Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/2446/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2023.
Дата набрання законної сили: 04.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Апеляційне провадження № 33/824/3245/2023                 
		Справа № 359/2446/23
		Головуючий в суді І інстанції Ткаченко Д.В.
		Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем   України
		 
		04 грудня 2023 року                                                                                     
		м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2023 року, якою ОСОБА_1   визнано винним у порушенні п. 2.5 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2023 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 536,80 грн. на користь держави.
		 
		ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 09 березня 2023 року о 01 годині 30 хвилин керував транспортним засобом ЗАЗ 110217 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння очей, стійкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
		 
		У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поданій 05 червня 2023 року, указано на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність постанови та необхідність її скасування.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що 09 березня 2023 року близько 01:30 він рухався на транспортному засобі ЗАЗ Таврія д.н.з. НОМЕР_1 зі свого місця проживання на сусідню вулицю за дружиною, яка перебувала у своєї куми. Після того, як він проїхав близько 100 метрів, його зупинили особи, схожі на працівників поліції. Після виконання вимог про зупинку, вказані особи підійшли до нього, попросили надати документи, після перевірки яких повідомили, що підозрюють у нього наявність стану алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 став заперечувати. Тоді вони викликали працівників поліції, яких він чекав понад годину. Після прибуття працівники поліції запропонувати йому пройти огляд, на що він одразу погодився, але, як він зрозумів, приладу Драгер у них не було, при розмові з поліцейськими вони повідомили, що треба відмовитись під відеозапис. Будучи необізнаним з наслідками відмови, він погодився. Після складання матеріалів йому зателефонував знайомий юрист і детально роз`яснив про наслідки відмови і можливий варіант відповідальності в межах санкції ст. 130 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 необхідно звернутись до медичного закладу і пройти освідування. Тоді він звернувся до Бориспільської лікарні з метою проходження огляду та отримав висновок, згідно якого у нього відсутні ознаки сп`яніння. В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 наполягав на тому, що в лікарні здавав кров, дана обставина не відповідає дійсності, надаючи пояснення 13 травня 2023 року, він зазначив, що проходив освідування за допомогою алкотестеру, при повторному опитуванні 26 травня 2023 року він помилився і сказав, що здавав кров, однак одразу виправився, а жодним чином не наполягав.
		Вказував, що порядок огляду на стан сп`яніння встановлено ст. 266 КУпАП, відповідно до ч. 2 якої огляд водія на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
		Зазначив, що ознаки сп`яніння, вказані в протоколі «почервоніння очей, стійкий запах алкоголю з рота» не відповідають дійсності.
		Вказував, що якщо всупереч п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, відеозапис є безперервним та постійно переривається, його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
		Наводив зміст ст. 7, 280, 266, 261, 247 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, судову практику ЄСПЛ.
		На підставі вищевикладеного просив постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2023 року скасувати, провадження в справі закрити в зв`язку у відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		 
		В судове засідання 04 грудня 2023 року ОСОБА_1 та його захисник Пазюк Є.С. не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлялися шляхом направлення судових повісток-повідомлень.
		 
		Вирішуючи клопотання захисника Пазюка Є.С. про відкладення апеляційного розгляду справи, яке призначене на 04 грудня 2023 року на 10:15, апеляційний суд враховує наступне.
		 
		Судові засідання в суді апеляційної інстанції неодноразово відкладалися за клопотаннями захисника Пазюка Є.С.: 10 липня 2023 року (в зв`язку з тим, що договір про надання правничої допомоги укладений ним із ОСОБА_1 лише 09 липня 2023 року і потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи), 24 липня 2023 року (в зв`язку з перебуванням у щорічній  відпустці та знаходженням у Рівненській області), 21 серпня 2023 року (в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю), 11 вересня 2023 року (в зв`язку з заздалегідь призначеним судовим засіданням по іншій справі у Києво-Святошинському районному суді Київської області), 02 жовтня 2023 року (в зв`язку з заздалегідь призначеним судовим засіданням по іншій справі у Голосіївському районному суді м. Києва), 23 жовтня 2023 року (в зв`язку з перебуванням на навчанні на аспірантурі), 06 листопада 2023 року (в зв`язку з перебуванням на навчанні на аспірантурі), 20 листопада 2023 року (в зв`язку з перебуванням на навчанні на аспірантурі). 
		 
		У судове засідання суду апеляційної інстанції 04 грудня 2023 року захисник Пазюк Є.С., будучи належним чином повідомленим про місце, час та дату розгляду справи, не з`явився та направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 04 грудня 2023 року о 09 год. 15 хв., посилаючись на неможливість прибуття до апеляційного суду в зв`язку з заздалегідь запланованим відрядженням до Одеського апеляційного суду в зв`язку з розглядом справи № 495/6007/22.
		 
		Відповідно до ч. 4 - 6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дня до початку судового розгляду. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
		 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»).
		 
		Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 неодноразово направлялися листи, в яких останнього було повідомлено з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи про необхідність забезпечення явки захисника в судове засідання або направлення на електронну пошту суду клопотання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
		 
		Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення та положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Пазюка Є.С., визнавши причини неявки до суду неповажними, зважаючи на завчасне повідомлення захисника про дату, час і місце розгляду справи.
		 
		Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
		 
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
		 
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		 
		За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція № 1452/735), щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп`яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
		Дотримання поліцейськими зазначеної процесуальної процедури судом першої інстанції перевірено.
		 
		Висновки судді місцевого суду про доведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
		 
		протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 199055 від 09 березня 2023 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
		 
		відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського;
		 
		актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09 березня 2023 року, згідно якого автомобіль ЗАЗ 110217 д.н.з. НОМЕР_2 тимчасово затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в с. Проліски вул. Броварська, 4;
		 
		направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено про відмову водія їхати до медичного закладу;
		 
		рапортом поліцейського О.Рабштини на ім`я начальника Бориспільського РУ ГУНП в Київській області, згідно якого з 07:30 08 березня 2023 року по 08:00 09 березня 2023 року перебував на службі у складі ГШР, приблизно о 01:30 під час патрулювання в с. Сеньківка Бориспільського району по вул. Вербицького ними було зупинено автомобіль ЗАЗ Таврія д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вказаного громадянина було передано патрулю "Градус 30" Бориспільського РУП для складання відповідних адмінматеріалів.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		 
		Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі в установленому законом порядку і така відмова зафіксована поліцейським на відеокамеру. В поясненні до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що поспішав по сімейних обставинах.
		 
		Переглянутий відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі, ця відмова є зрозумілою і категоричною, що не передбачає двозначного трактування. 
		 
		Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
		 
		Судом першої інстанції надано вірної оцінки наданим ОСОБА_1 документам на підтвердження відсутності у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме самостійно отриманого ОСОБА_1 в КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» медичного висновку № 128 щодо результатів медичного огляду від 09 березня 2023 року (не перебуває у стані сп`яніння) та акту медичного огляду № 128 від 09 березня 2023 року, зазначивши, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння складає самостійний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому наявність чи відсутність таких доказів не впливає на встановлену судом доведеність вини ОСОБА_1 .
		 
		Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані документи отримані з порушенням визначеного порядку, передбаченого ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 17 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, де зазначено, що огляд на стан сп`яніння, складання висновку за результатами огляду та повідомлення його змісту оглянутій особі, проводиться в присутності поліцейського, який доставив цю особу для огляду. Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
		 
		Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 жодним чином не наполягав, що здавав кров у лікарні, як це зазначено в постанові суду, а повідомив про це помилково і потім одразу виправився, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції про недопустимість наданих доказів, та відхиляються апеляційним судом.
		 
		Судом першої інстанції вірно оцінено доводи захисника щодо порушення п. 5  розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, яким передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків, відсутності у справі безперервного відеозапису, та встановлено, що наданий відеозапис є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. 
		 
		Судом звернуто увагу, що нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків. При цьому наданий до суду фрагмент відеозапису, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, його думка (позиція) щодо цього та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські, об`єктивно доводить факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
		 
		Аналогічні доводи про недопустимість як доказу відеозапису, який не є безперервним, наведені ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, та відхиляються апеляційним судом з тих же міркувань.
		 
		Крім того, суд першої інстанції правомірно відхилив необґрунтовані доводи захисника про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення з огляду на відсутність двох свідків під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, тому що за змістом ст. 266 КУпАП (в редакції станом на момент вчинення правопорушення) за загальним правилом огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів відеозапису. Лише у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків (понятих). З огляду на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучені матеріали відеозапису, суд не вбачав порушення закону під час збору доказів.
		 
		Аналогічні доводи щодо відсутності двох свідків під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння наведені в апеляційній скарзі та відхиляються апеляційним судом з тих же підстав.
		 
		Апеляційна скарга не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом рішення.
		 
		З наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, дійсно відмовився на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп`яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння через необізнаність щодо наслідків такої відмови, апеляційний суд відхиляє як неспроможні, оскільки відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. 
		Крім того, ОСОБА_1 , як водій, повинен був знати і дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема п. 2.5, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		 
		Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак працівники поліції спровокували його та схилили до відмови від проходження огляду, є припущеннями, не підтвердженими належними та допустимими доказами, та відхиляються апеляційним судом.
		 
		Нічим не підтверджуються, а зводяться до незгоди з прийнятим судом рішенням і розцінюються апеляційним судом як намагання ухилитися від юридичної відповідальності, є доводи апеляційної скарги, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп`яніння у вигляді почервоніння очей, стійкого запаху алкоголю з рота, не відповідають дійсності.
		 
		В цілому доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
		Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
		При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
		 
		У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
		Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
		Апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.
		Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
		Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
		Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події, при винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.
		За таких обставин постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим суд залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2023 року, якою ОСОБА_1   визнано винним у порушенні п. 2.5 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                              Кашперська Т.Ц.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...