Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/21521/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2023. Зареєстровано: 07.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2023.
Дата набрання законної сили: 05.12.2023
Номер судового провадження: К/990/24964/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 грудня 2023 року 
		м. Київ
		справа №240/21521/22
		адміністративне провадження № К/990/24964/23  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого суді Берназюка Я.О., суддів:   Кравчука В.М. та Шарапи В.М,
		при секретарі судового засідання                                                  Лупу Ю.Д.,
		за участю представника скаржника (ДПС)                                        Мазур О.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу №240/21521/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення грошової допомоги
		за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області
		на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (постановлену суддею-доповідачем Панкеєвою В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді:  Шидловського В.Б., суддів: Курка О.П. Боровицького О.А.),
		У С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, Управління, ДФС) про визнання протиправними дій, стягнення грошової допомоги.
		2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області  щодо невиплати позивачу призначеної одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року (далі - постанова КМУ №    850). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		3.          Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено сторону у виконавчому провадженні з Головного управління ДФС у Житомирській області на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі - ДПС, Управління ДПС у Житомирській області).
		4.          Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 44096781) є правонаступником майна, прав та обов`язків Управління ДФС у Житомирській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» та наказу ДПС України від 08 жовтня 2020 року №556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС».
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		5.          Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником.
		6.          В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з порушенням положень статей 52, 379 КАС України, постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18 грудня 2018 року №1200 (далі - Постанова КМУ №1200) та розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21 серпня 2019 року №682-р (далі - Розпорядження КМУ №682-р).
		7.          Доводи касаційної скарги полягають у тому, що ДПС України є правонаступником ДФС України в частині реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства і питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу. При цьому, діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України.
		8.          Таким чином, у Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, відсутні механізми реалізації прав та соціальних гарантій, встановлених державою для такої категорії осіб, як працівники податкової міліції, що зі свого боку унеможливлює виконання судових рішень та відновлення порушених прав і інтересів таких осіб у випадку визначення Головного управління ДПС у Житомирській області боржником у таких правовідносинах (поновлення на посадах осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, проходження ними служби надалі, нарахування та виплати грошової допомоги внаслідок інвалідності, забезпечення санаторно-курортного лікування тощо).Крім того, вимога зобов`язального характеру у даній справі не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управлінню ДПС у Житомирській області, і на момент звернення ОСОБА_1 із виконавчим листом, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не був внесений запис про припинення державної реєстрації Головного управління ДФС у Житомирській області, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення даної вимоги є передчасними.
		9.          Також у касаційній скарзі скаржник вказує, що судами першої та апеляційної інстанції при постановленні рішень не застосовано правові висновки, викладені в постановах Верховного суду, зокрема, від 11 лютого 2021 року у справі №    826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №    826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі №    826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі №    640/19105/19, від 06 жовтня 2022 року у справі №    600/2258/21-а, від 01 березня 2023 року у справі №    120/14457/21-а, від 11 травня 2023 року у справі №    120/5061/21-а.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		10.          Касаційна скарга надійшла до Суду 17 липня 2023 року.
		11.          Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 240/21521/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
		12.          Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року справу № 240/21521/22 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін колегією у складі трьох суддів на 05 грудня 2023 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
		Позиція інших учасників справи
		13.          Від позивача 04 грудня 2023 року надійшли пояснення зі змісту яких вбачається, що він погоджується з мотивами ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Головне управління ДПС у Житомирській області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Житомирській області, а доводи касаційної скарги таких висновків та мотивів не спростовують. Крім того, зазначає, що прийняття 18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України постанови № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» є обґрунтованою підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні.
		14.          Крім того, в судовому засіданні, що відбулося 05 грудня 2023 року, представником ДПС України при наданні усних пояснень по суті спору доведено до відома колегії суддів, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року виконане, а кошти виплачені позивачу у повному обсязі відповідно до виданого судом першої інстанції виконавчого листа.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
		15.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		16.          Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		17.          Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		18.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		19.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		20.          Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є прийнятними з огляду на таке.
		21.          Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні, виходив з того, що всі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли від Головного управління ДФС в Житомирській області до Головного управління ДПС в Житомирській області, яке є правонаступником відповідача, у зв`язку з набранням чинності постановою КМУ №    1200 та розпорядженням № 682-р.
		22.          З вказаними висновками не погодилось Головне управління ДПС у Житомирській області, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, вказавши, що ДПС України є правонаступником ДФС України тільки в частині реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства і питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу. При цьому, діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких ДПС України є правонаступником ДФС України.
		23.          З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що спірним питанням у цій справі є встановлення наявності факту публічного правонаступництва, тобто припинення первісного суб`єкта - ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.
		24.          За приписами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
		25.          Таким чином, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 5 травня 2022 року у справі № 520/10496/2020.
		26.          Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом (частина третя статті 379 КАС України).
		27.          Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
		28.          З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
		29.          Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
		30.          Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок № 1074).
		31.          Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку № 1074 здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
		32.          За приписами пункту 8 Порядку № 1074, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.
		33.          Колегія суддів у цій справі враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 листопада 2021  року у справі № 200/1353/21-а про те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.
		34.          Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
		35.          Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
		Подібні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 24 січня 2023 року у справі №300/7605/21, де зазначено, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
		36.          Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.
		37.          Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.
		38.          З огляду на вищезазначені висновки, у межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення факту або припинення первісного суб`єкта - Державної фіскальної служби України, або переходу його адміністративної компетенції (функцій), з приводу якої виник спір, до Державної податкової служби України.
		39.          Як було зазначено вище, задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт правонаступництва між ДФС України і ДПС України в спірних правовідносинах випливає з постанови КМУ №1200 та Розпорядження № 682-р.
		40.          Однак, вказані висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з огляду на наступне.
		41.          18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», відповідно до якої утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
		42.          Положеннями постанови КМУ №    1200 встановлено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
		43.          Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова КМУ №    537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.
		44.          Зокрема, відповідно до положень Постанови КМУ №    537, утворено Головне управління ДПС у Житомирській області шляхом приєднання до нього Головного управління ДФС у Житомирській області.
		45.          Пунктами 3, 4 Постанови КМУ №    537 установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
		46.          Розпорядженням від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня  2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		47.          У подальшому 30 вересня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», якою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Житомирській області.
		48.          Наказом ДПС України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» вирішено утворити як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Житомирській області.
		49.          Наказом ДПС України від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.
		50.          Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України № 36 від 28 серпня 2019 року, ДПС розпочала виконання функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.
		51.          Основні завдання та повноваження ДПС визначені в Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, відповідно до пункту 7 якого ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
		52.          Таким чином, з аналізу вищезазначених актів у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р свідчать про наявність факт виключно компетенційного адміністративного (публічного) правонаступництва ДПС України в частині переходу до Державної податкової служби України функцій Державної фіскальної служби України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
		53.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо невиплати йому у строк, встановлений пунктом 10 Порядку №    850, одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 16 вересня 2020 року інвалідності другої групи, пов`язаної із проходженням військової служби, в сумі 189180,00 грн.
		54.          З огляду на це, колегія суддів доходить висновку, що спір у цій справі стосується нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а відтак не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до вищевказаних нормативних актів.
		55.          З огляду на вказане, заміна Головного управління  ДФС у Житомирській області як боржника (відповідача) може, за загальним правилом, мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення.
		Аналогічного висновку за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31 січня 2022 року у справі № 420/8922/20, від 14 вересня 2023 року у справі № 240/11567/21, від 26 жовтня 2023 року у справі №240/3354/21.
		56.          Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		57.          Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення..
		58.          Як вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.
		59.          Водночас, запис про припинення Головного управління ДФС у Житомирській області у Реєстрі на момент вирішення судами попередніх інстанцій питання про заміну відповідача його правонаступником був відсутній. 
		60.          З огляду на вищезазначене, колегія суддів вказує, що оскільки предмет спору у справі №    240/21521/22 не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управління ДПС у Житомирській області, як відокремленому підрозділу ДПС, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління ДФС у Житомирській області, а також враховуючи те, що заявником не доведено фактичну неможливість виконання позивачем у цій справі судового рішення, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для заміни боржника (відповідача) у справі правонаступником є помилковими та передчасними.
		Аналогічний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі №    826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі №    826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі №    640/19105/19, від 13 жовтня 2021 року у справі № 803/130/16, від 06 жовтня 2022 року у справі № 600/2258/21-а, від 15 грудня 2022 року у справі № 826/8906/15, від 24 січня 2023 року у справі № 300/7605/21, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4967/22, від 01 березня 2023 року у справі №120/14457/21-а та від 11 травня 2023 року у справі №    120/5061/21-а, про що правильно зазначив скаржник у касаційній скарзі.
		61.          За таких обставин доводи скаржника про неправильне застосуваннями судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
		62.          Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		63.          Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		64.          З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку із неправильним застосуванням норм процесуального права ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року підлягають скасуванню, а касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задоволенню.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		65.          Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Cуд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задовольнити.
		Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 240/21521/22 скасувати.
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну Головного управління ДФС у Житомирській області у виконавчому провадженні його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Житомирській області - відмовити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                                                                       Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                          В.М. Кравчук
		                                                                                                              В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...