
		Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
		Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №       910/1040/18.
		3.4. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
		3.5. Як слідує із матеріалів оскарження, суд першої інстанції заборонив Нововолинській міській раді Волинської області та її виконавчим органам, до повноважень яких належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, вчиняти дії, пов`язані із прийняттям в експлуатацію об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м.Нововолинську, Волинської області та видачею сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - багатоквартирного житлового будинку по вул. Стуса, 2-а в м.Нововолинську, Волинської області. 
		Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» (як особа, що не брала участь у справі) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, а в іншій частині - залишити без змін.
		В обґрунтування своєї позиції скаржник посилався на те, що між Гуралем В.В. та ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» укладено договір суперфіцію щодо спірної земельної ділянки. Згідно з пунктом 8.1 цього договору, право власності на зведені Суперфіціарієм об`єкти нерухомості на земельній ділянці, відповідно до цього Договору, належить Суперфіціарію. Тобто ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» має право володіти та користуватися земельною ділянкою для здійснення її забудови. У свою чергу, прокурором не надано доказів, що об`єкт будівництва є реконструкцією об`єкта приватизації. Застосовані судами заходи забезпечення позову прямо порушують право ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» (яке не було залучено до справи) як замовника будівництва, на введення будівлі в експлуатацію.
		Водночас, закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що  ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» є замовником будівництва та землекористувачем, натомість власником об`єкта незавершеного будівництва є Гураль В.В . У разі введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів саме Гураль В.В. , а не ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» може бути набувачем права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. На думку суду, апелянтом не було надано доказів виникнення між ними правовідносин, що витікають з діяльності простого товариства, інвестиційних правовідносин, тощо, що могло б в майбутньому бути підставою виникнення права спільної часткової власності на закінчений будівництвом об`єкт за ЖБК.
		За змістом частини 1 статті 254 ГПК України      учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Згідно з положеннями процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що       випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. 
		Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
		Верховний Суд вважає, що висновків про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов без дослідження усіх доказів на які посилався скаржник. Зокрема, суд апеляційної інстанції не надав повної оцінки змісту договору суперфіцію від 29.06.2020, у тому числі пункту 8.1, щодо прав, які ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» набуває за ним, а також його статусу як замовника будівництва у контексті апеляційних вимог, а саме чи вплине застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на права заявника. Натомість апеляційний господарський суд констатував, що скаржник не може бути набувачем права власності на об`єкт нерухомого майна. 
		Водночас, пославшись на те, що апелянтом не надано доказів виникнення між ними правовідносин, що витікають з діяльності простого товариства, інвестиційних правовідносин, суд апеляційної інстанції безпідставно ухилився від належної оцінки наявних договірних відносин, на яких акцентував увагу скаржник і дійшов суперечливого висновку про можливість набуття в майбутньому ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» права власності на збудований об`єкт нерухомого майна. 
		Саме оцінки та дослідження вказаних обставин, у тому числі всіх аргументів на які посилалося ОК «ЖБК «Краєвиди Волині» в апеляційній скарзі, надасть змогу встановити чи вжиті заходи забезпечення призвели до безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів особи, яка не є учасником судового процесу і не була зазначена заявником у заяві про забезпечення позову з урахуванням співмірності та співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. 
		3.6. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усіх обставин, які є ключовими у контексті встановлення можливого порушення прав та інтересів заявника внаслідок часткового задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, що також впливає на повноту та всебічність оцінки застосування судом першої інстанції статті 137 ГПК України.
		4.   Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
		4.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.
		4.2. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).
		4.3. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		5.    Розподіл судових витрат
		5.1. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Краєвиди Волині» задовольнити частково. 
		Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 903/639/23 скасувати, справу передати до Північного-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Головуючий                                                                                Н. О. Волковицька
		 
		 
		Судді                                                                                          С. К. Могил 
		 
		 
		                                                                                          О. В. Случ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...