Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 309/347/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2023. Зареєстровано: 13.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/309/27/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023071050000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 309/347/23 
		Провадження № 1-кп/309/27/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 грудня 2023 року м. Хуст
		 
		Хустський районний суд  Закарпатської області
		 
		в складі: головуючого-судді:                                   ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання:               ОСОБА_2    
		                          
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023071050000013 від 5 січня  2023 року, відносно :
		 
		ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Липча Хустського району Закарпатської області , мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, працюючого завідувачем Липовецького краєзнавчого музею, з середньою освітою, раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення  передбаченого ст. 336 КК України , -
		 
		За участю сторін кримінального провадження:
		 
		Прокурора ОСОБА_4 
		Обвинуваченого ОСОБА_3 
		Адвоката ОСОБА_5 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 08 грудня 2022 року, будучи військовозобов`язаним прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з оголошенням Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України. Цього ж дня, 08 грудня 2022 року, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022, отримав бойову повістку про прибуття 12 грудня 2022 року до пункту відправки в військову частину НОМЕР_1 , однак останній достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64- 2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69-2022 не прибув, і за таких обставин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		В судовому засіданні ОСОБА_3 після роз`яснення йому обвинувачення,  свою вину у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину передбаченого  ст. 336  КК України визнав частково. Суду ствердив, що умислу ухилятися від проходження служби він не мав. Дійсно 8 грудня 2022 р. він отримав бойову повістку про прибуття 12 грудня 2022 року до пункту відправки в військову частину НОМЕР_1 . Цього ж дня 12 грудня  2022 р.  він до РТЦК та СП не прийшов оскільки почував себе хворобливо, а саме у нього паралізувало правий бік. Лише наступного дня він звернувся до лікаря, який призначив йому лікування.  
		В судовому засіданні будучи допитаним, у відповідності до вимог положень ст. 352-353  КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_6   суду ствердив, що він працював в ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді юриста. Обвинувачений ОСОБА_3 08.12.2022 р. пройшов ВЛК та визнаний придатним для проходження військової служби. Цього ж дня ОСОБА_3 отримав бойову повістку на 10 год. 12.12.2022 р. та був письмово попереджений про наслідки , які настануть в разі його неявки до РТЦК та СП 12.12.2022 р. Однак, 12.12.2022 р. ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, про причини неявки не повідомив, внаслідок чого була подана заява до Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області про внесення відомостей до ЄРДР за ст. 336 КК України.    
		Не зважаючи на  часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доводиться письмовими доказами, які досліджені в судовому засіданні зокрема: 
		- Розпискою про отримання бойової повістки  , яка отримана ним 08.12.2022 р. о 12 год. 56 хв. про явку на 10 год. 12.12.2022 р.; 
		- Аркушем доведення про ознайомлення про кримінальну відповідальність за ст.. 336 КК України від 08.12.2022 р. ; 
		- Карткою обстеження та медичного огляду  від 08.12.2022 р. відповідно до якої ОСОБА_3 визнаний придатним для проходження військової служби; 
		- Довідкою військово-лікарської комісії № 10001 від 13.12.2022 р. ; 
		- Довідкою КНП «Лікувально-діагностичний центр» Хустської міської ради від 26.05.2023 р. № 1382/01-03 відповідно до якої ОСОБА_3 у період з 8 грудня 2022 р. по 12 грудня 2022 р. до лікарів закладу не звертався:
		- Довідкою КНП « Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради від 26.05.2023 р. № 577/03-5 відповідно до якої ОСОБА_3   у період з 8 грудня 2022 р. по 12 грудня 2022 р. до лікарів амбулаторії с. Липовець КНП « Хустський ЦПМСД» за медичною допомогою не звертався. Відповідно до медичних записів в системі Mediks зафіксовано звернення в період з 13.12.2022 р. по 15.12.2022 р. з подальшим скеруванням для дообстеження до вузькопрофільних спеціалістів.  
		     Зазначені докази, сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, визнається і оцінюється судом як належні та допустимі, а у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.
		З правової позиції, яка відображена у постанові Верховного Суду в справі №754/17019/17 вбачається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
		Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Відповідно, досліджені докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, та у їх відношенні безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 наведеного Кодексу судом не встановлено та сторонами не доведено. Як наслідок, на переконання суду, яке ним сформоване у порядку ст. 94 КПК України, наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому немає об`єктивних підстав їм недовіряти.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які, відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченим, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відображеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини, визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та які містяться у матеріалах цього провадження.
		Висловлені стороною захисту доводи щодо неможливості явки 12.12.2022 р. до ІНФОРМАЦІЯ_4 через стан здоров`я не підтверджені жодними доказами та є недоведеними. 
		Позиція ОСОБА_3 щодо визнання ним частково своєї вини у вчиненні даного злочину на думку суду є цілеспрямованою та направленою, та розцінюється судом як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів.
		Таким чином, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто у ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період 
		Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		При кваліфікації дій обвинуваченого Суд ураховує, що Верховний Суд у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
		З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3    за ст. 336  КК України.
		Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, Суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
		Мотиви призначення відповідного покарання.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжких, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлено. 
		Також, суд враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, враховуючи особу підсудного, а саме те, що підсудний у вчиненому щиро розкаявся, зробив переоцінку своєї поведінки, виключно позитивно характеризується за місцем проживання , працює завідувачем Липовецького краєзнавчого музею,  раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, суд приходить до висновку про можливість виправлення і перевиховання підсудного без відбування покарання і звільнення його  від покарання, з випробуванням, тобто застосувати до підсудного ст. 75 КК України, адже таке покарання на переконання суду буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме його виправленню та перевихованню .
		Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
		Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що, незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12» зазначає, що, хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
		Підстав для застосування вимог статей 75 та 69 КК України суд не убачає.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Процесуальні  витрати у кримінальному провадженню відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні, обвинуваченому не обирався та , враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України  не убачає підстав для його визначення на цей час.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376,615  КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину)  передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох  років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в два роки , не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього  обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Відповідно до ст.. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме 12 грудня  2023 року.
		На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський  районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення,  а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
		 
		Суддя Хустського
		районного суду                                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...