Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/13415/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2023. Зареєстровано: 12.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2023.
Дата набрання законної сили: 18.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/756/1631/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100050002640

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 756/13415/23
		       Номер провадження № 1-кп/756/1631/23
		 
		УКРАЇНА
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2023 року місто Київ
		 
		Оболонський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого судді                                ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора                                             ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                    ОСОБА_4 ,
		захисника                                             ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мельня, Конотопського району, Сумської області, громадянина України, який має вищу освіту, не працює, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним. 
		 
		1.1. 14.07.2023, близько 14:20 год., перебуваючи у приміщені гіпермаркету «Ашан», розташованого за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, буд. 15-а, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення майна ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» ( ЄДРПОУ № 35442481) в умовах воєнного стану.
		Реалізуючи вказаний умисел, у той же час і того ж дня, перебуваючи у гіпермаркеті «Ашан», за вказаною адресою, ОСОБА_4 впевнився, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скористався неуважністю працівників магазину, таємно, шляхом вільного доступу, взяв товар з торгівельного прилавка, а саме одну пляшку із лікером «Єгєрмейстер», ємністю 0,7 л (штрих код 4067700015532), вартістю 469 грн 17 коп. (без урахування ПДВ), яку заховав у власну сумку чорного кольору, котру мав при собі, та тримаючи пакет в руці з ваговою картоплею, попрямував до каси гіпермаркету, де оплативши за інші товари, не оплатив пляшку лікеру, яка знаходилась в його сумці.
		Виконавши усі дії, які ОСОБА_4 вважав за необхідне для таємного викрадення чужого майна, останній не розрахувався за узятий ним товар, який знаходився у його сумці, вийшов за лінію кас гіпермаркету та направився до виходу з гіпермаркету «Ашан», однак свій умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони гіпермаркету «Ашан».
		Унаслідок учинення злочину, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_4 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ №35442481) на загальну суму 469 гривень 17 коп. (без урахування ПДВ).
		 
		1.2. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, яке не було закінчено з причини, що не залежали від його волі. 
		 
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		 
		2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення. 
		 
		2.1.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочину, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 14.07.2023, близько 14:20 год., він прийшов в магазин ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який розташований за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, буд. 15-а, де узяв з полиць алкогольний напій - лікер, який сховав до сумки та попрямував до каси, але розрахувався лише за картоплю, після чого, намагався залишити магазин. Наразі свою поведінку засуджує, просить надати шанс виправитися, бо зрозумів помилковість свого поступку. 
		При цьому обвинувачений ОСОБА_4 просив урахувати, що ця подія сталась лише через збіг тяжких сімейних обставин, зокрема він хоча і працював неофіційно водієм таксі, однак витратив гроші на лікування рідних та їм на допомогу, через це у нього не залишилось грошей на оплату житла, а йому потрібно було віддати борг за житло, а також, на вимогу власника житла - пляшку алкоголю, на яку в нього не було коштів у той час.
		 
		2.1.2. Представник потерпілого в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином. Сторони кримінального провадження щодо розгляду судового провадження за відсутності представника потерпілого не заперечували.
		 
		2.1.3. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, але зі звільнення від його відбуття з випробувальним строком відповідно до положень статей 75, 76 КК України, оскільки на думку прокурора є обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутні обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого. 
		 
		2.1.4 Захисник ОСОБА_5 , не оспорюючи доведеність винуватості, просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, але зі звільнення від його відбуття з випробувальним строком на 1 рік відповідно до положень статей 75, 76 КК України.
		 
		2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
		 
		2.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
		Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом. 
		 
		2.2. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, яке не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.
		 
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором та захисником у судовому засіданні.
		 
		3.2. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття. При цьому судом не було встановлено обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України.
		 
		4. Мотиви призначення покарання.
		 
		4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		 
		4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Вид та вартість майна, яким намагався заволодіти обвинувачений, а саме алкогольним напоєм вартість 469 грн 17 коп. Наслідки вчинення злочину, зокрема, що заподіяна майнова шкода фактично відшкодована шляхом повернення майна, у зв`язку з чим представник потерпілого не заявляв претензій матеріального характеру, як і не заявляв цивільний позов. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, хоча і неофіційно, але працює водієм таксі. 
		При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому статтями 69, 69-1 КК України, не встановлено.
		 
		4.3. Ураховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості що характеризують особистість обвинуваченого, а також обставину, що пом`якшує покарання відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, у суду наявні підстави для призначення покарання обвинуваченому в виді позбавлення строком на 5 років, зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України, тобто з іспитовим строком на 1 рік. 
		Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, а також передбачені пунктами 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України -  не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. 
		Тож, призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Бо контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня ресоціалізації (виправлення засудженого).
		 
		4.4. Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб. 
		 
		5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		 
		5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		 
		5.2. Цивільний позов у рамках кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні. 
		 
		5.3. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України (одна пляшка лікеру «Єгєрмейстер», об`ємом 0,7 л, штрих код 4067700015532), які передано на відповідальне зберігання ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», слід залишити у володінні останнього.
		Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) роки.
		Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		 
		Речові докази: одна пляшка лікеру «Єгєрмейстер», об`ємом 0,7 л, штрих код 4067700015532, яку передано на відповідальне зберігання ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» - залишити в володінні останнього.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...