Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/8941/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2023. Зареєстровано: 13.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2023.
Дата набрання законної сили: 12.01.2024
Номер судового провадження: 2-о/212/248/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 212/8941/23
		2-о/212/248/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 грудня 2023 року                                 м. Кривий Ріг
		Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді - Козлова Д. О.,
		за участю секретаря - Пижик В. О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/8941/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради,
		за участі заявника - ОСОБА_1 ,
		представника заявника - ОСОБА_2 ,
		представника зацікавленої особи - Ляшенко М. О.,
		представника зацікавленої особи - Лубенець К. І., -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Заявник звернувся до суду із даною заявою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що батько заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є похилого віку, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . На теперішній час батько заявника за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Отже, він з початку 2023 року після проведення хірургічної операції на серці батька вимушений мешкати разом із батьком, здійснюючи постійний сторонній догляд шляхом допомоги в самообслуговуванні, пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства, в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами. Факт проживання заявника разом із батьком підтверджується актом від 7 червня 2023 року та довідкою № 66 від 31.05.2023 року квартального комітету № 6 Покровського району. Факт хвороби та потреби у сторонньому догляду батька підтверджується постановами лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) № 82 від 07.06.2023 р. та № 193 від 25.08.2023 р., а також висновком ЛКК №57 від 02.06.2023 року. Факт здійснення догляду заявника за батьком підтверджується актом № 41 від 14.06.2023 року, виданий Управлінням праці та соціального захисту населення Покровського району, складений за п. 2-1 Постанови КМУ № 57 від 27 січня 1995 року. Вказував, що за ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду. Додавав, що при зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_8 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому повідомила про недостатність документів для отримання відстрочки від призову за відсутності документа на підтвердження факту постійного догляду за хворим батьком. Отже, з метою встановлення факту, що має юридичне значення, тобто постійного догляду за хворим батьком, для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, просив суд встановити факт постійного догляду заявником за його хворим батьком похилого віку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		На погоджуючись із заявленими вимогами, представник ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив, де вказував, що ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено вичерпний перелік підстав, при наявності яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. У справі подано заяву задля оформлення відстрочки від призову під час мобілізації за абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За Законом України «Про соціальні послуги» громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, хворі, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (догляду), можуть обрати собі фізичну особу яка буде надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Дана фізична особа, яка надає соціальну послугу отримує компенсацію за надання догляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі». Однак заявником на підтвердження факту здійснення постійного догляду за батьком надано акт встановлення факту догляду № 41 від 14.06.2023 року, який складено відповідно до п. 2-1 «Правил перетинання державного кордону громадян України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, тобто акт встановлення факту здійснення догляду, який передбачений для перетинання державного кордону України. Тому підтвердженням здійснення постійного стороннього догляду є довідка про надання допомоги (компенсації) по здійсненню такого догляду. Також саме по собі поняття «сторонній догляд» є не є тотожним поняттю «постійний догляд». Вказував при цьому, що ст. 315 ЦПК не передбачено встановлення факту здійснення постійного догляду. Відтак заявником застосовано неправильну норму процесуального права, оскільки подано завідомо безпідставну заяву, бо встановлення постійного догляду регулюється Законом України «Про соціальні послуги». Через відсутність відповідних документів у заявника, які б підтверджували факт здійснення ним постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я його потребує, просив суд повністю відмовити у задоволенні заявлених вимог.
		Надаючи відповідь на відзив,  ОСОБА_1  вказував, що за п. 2-1 «Правилперетинання державного кордону громадян України» та висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я ним було підтверджено факт потреби його батька у постійному догляді та факту здійснення такого догляду за ним, як членом родини, оскільки вичерпного переліку документів, що підтверджують факт постійного догляду відносно членів сім`ї першого ступеня споріднення, не визначено. Натомість, надання акту встановлення факту здійснення догляду здійснюється у випадку здійснення догляду сторонньою особою, тобто не членами сім`ї першого споріднення в розумінні положень пп. 14.1.263 ПК України. При цьому за ч. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, тому включення заявника до Реєстру надавачів соціальних послуг не потрібна, внаслідок чого він не отримує компенсацію за надання таких послуг відповідно до постанови КМУ від 23.09.2020 р. № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі». Отже, дія Закону України «Про соціальні послуги» не може поширюватися на заявника, обов`язок якого по утриманню батька виникає на підставі кровного споріднення, бо положення даного закону не містять соціальної послуги - здійснення постійного догляду за особою похилого віку або хворою особою. Тому є хибними твердження у відзиві про необхідність надання заявником на підтвердження здійснення постійного стороннього догляду за батьком довідки про надання допомоги (компенсації) по здійсненню такого догляду. Таким чином, оскільки заявник здійснює постійній догляд за хворим батьком похилого віку в розумінні ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то просив суд заявлені вимоги задовольнити, оскільки інакше ніж в судовому порядку встановити даний факт не виявляється можливим.
		Заявник, ОСОБА_1 , та його представник, адвокат Мамедов А. Х., підтримуючи заявлені вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві ОСОБА_1 , яку просили суд задовольнити. Додавали при цьому, що ОСОБА_1 активно співпрацює із військовими частинами, надавши суду для цього для огляду низку подяк. Зазначали при цьому, що заявник постійно проживає у будинку свого батька, де пічне опалення, за яким доглядає та придбає ліки. При цьому інших родичів, які б доглядали за ним немає. Зазначав, що ОСОБА_1 працює директором ПП «Персей», як самозайнята особа, однак працює дистанційно, перебуваючи фактично увесь час поруч із батьком.
		Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Лубенець К. І. , заперечуючи проти задоволення заявлених вимог вказувала, що заявник офіційно працює, тому не може самостійно надавати допомогу своєму батькові на постійній основі, а наданий ОСОБА_1 акт № 41 не підтверджує факт його постійного догляду за батьком. Отже, ОСОБА_1 не довів свої вимоги в суді належними доказами, визначеними Законом України «Про соціальні послуги». Просила суд відмовити у заяві ОСОБА_1 повністю.
		Представник Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради, Ляшенко М. О. , у судовому засіданні залишила вирішення справи за заявою ОСОБА_1 на розсуд суду, підтвердивши встановлений актом № 41 від 14.06.2023 року факт здійснення догляду заявника за його батьком, який був складений за зверненням ОСОБА_1 через його намір виїхати за кордон.
		Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		За ч. 5 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
		Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 761/16799/15-ц.
		Суд встановив, що згідно із свідоцтвом про народження, виданим 23 березня 1971 року міським РАГС м. Одеса, актовий запис № 68 від 23 березня 1971 року, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якого зазначено ОСОБА_3 .
		За паспортом громадянина України (серія НОМЕР_1 ) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
		На підставі акту від 7 червня 2023 року квартального комітету № 6 Покровського району м. Кривого Рогу вбачається, що за свідченнями сусідів по будинку заявник, ОСОБА_1 , фактично з 2 листопада 2022 року постійно проживає в АДРЕСА_1 разом із своїм батьком, ОСОБА_3 , та постійно доглядає за ним через значне погіршення стану здоров`я останнього, що також підтверджується довідкою квартального комітету № 6 Покровського району м. Кривого Рогу від 31 травня 2023 року № 66.
		Згідно постанов ЛКК № 57 від 2 червня 2023 року та № 193 від 25 серпня 2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що останній має діагноз: ІХС: стенокардія напруги 3 ф. кл.; стенозуючий коронаросклероз 95% ОГЛКА стеноз, АВ блокада 3 стадії, імплантація ЕКС, важка форма, стадія субкомпенсації, тому потребує постійного стороннього догляду.
		За постановою ЛКК № 82 від 7 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 вбачається, що за станом здоров`я заявник може надавати соціальні послуги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як неспроможному до самообслуговування.
		На підставі акту від 14 червня 2023 року № 41 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради м. Кривого Рогу, складеного відповідно до п. 2-1 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, вбачається, що за заявою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 було встановлено факт здійснення догляду заявником за своїм батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується відповіддю від 31.08.2023 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради.
		На підтвердження здійснення постійного догляду за своїм батьком ОСОБА_1 надав суду численні чеки на придбання ним ліків та медикаментів протягом 2023 року для лікування ОСОБА_3 , 1946 р. н.
		Проходження ОСОБА_3 , 1946 р. н., стаціонару на дому з 16 по 26 жовтня 2023 року підтверджується також епікризом, наданим лікарем ОСОБА_6 , якого 4 грудня 2023 року було направлено на дослідження для проходження подальшого лікування.
		Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.
		Згідно із п. 2-1 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи, які потребують постійного догляду, у супроводі одного із членів сім`ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв`язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу у постійному сторонньому догляді та акту встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
		Натомість, суд вказує, що положення Закону України «Про соціальні послуги» до даних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
		Так за ст. 7 даного Закону система надання соціальних послуг - це правова основа, принципи, способи і форми надання соціальних послуг, сукупність суб`єктів, що взаємодіють на всіх етапах організації надання соціальних послуг.
		Отже, вказаний Закон був запроваджений для реалізації позитивних обов`язків держави Україна в сфері надання соціальних послуг населенню.
		За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є, зокрема, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.
		Однак суд зауважує, що ОСОБА_1 не відноситься до надавачів соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону, оскільки його допомога батькові витікає з положень сімейного законодавства.
		Так відповідно до ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
		Також згідно із ст. 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.
		На підставі переліченого вмотивування ОСОБА_1 не є отримувачем компенсації за надання своєму батькові догляду, умови надання якої визначені у «Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, тому в даному випадку не повинен складатись акт (довідка) уповноваженими особами для підтвердження факту надання заявником допомоги своєму батькові.
		Отже, аналіз нормативно-правових актів з питань соціальних послуг та соціального захисту населення вказує, що жодним законодавчим актом не передбачено чіткий механізм встановлення факту здійснення постійного догляду за членом сім`ї першого ступеня споріднення в розумінні ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Суд на підставі переліченого, оскільки положення нормативно-правових актів на виконання ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначають документ на підтвердження зайняття військовозобов`язаним постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду, то такий факт може бути встановлений судом.
		Крім того суд зауважує, що предметом розгляду даної справи не є оскарження дії чи бездіяльність заінтересованої особи, а лише встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки заявник не оскаржує рішення Покровсько-Тернівський РТЦК та СП, як суб`єкта владних повноважень, а встановлення даного факту йому потрібно для підтвердження законних підстав для відстрочки на час мобілізації за ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки діючим законодавством не визначено документа, який би підтверджував факт надання родичами першого ступеня споріднення постійного догляду за своїми батьками, які потребують такого постійного догляду.
		Отже, суд вважає, що у даному випадку суд має захистити права заявника та ухвалити рішення за заявленими ОСОБА_1 вимогами в порядку окремого провадження.
		Так суд встановив, що батько заявника, ОСОБА_3 , за постановами ЛКК потребує постійного стороннього догляду, а ОСОБА_1 , як син, постійно мешкає зі своїм батьком по АДРЕСА_1 , доглядаючи за ним та маючи таку можливість.
		Таким чином суд на підставі зібраних доказів у справі, насамперед акту від 14 червня 2023 року № 41 про встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду, встановив, що ОСОБА_1 фактично постійно доглядає по АДРЕСА_1 за своїм хворим батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, а ОСОБА_1 , у свою чергу, за станом здоров`я може здійснювати такий догляд та його здійснює.
		Крім того суд звертає увагу на те, що факт здійснення заявником постійного догляду за його батьком вже визнавався раніше ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі висновку ЛКК та Акту № 41 при наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову за абз. 10. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується Витягом із протоколу № 28 від 26.06.2023 року щодо відстрочки заявника від призову на військову службу під час мобілізації офіцерів запасу, які знаходяться на обліку в Покровсько-Тернівський РТЦК та СП (Покровський район), на підставі тих самих документів, які були досліджені у судовому засіданні по даній справі.
		Таким чином суд дійшов переконання, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню шляхом встановлення факту постійного догляду заявником за своїм хворим батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 .
		Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: ІНФОРМАЦІЯ_1, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради, - задовольнити.
		Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН: НОМЕР_2 , здійснює постійний догляд за своїм хворим батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення суду складено та підписано 12 грудня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                Д. О. Козлов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...