Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 728/2457/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2023. Зареєстровано: 09.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2023.
Дата набрання законної сили: 08.01.2024
Номер судового провадження: 2/728/420/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Єдиний унікальний номер: 728/2457/23 
		Номер провадження 2/728/420/23
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       28 листопада 2023 року Бахмацький районний суд Чернігівської області 
		у складі:
		головуючої судді Глушко О.І.
		при секретарі Коваленко В.В.
		за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Антоненка І.Є.
		відповідачки ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та земельними ділянками,
		В С Т А Н О В И В:
		08.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та земельними ділянками.
		В своїй заяві вказала, що на підставі договорів дарування, укладених 22.04.2010 року між нею та ОСОБА_3 , яка доводиться їй матір`ю, являється власником житлового будинку за АДРЕСА_1 та земельних ділянок з кадастровими номерами 7420310100:00:003:0379, 7420310100:00:003:0380 за вказаною адресою, цільове призначення яких для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, для ведення особистого селянського господарства.
		У вказаному господарстві зареєстрована та постійно проживає мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за станом здоров`я потребує стороннього догляду, в зв`язку з чим позивачка постійно проживає за вказаною адресою разом з матір`ю.
		ОСОБА_2 , яка доводиться рідною сестрою позивачці, дізнавшись, що мати уклала договір дарування будинку та земельних ділянок позивачці, розпродала все своє майно, квартиру і будинок близько 10 років тому, і незаконно, без її дозволу, самовільно зайняла будівлю літньої кухні та почала проживати в ній. Також незаконно, без дозволу власника, почала використовувати частину земельної ділянки для вирощування овочів. Жодних договорів між позивачкою та відповідачкою на користування літньою кухнею та земельними ділянками не укладались. 
		Спершу ОСОБА_2 проживала спокійно, не створюючи жодних перешкод в користуванні майном. З 2019 року почала ображати позивачку, проявляти відносно неї агресію, погрожувала фізичною розправою, підпалом господарства, висловлюватися на адресу позивачки нецензурню лайкою. Також неодноразово створювала конфліктні ситуації з подальшим викликом працівників поліції щоб скомпрометувати позивачку. 
		01.09.2022 року за зверненням відповідачки відносно ОСОБА_1 був складений протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Але постановою від 04.10.2022 року у справі № 728/1094/23 провадження відносно позивачки ОСОБА_1 було закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
		24.07.2023 року позивачка ОСОБА_1 зверталася до ВП № 1 м. Бахмач із письмовою заявою - повідомленням з приводу незаконного вторгнення у її домоволодіння та самовільного зайняття земельних ділянок ОСОБА_2 . Їй було запропоновано звернутися до суду з даного приводу. 
		На вимоги позивачки добровільно звільнити приміщення літньої кухні та земельні ділянки ОСОБА_2 не реагує, в зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх прав,як власника. 
		З урахуванням уточнених позовних вимог просила: зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні майном шляхом звільнення літньої кухні та земельних ділянок з кадастровими номерами 7420310100:00:003:0379, 7420310100:00:003:0380, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою суду від 02.10.2023 року відкрито провадження по справі визначенням її розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.11.2023 року на 10.00 годину. 
		Ухвалою суду від 01.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2023 року.
		В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Антоненко І.Є. підтримали позовні вимоги і просили задовольнити їх із вказаних в позовній заяві підстав. Зазначили, що проживання ОСОБА_2 в належній позивачці літній кухні та використання земельних ділянок порушує   права останньої, як власника, так як вона позбавлена  можливості зайти до приміщення літньої кухні, прибрати прилеглу  територію та  зробити ремонт, а також обробляти земельні ділянки. ОСОБА_2 без дозволу використовує приміщенння літньої кухні та земельні ділянки, на яких вирощує городину з метою продажу. 
		          Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог. Погоджуєтся звільнити приміщення літньої кухні, але після закінчення зими. Пояснила, що мала власне житло, а саме квартиру, а потім будинок, які продала та переїхала проживати до господарства, яке належало її матері. В приміщенні літньої кухні зробила ремонт і близько 10 років проживає в ній, користується земельною ділянкою. Між нею та сестрою іноді виникають сварки.
		Допитана за клопотанням сторони позивача свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 мала у власності квартиру в м. Бахмачі, яку продала. В подальшому купила будинок в с. Тиниця, який також продала. Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_3 категорично заперечувала проти продажу відповідачкою житла та забороняла вселятися до її будинку. Однак ОСОБА_4 , всупереч матері, вселилася в літню кухню та почала проживати в ній, за матір`ю догляду не здійснювала. ОСОБА_3 подарувала будинок своїй доньці ОСОБА_1 , яка здійснює за нею належний догляд. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 постійно виникають сварки, які провокує саме ОСОБА_4 . Також остання самовільно зайняла земельні ділянки та користується ними. ОСОБА_4 чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приміщенням літньої кухні та земельними ділянками та не бажає добровільно звільняти їх. 
		      Вислухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Як встановлено в судовому засіданні власником будинку за АДРЕСА_1 на підставі договору дарування (надалі Договір), укладеного 22.04.2010 року між ОСОБА_3 , як дарувальником, та ОСОБА_1 , як обдарованою, являється ОСОБА_1 (а.с. 15-17).
		Відповідно до пункту 1.2 даного Договору будинок з надвірними будівлями, що відчужується за даним договором, має наступні характеристики: будинок дерев`яний загальною площею 37.30 кв.м , огорожа залізна, літня кухня дерев`яна, погріб цегляний, колодязь бетонний, розташовані на земельній ділянці 0.10 га, наданій у приватну власність. 
		Згідно з п. 3.1 Договору вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків договору, що укладається сторонами, роз`яснено нотаріусом. Сторони підтверджуть, що цей договір не носить характеру уявного та удаваного правочину. «Дарувальник» стверджує, що дарування здійснего за доброю волею, без будь-яких погроз, примусу чи насильства, як фізичного, так і морального, а також про те, що укладення договору не порушує права малолітніх чи неповнолітніх дітей щодо користування житловою площею відчужуваного будинку.
		Власником земельних ділянок площею, відповідно, 0.10 га та 0.07 га, з кадастровими номерами 7420310100:00:003:0379, 7420310100:00:003:0380, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення яких, відповідно, для обслуговування жилого будинку та господарських споруд та для ведення особистого селянського господарства, являється ОСОБА_1 на підсставі договору дарування, укладеного 22.04.2010 року між ОСОБА_3 , як дарувальником, та ОСОБА_1 , як обдарованою (а.с. 18,19).
		ОСОБА_3 доводиться матір`ю позивачці та відповідачці (а.с. 10-11) і зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 27.07.1981 року (а.с. 12-14). 
		За зверненням ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено протоколи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в змісті яких зазначено про вчинення 21.08.2022 року ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 за адрсесою АДРЕСА_1 умисних дій психологічного та економічного характеру, а саме: вигнала потерпілу з будинку та ображала нецензурною лайкою і образливими словами. 
		Постановою Бахмацького районного суду Чернігвської області від 04.10.2023 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення(а.с. 20).
		Постановою Бахмацького районного суду Чернігвської області від 02.10.2019 року ОСОБА_2 визано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства).
		Судом встановлено, що 09.09.2019 року о 13 год 00 хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила сімейну сварку зі своєю сестрою ОСОБА_1 , в ході якої висловлювалася на її адресу нецензурню лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим вчинили психологічне насильство в сім`ї (а.с. 34).
		Постановою Бахмацького районного суду Чернігвської області від 08.06.2023 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
		Судом встановлено, що 20.04.2023 року о 14 год 00 хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила умисні дії психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_1 , а саме висловлювалася на адресу потерпілої образливими словами та погрожувала підпалом господарства, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру та могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю ОСОБА_6 (а.с. 35). 
		24.07.2023 року позивачка ОСОБА_1 зверталася до ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області із письмовою заявою з приводу незаконного вторгнення у її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , проживання в літній кухні та самовільного зайняття земельних ділянок ОСОБА_2 . Їй було запропоновано звернутися до суду з даного приводу (а.с. 22-23).
		Згідно з повідомленням Бахмацької міської ради від 18.09.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 16.09.2016 року по 14.08.2019 року. На даний час знята з місця реєстрації (а.с. 29). 
		Технічними характеристиками будівель і споруд згідно з технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , зазначено наявність наступних будівель: будинок, побудований у 1953 році, літня кухня, побудована у 1983 році, а також веранда, погріб, колодязь, огорожа, побудовані в період з 1976 року по 2000 рік. (а.с. 41-45). При цьому, літня кухня та веранда збудовані самочинно.
		Актом від 2009 року підтверджено готовність об`єктів: літня кухня, погріб, колодязь, огорожа, розташованих по АДРЕСА_1 , до експлуатації (а.с. 43-44). 
		Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		Частиною третьою статті 116 ЖК УРСР передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
		Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.
		Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна, що визначено ст. 317 ЦК України
		Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди, що визначено ст. 150 ЖК України.
		Згідно з ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
		В судовому засіданні встановлено, що договору на користування літньою кухнею та земельними ділянками між сторонами укладено не було.
		   Кожна  особа  має право звернутися до  суду  за  захистом  свого особистого  немайнового  або майнового  права та  інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:   припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України. 
		Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 вселилася у приміщення літньої кухні за адресою АДРЕСА_1 без згоди власника, проживає в ній та чинить перешкоди ОСОБА_1 , внаслідок чого остання, як власник, позбавлена можливості користуватися літньою кухнею та земельними ділянками за їх цільовим призначенням, вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.1 та п. 1 ч. 2  ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
		05.09.2023 року між адвокатом Антоненком І.Є. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 4).
		Згідно квитанції до прибуткового касового ордера за № 53 від 05.09.2023 року ОСОБА_1 сплатила адвокату 6000 грн. 00 коп. за надання правничої допомоги (а.с. 6).
		Актом приймання-передачі наданих послуг на виконання умов Договору від 05.09.2023 року, який складено 08.09.2023 року, визначені види робіт правової допомоги та вказана їх вартість на загальну суму 6000 грн 00 коп (а.с. 5). 
		Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп, що підтверджується квитанцією (а.с. 3).
		Згідно з ч.ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 
		Виходячи з положень ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, а також категорію справи, об`єм роботи представника позивачки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки 4000 гривень за надання правничої допомоги та 1073 грн 60 коп в рахунок повернення судового збору, які підтверджені документально.
		При цьому суд враховує, що обсяг наданих послуг адвоката не відповідає критерію реальності таких витрат, в зв`язку з чим підлягає зменшенню. 
		Відповідно до правової позиції, сформульованої у додатковій ухвалі КГС Верховного Суду від 21.07.2020 року у справі № 915/1654/19, яка, відповідно до положень ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права, наявність договору між адвокатом і клієнтом, розрахунку послуг та підписаних актів виконаних робіт не має вирішального значення. 
		Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та земельними ділянками задовольнити повністю.
		Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні майном шляхом звільнення літньої кухні та земельних ділянок з кадастровими номерами 7420310100:00:003:0379, 7420310100:00:003:0380, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5073 (п`ять тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок в рахунок повернення сплачених судових витрат.
		Позивачка:  ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
		 Відповідачка: ОСОБА_2 , ніде не зареєстрована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
		  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. 
		Повний текст рішення складено 08.12.2023 року. 
		 
		 
		 
		 
		                     Суддя                                                                         О.І. Глушко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...