Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/33440/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2023. Зареєстровано: 11.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2023.

Номер судового провадження: 3/761/7025/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/33440/23
		Провадження № 3/761/7025/2023
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       24 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., представника особи відносно якої складено протокол - Усачука О.І. , потерпілої ОСОБА_2 , представників потерпілої - Янчука А.А., Лисака М.Ю., представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - Томчука Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол від 21.08.2023 складений заступником директора департаменту - начальником відділу прав у цивільному та адміністративному процесах Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд та процесуальних прав Коломійцем М.В. відносно:
		      ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого головою Державної служби геології та надр України, що за адресою: м. Київ, вул. Антона Цедика, 16, 
		у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , обіймаючи посаду голови Державної служби геології та надр України, не виконав законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, викладених у вимогі від 19.06.2023 № 5526.2/Б-5417.3/23/23/43.1 щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту правового забезпечення Державної служби геології та надр України, чим вчинив адміністративне правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, відповідальність за яке передбачена статтею 188-40 КУпАП.
		Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився. 
		     Представник особи, відносно якої складено протокол - адвокат Усачук О.І. у судовому засіданні заперечував вину свого довірителя у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП. Пояснив, що ОСОБА_3 , як головою Державної служби геології та надр України, було вчинено усі необхідні дії щодо виконання рішення суду та поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України, однак остання уникає явки до Держгеонадр, що унеможливлює виконання рішення суду про її поновлення на відповідній посаді. Окрім того зазначив, що відбулись зміни у штатному розкладі, а тому поновлення ОСОБА_2 можливо лише на іншій посаді. 
		З огляду на вказане просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного право порушення. Також вказував, що адміністративний протокол складено не коректно, він не містить дати складання, а отже матеріал підлягає поверненню для належного оформлення. Також зазначив, що строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив, а відтак провадження підлягає закриттю. 
		Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини уважав доведеною вину ОСОБА_3 щодо не виконання останнім законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Підтвердив, що мають місце недоліки при складанні протоколу, зазначив, що дата складання протоколу уточнена в судовому засіданні, а тому просив не повертати матеріали адміністративного провадження на дооформлення з формальних підстав, вказуючи на те, що тривало та безпідставно порушуються гарантоване Конституцією України право потерпілої ОСОБА_2 на працю. При цьому ОСОБА_3 , займаючи відповідальну високу посаду у державі свідомо не виконує припис Уповноваженого з прав людини.
		       Потерпіла ОСОБА_2  та її представники наполягали на притягненні  ОСОБА_3  до адміністративної відповідальності за ст.188-40 КУпАП, оскільки останнім, не зважаючи на неодноразові вимогиУповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо необхідності виконання рішення суду та поновлення ОСОБА_2  на посаді директора Департаменту правового забезпечення Державної служби геології та надр України, продовжуються вчинятися дії щодо ухилення від виконання вказаного рішення суду та від виконання припису Уповноваженого з прав людини, в тому числі винесенням наказу щодо скорочення відповідної посади, а також трактуванням вимог Закону на свій лад. Вказала, що більш ніж три роки після винесення рішення суду не може поновитись на посаді саме з вини ОСОБА_3 .       
		Заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`ясувавши думку інших учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.
		Судом встановлено, що 16.02.2023 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) надійшло звернення громадянки України ОСОБА_2 ,у якому повідомлялось, що Головою Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) тривалий час не виконується судове рішення про поновлення останньої на посаді начальника юридичного управління Держгеонадра.
		Зі змісту звернення та наданих заявницею матеріалів вбачається, що на підставі наказу Держгеонадра від 04.09.2019 №175-к «Про звільнення ОСОБА_2 » останню було звільнено з посади начальника Юридичного управління Держгеонадра.
		Не погоджуючись з вищевказаним наказом ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом. 24.02.2020 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в справі № 640/18993/19 було задоволено позов ОСОБА_2 , а саме суд ухвалив:
		- позов ОСОБА_2 до Держгеонадр про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів задовольнити повністю.
		- визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадр від 04.09.2019 .V 175-к «Про звільнення ОСОБА_2 ».
		- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05.09.2019.
		- стягнути з Держгеонадр на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 61663,42 грн. (шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят три гривні сорок дві копійки.
		- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019.
		- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Держгеонадр на користь ОСОБА_2 суми середнього заробітку за один місяць в сумі 11400,00 грн. (одинадцять тисяч чотириста гривень нуль копійок).
		16.06.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 640/18993/19 апеляційну скаргу відповідача (Держгеонадра) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 було залишено без задоволення.
		23.07.2020 ухвалою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду відмовлено відповідачу у відкритті касаційного провадження на рішення по суті спору.
		Отже, вбачається, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в справі № 640/18993/19 набрало законної сили та Держгеонадра в особі чинного голови - ОСОБА_3 зобов`язувалось виконати вказане судове рішення та поновити ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного відділу Держгеонадра.
		У подальшому, з наданих ОСОБА_2 матеріалів вбачається, що Держгеонадра не виконало рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в добровільному порядку, у зв`язку з чим постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) Рекашовою Аллою Миколаївною від 02.07.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 62455703 на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2020 № 640/18993/19.
		Після чого, 15.07.2020 до Відділу надійшла заява Держгеонадр, за підписом Голови ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження, якою повідомляється про виконання рішення суду.
		До заяви додано копію наказу Держгеонадр від 17.03.2020 № 86-к, яким скасовано наказ Держгеонадр від 04.09.2019 № 175-к «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновлено останню на посаді начальника Юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019. Докази внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача боржником не надані.
		Таким чином із наведеного вбачається, що видання Наказу Держгеонадр від 17.03.2020 № 86-к, яким скасовано наказ Держгеонадр від № 175-к «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019 Дежгеонадра в особі голови - ОСОБА_3 нібито виконало рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в справі № 640/18993/19.
		У той же час, стягувачем у виконавчому провадженні № 62455703 було повідомлено про те, що фактично ж остання не поновлена на своїй посаді, оскільки наказом Держгеонадр від 04.10.2017 № 439 «Про введення в дію структури та штатного розпису Держгеонадр», де існувала посада начальника Юридичного управління, визнано таким, що втратив чинність, відповідно до наказу Держгеонадр від 26.12.2018 № 518 «Про введення в дію структури та штатного розпису І Державної служби геології та надр України», що підтверджується копіями зазначених наказів.
		Отже, фактично цим наказом Держгеонадр від 26.12.2018 № 518 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України» введено новий (чинний) штатний розпис Держгеонадра де відсутня посада начальника юридичного управління - на яку нібито поновили ОСОБА_2 відповідно до вищевказаного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Також, ОСОБА_2 надано до копію наказу Держгеонадр від 07.02.2020 «Про введення в дію штатного розпису Держгеонадр», яким введено в дію з 01.01.2020 Штатний розпис Держгеонадр на 2020 рік, погоджений міністерством фінансів України від 04.02.2020. Згідно витягу зі штатного розпису на 2020 рік посада начальника Юридичного управління в структурі також відсутня.
		З наведеного вище вбачається, що Держгеонадра в особі ОСОБА_3 видало Наказ від 17.03.2020 № 86-к, яким ОСОБА_2 поновлено на посаду начальника юридичного управління Держгеонадр в неіснуючому (нечинному) штатному розписі (структурі) Держгеонадра, що не може вважатись належним виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в справі № 640/18993/19 від 24.02.2020.
		Крім того, за фактом невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в справі № 640/18993/19 від 24.02.2020 відкрито кримінальне провадження № 62021000000000362 від 13.05.2021 та здійснюється досудове розслідування Територіальним управлінням ДБР у м. Києві.
		Також, вбачається, що вищевказана позиція про те, що видання Головою Держгеонадра ОСОБА_3 наказу від 17.03.2020 № 86-7 «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр» у нечинний штатний розпис не визнається належним виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в справі № 640/18993/19 від 24.02.2020 в подальшому підтримана низкою судових рішень, зокрема у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/22177/21 від 11.10.2021 за яким рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ чи розпорядження про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, яке включає в себе утворення умов, за яких він може здійснювати виконання трудових обов`язків у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17.
		В свою чергу з матеріалів даної справи вбачається, що ОСОБА_2 при виконанні виконавчого провадження № 62455703, відкритого на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року, було поновлено на посаді начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року.
		Водночас, на момент виконання рішення суду, що було відомо державному виконавцю, штатний розпис, яким була передбачена посада начальника Юридичного управління, затверджений наказом Держгеонадр від 04 жовтня 2017 року № 439 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України» визнано таким, що втратив чинність згідно з наказом Держгеонадр від 26 грудня 2018 року № 518 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України», тобто посада, на якій прийнято наказ поновити стягувача відсутня в штатному розписі.
		Тобто, з аналізу вказаного можна дійти висновку, що на момент поновлення ОСОБА_2 чинним був штатний розпис Держгеонадр, затверджений наказом Держгеонадр від 07 лютого 2020 року № 36, зі змісту якого вбачається, що така посада, як начальник Юридичного управління у ньому відсутня, водночас, вказаним штатним розписом від 07 лютого 2020 року була передбачена рівнозначна за функціональними обов`язками та кваліфікацією посада, а саме директора Юридичного департаменту.
		ОСОБА_2 повідомлено про те, що вона фактично не поновлена на посаді, оскільки наказом Держгеонадр від 04.10.2017 року № 439 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної сіужби геології та надр України», штатний розпис, де існувала посада начальника Юридичного управління, визнано таким, що втратив чинність відповідно до наказу Цержгеонадр від 26.12.2018 року №518 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби геології та надр України», що підтверджується копіями зазначених наказів.
		Аналогічна позиція закріплена судом у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 640/18993/19 від 15.10.2020 року.
		Таким чином, вказаними судовими рішеннями було констатовано, що видання Наказу від 17.03.2020 №86-К «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року», який поновлює ОСОБА_2 на посаді в не чинному (неіснуючому) штатному розписі (структурі) Держгеондра не є належним виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 24.02.2020 по справі № 640/18993/19.
		У зв`язку з цим та зважаючи на факт невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 24.02.2020 в справі № 640/18993/19, 28.02.2023 було відкрито провадження Уповноваженого в межах якого здійснювались наступні заходи.
		28.02.2023 Голові Державної служби геології та надр України - Роману Опімаху направлено Листа Уповноваженого за № 10135.4/Б-5417.3/23/43.1 у якому зюначено на необхідності виконання рішення Окружного адміністративного суду мета Києва від 24.02.2020 у справі № 640/18993/19 в добровільному порядку.
		Листом від 13.03.2023 №Б-5417.3/23/4935.9 Головою Держгеонадр було повідомлено про те, що останнім на виконання судового рішення було видано Наказ від 17.03.2020 №86-К «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді ичальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05.09.2019 року.
		Зважаючи на той факт, що видання вищевказаного Наказу від 17.03.2020 36 86-К не є належним виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 в справі № 640/18993/19, Уповноваженим було направлено Голові Держгеонадра - ОСОБА_3 подання Уповноваженого за № 5526.2/Б-5417.3/23/23/43.1 від 19.06.2023 у якому, серед іншого, була висловлена вимога:
		- вжити термінових заходів реагування спрямованих на відновлення І порушеного конституційного права на працю ОСОБА_2 та здійснити і виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 640/18993/19 шляхом поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту правового забезпечення Держгеонадр.
		Вимога поновити ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту правового забезпечення Держгеонадр висловлена Уповноваженим у зв`язку з тим, і що на момент поновлення ОСОБА_2 (тобто на момент видання Головою Держгеонадра наказ від 17.03.2020 № 86-К «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року».) чинним був штатний розпис Держгеонадр, затверджений наказом Держгеонадр від 07 лютого 2020 року № 36, з аналізу якого вбачається, що така посада, як начальник Юридичного управління у ньому відсутня, водночас, вказаним штатним розписом від 07 лютого 2020 року була передбачена рівнозначна за функціональними обов`язками та кваліфікацією посада, а саме - директора Юридичного департаменту.
		Враховуючи вищезазначені позиції судів, зокрема постановою Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 640/22177/21 від 11 жовтня 2021 року, Голова Держгеонадр зобов`язувався поновити ОСОБА_2 на рівнозначній посаді, тобто директора Юридичного департаменту Держгеонадра, подання Уповноваженого містило саме вказану вимогу.
		У відповіді на вищевказане подання Уповноваженого, листом від 06.07.2023 за № Б-5417.3/23/13820.9 Головою Держгеонадра було повідомлено, у дублюючій формі, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 24.02.2020 в справі № 640/18993/19 28.02.2023 року виконано останнім належним чином у зв`язку з виданням наказу від 17.03.2020 № 86-К «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року».
		Отже, фактично, Головою Держгеонадра було проігноровано наведені в поданні Уповноваженого позиції Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/22177/21 та у справі № 640/18993/19 де суд зазначив про необхідні дії, які повинен вжити Голова Держгеонадра для належного виконання судового рішення.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.
		Подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.
		Таким чином, встановлено, що Головою Дежавної служби геології та надр України - ОСОБА_3 було вчинено адміністративне правопорушення, яке полягало у невиконанні законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, шляхом не здійснення поновлення громадянки України ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту правового забезпечення Державної служби геології та надр України.
		У відповідності до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Стаття 33 КУпАП обумовлю, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність особи за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
		Враховуючи особу винного, з урахуванням систематичного невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_3 необхідно визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді максимального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті у розмірі, що становить 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		З урахуванням вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Що стосується доводів сторони захисту, то вони не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Так, в судовому засіданні було встановлено, що протокол про адміністративну відповідальність складено 12.09.2023 року, що підтверджується актом, доданим до нього, іншими листами, які на уточнення даних у протоколі, направлені особою, що складала вказаний протокол.
		При цьому сам акт, також містить технічну помилку, що він складений у 2022 році, замість 2023 року. Втім, суд уважає, що такі технічні помилки не можуть стати на заваді у розгляді по суті вказаного адміністративного матеріалу з огляду на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішення констатує, що реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Такі твердження містяться у справах «Белеш та інші проти Чешської республіки», «Зубац проти Хорватії» № 47273/99, «Волчлі проти Франції» № 35787/03 від 26.07.2007. Отже з врахуванням тривалості даного адміністративного правопорушення, яке на час винесення судом рішення не припинено, з урахуванням того, що протокол про притягнення до адміністративної відповідальності складено 12.09.2023 року, а відтак строк притягнення до адміністративної відповідальності не сплинув. 
		Інші доводи сторони захисту не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, його вина доведена, а відтак він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. При цьому суд звертає увагу, що таке тривале та цинічне ігнорування вимог суду щодо поновлення на посаді потерпілої ОСОБА_2 вказує на свідоме ігнорування вимог, викладених у законній вимогі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 
		                 Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 9, 22, 33-35,40-1, ст.188-40, 279-280, 283-285 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		      
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП (невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людин) та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
		Стягнути з  ОСОБА_3  судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суду м. Києва.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...