Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/7666/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2023. Зареєстровано: 14.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2023.
Дата набрання законної сили: 06.03.2024
Результат оскарження 06.03.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/344/995/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022091010000736

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/7666/22 
		       Провадження № 1-кп/344/995/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 грудня 2023 року                     м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
		головуючої-судді                  ОСОБА_1 , 
		з участю:
		секретарів судового засідання         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора                     ОСОБА_4 , 
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, тимчасово проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,працюючого вАТ «Укропошта»на посаділистоноші, розлученого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив ухилення від призову за мобілізацію. 
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, Так, військовозобов`язаний ОСОБА_6 28 вересня 2017 року взятий на військовий облік військовозобов`язаних у Слов`янському ОМВК в Донецькій області із присвоєною йому після проходження альтернативної служби в період часу з 14 жовтня 1996 року по 14 жовтня 1998 року у м. Заравшан Республіка Узбекистан, військово-обліковою спеціальністю «974».
		Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого продовжено, відповідно до Указів Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб), № 259/2022 від 18 квітня 2022 року (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб), № 341/2022 від 17 травня 2022 року (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб), у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України оголошено та проводиться загальна мобілізація.
		У зв`язку із веденням активних бойових дій на території Донецької області ОСОБА_6 30 травня 2022 року приїхав до м. Івано-Франківськ, де того ж дня був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що тимчасово проживає на території м. Івано-Франківськ, а також взятий на військовий облік військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30 травня 2022 року № 77/22/4568 військовозобов`язаного ОСОБА_6 визнано придатним до військової служби за віком і станом здоров`я. Військовозобов`язаному ОСОБА_6 у встановленому законом порядку 01 червня 2022 року вручено повістку про обов`язок з`явитися на 10год. 00хв. 02 червня 2022 року на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_2 , з метою його призову по мобілізації до Збройних Сил України і попереджено про притягнення до відповідальності за неявку у вказаний строк.
		02 червня 2022 року ОСОБА_6 , прибувши в ІНФОРМАЦІЯ_5 , убувати до військової частини відмовився, заявивши, що відмовляється проходити військову службу у зв`язку із релігійними переконаннями. Того ж дня військовозобов`язаному ОСОБА_6 було роз`яснено положення Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та вручено другу повістку про обов`язок з`явитися на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_2 , 06 червня 2022 року на 09год. 00хв. з метою його призову по мобілізації до Збройних Сил України.
		Незважаючи на це ОСОБА_6 , будучи військовозобов`язаним, а також придатним до військової служби і не маючи відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, а також відповідно до ст. 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» - права на альтернативну службу, та будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про необхідність прибуття у ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого відправлення у команді № НОМЕР_2 для проходження військової служби у зв`язку з оголошенням мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, без надання підтверджуючих документів, з метою ухилення від призову, убувати за мобілізацією в Збройні Сили України категорично відмовився, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України та ст. 65 Конституції України, Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про повну мобілізацію» та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилившись в такий спосіб від призову за мобілізацією.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав. Суду пояснив, що він в умовах дії на території України воєнного стану сумлінно відмовився від військової служби та просив замінити йому його військовий обов`язок та військову службу за мобілізацією на альтернативну невійськову службу в зв`язку із його релігійними переконаннями. Він не ухилявся від призову, а цілком правомірно вимагав надати йому можливість проходити службу на альтернативних засадах. Просить суворо не карати та надати можливість виконати свій громадський обов`язок у відповідності до його релігійних переконань, на альтернативній службі. 
		Враховуючи те, що ОСОБА_6 надав показання щодо висунутого йому обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та не підтвердив усіх обставин його вчинення, зазначені в обвинувальному акті. При цьому ОСОБА_6 зазначив, що виконання військового обов`язку суперечить його релігійним переконаннями та вважає, що має право на проходження альтернативної військової служби, зазначивши саме ці обставини як мотив його відмови від убування до військової частини. Таким чином ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив встановлені в обвинувальному акті обставини щодо мотиву його дій пов`язаних з відмовою убувати до військової частини, кваліфікованих як ухилення від призову та щодо відсутності у нього підстав для проходження альтернативної служби. А також, враховуючи позицію Верховного суду, суд ухвалив проводити повний розгляд справи.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідка та документами, які суд вважає належними та допустимими доказами.
		Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює на посаді головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказала, що ОСОБА_6 було вручено повістку про обов`язок з`явитися 02 червня 2022 року на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_4 . Того ж дня ОСОБА_6 відмовився від убуття для проходження військової служби, заявляв, що через свої релігійні переконання. Йому було роз`яснено його право на проходження альтернативної служби, можливість звернутися до Івано-Франківської державної адміністрації для заміни військової служби на альтернативної, а також роз`яснено, які необхідно подати підтверджуючі документи. Для цього йому було надано час та вручено повістку на 06.06.2022 року. Однак, 06.06.2022 року ОСОБА_6 жодних документів, які б підтверджували належність його до релігійних організацій не надав. Тоді було направлено відповідні матеріали до РУП ГУНП в Івано-Франківській області. 
		Листом №6/984 від 06.06.2022 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив Івано-Франківське РУП ГУНП в Івано-Франківській області про вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. До вказаного повідомлення долучено підтверджуючі документи: копію паспорта, ідентифікаційного номеру та довідки ВПО, копію тимчасового посвідчення, копію обліково-послужної картки, копію довідки військово-лікарської комісії від 30.05.2022 №77/22/4568, оригінал розписки про вручення повістки на відправку від 02.06.2022, оригінал розписки про вручення повістки на відправку від 06.06.2022 року, аркуш доведення, оригінал заяви про відмову від 02.06.2022, оригінал заяви про відмову від 06.06.2022.
		Відповідно до рапорту від 06.06.2022 року, 06.06.2022 року близько 11:07 до чергової частини Івано-Франківського РУП надійшли матеріали ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в АДРЕСА_1 ухиляється від призову на військову службу.
		Як вбачається з копії паспорта громадянина України, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто є особою призовного віку
		Відповідно до копії довідки №77/22/4568 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.05.2022 проведено медичний огляд солдата ОСОБА_6 , 1976 р.н., установлено, що він здоровий та придатний до військової служби.
		З долученого аркушу доведення вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України, про що свідчить наявний рукописний напис дати  30.05.2022р. та особистий підпис ОСОБА_6 . Відповідно до розписки Вказаний факт обвинуваченим не заперечується.
		Із заяви від 02.06.2023 року на ім`я начальника Івано-Франківського МТ ЦК ТСП, вбачається, що ОСОБА_6 відмовляється від проходження військової служби, з ст. 336 КК України ознайомлений та правові наслідки знайомі. Мотиви відмови від проходження військової служби послужили його релігійні переконання, а саме віри християнського православ`я.
		Відповідно до заяви від 06.06.2023 року на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається, що ОСОБА_6 відмовляється від проходження військової служби, з ст. 336 КК України ознайомлений та правові наслідки знайомі. Мотиви відмови від проходження військової служби послужили його релігійні переконання, а саме віри християнського православ`я.
		Згідно копії військового квитка QK № НОМЕР_3 , ОСОБА_6 проходив строкову альтернативну службу в Республіці Узбекестан в період часу з 14.10.1996 року по 14.10.1998 року.
		Відповідно до копії листа Івано-Франківської обласної військової адміністрації Вх.№1559/1/1-22/01-077 від 20.06.2022 року, Івано-Франківська обласна державна адміністрація розглянула лист від 16.06.2022 №736-10/108/46/02-2022 щодо надання інформації про звернення громадянина ОСОБА_6 , 197 року народження, та інформує наступне. ОСОБА_6 , 1976 року народження, уродженець АДРЕСА_3 , зареєстрований у АДРЕСА_4 , як тимчасово переміщена особа, звернувся 03.06.2022 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації із заявою про заміну виконання військового обов`язку альтернативною (не військовою) службою у зв`язку із релігійними переконаннями. Заява зареєстрована в комп`ютерній базі даних відділу роботи із зверненнями громадян апарату облдержадміністрації 03.06.2022 №А-15/642. Заява громадянина ОСОБА_6 скеровувалась на розгляд до департаменту соціальної політики облдержадміністрації, за результати якого заявнику надана письмова відповідь.
		З копії Відповіді №А-1048/15-22 від 14.06.2022 Департаменту соціальної політики вбачається, що для вирішення питання про направлення на альтернативну службу після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу, необхідно особисто подати мотивовану письмову заяву до комісії у справах альтернативної(невійськової) служби за місцем проживання. Оскільки фактичне місце проживання (перебування) місто Івано-Франківськ, щоб скористатися конституційним правом заміни військового обв`язку альтернативною (невійськовою) службою рекомендовано звернутися до управління соціальної політики Івано-Франківської районної адміністрації.
		Згідно відповіді Івано-Франківської районної державної адміністрації № 797/08-25 від 21.06.2022 наданої на запит слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, станом на 21.06.2022 року ОСОБА_6 не звертався до управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації із заявою про заміну йому проходження військової служби на альтернативну(невійськову) через релігійні вірування, що не дозволяють користуватися зброєю і брати участь в бойових діях.
		Відповідно до ст. 65 Конституції України захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Такі положення основного закону дублюються в статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Разом з цим, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
		У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою (ст. 35 Конституції України).
		Відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством. Статтею другою вказаного закону передбачено, що право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є: несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну
		службу або звільнення від призову на військові збори; відсутність підтвердження істинності релігійних переконань; неявка громадянина без поважних причин до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації.
		Частиною 3 статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII передбачено, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64 2022 від 24.02.2022 передбачено, що зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 3034, 38, 39, 4144, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Відповідно до Переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №2066 від 10.11.1996, до таких релігійних організацій належать: 1) Адвентисти-реформисти; 2) Адвентисти сьомого дня; 3) Євангельські християни; 4) Євангельські християни-баптисти; 5) Покутники; 6) Свідки Єгови; 7) Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); 8) Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); 9) Християни євангельської віри; 10) Товариство Свідомості Крішни.
		Належність обвинуваченого ОСОБА_6 до будь-якої з цих організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, не встановлена. Станом на червень 2022 в жодних релігійних організаціях він не перебував, не перебуває і на даний час.
		Дослідивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ст. 366 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
		В Україні оголошена та проводиться загальна мобілізація.
		У даному кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_6 фактично не оспорюється той факт, що йому повідомлено про обов`язок з`явитися на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою його призову по мобілізації до Збройних Сил України, а також те, що від отримав повістку з даного приводу та відмовився убувати до військової частини, заявивши, що відмовляється проходити військову службу у зв`язку із релігійними переконаннями.
		По-перше, хоч обвинувачений і постановив собі понад 20 років тому не брати зброю у руки, однак, належність обвинуваченого ОСОБА_6 до будь-якої з організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, не встановлена, більше того, під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_6 ствердив, що не є членом будь-якого зібрання  релігійної громади.
		Отже, судовому засіданні не знайшло своє підтвердження те, що обвинувачений ОСОБА_6 має право на альтернативну службу відповідно до ст. 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу».
		По-друге, хоч у військовому квитку обвинуваченого зазначено про проходження ним у 1996-1998 роках альтернативної військової служби у Республіці Узбекестан, однак будь-яких правових підстав на проходження альтернативної служби в Україні ОСОБА_6 не надано ні під час вручення йому повістки, ні на момент убування до військової частини, ні під час судового розгляду вказаного кримінального провадження. 
		Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами та кваліфікує його дії за ст.336 КК України як ухилення від призову за мобілізацією. 
		Визначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, розлучений, офіційно працевлаштований, за місцем праці характеризується позитивно, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання в межах санкції інкримінованої статті у вигляді позбавлення волі на строк, наближений до мінімального.
		Як вбачається з досудової доповіді, дослідження інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також імовірності небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. 
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, позицію прокурора, що просила призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій інкримінований йому злочину у виді позбавленні волі строком на 3 роки, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили визнати обвинуваченого не винним та призначити альтернативну службу, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ст. 336 КК України. Зважаючи на викладене, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки. Таке покарання є достатнім, справедливим та необхідними для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
		Запобіжний захід не обирався.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100,129, 370, 373, 374 КПК України, суд,- 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання  три роки позбавлення волі.
		 
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_6  від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, якщо він в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_6 покласти на уповноважений орган з питань пробації, а у випадку проходження військової служби  на командира військової частини за місцем служби.
		Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...