Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/3635/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2023. Зареєстровано: 12.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/939/188/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022101110000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 367/3635/22
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		11 грудня 2023 рокуБородянський районний суд
		Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		членів колегії - суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		потерпілого - ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката 
		ОСОБА_8 , в режимі відеоконференції 
		з використанням власних технічних засобів,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3, в порядку спеціального судового провадження (in absentia), кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022101110000127 від 13 травня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, який проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини № НОМЕР_1 збройних сил Російської Федерації - заступника командира взводу, командира бойової машини першого десантно-штурмового взводу п`ятої десантно-штурмової роти другої батальйонної тактичної групи, 
		        у  вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  частиною 1 статті 438 КК України, 
		встановив:
		 
		24 лютого 2022 року, о 05-й годині, президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
		Цього ж дня збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і збройних сил РФ, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об`єктам, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		У період із 05-ї години 24 лютого 2022 року та до цього часу підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі та поранення цивільного населення та пошкодження сотень цивільних об`єктів.
		У зв`язку з цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05-ї години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 " Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05-ї години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово був продовжений.
		Після 24 лютого 2022 року (точну дату та час встановити не виявилось за можливе), внаслідок збройної агресії РФ територія села Луб`янки Бучанського району Київської області фактично перейшла під контроль збройних сил РФ, тобто була окупована.
		Надалі, приблизно у кінці лютого 2022 року (точну дату та час під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), громадянин РФ - обвинувачений ОСОБА_7 з позивним " ОСОБА_9 ", перебуваючи на посаді заступника командира взводу - командира бойової машини першого десантно - штурмового взводу п`ятої десантно -штурмової роти другої батальйонної тактичної групи військової частини № НОМЕР_1 збройних сил РФ, з невстановлених мотивів, усвідомлюючи, що агресія проти України та її жителів організована і здійснюється представниками влади РФ та збройних сил РФ, які діють в порушення вищевказаних нормативних правових актів, виконуючи злочинні накази, брав безпосередню участь у актах збройної агресії на території України, зокрема в АДРЕСА_5 Бучанського району Київської області, і у нього виник злочинний умисел, спрямований на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		10 березня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи обізнаним із законами та звичаями війни, передбаченими та закріпленими в положеннях міжнародного законодавства, зокрема в порушення вимог статтей 146-147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (надалі Конвенція), відповідно до яких серйозні порушення становлять такі порушення, що охоплюють дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: тортури або нелюдяне поводження, захоплення полонених, а також, будучі обізнаним про кримінальну караність за порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, достовірно усвідомлюючи, що він діє незаконно, діючи в порушення статті 32 Конвенції, відповідно до якої забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , зупинив цивільних громадян України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які знаходились неподалік на прибудинковій території напроти цього будинку, з метою подавлення волі та спроможності їх до опору, направив на цих осіб автоматичну зброю, наказав підняти руки догори, вигукуючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є "нациками та фашистами" і, погрожуючи вбивством, наказав ОСОБА_6 пройти разом з ним до літньої кухні на прибудинковій території по АДРЕСА_3 .
		Перебуваючи у літній кухні за вказаною адресою, обвинувачений ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи в порушення вимог статті 31 Конвенції, відповідно до якої будь-який примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема, з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей, ставлячи питання про приналежність ОСОБА_6 до Збройних Сил України та інших військових та громадських формувань супротиву військовій агресії та місцезнаходження таких підрозділів і правоохоронних органів, надів ОСОБА_6 на голову мішок, зв`язав йому руки за спиною, посадив на лавку, після чого наніс не менше двох ударів прикладом автомату по голові, а саме в ліву частину обличчя.
		У подальшому, після нанесення ОСОБА_6 ударів та погроз зброєю, обвинувачений ОСОБА_7 вивів його з літньої кухні та, неодноразово повторюючи, що хоче вбити ОСОБА_6 , зняв з його голови мішок та одягнув на очі пов`язку; в той же час також надягнули пов`язки на очі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та на бойовій машині піхоти (БМП) доставили їх трьох до крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_5", яка знаходиться по вул. Чкалова в АДРЕСА_5 Бучанського району Київської області, де обвинувачений ОСОБА_7 , застосовуючи фізичну силу до ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , витягнув їх з БМП та посадив на лавку на зупинці біля вказаної крамниці.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розстрілом, постійно ображаючи їх, і знову почав ставити питання щодо приналежності ОСОБА_6 до Збройних Сил України та інших військових чи громадських формувань супротиву військовій агресії, місцезнаходження таких підрозділів, правоохоронних органів, місцезнаходження військовослужбовців АТО/ООС, єгерів, мисливців, тощо.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_7 , достовірно усвідомлюючи, що діє в порушення законів та звичаїв війни, передбачених та закріплених в зазначених положеннях міжнародного права, помістив ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до БМП та перевіз до невстановленого місця в селі Озера Бучанського району Київської області, де витягнув їх із БМП і поставив на коліна, після чого наніс їм по декілька ударів по різним частинам тіла; зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 наніс ОСОБА_6 прямий удар ногою в праву частину тулуба, в ділянці нирок, а потім зі спини вдарив його в шию, від чого ОСОБА_6 впав.
		Після нанесення ударів, обвинувачений ОСОБА_7 , продовжуючи діяти з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема статті 32 Конвенції, відповідно до якої забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою, впродовж тривалого часу, тримаючи під прицілом зброї, проводив допит цивільних осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою встановлення приналежності, зокрема, ОСОБА_6 до Збройних Сил України та інших військових та громадських формувань супротиву військовій агресії, і, погрожуючи вбивством, направляв на них автоматичну зброю та імітував розстріл, а саме здійснив з автоматичної зброї два постріли біля ноги ОСОБА_6 .
		Застосовуючи фізичну силу до ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_7 перемістив його до підвалу, де роздягнув ОСОБА_11 до пояса і оглянув тіло на наявність "нациських", на його думку, знаків, після чого вивів ОСОБА_11 із підвалу. В подальшому ті самі дії обвинувачений ОСОБА_7 вчинив відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
		Після цього обвинувачений ОСОБА_7 , тримаючи цивільних осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під прицілом, перезарядив автоматичну зброю та нецензурною мовою наказав ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 йти геть.
		Вказаними умисними діями обвинувачений ОСОБА_7 допустив порушення законів та звичаїв війни, передбачених Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та інших міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження відповідно до ухвали Бородянського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року за відсутності обвинуваченого  ОСОБА_7 (in absentia), який показань суду не давав.
		Під час судового розгляду судом були досліджені такі докази.
		Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні засвідчив, що вночі з 24 на 25 лютого 2022 року російські окупаційні війська зайшли в їхнє село Луб`янку Бучанського району Київської області; вони розмістились по усьому селу, виставили блокпости; на їхній техніці були написи "V" і "Z". Приблизно, 10 березня 2022 року він разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 приїхав до свого будинку по АДРЕСА_3 , але у дворі стояв танк і було багато російських військовослужбовців, а тому вони одразу зайшли на подвір`я, що навпроти, де мали погодувати тварин; проте, російські військовослужбовці з автоматами наказали йому вийти на вулицю і завели на його подвір`я; там його поставили на коліна, наділи мішок на голову, зв`язали руки, стали наносити удари по тілу і допитувати з приводу того, що він знає про Збройні Сили України, територіальну оборону та про осіб, в яких є зброя; потім їх утрьох доставили до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5" в АДРЕСА_5, де знову поставили на коліна і продовжували допитувати та декілька разів вдарили автоматом по голові. Після цього їх посадили на БМП і привезли в сусіднє село Озера Бучанського району Київської області, до якоїсь будівлі, де продовжили допитувати і бити, стріляли біля голови і ніг; потім їх вивели на околицю села Озера і в нецензурній формі наказали йти. Серед російських військових йому запам`ятався один - командир з рацією, до якого інші звертались як "ОСОБА_9". В подальшому він ( ОСОБА_6 ) по фотографії впізнав цього військовослужбовця як ОСОБА_7 . Під час подій того дня - 10 березня 2022 року саме ОСОБА_7 постійно був біля них, він особисто їх допитував, погрожував, бив їх, робив постріли зі зброї, примушував роздягатися, називав "нациками" і підбурював інших російських військовослужбовців знущатися над ними.
		Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 19 травня 2022 року про залучення його як потерпілого, в лютому-березні 2022 року військовослужбовець збройних сил РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із підлеглими незаконно захопив його будинок в АДРЕСА_3 і особисто неодноразово застосовував щодо нього насильницькі дії. (т. 2 , а. 19)
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 засвідчив, що станом на 24 лютого 2022 року він постійно проживав в селі Луб`янці Бучанського району Київської області; вранці 25 лютого 2022 року їхнє село вже було окуповане російськими військами, на виїздах з села встановлені блокпости і виїхати з села було неможливо; на вулиці його неодноразово зупиняли окупанти, обшукували, могли побити. Приблизно, 10 березня 2022 року він разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_11 на автомобілі приїхали до садиби знайомого ОСОБА_12 , навпроти будинку ОСОБА_6 , щоби погодувати тварин; коли вони були на цьому подвір`ї, то хтось із вулиці став гукати і ОСОБА_6 вийшов на вулицю; коли через деякий час він і ОСОБА_11 також вийшли на вулицю, то ОСОБА_6 там вже не було, натомість там стояли, приблизно, п`ять - сім російських військовослужбовців, які стали їх допитувати, чи вони не є військовими, залякували, погрожували вбити. Приблизно, через 20 хвилин окупанти вивели ОСОБА_6 з його подвір`я, на голові у нього був мішок, а руки зв`язані. Там він ( ОСОБА_10 ) звернув увагу на одного російського військовослужбовця, який, як він зрозумів, був старшим - командиром, і до нього інші звертались на позивний " ОСОБА_9 ", хтось звертався до нього по імені  ОСОБА_13 , а також хтось звертався за прізвищем, яке починалось на ОСОБА_9 , можливо,  ОСОБА_14 . Йому ( ОСОБА_10 ) і ОСОБА_11   теж зав`язали очі та зв`язали руки; якась жінка, що проходила вулицею поруч, підтвердила, що вони місцеві жителі, але їх все одно  не відпустили; після цього їх трьох доставили до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", де знову стали допитувати; військовослужбовець "ОСОБА_9" вдарив ОСОБА_6  прикладом по голові, а потім його ( ОСОБА_10 ) - теж прикладом по голові. Згодом під`їхала якась військова гусенична техніка, їх трьох затягнули на корпус і кудись повезли, їхали, приблизно, 15 хвилин і привезли в сусіднє село Озера; там їх поставили до стіни якоїсь будівлі і продовжили допитувати, при цьому били і стріляли із вогнепальної зброї над головами; розмовляли з ними в грубій формі, з ненавистю, називали "нациками" і "бандерівцями". Після цього їх по одному заводили до приміщення; його завели крайнім, посадили на стілець і продовжили допитувати, вимагали, щоб він зізнався, що він військовий, роздягали - шукали на тілі тату, і при цьому били по всіх частинах тіла; в основному, над ним знущався командир з позивним "ОСОБА_9". Після цього " ОСОБА_9 " вивів їх трьох на вулицю і брутально наказав йти прямо, пригрозивши, що буде стріляти; коли вони пройшли, приблизно, 50 метрів, то їм дозволили зняти пов`язки з очей і розв`язати руки, після чого вони пішки пішли додому в село Луб`янку. Через декілька днів він через евакуаційний "зелений коридор" виїхав з села. В подальшому, під час досудового розслідування, він по фотографії впевнено впізнав російського військовослужбовця, який над ними знущався, на ім`я ОСОБА_15 , з позивним " ОСОБА_9 ". Від визнання його (свідка) потерпілим він відмовився.
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 дав суду, в основному, аналогічні показання. Крім того ОСОБА_11 засвідчив, що йому запам`ятався один російський військовослужбовець з рацією, який був старшим; саме він допитував і бив їх, примушував ставати на коліна. В селі Озера, коли його ( ОСОБА_11 ) завели до якогось приміщення, то посадили на стілець, стали допитувати і бити, як він зрозумів, прикладом, приставляли пістолет до скроні; коли його вивели на вулицю, то знову наказали стати на коліна. У нього очі були зав`язані якоюсь ганчіркою, але він по голосу розумів, що той командир з рацією постійно був поруч. По фотографії він впізнав того російського військовослужбовця як ОСОБА_7 . Від визнання його (свідка) потерпілим він відмовився.
		Як убачається із фототаблиці до протоколу огляду місця події - садиби по АДРЕСА_3 від 02 червня 2022 року, на подвір`ї багато сміття, огорожа має пошкодження, деякі вікна вибиті з рамами, в будинку безлад, звичний порядок речей порушений, на вікнах і в приміщенні на дверях та меблях є написи "V", виконані білим барвником, на стіні є непристойні зображення, меблі пошкоджені. (т. 2, а. 100-159)
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 травня 2022 року, потерпілий ОСОБА_6 серед чотирьох фотознімків різних молодих осіб чоловічої статі впізнав на фото № 2 ОСОБА_16 , який 10 березня 2022 року вчинив щодо нього фізичне насильство і жорстоко з ним поводився. (т. 2, а. 160 - 161)
		Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 04 червня 2022 року, потерпілий ОСОБА_6 на місці показав, як 10 березня 2022 року він зі своїми товаришами ОСОБА_17 і ОСОБА_18 приїхали до його будинку по АДРЕСА_3 , але на подвір`ї були російські військовослужбовці, а тому вони зайшли на сусіднє подвір`я, на протилежній стороні вулиці; один з російських військовослужбовців наказав їм вийти; після цього на них стали кричати, змусили підняти руки, а потім завели його до літньої кухні його будинку; там один з російських військовослужбовців надів йому на голову мішок, зв`язав руки за спиною і став бити прикладом автомату по голові; приблизно, через півгодини його і товаришів закинули на БМП і привезли до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_5 "; там російський військовослужбовець із позивним " ОСОБА_9 " посадив їх обличчям на дорогу і в такому положенні вони були, приблизно, 15-20 хвилин; потім їх на БМП перевезли в інше місце - в село Озера, де поставили на коліна і "ОСОБА_9" декілька разів вдарив його ногою - в ділянку нирок, а потім в шию; також цей військовослужбовець зробив декілька пострілів з автомата біля його ноги і попередив, що наступний постріл буде в голову; при цьому його примусили стояти на колінах близько години; потім військовослужбовець з позивним " ОСОБА_9 " роздягнув його до пояса і оглядав чи немає на тілі, як він сказав, "нацистських знаків"; в подальшому " ОСОБА_9 " наказав їм, щоб вони йшли геть, а він буде стріляти. (т. 2, а. 162-170)
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 червня 2022 року, свідок ОСОБА_10 серед чотирьох фотознімків різних молодих осіб чоловічої статі впізнав на фото № 4 ОСОБА_16 , який 10 березня 2022 року жорстоко поводився з ОСОБА_6 (т. 2, а. 172-173)
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 08 червня 2022 року, свідок ОСОБА_10 на місці показав, як 10 березня 2022 року він разом з товаришами ОСОБА_19 та ОСОБА_18 приїхали до будинку ОСОБА_6 в АДРЕСА_3 , але на подвір`ї ОСОБА_6 були російські військовослужбовці, а тому вони пішли до сусіднього подвір`я, що навпроти; проте, російські військовослужбовці стали на них кричати, змусили їх вийти на вулицю та підняти руки до гори; ОСОБА_6 завели до його літньої кухні, а, приблизно, за півгодини вивели на вулицю і їх трьох доставили до зупинки біля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_5", де тримали 15-20 хвилин; після цього їх на БМП перевезли в село Озера, де російський військовослужбовець з позивним " ОСОБА_9 " став стріляти з автомата біля ноги ОСОБА_6 , погрожуючи вистрелити в голову, а потім примусив їх стояти на колінах близько години; потім цей "ОСОБА_9" наказав їм йти, але пригрозив що буде стріляти. (т. 2, а. 174-180)
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 травня 2022 року, свідок ОСОБА_11 серед чотирьох фотознімків різних молодих осіб чоловічої статі впізнав на фото № 1 ОСОБА_16 , якого бачив 10 березня 2022 року під час окупації села Луб`янки Бучанського району Київської області. (т. 2, а. 210-211)
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 16 червня 2022 року, свідок ОСОБА_11 на місці показав, як 10 березня 2022 року він разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_10 приїхав до будинку ОСОБА_6 в АДРЕСА_3 , але на цьому подвір`ї перебували військовослужбовці РФ, а тому вони зайшли на сусіднє подвір`я; через деякий час російські військовослужбовці забрали ОСОБА_6 і завели до його подвір`я, де утримували, приблизно, півгодини; після цього їх трьох посадили на БМП і привезли до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", де російський військовослужбовець з позивним " ОСОБА_9 " примусив їх сидіти на зупинці обличчям до дороги, приблизно, 15-20 хвилин, після чого їх знову посадили на БМП і повезли в невідоме місце, як він потім зрозумів, у сусіднє село Озера; там "ОСОБА_9" перезарядив автомат і зробив з нього декілька пострілів біля ОСОБА_6 , заявивши, що наступний постріл буде в голову; в тому місці їх трьох примусили стояти на колінах близько години, після чого на БМП перевезли в інше місце, де російський військовослужбовець " ОСОБА_9 " наказав, щоб вони йшли, а він по ним буде стріляти. (т. 2, а. 212-218)
		Відповідно до повідомлення заступника командира військової частини НОМЕР_2 на запит щодо перебування військовослужбовців військової частини № НОМЕР_1 РФ в період окупації на території АДРЕСА_3 , зазначена військова частина - це 234 десантно-штурмовий полк 76 десантно-штурмової дивізії з місцем постійної дислокації - АДРЕСА_4 . (т. 2, а. 221-222) 
		Згідно з протоколом огляду від 18 травня 2022 року, при дослідженні інтернет-ресурсу "Одноклассники" виявлена сторінка, що належить ОСОБА_7 (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 ; на сторінці міститься фотозображення ОСОБА_7 (т. 2, а. 184-187) 
		Відповідно до протоколу огляду від 18 травня 2022 року, при дослідженні інтернет- ресурсу " ІНФОРМАЦІЯ_7 " виявлено інформацію про військовослужбовців першого десантно-штурмового загону першого десантно-штурмового взводу п`ятої десантно-штурмової роти другої батальйонно-тактичної групи 234 десантно-штурмового полку (військова частина № НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ), зокрема, про заступника командира взводу - командира бойової машини, сержанта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т. 2, а. 188-202)
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 обвинувачення, висунуте щодо ОСОБА_7 , підтримав і просив призначити ОСОБА_7 за частиною 1 статті 438 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні стверджував, що особа обвинуваченого ОСОБА_7 не була встановлена належним чином, обвинувачений не був належно повідомлений про час і місце судового розгляду, як і про проведення щодо нього досудового розслідування; з цих причин він, як захисник, не мав можливості комунікувати з обвинуваченим ОСОБА_7 у будь-який спосіб; вважав, що підстав для ухвалення щодо ОСОБА_7 обвинувального вироку немає, а тому просив обвинуваченого ОСОБА_7 виправдати.
		Оцінюючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості і достовірності та з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
		При цьому суд враховує, що відповідно до статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Зважаючи на особливості спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надав особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 як учасника кримінального провадження, яке відбулось за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження.
		Відповідно до частини 5 статті 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_7 , як підозрюваного та обвинуваченого, на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя та суд виходили з того що інкриміноване ОСОБА_7 діяння та поведінка обвинуваченого підпадали під вимоги, визначені частиною 2 статті 297-1 КПК України.
		Відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне та інше представництво в суді.
		Суд враховує, що на підставі постанови слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 06 серпня 2022 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для надання безоплатної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_7 був призначений адвокат ОСОБА_8 , який приймав постійну і активну участь під час досудового розслідування та судового розгляду. (т. 2, а. 54-55, 56-57)
		Відповідно до постанови слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 16 серпня 2022 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, громадянина РФ ОСОБА_7 був оголошений розшук. (т. 2, а. 68-70)
		Згідно з постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 16 серпня 2022 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, громадянина РФ ОСОБА_7 оголошено міжнародний розшук. (т. 2, а. 72-74)
		За ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року, підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. (т. 2, а. 97-99)
		Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року, було надано дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022101110000127 від 13 травня 2022 року, спеціального досудового розслідування стосовно громадянина РФ ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, про що було розміщено відповідне повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті "Офісу Генерального прокурора" одночасно з повістками про виклик ОСОБА_7 до слідчого. (т. 2, а. 62, 63, 65-67, 223-225, 228-229, 231-233)
		Про всі судові засідання, які проводились у цьому кримінальному провадженні в Бородянському районному суді Київської області, обвинувачений був завчасно проінформований у встановленому ч. 3 ст. 323 КПК України порядку - шляхом публікації повісток в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті "Урядовий кур`єр" і на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області. (т. 1, а. 120, 133-134, 140-141, 154-155, 170-171, 182-183, 232-233, 244-245, 249-250, т. 3, а. 21-22, 25-28, 54-55, 59-61, 71-72, 78-80, 114-115, 118-119, 131-132, 136-137)
		Відповідно до ухвали підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року судовий розгляд кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого  ОСОБА_7   (in absentia).
		Суд вважає, що стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування і судом під час судового провадження були вжиті всі, передбачені законом заходи, які були можливі з урахуванням воєнного стану та триваючої широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_7 , його належне представництво в суді та поінформованість про час і місце судового розгляду в Бородянському районному суді Київської області.
		Порушень процесуального законодавства під час цього кримінального провадження, які були б підставою для визнання доказів недопустимими, суд не встановив.
		Вирішуючи питання про правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує, щовідповідно до вимог частин 1 і 2 статті 2 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (надалі Конвенція), ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03 липня 1954 року, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Згідно з частиною 1 статті 4 Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 6 зазначеної Конвенції, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
		Згідно зі статтею 13 Конвенції, положення частини II цієї Конвенції щодо загального захисту населення від деяких наслідків війни стосуються всього населення країн, які перебувають у конфлікті, без будь-якої дискримінації за ознакою, зокрема, раси, національності, релігійних або політичних переконань, і спрямовані на полегшення страждань, спричинених війною.
		Відповідно до статей 27, 29 Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ. Сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		Згідно зі статтями 31-33 Конвенції забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються.
		Згідно з вимогами статті 147 Конвенції, серйозні порушення охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, захоплення полонених.
		Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08 червня 1977 року до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), положення даних конвенцій та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 51 вказаного Протоколу, цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.
		Згідно з частинами 1, 2 ст. 75 зазначеного Протоколу заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема катування всіх видів - фізичні чи психічні, тілесні покарання, знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Статтею 1 Декларації про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, затвердженого Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 09 грудня 1975 року №3452 (XXX) (далі Декларація) визначено, що катування означає будь-яку дію, за допомогою якої людині навмисно заподіюється сильний біль або страждання, фізичне чи розумове, з боку офіційної особи або за її підбурюванням з метою отримання від неї або від третьої особи інформації або зізнань, покарання її за дії, які вона скоїла або в скоєнні яких підозрюється, або залякування її або інших осіб. 
		Статтею 2 і 3 Декларації визначено, що будь-яка дія, що представляє собою тортури або інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність види поводження і покарання, є образою людської гідності і повинно бути засуджене як порушення цілей Статуту Організації Об`єднаних Націй та порушення прав людини і основних свобод, проголошених у Загальній декларації прав людини. Жодна держава не може дозволяти або терпимо ставитися до катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання. Виняткові обставини, такі, як стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням для тортур або інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
		Відповідно до статті 6 Закону України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 року, Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. 
		Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_6 , а також ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - є цивільними особами і не були учасниками збройного конфлікту, а тому знаходились під захистом зазначених норм міжнародного права. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 на час вчинення інкримінованих йому діянь, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, був комбатантом, тобто законним учасником міжнародного збройного конфлікту, а тому він не може нести індивідуальну кримінальну відповідальність лише за факт участі у збройному конфлікті. Водночас відповідно до частини 2 статті 44 Додаткового протоколу від 08 червня 1977 року до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, всі комбатанти зобов`язані додержуватись норм міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів, і таким чином за воєнні злочини, які є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, комбатанти несуть індивідуальну кримінальну відповідальність.
		З урахуванням викладеного суд кваліфікує кримінально протиправні дії обвинуваченого  ОСОБА_7 за частиною 1 статті 438 КК України, як порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем збройних сил держави - агресора, за наявною інформацією - раніше не судимий.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено, що також зазначено в обвинувальному акті.
		На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у межах санкції частини 1 статті 438 КК України - у виді позбавлення волі. 
		Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту його затримання в порядку звернення вироку до виконання.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 залишитипопередній - у вигляді тримання під вартою.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини 3 статті 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подану обвинуваченим, щодо якого ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копії вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Бородянського районного суду Київської області.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя ОСОБА_20 
		 
		Члени колегії - судді 
		 
		ОСОБА_21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...