Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 688/2490/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2023. Зареєстровано: 11.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2023.
Дата набрання законної сили: 05.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/688/186/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022244000001317

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 688/2490/23 
		№ 1-кп/688/186/23 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		08 грудня 2023 року                                                                         м. Шепетівка
		 
		Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12022244000001317 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, молодшого сержанта, старшого навідника 1-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки батальйону військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, утримуючого одну неповнолітню дитину, учасника бойових дій, має інвалідність Ш групи, не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,
		встановив:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України №548-XIV від 24 березня 1999 року, пунктів 1, 2 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2471-701 «Про право власності на окремі види майна», пункту 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, пунктів 3, 21, розділу Х «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №440 від 17 серпня 2017 року, перебуваючи у зоні проведення бойових дій на території Херсонської області, упродовж вересня-листопада 2022 року незаконно придбав бойові припаси та зброю, після чого 21 грудня 2022 року у період часу із 08 години 14 хвилин до 09 години 03 хвилини, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу на придбання, носіння, зберігання, збут бойових припасів та зброї, маючи корисливий мотив та мету, під час проведення оперативної закупки, спочатку, перебуваючи у АДРЕСА_3 поблизу торгового центру «ЕПІЦЕНТР», а потім через деякий час за місцем свого проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збув покупцю - ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») за грошові кошти у розмірі 20 000 гривень боєприпаси, а саме: 30 (тридцять) патронів до стрілецької вогнепальної зброї калібру 5,56х45 мм М855 (до гвинтівок калібру 5,56х45 мм виробництва фірми «Winchester», США), 160 (сто шістдесят) патронів до стрілецької вогнепальної зброї з кулею зі сталевим осердям калібру 7,62х39 мм (до автоматів АК, АКМ, АКМС, ручних кулеметів РКК, РПД), ручну оборонну осколкову гранату Ф-1 та уніфікований запал (підривач) УЗРГМ, 4 (чотири) штуки 40-мм осколкові гранатометні постріли типу ВОГ-25П, та вогнепальну зброю - 40-мм підствольний гранатомет ГП-25 зав. №7526 (призначений для стрільби 40-мм дульнозарядними безгільзовими пострілами ВОГ-25, ВОГ-25П).
		Вказаними протиправними діями ОСОБА_4  вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є придбання, носіння, зберігання, збут вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. 
		Також,  ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України №548-XIV від 24 березня 1999 року, пунктів 1, 2 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2471-701 «Про право власності на окремі види майна», пункту 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, пунктів 3, 21, розділу Х «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №440 від 17 серпня 2017 року, перебуваючи у зоні проведення бойових дій на території Херсонської області, упродовж вересня-листопада 2022 року незаконно придбав бойові припаси, після чого, 17 січня 2023 року у період часу із 17 години 12 хвилин до 17 години 25 хвилин, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу на придбання носіння, зберігання, збут бойових припасів, перебуваючи за місцем свого проживання поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збув шляхом безоплатної передачі ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні»), боєприпаси, а саме: 5 (п`ять) штук 40-мм осколкових гранатометних пострілів типу ВОГ-25ПМ; 1 (один) 40-мм гранатометний постріл типу «ВОГ-25П», 60 (шістдесят) патронів до стрілецької вогнепальної зброї з кулею зі сталевим осердям калібру 7,62х39 мм (до автоматів АК, АКМ, АКМС, ручних кулеметів РКК, РПД); 36 (тридцять шість) патронів до стрілецької вогнепальної зброї калібру 9х19 m/ 39В (до пістолетів: австрійських «Steyer» мод.1911, Pi-18; бельгійських «Browning» мод.1935, іспанських «ASTRA» мод.600, «STAR»; італійських «Beretta» моделей 93, 1923, 1951, «Brixia» та інших).
		Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
		Крім того,  ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України №548-XIV  від 24 березня 1999 року, пунктів 1, 2 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року  №2471-701 «Про право власності на окремі види майна», пункту 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, пунктів 3, 21, розділу Х «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №440 від 17 серпня 2017 року, перебуваючи у зоні проведення бойових дій на території Херсонської області, упродовж вересня-листопада 2022 року  незаконно придбав бойові припаси, після чого, 19 січня 2023 року у період часу із 11 години 43 хвилини до 11 години 53 хвилини, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу на придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, маючи корисливий мотив та мету, під час проведення оперативної закупки, за місцем свого проживання поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у легковому автомобілі незаконно збув покупцю - ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») за грошові кошти у розмірі 2 000 гривень, боєприпаси, а саме: 142 (сто сорок два) штуки проміжних патронів до стрілецької вогнепальної зброї з кулею зі сталевим осердям калібру 5,45х39 мм (до автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74У, ручного кулемета РКК-74).
		Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. 
		Також,  ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України №548-XIV  від  24 березня 1999 року,  пунктів 1, 2 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності   громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року  №2471-701 «Про право власності на окремі види майна», пункту 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, пунктів 3, 21, розділу Х «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №440 від 17 серпня 2017 року, перебуваючи у зоні проведення бойових дій на території Херсонської області, упродовж вересня-листопада 2022 року, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу на придбання, носіння, зберігання бойових припасів та вибухових речовин, шляхом віднайдення, незаконно придбав бойові припаси та вибухові речовини, які привласнив, перевіз та переховав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а частину зберігав у автомобілі марки «Opel» моделі «Zafira» із номерним знаком « НОМЕР_3 » іноземної реєстрації, що перебував у його фактичному користуванні.
		Бойові припаси та вибухові речовини, які ОСОБА_4 незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 
		- 807 (вісімсот сім) патронів до стрілецької вогнепальної зброї з кулею зі сталевим осердям та 24 (двадцять чотири) патрони з трасуючою кулею калібру 7,62х54R (до гвинтівки конструкції Мосіна зразка 1891/1930 років, карабінів зразків 1938 та 1944 років, кулеметів конструкції Калашникова (КК/ККС, ККМ/ККМС, ККМТ), снайперської гвинтівки Драгунова (СГД)); 
		- 206 (двісті шість) патронів до стрілецької вогнепальної зброї з кулею зі сталевим осердям, 132 (сто тридцять два) патрони з модернізованою трасуючою кулею та тринадцять патронів з трасуючою кулею калібру 7,62х54R (до гвинтівки конструкції Мосіна зразка 1891/1930 років, карабінів зразків 1938 та 1944 років, кулеметів конструкції Калашникова (КК/ККС, ККМ/ККМС, ККМТ), снайперської гвинтівки Драгунова (СГД));
		- 1 (один) проміжний патрон до стрілецької вогнепальної зброї з кулею підвищеної пробивної здатності калібру 5,45х39 мм; 
		- 10 (десять) 30-мм осколкових гранатометних пострілів типу «ВОГ-17М»; підривач типу «ВП-7» до гранатометних пострілів типу «ПГ-7» та пороховий заряд типу «ПГ-7П» до гранатометних пострілів типу «ПГ-7»;
		- вибухова речовина - нітроцелюлозний (бездимний) порох масою 2977 (дві тисячі сімдесят сім) грам, вилучені працівниками правоохоронних органів під час проведення обшуку житла близько 17 години 41 хвилина 19 січня 2023 року. 
		Разом з тим, бойові припаси та вибухові речовини, які ОСОБА_4 незаконно зберігав в автомобілі марки «Opel» моделі «Zafira» із номерним знаком « НОМЕР_3 » іноземної реєстрації, що перебував у його користуванні, а саме: 
		- головна частина з реактивним двигуном гранатометного пострілу ПС-7С , який у конструкції із підривачем типу ВП-7 та пороховим зарядом типу ПС-7П, являється 72-мм кумулятивним боєприпасом до гранатомету РПГ-7;
		- корпус осколкової міни типу «О-832» до 82 мм міномету 2Б14 «Поднос», який містить вибухову речовину - тротил; 
		- 1 (один) снайперський гвинтівковий патрон до стрілецької вогнепальної зброї з кулею зі сталевим осердям калібру 7,62 мм (до гвинтівки конструкції Мосіна зразка 1891/1930 років, карабінів зразків 1938 та 1944 років, ручного кулемету «РКД», снайперської гвинтівки «СГД»), вилучені працівниками правоохоронних органів о 15 годині 53 хвилини 19 січня 2023 року, під час проведення обшуку автомобіля марки «Opel» моделі «Zafira» із номерним знаком « НОМЕР_3 » іноземної реєстрації, поблизу автостанції «Шепетівка», що за адресою: Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Старокостянтинівське шосе, 46.
		Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є придбання, зберігання бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.
		Позиція захисту.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Суду показав що 25 лютого 2022 року вступив до територіальної оборони м. Києва , в подальшому його було зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 . Військову службу проходив у містах: Києві, Білій Церкві, Миколаєві, а потім у Херсонській області. Восени 2022 року, під час участі у бойових діях підібрав трофейні: зброю, бойові припаси та вибухові речовини на зайнятих позиціях, зберігав їх у військовому автомобілі, якого використовував під час служби. В грудні 2022 року поїхав у відпустку в м. Шепетівку на вказаному військовому автомобілі та перевіз із собою придбані трофейні: зброю, бойові припаси та вибухові речовини, зберігав їх в автомобілі та за місцем проживання в АДРЕСА_2 . Зазначив, що проїжджаючи через пункти пропуску на військовому автомобілі, називав відповідні паролі, які були йому відомі у зв`язку з проходженням служби, тому вміст автомобіля не перевірявся. Визнає, що придбав зброю, бойові припаси та вибухові речовини в кількості, зазначеній у обвинувальному акті без відповідного дозволу, а також не мав дозволу їх зберігати, носити та перевозити. Перебуваючи у м. Шепетівці, в грудні 2022 року продав чоловікові, якого раніше не знав, частину зброї та бойових припасів за 20000 грн, пізніше - в січні 2023 року передав тому ж чоловікові частину бойових припасів безоплатно, а ще через кілька днів продав тому ж чоловікові бойові припаси за 2000 грн. Після третього епізоду продажу бойових припасів його затримали правоохоронці. Під час обшуку виявили у автомобілі боєприпас до гранатомету РПГ, корпус осколкової міни з тротилом, патрон до стрілецької вогнепальної зброї з кулею. Крім того, під час обшуку за місцем проживання працівниками поліції виявлено патрони до вогнепальної стрілецької зброї, осколкові гранатометні постріли та порох у кількості зазначеній у обвинувальному акті.
		Ствердив, що під час проходження військової служби командири не доводили їм, що всю трофейну зброю необхідно ставити на відповідний облік, однак він розумів та усвідомлював, що не мав дозволу, передбаченого законом, щоб привласнити трофейні: зброю, бойові припаси та вибухові речовини, які були підібрані на зайнятих позиціях, носити, перевозити та зберігати їх, а тим більше продавати. Зазначив, що не планував залишити зброю, бойові припаси та вибухові речовини за місцем проживання, мав намір забрати їх з собою до місця проходження військової служби під час повернення з відпустки. Також не планував продавати, але так сталося, що продав зброю та бойові припаси чоловікові, якого раніше не знав, при цьому вартість не визначав, таку суму дав йому покупець. Шкодує про вчинене, має на утриманні неповнолітнього сина, якого виховує самостійно, оскільки матір дитини не приймає участі у його вихованні. Просив суворо його не карати.
		Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , вказуючи на те, що обвинувачений повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, фактичні обставини, формулювання обвинувачення, а також кваліфікацію дій не оспорює, просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які стороною захисту не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідити письмові матеріали, що характеризують його особу.
		Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, проте просив не досліджувати письмові докази обвинувачення, не допитувати свідків обвинувачення, оскільки не оспорює фактичних обставин, формулювання обвинувачення та кваліфікації власних дій. Крім того, повідомив, що його позиція є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.
		Прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість як під час досудового розслідування так і в судовому засіданні, підтримав позицію захисту щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Просив дослідити процесуальні документи, які мають значення для вирішення питань під час постановлення судового рішення.
		Після з`ясування чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_4 зміст фактичних обставин, формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій за кожним епізодом, враховуючи, що сумнівів у добровільності його позиції немає та, роз`яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, суд розглянув справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за правилами, передбаченими даною нормою.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за встановлених судом обставин підтверджується його показаннями, за яких він повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому правопорушень. Фактичних обставин та формулювання обвинувачення не оспорив.
		Згідно витягу з ЄРДР № 12022244000001317 від 11 грудня 2022 року до ЄРДР внесено відомості щодо ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, вчинених 21 грудня 2022 року, 17 січня 2023 року, 18 січня 2023 року та 19 січня 2023 року.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, ОСОБА_4 затриманий о 12 год 07 хв 19 січня 2023 року після проведення оперативної закупівлі предметів у кількості 142 шт, схожих на набої до АК 5,45 мм, які зберігав, перевозив та збув без відповідного дозволу військовослужбовець ОСОБА_4 . Протокол затримання складено у присутності захисника ОСОБА_7 . 
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №119 від 15 липня 2022 року молодший сержант ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини старшим навідником 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки батальйону, ВОС -НОМЕР_10, шпк - «старший солдат», поставлений на всі види забезпечення та вважається таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
		Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №2 від 02 січня 2023 року молодший сержант старший навідник 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки батальйону, ВОС -НОМЕР_10, шпк - «старший солдат» ОСОБА_4 з 02.01.2023 року справи та посаду здав, а також з 02.01.2023 року справи та посаду прийняв.
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №282 від 21 квітня 2023 року ОСОБА_4 у теперішній час виявляє розлад адаптації зі змішаними порушеннями емоцій та поведінки, що не позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 на момент вчинення злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав, міг розуміти значення своїх дій, керувати ними та відповідати за них, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, внаслідок психічного стану не є небезпечним для самого себе та інших осіб, а також не здатний спричинити істотної шкоди.
		Отже ОСОБА_4 є осудним, тобто є суб`єктом інкримінованих йому злочинів.
		Мотиви суду щодо доведеності обвинувачення.
		Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Як убачається із законодавчого визначення, злочином може бути визнано лише протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч.1 ст.11 КК). 
		Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 ст. 263 КК України передбачена відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
		Суспільна небезпечність незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами полягає в тому, що воно створює сприятливі умови для вчинення злочинів із використанням зазначених предметів.
		Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв`язку 
		зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими предметами.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
		ОСОБА_4 є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, проходив військову службу у зоні проведення бойових дій на території Херсонської області, та, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України застосовував стрілецьку зборю та боєприпаси під час безпосередньої участі у військових діях.
		Суд зауважує, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. 
		Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (із наступними змінами)  затверджено  Статут внутрішньої служби Збройних сил України,   який визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
		Згідно положень ст.ст. 11,16 вказаного Статуту військовослужбовці зобов`язані постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
		Додатком 5 до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України визначено Порядок вручення особовому складові озброєння, бойової та іншої техніки, згідно якого про закріплення озброєння, бойової та іншої техніки за особовим складом, командиром військової частини видається відповідний наказ. 
		Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (з наступними змінами) визначено особисту відповідальність кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України. 
		Ведення обліку військового майна у службах забезпечення органів військового управління під час ведення Збройними Силами воєнних дій, їх участі в антитерористичних операціях, міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки (далі - бойові дії) здійснюється відповідно до розділу ІІІ Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №440 від 17 серпня 2017 року з урахуванням особливостей, визначених розділом 10 цієї Інструкції. 
		Згідно Інструкції трофейне майно в службах забезпечення органів військового управління обліковується за окремими обліковими регістрами (п.3). Приймання трофейного майна, зібраного в районах бойових дій, здійснюється комісією військової частини з оформленням акта приймання-передачі військового майна, який складається по кожному виду майна у двох (трьох) примірниках. Перший примірник залишається у відповідній службі забезпечення військової частини, другий - передається до фінансово-економічного органу військової частини, третій - надається до служби забезпечення органу військового управління. До центру забезпечення або в його польові відділення (відокремлені відділи) зберігання трофейне майно приймається комісією центру забезпечення за актом приймання-передачі військового майна, який складається за участю здавальника або на підставі нарядів на видавання (приймання) служби забезпечення органу військового управління. У підрозділі зберігання і обліково-операційному підрозділі (ПТЗВ) це майно обліковується в окремих облікових регістрах. Відпускання (відвантаження, відправлення) трофейного майна з центру забезпечення вантажоодержувачам здійснюється за окремо оформленими документами на підставі нарядів на видавання (приймання), рознарядок або інших розпорядчих документів начальників служб забезпечення органів військового управління (п.21)
		Відповідно до розділу Х Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої Наказом 
		Міністра оборони України 29.06.2005 року № 359, з наступними змінами, видача стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям з польового артилерійського складу (далі - ПАС) військової частини, об`єднаного складу РАО (ПАС) угруповання (сектору) в районі ведення бойових дій, проведення операції Об`єднаних сил здійснюється службою РАО військової частини (угруповання, сектору) за накладними . 
		Після отримання дозволу на видачу стрілецької зброї та боєприпасів начальник служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору у рапорті або заявці на видачу стрілецької зброї проставляє прописом найменування та кількість стрілецької зброї і боєприпасів, які дозволяється видати, та надає письмове розпорядження начальнику складу РАО на їх видачу. У службі РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору виписується накладна. Начальник складу РАО на підставі накладної здійснює видачу стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям.
		Начальником служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору після отримання військовослужбовцем стрілецької зброї та боєприпасів видається картка на право носіння зброї та боєприпасів на період перебування в районі проведення антитерористичної операції.    
		У разі тимчасового виходу (виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань стрілецька зброя та боєприпаси здаються відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу або черговому підрозділу з внесенням відповідних змін до опису зброї, яка зберігається у шафі (ящику).
		Облік наявності та руху боєприпасів на пунктах бойового постачання батальйонів, дивізіонів, рот, батарей, окремих взводів (далі - підрозділ) ведеться в книгах обліку наявності та руху військового майна та за роздавально-здавальними відомостями боєприпасів на пунктах бойового постачання. 
		Видача боєприпасів особовому складу на пункті бойового постачання батальйону (дивізіону), роти (батареї), блокпостах та на опорних пунктах здійснюється відповідними начальниками пунктів бойового постачання під особистий підпис військовослужбовців за зареєстрованими у службі РАО військової частини роздавально-здавальними відомостями боєприпасів.
		Після ведення бойових дій (бою) військовослужбовці доповідають старшому опорного пункту кількість витрачених (втрачених) боєприпасів.
		Отримання військовослужбовцями боєприпасів для поповнення боєкомплекту здійснюється за вказівкою командира (старшого) опорного пункту, за відповідними роздавально-здавальними відомостями через пункти бойового постачання.
		У службі РАО військової частини на підставі оформлених і перевірених роздавально-здавальних відомостей та узагальнених донесень складається акт списання боєприпасів.
		Запас боєприпасів на блокпостах та опорних пунктах зберігається у визначеному командиром місці (пункті бойового постачання) в обладнаних в інженерному відношенні бліндажах, які забезпечують надійне їх зберігання.
		Отже спеціальними нормативно-правовими актами визначено порядок ведення обліку військового майна, в т.ч. трофейного, у службах забезпечення органів військового управління, порядок видачі військовослужбовцям стрілецької зброї та боєприпасів під час ведення Збройними Силами воєнних дій, а також порядок здачі військовослужбовцями стрілецької зброї та боєприпасів у разі тимчасового виходу (виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, під час воєнного стану, перебуваючи у зоні проведення бойових дій на території Херсонської області, упродовж вересня-листопада 2022 року, зібрав трофейні: вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини, що є предметом злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Маючи досвід поводження із вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами, при проходженні військової служби, достовірно знаючи, що вогнепальна зброя, бойові припаси та вибухові речовини відносяться до предметів, обмежених у обігу та не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, в порушення встановленого порядку не передав їх відповідній службі забезпечення військової частини для постановлення на облік, натомість помістив їх до автомобіля, яким користувався під час проходження військової служби, чим незаконно придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу. В подальшому, відбуваючи у відпустку до місця проживання у м. Шепетівку Хмельницької області (населеного пункту, що не належить до району відповідальності підрозділу, у якому ОСОБА_4 проходив військову службу), не здав трофейні бойові припаси, зброю та вибухові речовини у службу забезпечення органів військового управління, не маючи відповідної картки на право носіння зброї та боєприпасів, перевіз їх до м. Шепетівки, де носив, зберігав та тричі збув вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а також зберігав бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу.
		Таким чином органом досудового розслідування вірно кваліфіковані дії ОСОБА_4 за епізодом 21 грудня 2022 року у період часу з 08 год 14 хв до 09 год 03 хв, - за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання, збут вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; за епізодом 17 січня 2022 року у період часу з 17 год 12 хв до 17 год 25 хв - за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання, збут вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; за епізодом 19 січня 2022 року у період часу з 11 год 43 хв до 11 год 53 хв - за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання, збут вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; а також за епізодом зберігання бойових припасів та вибухових речовин за місцем проживання в АДРЕСА_2 та в автомобілі марки «Opel» моделі «Zafira» із номерним знаком « НОМЕР_3 » іноземної реєстрації, що перебував у його користуванні, - за ч. 1 ст. 263 КК України придбання, зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу;
		Позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , висловлену у судових дебатах про те, що обвинувачений ОСОБА_4 придбав, зберігав та перевіз вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини для самозахисту, для захисту своєї сім`ї та родини, суд розцінює як намагання пом`якшити відповідальність ОСОБА_4 за вчинене. 
		Так, суд зауважує, що ОСОБА_4 , вибуваючи у відпустку за місцем власного проживання у м. Шепетівку Хмельницької області, не мав крайньої потреби перевозити зброю, боєприпаси та вибухові речовини, придбані ним на зайнятих позиціях після завершення бойових дій, за відсутності небезпеки, яка безпосередньо загрожувала правоохоронюваним інтересам особи, суспільства й держави, оскільки в грудні 2022 року та в січні 2023 року у Хмельницькій області в т.ч. у місті Шепетівка не проводилися активні бойові дії для відсічі збройній агресії російської федерації. А тому зберігання, носіння, перевезення та збут вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин не пов`язане із захистом держави є кримінальним правопорушенням.
		Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		ОСОБА_4 раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, за місцем фактичного проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило. На обліку Шепетівського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області не перебуває. Відповідно до досудової доповіді, складеної Шепетівським районним відділом №2 філії Державної установи «Центр пробації» « ОСОБА_4 готовий змінювати себе і своє життя на краще, має позитивні плани на майбутнє, не ідентифікує себе з кримінальною особистістю, асоціальної поведінки по відношенню до окремих груп чи осіб не проявляє». Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
		Згідно інформації КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. За місцем проходження військової служби ОСОБА_4 зарекомендував себе обмежено працездатним солдатом, вимоги Статутів Збройних Сил України знає на середньому рівні, над удосконаленням професійних знань працює повільно. Не ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків та виконання наказів старших начальників, в колективі користується мінімальним авторитетом, власні обов`язки виконує задовільно. На критику реагує повільно, до зауважень прислуховується вибірково. Стан здоров`я задовільний, має середній рівень дисципліни.
		       Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є повне визнання винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, участь у бойових діях. 
		Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення злочинів особою повторно.
		Мотиви призначення покарання. 
		При призначенні покарання суд враховує зміст ст. 50 КК України, відповідно до якого питання призначення покарання вирішується з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засудженого, та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Суд приймає до уваги відомості про особу обвинуваченого  ОСОБА_4 , який є осудним,  має на утриманні неповнолітнього сина  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого виховує самостійно, не судимий, посередньо характеризується за місцем проходження військової служби, не перебуває під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра, виявляє розлад адаптації зі змішаними порушеннями емоцій та поведінки, повністю визнав винуватість у вчиненому, щиро покаявся, є учасником бойових дій, має інвалідність третьої групи. 
		Суд визнає викладені обставини у сукупності з даними про особу обвинуваченого такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого.
		       Разом з тим підстав для застосування ч. 1 ст. 69 КК України та призначення покарання нижче він найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті за вчинені кримінальні правопорушення суд не вбачає.
		Суд зауважує, що у постанові від 03 лютого 2021 року (справа № 629/2739/18) Верховний Суд звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України, та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		Кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_4 є злочинами проти громадської безпеки. Їх суспільна небезпечність полягає в тому, що ОСОБА_4 , незаконно, придбавши трофейні: зброю, бойові припаси та вибухові речовини в місці проведення бойових дій, без відповідного дозволу та без легальної потреби перевіз зброю, бойові припаси та вибухові речовини до міста, де не проводяться бойові дії, незаконно зберігав їх за місцем проживання та в автомобілі, чим наражав на небезпеку власну сім`ю та мешканців громади, оскільки зберігання вибухонебезпечних речовин без належних умов могло привести до людських жертв. Незаконно продавши зброю та бойові припаси раніше невідомій йому особі, ОСОБА_4 фактично сприяв створенню умов для вчинення злочинів із використанням вказаних предметів у мирному житті в умовах воєнного стану.
		Суд також враховує, що злочин вчинений обвинуваченим як військовослужбовцем, в умовах воєнного стану, тому суспільна небезпечність даного злочину полягає ще й в тому, що такі діяння суттєво знижують рівень військової дисципліни, боєготовність Збройних Сил України, а також дискредитують державу, армію та воїнів. Крім того незаконно придбана ОСОБА_4 трофейна зброя, бойові припаси та вибухові речовини за умови поставлення вказаних предметів на облік, у порядку визначеному відповідними нормативно-правовими актами, могли бути використані у бойових діях для захисту держави від російської агресії.
		З урахуванням викладеного, кількості та виду вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, які обвинувачений незаконно придбав, носив, зберігав та збув без передбаченого законом дозволу, зазначені вище обставини, що пом`якшують покарання,  на переконання суду не можна визнати такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, та не є достатніми для застосування до обвинуваченого інституту призначення покарання нижче від найнижчої межі.
		       Суд зауважує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		       З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вчинив у сукупності закінчені тотожні кримінальні правопорушення, які є тяжкими злочинами, дані про його особу, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд вважає, що необхідним і достатнім для ОСОБА_4 покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, є покарання в межах санкції ст. 263 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі.
		На переконання суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових злочинів, повністю відповідатиме справедливому балансу між інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та даним про його особу, а також буде відповідати таким принципам як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. 
		Суд також не знаходить підстав для призначення покарання із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до положень ст. 75 КК України. 
		Намагання захисника ОСОБА_5 дискредитувати діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по мобілізації військовозобов`язаних громадян не може бути аргументом для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, під приводом надання можливості обвинуваченому, який пройшов спеціальну підготовку, продовжити захист держави у Збройних Силах України.
		За змістом ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення особи від покарання у виді позбавлення волі, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		На переконання суду, звільнення від відбування покарання за вчинення злочинів проти громадської безпеки, пов`язаних в т.ч. з незаконним збутом приватній особі зброї та бойових припасів військовослужбовцем з корисливих мотивів в умовах воєнного стану, на території де безпосередньо не проводяться бойові дії, в той час коли у державі триває нещадна війна з російським агресором за існування української нації, не вистачає зброї, країна отримує зброю від західних партнерів, а мирне населення, в т.ч. діти збирають кошти на потреби армії, не досягне мети покарання в контексті положень статей 50, 65 КК України, не відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості покарання, не буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів та не відповідатиме ступеню тяжкості вчинених злочинів. 
		Відповідно до ст. 54 КК України засуджена за тяжкий або особливо тяжкий злочин особа, яка має військове спеціальне звання може бути позбавлена за вироком суду цього звання.
		Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив повторно тяжкі злочини з використанням службового становища під час проходження військової служби, йому слід призначити додаткове покарання на підставі ст. 54 КК України у виді позбавлення військового звання «молодший сержант Збройних Сил України».
		Прокурор просив призначити ОСОБА_4 покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 років позбавлення волі.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив чотири епізоди незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, що кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України.
		Відповідно до ст. 32 КК повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.
		У ст. 33 КК зазначено, що сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
		При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
		Положеннями ч. 1 ст. 70 КК передбачено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Зазначене вище правило призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень застосовуються у випадках їх самостійної кваліфікації як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті КК, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень і які мають самостійні санкції.
		При цьому за окремими епізодами злочинної діяльності, які утворюють повторність та відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (тотожні кримінальні правопорушення), тобто які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, покарання не призначається.
		Такий висновок міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 липня 2022 року справа № 519/691/19 провадження № 51-4844км21.
		Мотиви вирішення інших питань при ухваленні вироку.
		       Суд ухвалює рішення в порядку, визначеному в ст.ст. 368-380 цього кодексу, який зобов`язує серед іншого вирішити питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст. 131 КПК), суд вважає необхідним продовжити такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили, що забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 суд вважає правильним рахувати з часу звернення вироку до виконання, зарахувавши у строк покарання час тримання ОСОБА_4 під вартою з 19 січня 2023 року по 16 червня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
		У відповідності до положень частини 2 статті 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Отже, з ОСОБА_4 належить стягнути на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 61542 грн.
		Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, 
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263 КК України і призначити покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 54 КК України призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення військового звання «молодший сержант Збройних Сил України».
		До набрання вироком законної сили продовжити застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який полягає у забороні обвинуваченому залишати у період часу з 15 години до 9 години наступного дня місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 15 години до 9 години наступного дня без дозволу суду, крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; носити електронний засіб контролю. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього увязнення в даному кримінальному провадженні з 19 січня 2023 року по 16 червня 2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 61542 грн. 
		Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2023 року на мобільний телефон марки «Redmi 9А», моделі «М2004J19AG» з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 , грошові кошти в сумі 2000 грн, а саме: чотири банкноти номіналом 500 грн з серіями та номерами ВЕ 9088124, ЗБ 0985072, ВЖ 3292147, ФД 2938139.
		Речові докази:
		30 патронів, які є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, патронами калібру 5,56х45 мм М855 (до штурмових гвинтівок калібру 5,56х45 мм виробництва фірми «Winchester», США); 160 патронів, які є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, 7.62 мм, проміжними патронами з кулею зі сталевим осердям до автоматів (АК, АКМ, АКМС), ручного кулемета РКК, РПД, та іншої зброї калібру 7,62х39 мм, виробництва машинобудівного заводу ім. Леніна м. Фрунзе (Бішкек) СРСР, 1966 р.в.; 4 боєприпаси, які є 40-мм осколковими гранатометними пострілами типу «ВОГ-25П»; 5 осколкових гранатометних пострілів типу «ВОГ-25ПМ»; 1 гранатометний постріл типу «ВОГ-25П» (безпечні залишки корпусу (уламки) гранатометних пострілів; 60 патронів, що є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, 7,62 мм, проміжними патронами з кулею зі сталевим осердям до автоматів (АК, АКМ, АКМС), ручного кулемета РКК, РПД та іншої зброї калібру 7,62х39 мм, виробництва машинобудівного заводу ім. Леніна м. Фрунзе (Бішкек) СРСР, 1966 р.в.; 36 патронів, які є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, патронами 9х19 m/39В виробництва Швеції, 1981 р.в.; 142 патрони, що є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, 5,45х39 мм, проміжними патронами до автоматів (АК-74, АКС-74, АКС-74У), ручного кулемета РКК-74 та іншої зброї калібру 5,45х39 мм; 807 патронів, які є військовими боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, гвинтівковими патронами, з кулями зі сталевим осердям, 24 патрони з трасуючою кулею до гвинтівки конструкції Мосіна зразка 1891/1930 років, карабінів зразків 1938 та 1944 років, кулеметів конструкції Калашникова (КК/ККС, ККМ/ККМС, ККМТ), снайперської гвинтівки Драгунова (СГД) та іншої зброї калібру 7,62х54R; 206 патронів до стрілецької вогнепальної зброї з кулею зі сталевим осердям; 132 патрони з модернізованою трасуючою кулею та 13 патронів з трасуючою кулею калібру 7,62х54R до гвинтівки конструкції Мосіна зразка 1891/1930 років, карабінів зразків 1938 та 1944 років, кулеметів конструкції Калашникова (КК/ККС, ККМ/ККМС, ККМТ), снайперської гвинтівки Драгунова (СГД); 1 патрон, який є військовим боєприпасам стрілецької вогнепальної зброї 5,45х39 мм, проміжним патроном, з кулею підвищеної пробивної здатності, виробництва «Луганського верстатобудівного заводу», м. Луганськ, 2002 р.в.; 10 30-мм осколкових гранатометних пострілів типу «ВОГ-17М»; дев`яносто три патрони, що є цивільними боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, довгими гвинтівковими спортивно-мисливськими 5,6 мм патронами кільцевого запалення; вибухову речовину - нітроцелюлозний (бездимний) порох масою 2977 (дві тисячі сімдесят сім) грам; складову частину до 125 мм бронебійного підкаліберного снаряду БМ-23 «Заколка», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУ НП у Хмельницькій області - передати до військової частини НОМЕР_7 ( АДРЕСА_4 );
		- вогнепальну зброю яка є 40-мм підствольним гранатометом «ГП-25» № НОМЕР_8 , призначеним для стрільби 40-мм дульнозарядними безгільзовими пострілами «ВОГ-25, ВОГ-25П» - передати до військової частини НОМЕР_9 ( АДРЕСА_5 );
		- безпечні залишки ручної оборонної осколкової гранати «Ф-1» та уніфікованого (запалу) типу УЗРГМ, головної частини з реактивним двигуном гранатометного пострілу типу «ПГ-7С», осколкової міни типу «О-832» до 82 мм міномету 2Б14 «Поднос», саморобний пристрій для паління із верхньої частини пластмасової пляшки, фрагменту фольги, з нашаруванням особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу, масою в перерахунку на суху речовину, 0,062 гр, особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, масою в перерахунку на суху речовину, 3,27 гр, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУ НП у Хмельницькій області - знищити;
		мобільний телефон марки «Redmi 9А», моделі «М2004J19AG» з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 , що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУ НП у Хмельницькій області - повернути ОСОБА_4 ;
		- грошові кошти в сумі 2000 грн, а саме: чотири банкноти номіналом 500 грн з серіями та номерами ВЕ 9088124, ЗБ 0985072, ВЖ 3292147, ФД 2938139, що зберігаються у Департаменті каси перерахунку АТ КБ «Приватбанк», м. Київ вул. Грушевського,1Д повернути до Шепетівського РУП ГУ НП у Хмельницькій області.
		- автомобіль марки «Opel» моделі «Zafira», номерний знак « НОМЕР_3 » на іноземній реєстрації, що на підставі ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 23 березня 2023 року повернутий представнику військовій частині НОМЕР_1 - повернути військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 )
		       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим з дня вручення копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		Суддя                                                                                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...