Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/1002/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2023. Зареєстровано: 13.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2023.
Дата набрання законної сили: 12.12.2023
Номер судового провадження: 1-кс/461/7012/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021142040000015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/1002/22 
		Провадження № 1-кс/461/7012/23 
		 
		УХВАЛА 
		іменем України
		 
		12.12.2023 року м. Львів
		 
		Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт" ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно, -
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		Заявник керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт"  ОСОБА_3 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням  про  скасування  арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді  Личаківського районного суду  м. Львова від 08.06.2021 року, якою клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4  у межах кримінального провадження №42021142040000015 від 28 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було задоволено, та накладено арешт шляхом заборони власнику, користувачу, його представникам, а також іншим фізичним чи юридичним особам використання, відчуження, розпорядження, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо перереєстрації права власності та майнових прав для будь-яких цілей, на земельні ділянки реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095934246101, кадастровий номер 4610136300:06:012:00013; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2080943046101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0004; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005 які перебувають у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт".
		Клопотання мотивує тим, що відпала потреба для такого арешту у кримінальному провадженні та негативними наслідками арешту майна для нього як власника. Зокрема, вказує на те, що у вказаному кримінальному провадженні повідомлення про підозру жодній особі не вручалося. Також стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт" є законним власником вказаних земельних ділянок та накладення на них арешту порушує законні права власника. Стверджує, що ТзОВ "Галтекс-Брухт" немає жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення, а вказані земельні ділянки набувало згідно відповідних документів. Також зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні № 42021142040000015 повідомлення про підозру жодній особі не вручалося, тривале досудове розслідування у справі та не оголошення підозри свідчить про безпідставність накладення арешту на земельні ділянки, які отримана у власність добросовісним набувачем, підозра керівнику чи будь-якому із засновників, учасників ТзОВ "Галтекс-Брухт" не оголошувалася.
		В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання, заяв та клопотання про відкладення від нього не надходило..
		Слідчий СУ ГУНП у Львівській області та прокурор Львівської обласної прокуратури в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання. При цьому прокурор ОСОБА_5 подав лист за № 12-2360-23 від 12.12.2023 р., в якому просив відкласти розгляд вказаного клопотання, з метою надання йому можливості вивчити матеріали кримінального провадження. 
		 
		 
		 
		Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду, зокрема внаслідок неявки прокурора, не встановлено. Клопотання прокурора про відкладення розгляду справи слідчий суддя відхиляє, оскільки процесуальний прокурор у кримінальному провадженні і так повинен бути знайомим з його матеріалами оскільки вони перебувають в органу досудового розсілдування, а це свідчить про намагання затягнути розгляд справи. Крім того, в склад групи прокурорів входить декілька прокурорів, та орган прокуратури мав можливість віднайти та забезпечиттїи явку у судове засідання хоча б одного прокурора знайомого з матеріалами кримінального провадження.
		За таких обставин, враховуючи стислі строки розгляду вказаного клопотання встановлені КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання у відсутності заявника та слідчого і прокурора, оскільки їх неявка не є обв`язковою відповідно вимог ст. 174 КПК України, та їх неявка не перешкоджає його розгляду по суті.
		Дослідивши подані матеріали клопотання, вважаю, що таке підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. 
		Стаття 7 та 16 КПК України передбачають, що одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права, законність та недоторканість права власності.
		Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 42021142040000015 від 28 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.06.2021 року, клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 у межах кримінального провадження №42021142040000015 від 28 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було задоволено, та накладено арешт шляхом заборони власнику, користувачу, його представникам, а також іншим фізичним чи юридичним особам використання, відчуження, розпорядження, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо перереєстрації права власності та майнових прав для будь-яких цілей, на земельні ділянки реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095934246101, кадастровий номер 4610136300:06:012:00013; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2080943046101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0004; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005 які перебувають у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт".
		В судовому засіданні встановлено, що у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42021142040000015 від 28 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України підозра посадовим особам ТзОВ "Галтекс-Брухт" не оголошувалася.
		Також відсутні відомості про те, що в об`єднаному кримінальному провадженні № 42020140000000198 від 16.02.2020 р. за ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України оголошено підозру посадовим особам ТзОВ "Галтекс-Брухт".
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності. 
		Згідно зі ст.1 Першого проколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.
		Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства), Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
		У справі Раймондо проти Італії (рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінальною розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п,35).
		Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 цього Кодексу.
		Обґрунтуванням накладення арешту в ухвалі про накладення арешту на зазначене майно є збереження речових доказів. 
		Однак, зазначені земельні ділянки, відповідно до змісту ухвали суду та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України не є знаряддям вчинення такого кримінального правопорушення, а з огляду на матеріали клопотання, не зберігають на собі сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є вони також і об`єктом кримінально протиправних дій чи набутим кримінально протиправним шляхом. 
		Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження,
		Суд приходить до висновку про те, що сторона обвинувачення мала можливість та достатній час для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій з земельними ділянками.
		Арешт вищезазначеного майна триває невиправдано тривалий час. Стороною обвинувачення не надано суду доказів. щодо необхідності у продовженні накладеного арешту.
		Особливість земельної ділянки в тому, що вона є нерухомим майном, нікуди не подінеться, вона нерухома. Навіть якщо вона відчужена, поділена чи об`єднана - вона залишаються на тому самому місці, в тому самому стані.  Її можна оглянути в будь-який момент, в тому числі з експертами та спеціалістами. В будь-який момент можна провести експертизи земельних ділянок для визначення їх ціни, тощо. Всі експертизи можна провести без накладення арешту. 
		Стан земельних ділянок, їх розмір, вартість, тощо зафіксовані в держгеокадастрі, у відповідних документах. Можливе кримінальне правопорушення зафіксовано в протоколах огляду, фото, тощо, що разом з документами з держгеокадастру і наявною в натурі земельною ділянкою є достатнім для проведення будь-яких експертиз щодо земельної ділянки. 
		Арешт майна згідно з ст. 131 КПК України є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
		В ч.ч. 4-5 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
		1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
		2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
		3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
		Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
		       Суд прийшов до переконання, що з врахуванням вищеперелічених обставин потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ТзОВ "Галтекс-Брухт", як арешт майна на земельні ділянки, якими воно постійно користується. Завдання арешту цього майна не може бути виконане. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
		Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. 
		Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
		До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
		Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
		Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
		У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
		Таким чином, накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт" не відповідає зазначеним вище вимогам КПК України, не є пропорційним, тобто таким, що не відповідає тяжкості можливого правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для орендаря земельної ділянки, адже однозначно порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
		Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що підстав для арешту зазначеного вище майна, зокрема і тих, які вважав підставами накладення арешту слідчий суддя, станом на день розгляду клопотання, немає. А тому, беручи до уваги надані докази, наявні усі підстави для скасування арешту майна. 
		Отже, ТзОВ "Галтекс-Брухт" довело суду, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба. Прокурором не спростовано доводів клопотання. 
		За таких обставин клопотання слід задовільнити повністю та скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/5188/21 від 08.06.2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021142040000015 від 28 квітня 2021 року, щодо земельних ділянок реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095934246101, кадастровий номер 4610136300:06:012:00013; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2080943046101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0004; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005 які перебувають у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт".
		Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя -
		 
		у х в а л и в :
		 
		Клопотання керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт" ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно - задоволити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/5188/21 від 08.06.2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021142040000015 від 28 квітня 2021 року, щодо земельних ділянок: реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095934246101, кадастровий номер 4610136300:06:012:00013; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2080943046101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0004; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2095743146101, кадастровий номер 4610136300:06:012:0005 які перебувають у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс-Брухт".
		 
		       Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...