Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/13117/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 08.12.2023. Зареєстровано: 09.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2023.
Дата набрання законної сили: 18.04.2024
Номер судового провадження: 2/753/6320/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		справа № 753/13117/23
		провадження № 2/753/6320/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 листопада 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді                 Мицик Ю.С.. 
		з секретарем                        Власенком Д.А.
		за участю 
		представника відповідача        Станднікова Д.В.
		позивач                                 не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про визнання дій неправомірними та повернення несанкціоновано знятих грошових коштів,-
		встановив:
		28.07.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк), у якому просила визнати неправомірними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо несакціонованого списання грошових коштів 15.06.2023 о 17:40 год у  розмірі 18 698,96 грн; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти у  розмірі 18 698,96 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1  є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», має відкритий картковий рахунок  НОМЕР_1 , на підставі договору від 11.11.2020 №  SAMDNWFC00063884880. 
		11.06.2023 позивачу надійшло смс-повідомлення про несанкціоноване втручання в її картковий рахунок «Універсальний» АТ КБ «ПриватБанк». Картковий рахунок був заблокований банком. 12.06.2023 позивач звернулася до Банку, де їй повідомлено про необхідність заміни поточної кредитної картки «Універсальна» на нову картку за цими ж кредитними умовами, з метою захисту від несакціонованих втручань. При цьому працівниця банку наполягала на укладенні страхового договору з метою майнового захисту, який буде діяти відразу, після першої сплати вартості договору. Позивач погодилася на ці пропозиції, отримала нову картку, уклала страховий договір. 13.06.2023 позивач сплатила першу частину вартості договору. 
		15.06.2023 близько о 17:30 год, перебуваючи за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивачу на мобільний номер телефону, який є контактним номером, зареєстрованим в банку, надійшло смс-повідомлення, що у місті Рівному в банкоматі о 17:30 год на вул. Гагаріна, 67 зняті грошові кошти у розмірі 18 698,96 грн (з урахуванням відсотків за зняття). Потім ці кошти повернуті на її рахунок.
		Цього ж дня о 17:40 год на АДРЕСА_2 відбулося зняття цієї ж суми грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_1 . 
		Позивач зазначила, що будь-яких транзакцій щодо зняття грошових коштів вона не вчиняла, в момент зняття грошових коштів знаходилася за місцем свого проживання в місті Києві. Дізнавшись про зняття грошових коштів з кредитного рахунку протягом 15 хв. звернулася до відділення банку, що знаходиться поблизу її будинку за адресою: АДРЕСА_3 , за допомогою працівника банку заблокувала карткові рахунки "Для виплат" та "Універсальний". Одразу, перебуваючи у відділенні банку, звернулася до органів поліції з заявою про вчинення злочину.
		Крім того, позивач звернулася до банку, з метою відшкодування страхової виплати, проте АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що страхове відшкодування не виплачується за страховим договором, оскільки відповідно до умов договору (п. 6.5) страховий випадок стався протягом перших 7 (семи) днів, з дня набрання чинності цим договором. Тобто страховим договором відшкодування не охоплюється.
		Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути безпідставно зняті кошти з її рахунку, проте АТ КБ «ПриватБанк» в смс-повідомленнях їй повідомив про відмову у поверненні цих грошових коштів. В подальшому, 08.07.2023 АТ КБ «ПриватБанк» листом відмовив позивачу у поверненні знятих з рахунків коштів.
		Посилаючись на захист прав споживача, вказувала, що діями АТ КБ «ПриватБанк» порушені її права, як споживача від несанкціонованого зняття грошових коштів. Вказала, що не вчиняла жодних дій, що могли призвести до втрати, незаконного використання Пін-коду або іншої інформації по картковому рахунку, а тому у її діях відсутня вина. Оскільки вона не вчинила жодних дій щодо розголошення ПІН-коду свого карткового рахунку, не сприяла незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не давала розпорядження на списання грошових коштів зі свого рахунку, а тому, на її переконання, банк порушив взяті на себе зобов`язання в частині збереження коштів клієнта.
		Крім того, позивач зазначила, що з метою уникнення та захисту майнових прав, сплатила заборгованість у розмірі 17 999,22 грн, станом на день звернення до суду картковий рахунок закрито.
		Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 31.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання з повідомленням сторін.
		В судове засідання, призначене на 16.10.2023 учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		02.10.2023 до суду надійшов відзив від відповідача та клопотання про продовження строку на його подання.
		Ухвалою суду від 20.11.2023, що занесена до протоколу судового засідання відмовлено в клопотанні представника відповідача про продовження строку на подання відзиву. Враховуючи, що з клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву представник відповідача не звертався, суд ухвалою від 20.11.2023, що занесена до протоколу судового засідання залишив відзив без розгляду.
		В судове засідання призначене на 20.11.2023 позивач не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила. Подала до суду заяву, у якій підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та поданих до суду поясненнях до позову, просила слухати справу у її відсутність.
		Представник відповідача в судовому засіданні просив долучити до матеріалів справи докази, зокрема матеріали перевірки Служби безпеки банку. Просив поновити строки на подання доказу, посилаючись на поважні причини, зокрема, що перевірка здійснена після спливу строку на подання відзиву. 
		Ухвалою суду від 20.11.2023, що занесена до протоколу судового засідання суд поновив строк на подання доказу та долучив до справи матеріали перевірки Служби безпеки банку.
		В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначив, що 15.06. 2023 за картковим рахунком № НОМЕР_2 було здійснено ряд операцій. Операції було вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay. Картка була додана 15.06.2023, відповідне повідомлення про активацію було надіслано на e-mail. 
		Сервіс GOOGLE_PAY - безконтактний сервіс, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без ії фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки в банкоматі. Опис сервісу доступний за посиланням privatbank.ua/cpa googlepay.
		Відповідно до статі 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Невід?ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет.
		Відповідно до п 2.3.1.1.2., п.2.3.1.1.3. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та Банку, подає до Банку розрахункові документи у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних систем дистанційного обслуговування: Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та «Sendmoney», ATM, TCO, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість.
		Згідно п.2.1.4.7.1, п.2.1.4.7.2. Умов, Клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо). Процедура ідентифікації Клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом (Фінансовий номер телефону Клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо).
		Пунктами 2.1.4.5.1., Умов передбачено, Клієнт зобов?язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов?язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї.
		Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних (п. 1.1.10.10.9. Умов).
		Відповідно до п. 2.3.1.2.1., п. 2.3.1.2.2 Умов, система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. Система надає Клієнтам комплекс банківських послуг цілодобово в режимі реального часу з будь-якої Система «Приват24» на підставі дистанційних розпоряджень Клієнта може виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в Договорі, здійснення операцій за рахунком Клієнта. Всі операції здійснюються за допомогою дистанційних розпоряджень, які оформляє Клієнт в Системі «Приват24».
		Банк не несе відповідальність за збереження коштів Клієнта у разі розголошення Клієнтом відомостей про логін та пароль третім особам (п.2.3.1.5.2.Умов).
		Клієнт зобов?язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам (п.2.3.1.2.9.3. Умов).
		Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою. (п.1.1.10.10.3 Умов).
		Отже, банк не мав можливості повернути грошові кошти, запропонував позивачу звернутися до правоохоронних органів.
		Згідно з п.14.3. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок проведення емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705.
		Згідно з пунктом 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 1 розділу VI Положення №705 користувач зобов?язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Пунктами 2, 5 розділу VI Положення №705 встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Користувач зобов?язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Відповідно до п.7 розділу Х Положення №705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
		За змістом п.6 розділу VI Положення №705 та п.14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов?язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо) без розголошення яких інша особа навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку.
		Умови договору, клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних (п. 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		ОСОБА_1 підписала анкету-заяву, погодилася на укладення договору з відповідачем та з Умовами і правилами надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", які розміщені на офіційному сайті за адресою: www.privatbank.ua а також зобов`язалася регулярно ознайомлюватись з їх змінами. При укладенні договору сторони керувалися нормами статей 634, 638 ЦК України. Відповідно до статті 204 ЦК України договір є чинним, ніким не оспорений. Оскільки позивач порушила зазначені умови договору, підстав для задоволення позову немає. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку.
		Представник відповідача також зазначив, що матеріалами перевірки АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що 15.06.2023 кошти з картки № НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 , в сумі 18 698,96 грн зняті з коректним введенням Пін-коду в банкоматі CFRO9477 за адресою: м. Рівне, вул. Василя Червонія, 16, ТЦ Чайка, за допомогою токену 5155478087795720, котрий був доданий до Google Pay 15.06. 2023 о 17:08 год.
		Токенізація - це технологія захисту інформації у сфері електронної комерції, різновид розшифрування, в онлайн-транзакціях, яка використовується для захисту даних банківських карток. 
		Карта токен 5155478087795720 - реальна карта НОМЕР_4 (Колесник). Операцію здійснено за допомогою фінансового пристрою Galaxy S2 Plus/Samsung imail: CAB21AE3E2CC94B успішна авторизація під обліковим записом Приват24 НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_1 . Нетиповий пристрій Galaxy S2 Plus/Samsung imail: CAB21AE3E2CC94B був доданий 26 травня 2023 року з підтвердженням через СМС від 26 травня 2023 року о 20:08:57, про що клієнт інформований через push повідомлення в Приват24 (входи періодично здійснювалися ще з 26 травня 2023 року по 15 червня 2023 року. Всього здійснено 24 входи). Логін та пароль не змінювалися. Проводився вхід з Galaxy S2 Plus/Samsung 14 червня 2023 року, під час якого було змінено пін-код картки НОМЕР_3 . НОМЕР_6 14.06.2023 НОМЕР_7 НОМЕР_8 Phone Galaxy S2 Plus/Samsung. За результатами перевірки списанню коштів передувало здійснення операції самим клієнтом під впливом шахрая або ближнім оточенням. За результатом перевірки відповідальність банку не встановлено. Відповідальність клієнта.
		Посилаючись на правові позиції Верховного Суду вважав, що саме позивач повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.
		Суд, заслухавши виступ представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
		Суд встановив, що згідно з випискою по картці/рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із карткового рахунку НОМЕР_9 карти клієнта ОСОБА_1 в сумі 18 698,96 грн (сума у валюті картки - 18 000,00 грн; сума комісій - 698,96 грн) зняті в банкоматі DN00 за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 67.
		15.06.2023 ОСОБА_1 повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про несанкціоновані транзакції. 
		15.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького РУГУ МВС України в місті Києві із заявою про вчинення злочину. 
		Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР № 12023100020002332 за ч.1 ст. 190 КК України, зокрема, що 15.06.2023 близько 17:40 год. невідома особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами у сумі 18000,00 грн належними ОСОБА_1 .
		Крім того, з пояснень ОСОБА_1 встановлено, що вона неодноразово зверталася до відповідача на колл-центр АТ КБ «ПриватБанк» за номером «3700» з проханням повернути безпідставно списані грошові кошти, оскільки вказані суми коштів були без її відома та згоди зняті в банкоматі. 
		05.07.2023 АТ КБ «ПриватБанк» отримало заяву ОСОБА_1 про необхідність надання відповіді щодо неправомірного зняття грошових коштів.
		Листом від 08.07.2023 № 20.1.0.0.0/7-230706/ НОМЕР_10 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило позивача про те, що підстав для повернення коштів на її рахунок немає.
		24.07.2023 ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитом у розмірі 17997,71 грн. 24.07.2023 картковий рахунок НОМЕР_1 картка «Універсальна Голд» № НОМЕР_3 закрито.
		Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно із статтею 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (тут і далі в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин - 25 травня 2022 року) платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу ; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу;
		Станом на час виникнення спірних правовідносин - 15.06.2023, загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків (далі - банки) електронних платіжних засобів і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням були встановлені Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 5 листопада 2014 року, вимоги якого поширювалися на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів (далі - користувач) (п. 1 та п. 2 розділу І цього Положення).
		Відповідно до пунктів сьомого-дев`ятого розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» вказаного Положення, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18) , від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21) та від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23).
		Судом встановлено та не спростовується сторонами, що 15.06.2023 із карткового рахунку НОМЕР_9 карти клієнта ОСОБА_1 в банкоматі DN00 за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 67 зняті кошти в сумі 18 698,96 грн (сума у валюті картки - 18 000,0 грн; сума комісій - 698,96 грн).
		Позивач, звертаючись до суду з позовом, стверджує, що зазначену операцію ініційовано не нею, причому вона заперечує розголошення інформації, яка б сприяла незаконному зняттю коштів.
		Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» 15.06.2023 за картковим рахунком № НОМЕР_2 було здійснено ряд операцій. Операції було вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay. Картка була додана 15.06.2023, відповідне повідомлення про активацію було надіслано на e-mail. 
		Проте, АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач платіжної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за платіжною карткою, його особового рахунку, акаунту чи додатку Приват24, незаконному використанню номеру платіжної карти, CVV коду та терміну дії та іншу інформацію, яка дала змогу ініціювати платіжну операцію.
		Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
		Надані відповідачем витяг з умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» не підписані ОСОБА_1 , а тому їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.
		З огляду на викладене та, беручи до уваги обставини того, що грошові кошти були зняти з рахунків позивача в банкоматі за ініціативою не встановлених осіб, внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин зняття грошових коштів з карткового рахунка ОСОБА_1 , суд погоджується з обґрунтованістю заявлених вимог про порушення банком прав позивача, однак вважає, що оскільки ОСОБА_1 погасила кредитну заборгованість, яка становила 17 997,71 грн, ефективним способом захисту буде зобов`язання банку повернути на рахунок позивача кошти у загальному розмірі 18 698,96 за рахунок власних коштів.
		Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, а наслідком їх вирішення є ухвалення рішення про часткове їх задоволення.
		Витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 073,60 грн, враховуючи те, що позивач був звільнений від його сплати відповідно до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України мають бути стягнені з відповідача на користь держави.
		На  підставі  викладеного,  керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 77-  79, 80, 81, 89, 102, 110, 141, 258, 259, 263- 265, 352, 354 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про визнання дій неправомірними та повернення несанкціоновано знятих грошових коштів - задовольнити частково.
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» повернути  ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18698,96 грн., шляхом відновлення їх на банківському/картковому рахунку НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (договір SAMDNWFC00063884880 від 11.11.2020). 
		В решті вимог позову відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570)
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ).
		Повний текст рішення складено 07.12.2023.
		 
		  Суддя :                                                                Ю.С. Мицик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...