Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 689/2504/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2023. Зареєстровано: 13.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2023.
Дата набрання законної сили: 13.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/689/162/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022240010000257

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 689/2504/23
		1-кп/689/162/23 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		13.12.2023 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області - 
		головуючий - суддя                 ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря судового засідання     ОСОБА_2 
		прокурора                     ОСОБА_3 
		захисниці         ОСОБА_4 
		обвинуваченого         ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці, а також в режимі відеокоференції з ДУ Хмельницький слідчий ізолятор, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2022 за № 62022240010000257, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,який народивсяв м.Шепетівка Хмельницькоїобласті,з професійно-технічноюосвітою,неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,солдата,проживає по АДРЕСА_1 ,раніше несудимого, 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
		 
		встановив:
		 
		20 червня 2022 року ОСОБА_6 відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 Про загальну мобілізацію був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України, після чого був відправлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Цього ж дня згідно наказу т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 солдат запасу ОСОБА_6 був зарахований до списків особового складу даної військової частини, поставлений на всі види забезпечення та приступив до виконання обов`язків військової служби як солдат резерву запасної роти. 
		Обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України закріплений в положеннях Конституції України (ст. 65), Закону України Про оборону України (ст. 17), Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (ст. 1). 
		Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватися правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника). 
		В силу ст. 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних праві свобод людини в громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб з зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про правовий режим воєнного стану у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону. 
		Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 року, який затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, з 05.30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. 
		В подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. 
		Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, відтак в Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан.
		Проте, солдат резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , в порушення вимог вказаного законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації, з метою ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану, 13 вересня 2022 року, ранком, самовільно, без поважних на то причин та дозволу командування, залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , після чого перебував поза межами військової частини, в тому числі за місцем свого проживання в м. Шепетівка Хмельницької області, де проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України до 08 вересня 2023 року  коли він був виявлений та затриманий в АДРЕСА_2 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		 
		    Таким чином, враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. 
		 
		Підсудний ОСОБА_6 по суті пред`явленого обвинувачення винним себе визнав повністю, не заперечував факт залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби за обставин, як про це вказано вище, щиро розкаявся та показав, що після оголошення мобілізації в Україні, в червні 2022 року, він був призваний до військової частини в АДРЕСА_3 . Через ракетну атаку на військову частину їх перемістили до пункту постійної дислокації за межами населеного пункту. Через незадовільні умови для проживання та перебування в нього загострилася хронічна шкіряна хвороба. Так як в умовах військової частини він не міг отримувати належне лікування, то 13 вересня 2022 року він самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини та поїхав додому в АДРЕСА_2 , де і перебував, проживаючи то вдома, то в друзів, поки не був затриманий військовослужбовцями ВСП в вересні 2023 року. 
		 
		Крім визнання підсудним своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в ході судового розгляду доказами.    
		Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 122 від 20 червня 2022 року солдат запасу ОСОБА_6 призначений на посаду солдата резерву запасної роти та поставлений на всі види забезпечення (а.к.п. 17). 
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 209 від 13 вересня 2022 року солдат резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 вважається таким, що був відсутнім на військовій службі з 09:00 13 вересня 2022 року без поважних причин (а.к.п. 18).
		Матеріалами службового розслідування, яке було призначено згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) стверджується, що солдат резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , був відсутній на військовій службі в період з 13.09.2022 по 23.09.2023, що підтверджується відповідними рапортами та актом службового розслідування (а.к.п. 19-41).
		Згідно журналу обліку військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину НОМЕР_1 13.09.2022 під час шикування виявлено відсутність солдата резерву запасної роти ОСОБА_5 (а.к.п. 48). 
		 
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Висновком експерта № 604 від 13 вересня 2023 року за результатами амбулаторної судо-психіатричної експертизи ОСОБА_5 стверджується, що останній на момент вчинення інкримінованого йому злочину, тобто в період із 13.09.2022 по даний час, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 на даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 у період самовільного залишення військової частини, тобто з 13.09.2022 по даний час, виявляв та виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання алкоголю, наркотиків (канабіоїди, психостимулятори), синдром залежності. ОСОБА_6 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання підсудного, суд вважає його щире каяття. 
		   Обставин, які обтяжують покарання підсудного, не встановлено. 
		Також, згідно з вимогами статей 50 та 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який в силу ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, конкретні обставини справи, зокрема те, що він вчинив злочин в умовах коли військовослужбовці його ж військової частини виконують свій військовий обов`язок, ризикуючи своїм життям, захищаючи суверенітет держави Україна, негативно характеризується за місцем військової служби, не має постійного місця роботи, його майновий та сімейний стан. 
		Суд в цій частині також виходить з положень ст. 50 КК України, за якою покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Виходячи з виключної ситуації в країні, військової агресії російської федерації, на думку суду, поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 суттєво знижує рівень військової дисципліни та боєготовність Збройних Сил України, що в умовах сьогодення є критично неприпустимим. 
		Також суд вважає, що звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням фактично сформує негативну думку інших військовослужбовців, відповідно до якої дезертирство, ухилення від виконання покладених на військовослужбовця обов`язків під час воєнного стану не призводить до адекватного скоєному покарання. 
		За таких обставин ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 408 КК, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був обраний ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін, адже останній засуджується до реального позбавлення волі, що дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може ухилятися від суду. Лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підсудного.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено. Речові докази та судові витрати відсутні. 
		Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд     
		 
		ухвалив:
		 
		    ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 13 грудня 2023 року, зарахувавши в цей строк час його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 08 вересня 2023 по 12 грудня 2023 року включно, а всього 3 місяці 4 дні із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		 
		   Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був обраний ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили залишити без змін. 
		 
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		    Суддя                             ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...