Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/6759/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2023. Зареєстровано: 07.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2023.
Дата набрання законної сили: 06.12.2023
Номер судового провадження: К/990/27414/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 грудня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 440/6759/21
		адміністративне провадження № К/990/27414/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стародуба О.П., судді Тацій Л.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури
		до Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської міської ради,
		третя особа: Мале приватне підприємство «Гала»,
		про визнання протиправними та скасування пунктів рішення та паспорту прив`язки
		за касаційною скаргою Полтавської міської ради
		на рішення Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Алєксєєвої Н.Ю. від 14 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельнікової Л.В., Курило Л.В., Бегунца А.О. від 27 червня 2023 року,
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У червні 2021 року керівник Полтавської окружної прокуратури (далі - прокурор, позивач) звернувся в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтава до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - Управління з питань містобудування, відповідач 1) та Полтавської міської ради (далі - Полтавська міськрада, відповідач 2), треті особа - Мале приватне підприємство «Гала» (далі - МПП «Гала», третя особа), в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 та 4 рішення Полтавської міськради від 19 березня 2021 року б/н «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» в частині продовження розміщення тимчасової споруди (далі - ТС) для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки на ТС згідно з додатком 1 до рішення МПП «Гала» (№ 2), стаціонарна ТС - торгівельний павільйон на земельній ділянці площею 50 кв. м з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по вул. Миру, 7 у м. Полтава;
		- визнання протиправним та скасувати паспорт прив`язки № 01-10-01-17/3868-5272 від 3 грудня 2012 року.
		2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ТС для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Зазначені вимоги кореспондуються із положеннями Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21 жовтня 2011 року (далі - Порядок № 244). Однак, спірним рішенням Полтавської міськради продовжено право користування стаціонарною ТС - торгівельного павільйону площею 50 кв. м, на земельній ділянці площею 50 кв. м, з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по вул. Миру, 7 у м. Полтава , хоча площа цього павільйону перевищує визначену законом площу.
		3. Прокурор звернув увагу, що відповідно до листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області № 4844/41/26/0-2021 від 25 березня 2021 року павільйон по вул. Миру, 7 м. Полтава розташований без погодження із патрульною поліцією, що порушує вимоги Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Єдині правила № 198), та із порушенням вимог до розміщення ТС, про що вбачається з листа від 17 березня 2021 року № 55-120-48вих-21. 
		4. Крім того, прокурор зазначає, що за змістом листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області № 8961/41/26/0/-2021 від 4 червня 2021 року павільйон по вул. Миру, 7 м. Полтава розташований ближче ніж 5 метрів до проїзної частини та на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знаку, що її помічає, що порушує вимоги пункту 3.7.4 ДСТУ № 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди», яким заборонено розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об`єкти дорожнього сервісу: на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах; ближче ніж 50 метрів до перехрещень вулиць та пішохідних переходів; ближче ніж 150 метрів до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування; на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 метрів у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків); ближче ніж 100 м від залізничних переїздів.
		5. Позивач також вказує, що спірне рішення прийнято Полтавською міськрадою з порушенням закону та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, тому наявні підстави для звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		6. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, позов керівника Полтавської окружної прокуратури задоволено частково: визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міськради від 19 березня 2021 року б/н «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» у частині продовження МПП «Гала» розміщення стаціонарної ТС - торговельного павільйону на земельній ділянці площею 50,0 кв. м з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по вул. Миру, 7 у м. Полтаві; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту МПП «Гала» на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 та в частині продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану ТС. Також судами скасовано паспорт прив`язки № 01-10-17/3868-527 від 3 грудня 2012 року. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
		7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для продовження розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС, строк дії якого продовжується відповідним органом за зверненням особи, яка бажає продовжити розміщення ТС, у разі відповідності розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам, існуючим містобудівним обмеженням тощо та наявності документа на право користування земельною ділянкою. Водночас, при вчиненні дій щодо продовження строку дії паспорта прив`язки відповідачами не дотримано норм щодо розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності, закріплених в Єдиних правилах, які, серед іншого, регулюють і відносини в сфері містобудування.
		8. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що документ про право користування земельною ділянкою (договір оренди, договір строкового земельного сервітуту тощо) підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, та право користування земельною ділянкою на підставі відповідного договору виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку. Оскільки МПП «Гала» на дату прийняття спірного рішення та рішення про продовження паспорту прив`язки не було зареєстровано право відповідного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217, то і права користування цією земельною ділянкою у третьої особи не виникло.
		9. Також суди зазначили, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно; протиправне надання землі, що перебуває під особливою охороною держави, у користування третій особі шляхом продовження дії особистого строкового сервітуту для продовження розміщення ТС міською радою, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, суперечить інтересам держави в цілому. При цьому, суди погодилися з доводами прокурора про те, що орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою своїх повноважень  у спірних правовідносинах, відсутній.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		10. Не погоджуючись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Полтавська міськрада звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		11. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини четвертої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 1.3, 1.4, 2.1, 2.4, 2.6, 2.11 та 2.12 Порядку № 244, пункту 25-2 Єдиних правил № 198, у зв`язку з чим, на думку скаржника, дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
		12. Як на підставу для касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно недопустимості встановлення прокурором меж «червоних ліній» вулиць та доріг населених пунктів на підставі паспорту прив`язки ТС, які не містять відомостей щодо меж існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, що розділяють території забудови та території іншого призначення, визначених в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі.
		13. Також відповідач вказує на необхідності формування висновку судом касаційної інстанції щодо обов`язку отримання погодження від відповідного органу Національної поліції відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух» у разі розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності у межах смуги відведення автомобільних доріг або «червоних ліній» міських вулиць і доріг.
		14. Від першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу Полтавської міськради, в якому зазначається, що суди попередніх інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані рішення, а доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права є безпідставними. Прокурор звертає увагу, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про порушення МПП «Гала» вимог статей 79-1, 99, 100 та 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій її розміщено, частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 244, пунктів 5.6, 5.8, 5.9, 8.1 та 8.2 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міськради від 18 травня 2012 року б/н (далі - Положення). На думку прокурора, наведені висновки не спростовані доводами касаційної скарги.
		З огляду на таке, просить залишити касаційну скаргу Полтавської міськради без задоволення, а судові рішення - без змін. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		15. Касаційну скаргу до Суду подано 7 серпня 2023 року.
		16. Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №   440/6759/21, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу Полтавської міськради.
		17. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що на підставі акта державної технічної комісії про приймання в експлуатацію об`єкту, зареєстрованого за № 110 від 22 липня 1997 року, павільйон площею 25 кв. м по вул. Миру, 7 у м. Полтаві був прийнятий в експлуатацію.
		19. Згідно з розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міськради від 30 грудня 2003 року № 1043-р було продовжено чинність дозволу на проектування та розміщення об`єктів, подальше утримання частини зупинки громадського транспорту по вул. Богдана Хмельницького з розміщенням магазину продовольчих товарів павільйонного типу по вул. Миру, 7 в м. Полтава.
		20. За рішенням виконавчого комітету Полтавської міськради від 25 липня 2007 року № 173 про дозвіл на подальше розміщення тимчасових закладів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг на території м. Полтави 14 листопада 2007 року між виконавчим комітетом Полтавської міськради та МПП «Гала» був укладений договір оренди землі, площею 50 кв. м по вул. Миру, 7 у м. Полтаві, строком дії з 25 липня 2007 року до 25 липня 2008 року.
		21. За рішенням виконавчого комітету Полтавської міськради від 15 жовтня 2008 року № 360 про дозвіл на подальше тимчасове розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтави 5 листопада 2008 року між виконавчим комітетом Полтавської міськради та МПП «Гала» був укладений договір оренди землі, площею 50 кв. м по вул. Миру, 7 у м. Полтаві, строком дії з 15 жовтня 2008 року до 15 жовтня 2009 року.
		22. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міськради від 16 вересня 2009 року № 285 продовжене МПП «Гала» подальше тимчасове розміщення ТС для здійснення господарської діяльності на території м. Полтави.
		23. За рішенням виконавчого комітету Полтавської міськради від 16 грудня 2010 року № 482 про дозвіл на подальше розміщення ТС для здійснення господарської діяльності на території м. Полтави 26 лютого 2011 року між виконавчим комітетом Полтавської міськради та МПП «Гала» був укладений договір оренди землі, площею 50 кв. м по вул. Миру, 7 у м. Полтаві, строком дії з 29 грудня 2010 року до 29 грудня 2011 року.
		24. За рішенням виконавчого комітету Полтавської міськради від 16 березня 2012 року про дозвіл на подальше розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтави 9 квітня 2012 року між виконавчим комітетом Полтавської міськради та МПП «Гала» був укладений договір оренди землі, площею 50 кв. м по вул. Миру, 7 у м. Полтаві, строком дії з 16 березня 2012 року до 16 березня 2013 року.
		25. За рішенням виконавчого комітету Полтавської міськради від 12 липня 2013 року про дозвіл на розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності 17 жовтня 2014 року між виконавчим комітетом Полтавської міськради та МПП «Гала» був укладений договір особистого строкового земельного сервітуту про користування земельною ділянкою площею 50 кв. м по вул. Миру, 7 у м. Полтаві, строком дії з 25 вересня 2014 року до 25 вересня 2019 року.
		26. МПП «Гала» в особі директора зверталося до Полтавської міськради із заявою від 1 жовтня 2020 року, в якій просив на підставі позитивного висновку комісії з розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава (протокол № ПР/01.5/01 від 28-30 січня 2020 року) оформити договір особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 92 кв. м для розміщення стаціонарної ТС - павільйону по вул. Івана Мазепи, 32 у м. Полтава площею 62 кв. м.
		27. Рішенням третьої сесії Полтавської міськради восьмого скликання від 19 березня 2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава», на підставі звернень суб`єктів підприємницької діяльності відповідно до Положення про розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 18 травня 2012 року, враховуючи розпорядження голови обласної державної адміністрації № 207 від 20 травня 2016 року «Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки у місті Полтаві», керуючись ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), статтями 25, 26 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи протоколи комісії з розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, вирішено: 
		продовжити розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, згідно з додатком 1 - на 5 років (пункт 1); 
		замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, продовжити дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовані земельні ділянки з оформленням відповідних договорів у встановленому порядку (пункт 2); 
		замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, в Управлінні з питань містобудування та архітектури продовжити термін дії оформлених паспортів прив`язки (пункт 4).
		28. Згідно із додатком 1 до вказаного рішення третьої сесії Полтавської міськради восьмого скликання від 19 березня 2021 року (пункт 2) продовжено розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава МПП «Гала» за адресою розміщення стаціонарної ТС - торгівельного павільйону на земельній ділянці площею 50 кв. м з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 по вул. Миру, 7 у м. Полтава.
		29. На виконання пункту 4 вищевказаного рішення Полтавської міськради Управлінням з питань містобудування продовжено МПП «Гала» дію паспорта прив`язки щодо «Стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон по вул. Миру, 7 » до 19 березня 2026 року, про що у паспорт прив`язки внесений відповідний запис.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		30. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		31. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		32. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		33. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		34. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними, з огляду на наступне.
		35. У касаційній скарзі Полтавська міськрада зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини четвертої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 1.3, 1.4, 2.1, 2.4, 2.6, 2.11 та 2.12 Порядку № 244, пункту 25-2 Єдиних правил № 198. 
		36. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного. 
		37. Статтею 7 Основного Закону також передбачено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
		38. Частина перша статті 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		39. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
		40. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
		41. За приписами статті 25 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		42. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		43. Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		44. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передачі земельних ділянок в оренду визначений статтями 123, 124 ЗК України. Зокрема, такий порядок передбачає розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		45. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) малі архітектурні форми є елементами (частинами) об`єктів благоустрою. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
		46. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
		47. Згідно з частинами другою, третьою та четвертою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		48. На виконання положень частини четвертої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року затверджено Порядок № 244.
		49. Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
		50. Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).
		51. Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (пункт 2.2 Порядку № 244).
		52. Згідно з пунктом 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
		53. Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних тимчасових споруд), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені д
		54. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7 та 2.10 Порядку № 244).
		55. Згідно з підпунктами 2.11 та 2.12 Порядку № 244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
		56. Таким чином, з аналізу наведених норм права вбачається, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС, який оформлюється відповідним органом за зверненням особи, яка бажає розмістити ТС, до якої додаються відповідні документи.
		57. Правові висновки щодо порядку застосування Порядку № 244 викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 420/6285/20, від 5 травня 2022 року у справі № 520/8642/18, від 7 липня 2022 року у справі № 200/4397/19-а та від 7 листопада 2023 року у справі № 440/6760/21.
		58. з метою упорядкування розміщення ТС на території м. Полтава відповідно до Порядку № 244, керуючись статтею 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Полтавська міська рада рішенням від 18 травня 2012 року затвердила Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава (додаток № 1).
		59. Вказаний нормативно-правовий акт, який встановлює порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава є спеціальним у спірних правовідносинах, чинним, а тому є обов`язковим до виконання на охопленій ним регуляторною діяльністю території м. Полтава.
		60. Вищенаведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 7 листопада 2023 року у справі № 440/6760/21 у подібних спірних правовідносинах.
		61. Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава замовник, зацікавлений у встановленні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради із заявою про можливість розміщення ТС.
		До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
		Виконком Полтавської міської ради направляє заяву до Управління з питань містобудування та архітектури.
		62. Пунктами 3.4-3.9 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава встановлено, що Управління з питань містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня подання зазначеної заяви, встановлює відповідність намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС та направляє матеріали для розгляду та прийняття відповідного рішення на засіданні Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава.
		Рішення Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та її секретарем.
		У разі відповідності намірів щодо місця розміщення ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС, та позитивному висновку Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава замовник звертається до міської ради із заявою щодо оформлення договору особистого строкового сервітуту. До заяви додається схема розміщення ТС в масштабі 1:500, на якій зазначені межі та площа земельної ділянки для розміщення ТС. Схема виготовляється суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та отримується замовником самостійно.
		Управлінням з питань містобудування та архітектури готується проект рішення міської ради щодо оформлення договору особистого строкового сервітуту на підставі поданої замовником заяви, висновку Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава та переліку документів, визначених пунктом 3.2 цього Положення.
		Після прийняття відповідного рішення сесією міської ради, замовник через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру укладає з міською радою договір особистого строкового земельного сервітуту.
		Рішення міської ради та укладений договір особистого строкового земельного сервітуту є підставою для виготовлення паспорту прив`язки ТС.
		63. Пунктом 3.10 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава передбачено, що у разі невідповідності намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС замовнику управлінням з питань містобудування та архітектури надається письмова відмова щодо можливості розміщення стаціонарної ТС.
		64. Порядок отримання паспорта прив`язки ТС врегульований розділом 7 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава.
		65. Відповідно до пунктів 7.1-7.2 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).
		Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до управління з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»; договір особистого строкового земельного сервітуту (у випадках, визначених цим Положенням); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
		66. Відповідно до пункту 7.7 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
		67. Процедура розгляду звернень щодо продовження дії паспорту прив`язки стаціонарної ТС врегульована розділом 5 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, відповідно до пунктів 5.1-5.9 якого замовник, зацікавлений у подальшому розміщенні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради з відповідною заявою.
		До заяви додаються наступні документи: копія свідоцтва про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності або копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців; паспорт прив`язки ТС;
		Виконком Полтавської міської ради направляє звернення до управління з питань містобудування та архітектури.
		Управління з питань містобудування та архітектури направляє необхідні матеріали для розгляду на засіданні Комісії з розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава.
		Рішення Комісії з розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та її секретарем.
		Після позитивного висновку Комісії з розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава замовник звертається до міської ради із заявою щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту.
		На підставі позитивного рішення Комісії з розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава та заяви замовника управління з питань містобудування та архітектури готує відповідний проект рішення Полтавської міської ради.
		На виконання рішення міської ради замовник через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру укладає з міською радою договір оренди землі або договір особистого строкового земельного сервітуту.
		Після рішення міської ради та отримання документа про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженою посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив`язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.
		68. Верховний Суд у постанові від 7 листопада 2023 року у справі № 440/6760/21 вже вирішував спір у подібних правовідносинах за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Управління з питань містобудування та Полтавської міськради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець, про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 рішення Полтавської міськради від 19 березня 2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» в частині продовження розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки тимчасову споруду позивачу згідно з додатком 1 до рішення: стаціонарна ТС - торговельний павільйон на земельній ділянці площею 71 кв. м з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475, та визнання протиправним та скасування паспорту прив`язки від 21 лютого 2013 року № 01-10-17/67-668.
		Верховний Суд погодився із судами першої та апеляційної інстанцій, які частково задовольнили позов прокурора.
		При цьому, Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище положень законодавства дійшов висновку про те, що дія паспорту прив`язки стаціонарної ТС продовжується уповноваженою посадовою особою управління з питань містобудування та архітектури за наслідками реалізації послідовності таких етапів:
		звернення замовника з відповідною заявою та документами згідно з переліком;
		прийняття Комісією з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава рішення, оформленого протоколом, яке містить позитивний висновок;
		звернення замовника із заявою щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту;
		підготовка проекту та прийняття рішення Полтавської міської ради щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту на підставі позитивного рішення Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава та заяви замовника;
		продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту на виконання рішення Полтавської міської ради щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту;
		продовження строку дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати після прийняття Полтавською міською радою рішення щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту та отримання заявником документа про право користування земельною ділянкою.
		Отже, підставою для продовження розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС, який оформлюється відповідним органом за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, у разі відповідності розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам, існуючим містобудівним обмеженням тощо, а також за наявності документа про право користування земельною ділянкою.
		68. Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від цього правового висновку.
		69. За загальним правилом, згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		70. Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		71. При цьому, згідно зі   статтею 395 ЦК України   у сукупності із положеннями   частини першої статті 401 ЦК України сервітут є речовим правом на чуже майно, у тому числі щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
		72. Згідно з частиною першою статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
		73. Відповідно до   частин першої   та   другої статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.
		Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
		74. Згідно із частинами першою та другою статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
		Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.
		За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.
		Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
		Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
		75. Частиною першою статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
		76. Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		77. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 цього ж Закону).
		78. Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут).
		79. Частиною другою статті 28 цього ж Закону передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із   статтею 122 ЗК України   передають земельні ділянки у власність або у користування.
		80. Отже, земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, та право користування земельною ділянкою (сервітут) на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку.
		81. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що на момент прийняття спірного рішення Полтавської міськради від 19 березня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 були відсутні відомості про реєстрацію права користування (сервітуту) земельною ділянкою.
		82. Оскільки договори особистого строкового земельного сервітуту на період з 25 вересня 2019 року по 19 березня 2021 року не укладалися або укладалися та не були зареєстровані, то право користування (сервітуту) земельною ділянкою з 25 вересня 2019 року у МПП «Гала» не виникло.
		83. На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136700:16:004:0217 у МПП «Гала» припинилося 25 вересня 2019 року.
		84. Разом з цим колегія суддів зазначає, що до повноважень місцевих рад, визначених   пунктом «а» статті 12 ЗК України, належить розпорядження землями територіальних громад.
		85. У свою чергу згідно із   пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		86. Тож, органи місцевого самоврядування як розпорядники земельних ділянок комунальної власності наділені компетенцією як на встановлення так і на продовження дії земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди для комерційного використання, метою якого є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
		87. Відтак, з урахуванням правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 7 серпня 2023 року у справі № 440/7204/21 та від 7 листопада 2023 року у справі № 440/6760/21, Суд доходить висновку про те, що доводи прокурора про дефектність спірного рішення Полтавської міськради в частині продовження МПП «Гала» дії особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовану земельну ділянку з оформленням відповідного договору у встановленому порядку через відсутність державної реєстрації строкового земельного сервітуту та закінчення строку дії попередньо укладених договорів мають формальний характер, оскільки цей орган місцевого самоврядування як розпорядник земельних ділянок комунальної власності був наділений правом встановити особистий строковий сервітут на раніше сформовану земельну ділянку для надання права на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) з оформленням відповідного договору у встановленому порядку за умови додержання правил їх розміщення (продовження розміщення), дотримання яких перевіряються суб`єктами владних повноважень, які задіяні у цьому механізмі.
		88. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій з листа Департаменту патрульної поліції в Полтавській області № 8961/41/26/0_2021 від 4 червня 2021 року, направленого за запитом Полтавської окружної прокуратури, МПП «Гала» встановлено торгівельний павільйон за адресою: вул. Миру, 7 у м. Полтава, ближче ніж 5 м від проїзної частини та на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає.
		89. Пунктом 1.12 Порядку № 244 встановлено, що при розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
		90. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить, зокрема погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або «червоних ліній» міських вулиць і доріг.
		91. Аналогічні положення визначені пунктом 20 Єдиних правил № 198, відповідно до якого у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і «червоних ліній» міських вулиць і доріг забороняється: розташовувати будь-які споруди або об`єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції.
		92. Згідно з абзацом 2 пункту 27 Єдиних правил № 198 у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.
		93. Мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. м) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту (пункт 4 Єдиних правил № 198).
		94. Вказане визначення «малої архітектурної форми» повністю відповідає визначенню «тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності», закріпленому в частині другій статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		95. У касаційній скарзі скаржник просить сформулювати правовий висновок щодо застосування абзацу п`ятого частини першої статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух», Єдиних правил № 198 щодо обов`язку погоджувати з Національною поліцією розміщення ТС у межах відведення автомобільних доріг або «червоних ліній» міських вулиць і доріг.
		З цього приводу колегія суддів зазначає, що ТС для провадження підприємницької діяльності є елементом благоустрою, розміщення якої має здійснюватися з урахуванням вимог Закону України «Про дорожній рух» та Єдиних правил № 198, а також на підставі дозвільного документу - паспорта прив`язки, який видає (продовжує строк дії) відповідний орган з дотриманням вимог вищевказаних Правил. Тому при вчиненні дій щодо продовження строку дії паспорта прив`язки уповноважений орган зобов`язаний повторно перевіряти дотримання норм щодо розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності, закріплених, зокрема в Законі України «Про дорожній рух» та Єдиних правилах № 198, у тому числі наявність погодження від Національної поліції стосовно розміщення ТС у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг.
		96. Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 821/140/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 320/8479/15-а, від 24 січня 2020 року у справі № 821/235/18 та від 18 березня 2020 року у справі № 461/10234/15-а.
		97. Крім того, колегія суддів зазначає, що виходячи з положень частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ТС для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
		98. Згідно із Порядком № 244 стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м.
		99. Відповідно до ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 січня 2009 р. № 4, чинні з 1 липня 2009 року (далі - ДБН В.2.2-23:2009), малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).
		Кіоск - торговельний об`єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів.
		Павільйон - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.
		100. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що згідно із схемою розміщення ТС до паспорта прив`язки № 01-10-01-17/3868-527, строк дії якого продовжено пунктом 4 спірного рішення Полтавської міськради від 19 березня 2021 року, площа торговельного павільйонну по вул. Мира, 7 у м. Полтава, поруч із зупинкою громадського транспорту «вул. Богдана Хмельницького» становить 50,0 кв. м, що не відповідає ознакам ТС у розумінні статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 244 та ДБН В.2.2-23:2009.
		101. У світлі обставин, встановлених у справі, що розглядається, та з урахуванням вищевикладених положень законодавства, колегія суддів вважає, що хоча й відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС перевіряється саме на етапі оформлення, а не продовження строку дії паспорта прив`язки, відповідачі у спірних правовідносинах, будучи зобов`язаними діяти насамперед в інтересах та від імені територіальної громади, встановивши порушення вимог закону щодо розміщення належної третій особі ТС (якщо таке порушення дійсно мало місце), повинні були виправити власну ж помилку, допущену під час прийняття рішення про оформлення і видачу паспорта прив`язки на таку споруду, й вжити передбачених законом заходів для приведення місця її розміщення у відповідність вимогам законодавства, або ж відмовити у продовженні строку дії такого дозвільного документа.
		102.   Колегія суддів вважає, що у такому випадку не порушується баланс публічних і приватних (індивідуальних) інтересів, оскільки такі дії покликані відновити законність та правовий порядок у сфері спірних правовідносин та забезпечити, при цьому, дотримання інтересів широкого кола осіб - територіальної громади міста, запобігти негативним наслідкам, що можуть настати у зв`язку з недотриманням встановленого законодавством порядку та місця розміщення ТС.
		103. У такий спосіб суб`єкт владних повноважень, який реалізує публічно-владні управлінські функції у певних правовідносинах (у цій справі у сфері благоустрою території населеного пункту, містобудування та земельних відносин), може у легітимний спосіб захистити загальний інтерес, прийнявши відповідне рішення або вчинивши певні дії (відмовивши у продовженні строку розміщення тимчасової споруди або привівши місце її розташування у відповідність до вимог законодавства).
		104. Однак у спірних правовідносинах, Полтавська міськрада та утворений нею орган - Управління з питань містобудування та архітектури, продовжуючи третій особі строк розміщення тимчасової споруди та строк дії паспорту прив`язки, не звернули увагу на відсутність погодження місця розташування споруди з власниками автомобільних доріг та уповноваженим підрозділом Національної поліції, як того вимагає   пункт 20 Єдиних правил, не виправили власну ж помилку, допущену під час прийняття рішення про оформлення і видачу паспорта прив`язки на таку споруду.
		105. Аналогічні правові висновки у подібних спірних правовідносинах викладені Верховним Судом у постанові від 7 листопада 2023 року у справі № 440/6760/21.
		106. Отже, доводи скаржника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини четвертої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 1.3, 1.4, 2.1, 2.4, 2.6, 2.11 та 2.12 Порядку № 244, а також пункту 25-2 Єдиних правил № 198 не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
		107. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.
		108. Оскільки колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судами  першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає такі рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		109. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. 
		110. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
		111. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)). 
		112. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі. 
		113. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
		114. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. the Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59). 
		115. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcia Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. the Netherlands» (заява №   16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи. 
		116. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
		117. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. 
		118. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка ухвалює рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		119. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.
		120. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу, а понесені скаржником витрати не повертаються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                                    О.П. Стародуб
		                                                                                                                             Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...