Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 211/4506/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2023. Зареєстровано: 07.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2023.
Дата набрання законної сили: 02.04.2024
Результат оскарження 02.04.2024 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/211/2116/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 211/4506/23
		Провадження № 2/211/2116/23
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		06 грудня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді - Ніколенко Д.М., 
		за участю секретаря судового засідання - Данилової О.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, -
		встановив:
		позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, в якому просять суд усунути ним перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом вселення. В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина. Вони, як спадкоємці за законом, та відповідач ОСОБА_3 - дружина покійного, звернулись до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі договору купівлі-продажу. Протягом тривалого часу відповідач, по спливу шестимісячного строку, чинила перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину, в тому числі і не надавала нотаріусу необхідних для оформлення спадщини документів, відмовлялась у встановлений час прибути до нотаріальної контори, не бажала сплачувати нотаріальні послуги. Шляхом довгих вмовлянь, у тому числі і з боку нотаріуса, 08.05.2023 позивачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, на теперішній час відповідач не дає можливості потрапити до квартири, співвласниками якої вони є. На момент отримання свідоцтва про право на спадщину відповідач вимагала від них сплатити комунальні послуги, борг за якими виник вже після смерті батька, але позивачі вважають таку вимогу необґрунтованою та незаконною, оскільки відповідач не надає можливості їм користуватись майном. Наразі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають можливості потрапити у належне їм майно, розпоряджатись ним та вільно користуватись, оскільки відповідач доступу до житлового приміщення не надає, ключі від квартири є тільки у відповідача. Тому позивачі просять задовольнити позовні вимоги.
		Ухвалою суду від 24 липня 2023 року позов залишено без руху для усунення недоліків.
		27 липня 2023 року позивачі усунули недоліки.
		Ухвалою суду від 31 липня 2023 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року закрито підготовче судове засідання.
		13 жовтня 2023 року відповідачем подано до суду відзив на позов, з якого вбачається, що ОСОБА_3 просить відмовити позивачу ОСОБА_1 та позивачці ОСОБА_2 в задоволенні позову у повному обсязі, оскільки вважає, що твердження позивачів про те, що вона не дає їм можливості потрапити до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є їх спільним сумісним майном, порушує їх право власності на вказану квартиру та їх право власності на житло, не відповідають дійсності. В дійсності позивачі відмовилися узгодити із нею порядок користування приміщеннями квартири, натомість наполягають на тому, щоб вона надала їм можливість потрапляти до квартири у будь-який час доби, у тому числі і за її відсутності. При цьому необхідно зазначити, що позивачі відмовляються пояснити відповідачу, з якою метою вони мають намір потрапляти до квартири у будь-який час доби та за її відсутності, що саме вони збираються робити, потрапивши до квартири. Оскільки квартира є єдиним житлом відповідача, вона проти цього заперечує. З огляду на вищезазначене очевидно, що задоволення позовних вимог позивачів про їх вселення в квартиру призведе до фактичного порушення її гарантованих Конституцією України прав на недоторканість житла та на особисте життя. Вимоги позивачів усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом їх вселення до неї є безпідставними і з тієї причини, що у них, на відміну від неї, є інше житло.
		В судове засідання сторони не з`явились.
		Представник позивача ОСОБА_1 надала до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
		Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
		Суд, враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов таких висновків.
		Судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 08 травня 2023 року позивачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і відповідач  ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 4, 5). Частка кожного з співвласників становить 1/3.
		Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
		Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
		Згідно з частинами першою, другою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
		Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).
		Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
		Як на підставу задоволення своїх позовних вимог, позивачі вказали на те, що вони не мають можливості потрапити у належне їм майно, розпоряджатись ним та вільно користуватись, оскільки відповідач доступу до житлового приміщення не надає, ключі від квартири є тільки у відповідача. Відповідач, у свою чергу, відповідно до наданого відзиву на позов, не заперечує, що вона чинить перешкоди позивачам у вільному користуванні спадковим майном, яке належить, кожному з спадкоємців по 1/3 частці, мотивуючи свою відмову тим, що позивачі відмовилися узгодити зі нею порядок користування приміщеннями квартири. Вказує на те, що вказана квартира є її єдиним житлом, тому вона проти цього заперечує. При цьому відповідач вказує на те, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарчими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та власником 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Позивачка ОСОБА_5 також є власником 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Суд відхиляє заперечення відповідача з цього приводу та вважає відзив на позов не обґрунтованим, так як наявність у позивачів іншого житла не є підставою для відмови їм у задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності. Також не береться до уваги реєстрація місця проживання позивачів за іншими адресами, що узгоджується з правової позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 лютого 2023 року у справі №334/7307/20.
		Суд наголошує, що позивачі у справі у законний спосіб набули право власності на частки у спірному житлі, однак через протиправні дії відповідача не можуть реалізувати свої правомочності співвласників щодо цього житла.
		Статтею 8 Конвенції про захист прав людини закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		Висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 8 Конвенції свідчать про гарантування кожній особі права на повагу до її житла.
		Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі «Gillow v. the U.K.» від 24 листопада 1986 року), так і на наймача (рішення у справі «Larkos v. Cyprus» від 18 лютого 1999 року).
		Суд вважає, що вселення позивачів у житло, яке належить їм та відповідачу на праві спільної часткової власності у рівних частках, не є втручанням у право на повагу до житла відповідача, оскільки є реалізацією права одного із співвласників займати житло і не бути позбавленим свого житла.
		З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачів задовольнити в повному обсязі.
		Також суд вважає за необхідне зауважити, що посилання відповідача на пункт 14 Постанови Верховного Суду № 15 від 25.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 року), та позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.12.2019 у справі №639/2184/16-ц, є недоречним, оскільки пункт 14 постанови Пленуму Верховного Суду та правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.12.2019 у справі №639/2184/16-ц, стосується інших цивільно-правових відносин, а саме визначення порядку користування житловим приміщенням. Та звертає увагу відповідача на те, що вона не позбавлена можливості у подальшому звернутися до суду з позовом про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 .
		Щодо виникнення спору між позивачами та відповідачем стосовно сплати комунальних послуг, суд вважає за необхідне звернути увагу позивачів на те, що набуття у власність нерухомого майна покладає на власника цього майна обов`язку щодо його утримання.
		Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
		Оскільки позовні вимоги позивачів задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів, кожного окремо, судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
		На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 89, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -
		ухвалив:
		позовні вимоги  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2  - задовольнити.
		Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , у користуванні майном шляхом вселення у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Усунути перешкоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , у користуванні майном шляхом вселення у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , в рахунок відшкодування судових витрат на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , в рахунок відшкодування судових витрат на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складене 06 грудня 2023 р.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                        Д.М. Ніколенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...