Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/5445/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2023. Зареєстровано: 14.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/332/420/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023082030000147

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106
		тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
		Справа № 332/5445/23
		Провадження №: 1-кп/332/420/23
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 грудня 2023 р. м. Запоріжжя
		Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.209 КК України,
		встановив:
		До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.209 КК України. 
		В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під ватрою на 60 днів, мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні та судом при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
		Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому підтримав думку прокурора.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували.
		Потерпілий ОСОБА_7 , який про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання, не з`явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
		Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є доцільним, виходячи з наступного.
		При вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу суд керувався положеннями ст.331 КПК України, відповідно до ч.ч.1,3 якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		За змістом ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
		Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
		В силу ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
		Прокурором заявлено та надано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та зазначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу, не зникли та продовжують існувати.
		Встановлено, що під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжявід 07 серпня 2023 року було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, по 03 жовтня 2023 року включно, встановивши розмір застави у вигляді 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 805200,00 грн.
		Ухвалами Заводського районного суду зазначений запобіжний захід був неодноразово продовжений, останній раз, - до 05 січня 2024 року включно.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
		Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Згідно з ч.1 ст.197 КПК строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
		Підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
		Відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
		У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
		Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 частини першої статті 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, а саме: можливість запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що він, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованих злочинів та невідворотність покарання за їх вчинення в разі доведення вини, буде переховуватись від суду. 
		Таким чином, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду.
		При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
		Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
		Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
		Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
		Окрім того, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Стосовно зазначеного стороною обвинувачення ризику незаконного впливу на свідків, суд зазначає наступне.
		Після відкриття матеріалів кримінального провадження обвинувачений дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких можуть підтвердити його вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах.
		Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
		Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений обізнаний як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
		Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
		Викладені обставини також вказують про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та/або вчинити нове кримінальне правопорушення.
		Окрім того, суд приймає те, що діючий на території України воєнний стан свідчить про існування додаткових ризиків та неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у разі обрання йому на даній стадії судового провадження запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.
		Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, не пов`язаного з триманням під вартою.
		Однак, як встановлено у судовому засіданні, заявлені стороною обвинувачення ризики наразі продовжують існувати та не зменшилися, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховування від суду, незаконно впливати на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії провадження доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
		З огляду на викладене, суд вважає, що на підставі наданих матеріалів, а також обставин та характеру інкримінованих злочинів, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 на теперішній час неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки він не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти наявним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати з огляду на зазначені судом обставини.
		Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно з ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин кримінального провадження.
		Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р. суд зазначив, що державні органи зобов`язані належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму.
		Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, залишає раніше визначену суму застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805200,00 гривень.
		У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покладаються обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.
		Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.
		Керуючись ст.ст.177-178, 181, 194, 314 - 316, 369 - 372 КПК України, суд, 
		постановив:
		Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
		Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11 лютого 2024 року (включно).
		Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 805200,00 гривень (вісімсот п`ять тисяч двісті гривень 00 коп), що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, який складає 2684,00 грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСА в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер справи (провадження) ЄУН 332/5445/23; суд, в якому розглядається справа, - Заводський районний суд м.Запоріжжя.
		У разі внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		1) не відлучатися за межі місця проживання або перебування, без дозволу суду;
		2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування.
		3) прибувати до суду, за викликом у час, визначений вказаною посадовою особою.
		Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії судового рішення тобто до 11 лютого 2024 року включно.
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої особи запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
		Копію ухвали направити співробітникам Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання. Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику, представнику потерпілого.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Запоріжжя.
		Повний текст ухвали виготовлено 14 грудня 2023 року.
		Суддя:                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...