Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/8141/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них; медико-соціальної експертизи.
Надіслано судом: 14.12.2023. Зареєстровано: 15.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2023.
Дата набрання законної сили: 23.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		13 грудня 2023 рокум. Ужгород№ 260/8141/23 
		 
		Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої  судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16) про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення перегляду висновку Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленої Довідкою № 4289 від 10 травня 2023 р. за скаргою ОСОБА_1 ; 2) Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України здійснити перегляд висновку Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого довідкою № 4289 від 10 травня 2023 р. за скаргою ОСОБА_1 за наслідками якої: скасувати висновок Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлений довідкою № 4289 від 10 травня 2023 p.; забезпечити у відповідності до п. 2.3.4. Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, проведення медичного огляду та прийняття нового висновку (постанови) за яким визнати ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 01 березня 2022 року пройшов військово-лікарську комісію, де за рішенням штатної ВЛК Ужгородського РТЦК визнаний обмежено придатним у воєнний час на підставі пункту «Б» статті 64 Розкладу хвороб. Під час проходження військової служби позивач отримав поранення та проходив стаціонарне лікування у двох різних медичних закладах. Після проходження обстеження на базі військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , військово-лікарська комісія склала довідку від 10 травня 2023 року № 4289, якою позивача визнано придатним до військової служби на підставі пункту «В» статті 64 графи ІІ Розкладу хвороб. Позивач 22 травня 2023 року звернувся до Центральної військово-лікарської комісії із скаргою на висновок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлений довідкою № 4289 від 10 травня 2023 року. Вказаною скаргою позивач просив забезпечити у відповідності до п.2.3.4 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ проведення медичного огляду та прийняття нового висновку (постанови) про ступінь придатності до військової служби. Відповідач листом від 22 червня 2023 року повідомив, що постанова ВЛК військової частини НОМЕР_2 переглянута не була. Позивач зазначає, що після отримання скарги відповідач мав повноваження виключно щодо одного  прийняття такої скарги та здійснення її розгляду шляхом перегляду рішення місцевого ВЛК. Однак, розгляд скарги позивача не відбувся, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. 
		Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що листом від 22 червня 2023 року позивача повідомлено, що за встановленим йому діагнозом постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 , оформлену довідкою ВЛК від 10.05.2023 року № 4289 про ступінь придатності до військової служби прийнято правильно. Підстав для перегляду постанови ВЛК військової частини НОМЕР_2 , оформленою довідкою ВЛК від 10.05.2023 року № 4289 про ступінь придатності до військової служби не має. Відповідач зазначає, що ЦВЛК розглядає скаргу про перегляд постанови ВЛК та приймає рішення про наявність обґрунтованих підстав для перегляду постанови ВЛК. У випадку наявності обґрунтованих у скарзі підстав, ЦВЛК переглядає постанову ВЛК, скасовує її та приймає нову постанову. У випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови ВЛК, постанова ВЛК не переглядається. 
		Представник позивача надала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідачем не спростовано, що закон встановлює чіткий декларативний обов`язок ЦВЛК здійснювати розгляд скарг. Розгляд скарги на рішення ВЛК можливий виключно шляхом перегляду такого рішення ВЛК. 
		Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначив, що ЦВЛК розглянувши скаргу позивача та додані до неї медичні та інші документи, встановила відсутність підстав для її задоволення: а саме скасування висновку (постанови) військо-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформленої довідкою ВЛК від 10.05.2023 року № 4289 та забезпечення проведення медичного огляду та прийняття нового висновку (постанови) про ступінь придатності позивача до військової служби. 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків. 
		Судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки від 01 березня 2023 року № 1183 позивача визнано обмежено придатним у воєнний час. 
		Відповідно до довідки військово-лікарської комісії А 3120 від 10 травня 2023 року № 4289 позивача визнано придатним до військової служби на підставі статті 64-в графи ІІ Розкладу хвороб. 
		Позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії із скаргою на висновок Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлений довідкою № 4289 від 10 травня 2023 року. 
		У вказаній скарзі позивач просив скасувати висновок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлений довідкою № 4289 від 10 травня 2023 року та забезпечити у відповідності до п. 2.3.4 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України проведення медичного огляду та прийняття нового висновку (постанови) про ступінь придатності до військової служби. 
		Відповідач листом від 22 червня 2023 року № 598/5756 повідомив, що за встановленим позивачу діагнозом постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 10 травня 2023 року № 4289 прийнято вірно. Підстав для перегляду постанови ВЛК військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 10.05.2023 року № 4289 на теперішній час на має. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).
		Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Як встановлено ч.3 ст.1 Закону №2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
		Згідно п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
		Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів ( п. 1.2 розділу І Положення № 402)
		Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
		Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
		Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
		Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
		У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
		Згідно п. 2.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
		Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
		В даному випадку позивач користуючись своїм правом, оскаржив висновок військово-лікарської комісії до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
		За результатом розгляду зазначеної скарги, листом від 22 червня 2023 року № 598/5756 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повідомила, що за встановленим діагнозом, постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 10 травня 2023 року прийнято вірно.
		З цього приводу суд зазначає, відповідно до п. 2.3.4 п. 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
		Так відповідно до 2.3.5. Положення № 402 - Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
		З урахуванням вищенаведеного, ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
		Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
		Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку. 
		Таким чином, суд приходить висновку, що скарга позивача розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення №402, що дає підстави для задоволення позовних вимог у цій частині та з метою ефективного захист прав позивача необхідно зобов`язати ЦВЛК розглянути скаргу позивача на висновок військово-лікарської комісії та прийняти відповідну постанову.
		Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача скасувати висновок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлений довідкою № 4289 від 10.05.2023 року та забезпечення проведення медичного огляду та прийняття нового висновку про визнання позивача обмежено придатним до військової служби, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
		Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3) - пункт 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402.
		Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, а також положень Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
		Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
		Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Враховуючи вищенаведене, питання необхідності проведення медичного огляду особи є дискреційними повноваженнями ЦВЛК, яка самостійно без судового втручання вирішує питання його необхідності. Крім того, суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що є обмежено придатний до військової служби.
		Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		З огляду на вищенаведене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
		В той же час, за правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
		Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , - 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код 08356179) про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії  задовольнити частково.
		 
		2. Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду скарги ОСОБА_1 на висновок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлений довідкою № 4289 від 10 травня 2023 року. 
		 
		3. Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на висновок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлений довідкою № 4289 від 10 травня 2023 року, з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, з урахуванням висновків суду наведених в цьому рішенні.
		 
		4. В задоволенні решти позовних вимог  відмовити. 
		 
		5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		СуддяН.Д. Маєцька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...