Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/3753/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2023. Зареєстровано: 15.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2023.
Дата набрання законної сили: 16.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/201/578/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022050030000326

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		            Справа № 201/3753/23
		Провадження № 1-кп/201/578/2023
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2023 року                м. Дніпро 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режиміспеціального судовогопровадження в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022050030000326 від 16.08.2022 року, по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Маріуполя Донецької області, маючої вищу освіту, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, 
		 
		В судовому засіданні приймали участь:
		прокурор ОСОБА_6 
		захисник ОСОБА_7 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане колегією суддів доведеним
		Наказом начальника Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № 14-о від 21.12.2020 ОСОБА_5 призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС) у Донецькій області.
		Відповідно до Положення про ГУ ДПС у Донецькій області, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020 (зі змінами та доповненнями, далі  Положення), ГУ ДПС у Донецькій області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі  ДПС) та забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Донецької області.
		Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі  ДПІ)) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі  єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
		Також, відповідно до Положення ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; здійснює податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»; здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків, а також інші повноваженя, визначені Положенням.
		Таким чином, перебуваючи на вказаній посаді та, виконуючи правоохоронні та правозастосовні функції, ОСОБА_5 являлась працівником правоохоронного органу.
		Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. 
		Водночас ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, покладених на неї обов`язків не дотрималась та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, зрадила українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
		Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади Російської Федерації (далі  РФ) та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і Збройних Сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України  в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі  ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_8 перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
		У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА)  як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
		Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
		Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та Збройних Сил РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту РФ, що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ Збройних Сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
		Також, представниками влади і Збройних Сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
		У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, Російської Федерації на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		19.02.2022 керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ шляхом збройної агресії з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		14 березня 2022 року Указом Президента України №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		18 квітня 2022 року Указом Президента України №259/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		17 травня 2022 року Указом Президента України №341/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		У період часу з 03.03.2022 по 24.04.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії спільно з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію території Маріупольського району Донецької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.
		Так, навесні 2022 року (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Маріуполя, Маріупольського району, Донецької області, будучи громадянином України, діючим працівником правоохоронного органу та достовірно обізнаною, що на території України введено режим воєнного стану, діючи умисно, з метою державної зради та надання окупаційній владі допомоги у вчиненні протиправних дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в період збройного конфлікту, пройшла співбесіду з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, на предмет її переходу на сторону окупаційної влади шляхом добровільного зайняття посади у структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ, зокрема незаконно створеному правоохоронному органі так званого «Міністерства доходів і зборів «ДНР».
		З цієюметою ОСОБА_5 зайняла посадуначальника відділуаудиту Маріупольськоїцентральної міськоїінспекції Міністерствадоходів тазборів «ДНР».Перебуваючи навказаній посаді,на початкучервня 2022року ОСОБА_5 з метою надання вигляду легітимності дій окупаційної адміністрації та зміцнення її контролю у сфері оподаткування на окупованій території з використанням наявних у неї даних з інформаційно-аналітичних систем Державної Податкової Служби України здійснювала дзвінки посадовим особам підприємств та фізичним особам-підприємцям, які до 24.02.2022 перебували на податковому обліку в м. Маріуполі, та переконували їх у необхідності співпрацювати з незаконними органами так званого «Міністерства доходів та зборів «ДНР», зокрема пройти перереєстрацію та стати на облік в органах доходів і зборів «ДНР» у м. Маріуполі для отримання можливості й надалі вести господарську діяльність на території даного міста. 
		Окрім того, в середині червня 2022 року ОСОБА_5 , знаходчись біля торгівельного центру «Метро», за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе, 3, в якості представника Міністерства доходів і зборів «ДНР» надавала консультації населенню з податкових питань. 
		Окрім того, з метою інформування більшого кола осіб наприкінці липня 2022 року ОСОБА_5 під час надання інтерв`ю засобам масової інформації окупаційної адміністрації РФ повідомила про діяльність органів Міністерства доходів і зборів «ДНР» та наголосила на необхідності стати на податковий облік суб`єктів господарювання для можливості здійснювати подальшу діяльність на окупованих територіях.
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану. 
		 
		Позиція обвинуваченої
		Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (т. 1 а.п. 115-116), а в подальшому ухвалою колегії суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2023 року прийнято рішення про здійснення відкритого спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні (т. 1 а.п. 154) та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої. 
		У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не була допитана колегією суддів в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Суд також звертає увагу, що після введення тексту « ОСОБА_5 » у пошуку Google відкривається:
		- сторінка ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій мається наступне повідомлення: Колабораціоністська діяльність: Народилася ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Маріуполь, Донецької області. До 24.02.2022 року  працювала начальницею відділу Центральної податкової інспекції у місті Маріуполь. Проте з приходом окупації ОСОБА_11 пішла на співпрацю із загарбниками та почала працювати на них. Наразі ж досі працює в окупаційній адміністрації. Таким чином ОСОБА_12 зрадила Україну. Під час деокупації ОСОБА_13 вирушить відбувати свій термін за ґрати. Також в публікації мається її фото.
		- сторінка https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2022-11-22/249_7370-r.pdf газети «Урядовий кур`єр», в якій мається повідомлення про підозру ОСОБА_5 і повістка про її виклик до слідчого.
		- сторінка https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2023-03-17/55_7453r.pdf газети «Урядовий кур`єр», в якій мається повідомлення про постановлення слідчим суддею ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 та повістка про її виклик до слідчого.
		Отже обвинувачена ОСОБА_5 знає чи повинна була знати про розпочате щодо неї кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явилася, у тому числі незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» та розміщені на сайті суду.
		 
		Докази, які досліджені колегією суддів
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПКУкраїни, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Винуватість ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.111 КК Українипідтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:
		Витягом зЄРДР пок/п№ 62022050030000326 від 16.08.2022 року (т. 2 а.п. 1), який підтверджує факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення. 
		Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало:
		- повідомлення провчинене кримінальнеправопорушення від05.08.2022року (т. 1 а.п. 7), складеного першим заступником начальника ГУ  заступником начальника 2 управління ГУ СБУ в Донецькій і Луганських областях, відповідно до якого ГВ ЗНД 2 управління отримано інформацію щодо наявності окремих ознак злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України в діях гр. ОСОБА_5 , яка у період воєнного стану в Україні, перебуваючи на посаді державного службовця ГУ ДПС в Донецькій області залишилась на окупованій території та перейшла на бік ворога, виконуючи свої посадові обов`язки перед ворожою владою; 
		- рапорт начальника2відділу ГВЗНД 2управління ГУСБУ вДонецькій іЛуганських областяхвід 05.08.2022року (т. 2 а.п. 8), відповідно до якого начальник відділу доповідає, що головний державний ревізор-інспектор ГУ ДПС в Донецькій області ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді державного службовця ГУ ДПС в Донецькій області залишилась на окупованій території та перейшла на бік ворога, виконуючи свої посадові обов`язки перед ворожою владою; 
		Протоколом огляду від 05.09.2022 року за участю спеціаліста (т. 2 а.п. 12-15). Об`єктом огляду є публікація в інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з цільовим відео-, фото- контентом та з кольорами незаконно створених організацій на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, на вказаному каналі, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 міститься публікація відеоролику від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 18 годині 38 хвилин з назвою « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей» (мовою оригіналу). Під відеозаписом мається опис наступного змісту: « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей. Об этом каналу Донбасе решает рассказала врио начальника отдела центральной налоговой инспекции города ОСОБА_15 . В основном в налоговую обращаются физические лица, потому что, но ее словам, «с юрлицами на сегодняшний день проблема». Как правило, приходят проконсультироваться или стать на учет те, кто занимается торговлей или оказывает какие-то услуги. «Чаще они не понимают, на какой системе налогообложения им выгоднее быть. Мы им подсказываем, какие существуют системы, какие за и против», - говорит Мирко. Она отмечает, что без регистрации в качестве налогоплательщика торговцам работать практически невозможно чтобы ввезти в Мариуполь товар через блокпосты, нужно предъявить на них документы. А вся продукция в городе привозная, свою здесь пока не производят».
		Під час відтворення вказаного відеозапису, який триває 1 хвилину 11 секунд, встановлено сюжет з роз`яснення представника Міністерства доходів та зборів т.зв. ДНР, з питань консультацій щодо реєстрації та подальшого оподаткування суб`єктів господарської діяльності м. Маріуполя.
		Відеофайл збережено на оптичний диск (т. 2 а.п. 146), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.
		Протоколом огляду від 29.09.2022 року за участю свідка  ОСОБА_16 (т. 2 а.п. 16-18). Свідку пред`явлена публікація відеоролику від 31.07.2022 о 18 годині 38 хвилин з назвою « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей» (мовою оригіналу) в інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході огляду свідок пояснила, що жінка на відео, яка звертається від імені Міністерства доходів і зборів, - це ОСОБА_5 , яка вздовж 6 років, можливо більше, обіймала посаду головного державного ревізора інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Донецькій області. ОСОБА_5 впізнає за зовнішнім виглядом, рухами, оскільки знайома з нею особисто та тривалий час.
		Протоколом оглядувід 29.09.2022року заучастю свідка ОСОБА_17  (т. 2 а.п. 19-21). Свідку пред`явлена публікація відеоролику від 31.07.2022 о 18 годині 38 хвилин з назвою « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей» (мовою оригіналу) в інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході огляду свідок пояснила, що жінка на відео, яка звертається від імені Міністерства доходів і зборів, - це ОСОБА_5 , яка вздовж 2 років, можливо більше, обіймала посаду головного державного ревізора інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Донецькій області. ОСОБА_5 впізнає за зовнішнім виглядом, рухами, оскільки знайома з нею особисто та тривалий час.
		Протоколом оглядувід 29.09.2022року заучастю свідка ОСОБА_18  (т. 2 а.п. 22-24). Свідку пред`явлена публікація відеоролику від 31.07.2022 о 18 годині 38 хвилин з назвою « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей» (мовою оригіналу) в інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході огляду свідок пояснила, що жінка на відео, яка звертається від імені Міністерства доходів і зборів, - це ОСОБА_5 , яка вздовж 5 років, можливо більше, обіймала посаду головного державного ревізора інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Донецькій області. ОСОБА_5 впізнає за зовнішнім виглядом, рухами, оскільки знайома з нею особисто та тривалий час.
		Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від27.10.2022 (т. 2 а.п. 26-28), відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_5 на фото під № 3 як особу, яка працювала податковим інспектором в ГУ ДПС в Донецькій області.
		Протоколом оглядувід 27.10.2022року заучастю свідка ОСОБА_19  (т. 2 а.п. 29-31). Свідку пред`явлена публікація відеоролику від 31.07.2022 о 18 годині 38 хвилин з назвою « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей» (мовою оригіналу) в інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході огляду свідок пояснив, що жінка на відео, яка звертається від імені Міністерства доходів і зборів, - це ОСОБА_5 , оскільки вона неодноразово приходила на його підприємство з податковими перевірками.
		Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від27.10.2022 (т. 2 а.п. 32-34), відповідно до якого свідок ОСОБА_20 впізнав ОСОБА_5 на фото під № 3 як особу, яка працювала в податковій службі м. Маріуполя і він її бачив в середині червня 2022 біля ТЦ Метро в м. Маріуполі, де вона як співробітник податкової інспекції Міністерства доходів і зборів ДНР надавала податкові консультації мешканцям м. Маріуполя від імені окупаційної влади.
		Протоколом оглядувід 27.10.2022року заучастю свідка ОСОБА_20  (т. 2 а.п. 35-37). Свідку пред`явлена публікація відеоролику від 31.07.2022 о 18 годині 38 хвилин з назвою « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей» (мовою оригіналу) в інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході огляду свідок пояснив, що жінка на відео - це ОСОБА_21 , яку раніше бачив на попередній своїй роботі, вона приходила з податковими перевірками на підприємство ТОВ «Екоіллігпродукт».
		Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від27.10.2022 (т. 2 а.п. 38-40), відповідно до якого свідок ОСОБА_22 впізнала ОСОБА_5 на фото під № 3 як особу, яка працювала в податковій інспекції м. Маріуполя і вона її бачила в середині червня 2022 біля ТЦ Метро в м. Маріуполі, де вона як співробітник податкової інспекції Міністерства доходів і зборів ДНР надавала податкові консультації мешканцям м. Маріуполя.
		Протоколом оглядувід 27.10.2022року заучастю свідка ОСОБА_22  (т. 2 а.п. 41-43). Свідку пред`явлена публікація відеоролику від 31.07.2022 о 18 годині 38 хвилин з назвою « ОСОБА_14 зарегистрировались уже тысячи предпринимателей» (мовою оригіналу) в інтернет-месенджері «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 . В ході огляду свідок пояснила, що жінка на відео - це ОСОБА_21 , вона її впізнала за манерою спілкування та рисами обличчя. Так, ОСОБА_5 раніше працювала податковим інспектором, неодноразово бачила її під час перевірок ТОВ «УГХТ», де свідок раніше працювала.
		Листом ГУ ДПС у Донецькій області від 08.09.2022 № 73/5/05-99-11 (т. 2 а.п. 46), відповідно до якого Головне управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС) на запит від 06.09.2022 № 78/2/5/2-102нт повідомляє таке. Станом на 24.02.2022 ОСОБА_5 працювала на посаді головного державного інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. Безпосередні керівники: начальник відділу ОСОБА_17 , заступник начальника відділу ОСОБА_23 . Наказом ГУ ДПС від 18.07.2022 № 153-о «Про звільнення ОСОБА_24 » 18 липня 2022 року ОСОБА_5 звільнена за власним бажанням відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» на підставі її заяви від 18.07.2022.
		Наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 21.12.2020 № 14-о (т. 2 а.п. 54), за яким призначено в порядку переведення з Головного управління ДПС у Донецькій області з 22 грудня 2020 року ОСОБА_5 на посаду головного державного ревізора - інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.
		Наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 18.07.2022 № 153-о (т. 2 а.п. 53), за яким припинено державну службу та звільнено ОСОБА_5 18.07.2022 з посади головного державного інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків за власним бажанням, частина друга ст. 86 Закону України «Про державну службу». Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані 17 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпусткою. Підстава  заява ОСОБА_5 від 18.07.2022.
		Показаннямидопитаного у судовому засіданні через відеоконференцзв`язок свідка ОСОБА_17 , яка надала суду наступні покази. На теперішній час я працюю на посаді начальника відділу адміністрування ПДВ ГУДПС у Донецькій обл.    Я працювала в м. Маріуполі до 24.02.2022 на посаді начальника Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Донецькій області. У мене в підпорядкуванні було 35 осіб. Серед них була ОСОБА_5  головний державний інспектор. З нею я перебувала у службових відносинах, друзями ми не були. За час роботи з нею конфліктів між нами не було. Якихось політичних симпатій від неї ніколи не було чутно. Напередодні дня 24.02.2022, дії з евакуації співробітників на випадок вторгнення РФ у нас не розроблялись. Я вийшла на роботу 24.02.2022. В цей день її я не бачила. В подальшому ми на роботу вже не виходили. Розпорядження керівництва щодо евакуації співробітників після 24.02.2022 не було. Я виїхала з Маріуполя 17.03.2022 року. Кожен виїжджав куди мав можливість. Далі я поїхала до Києва. З тими, хто залишився в Маріуполі, зв`язку не було. ОСОБА_5 на телефонний зв`язок не виходила. В Києві в жовтні 2022 я вийшла на роботу до ГУ ДПС у Донецькій області. Серед них ОСОБА_5 не було. Про неї мені стало відомо влітку 2022 з телеграм-каналів: вона залишилася в Маріуполі і обійняла посаду начальника відділу оподаткування юридичних осіб так званої «податкової» у Маріуполі окупаційної влади. Про спілкування з нею іншими нашими співробітниками мені не відомо. Вона ні до кого не зверталась із пропозиціями виїхати з Маріуполя. Але враховуючи заможність її родини я припускаю те, що у неї також була можливість виїхати з Маріуполя. При прийомі на роботу всі співробітники складають присягу на вірність державі. Мірко також її склала. В присязі в ситуації військової агресії не зазначено як повинен діяти працівник податкового органу. В Маріуполі телефонний зв`язок зникнув майже з першого дня війни і кожен приймав рішення щодо подальших дій самостійно. ОСОБА_13 виступила як представник податкового органу ДНР, такі дії не відповідають присязі, яку вона склала на вірність Україні. Вважаю, що вона зрадила Україну. Вона знаходиться на теперішній час в Маріуполі і обіймає посаду начальника відділу податкового органу ДНР. Свій номер телефону я не змінювала. Мірко не намагалася зі мною зв`язатися. Крім неї ще декілька осіб залишились у Маріуполі, з ними також наразі немає зв`язку. Зі мною під час досудового розслідування був проведений огляд відеозапису, на ньому я впізнала ОСОБА_5 .
		Показаннямидопитаного у судовому засіданні через відеоконференцзв`язок свідка ОСОБА_16 , яка надала суду наступні покази. Я працюю в Києві у Маріупольському відділі податків і зборів юридичних осіб. До 24.02.2022 я працювала у м. Маріуполі головним державним інспектором податків і зборів управління ризикових операцій ГУ ДПС у Донецькій області. Її місцезнаходження  вул. Куїнджі, 93 м. Маріуполь (можливо номер будинку я точно не пам`ятаю). Керівником була ОСОБА_17 . Серед наших колег була ОСОБА_5 . З нею у нас були робочі (ділові) стосунки, з нею конфліктів у мене не було. З нею я працювала з 2016 року в одному відділі. З нею у мене спілкувань на політичні теми про події у державі, світі, російської агресії ніколи не було. Планів щодо евакуації у випадку можливої збройної агресії не було. 24.02.2022 я вийшла на роботу і мені сказали йти додому. Мірко серед співробітників, які вийшли на роботу 24.02, не було. Ніяких вказівок щодо наших дій не було. 24.02.2022 на пер. Лоцманському, де жила моя родина, вранці впав снаряд. 15.03.2022 з пораненою дитиною я виїхала у Запоріжжя, де нам надали медичну допомогу. У Маріуполі телефонний зв`язок був вимкнений. Лише в Запоріжжі я змогла повідомити начальника ОСОБА_17 про своє місцезнаходження. Ніяких вказівок від неї щодо роботи не було. Мірко я побачила в чатах, телеграм-каналах під час надання інтерв`ю від імені начальника відділу юридичних осіб податкового органу ДНР. При прийомі на роботу в ГУ ДПС всі працівники складають присягу на вірність державі. Щодо складання присяги ОСОБА_13  мені не відомо. Улітку 2022 року особисто мені повідомлено, що в Києві треба виходити на роботу і 21.10.2022 я вийшла на роботу в ГУ ДПС у Донецькій області. На даний час мені не відомо де працює і знаходиться ОСОБА_13 . Її родина дуже заможна і мала змогу виїхати з Маріуполя. Знаю, що не всі виїхали з Маріуполя. З ними зв`язку немає, з ними я не спілкуюсь ніяким чином. Зі мною під час досудового розслідування був проведений огляд відеозапису, на ньому я впізнала ОСОБА_5 .
		Показаннямидопитаного усудовому засіданнічерез відеоконференцзв`язоксвідка ОСОБА_18 , яка надала суду наступні покази. Я працюю на посаді головного державного інспектора відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Донецькій області До 24.02.2022 я працювала у м. Маріуполі головним державним інспектором Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Донецькій області. Моїм керівником була ОСОБА_17 , а ОСОБА_5 була в іншому відділі. З нею у мене були суто робочі стосунки. Конфліктів з нею не було. С приводу політичної ситуації і можливого вторгнення РФ ОСОБА_5 при мені не висловлювалась. Мені план евакуації із-за можливого вторгнення РФ наші керівники нам не доводили. 24.02.2022 я вийшла на роботу і мій керівник сказала збирати речі і йти додому. ОСОБА_5 серед співробітників, які вийшли на роботу 24.02, не бачила. 16.03.2022 я виїхала з родиною до Бердянська, де перебували до 06.04.2022, а звідти поїхали у Запоріжжя, а далі у м. Дніпро, потім у м. Покровськ Донецької області, де проживала моя мама. На підконтрольній території у м. Дніпрі я відмітилася в Управлінні і поїхала далі. Зі мною зв`язалася ОСОБА_17 , але плану дій вона не дала, попросила бути на зв`язку. З тими моїми колегами, які виїхали на підконтрольну нам територію, я спілкувалась по телефону. ОСОБА_5 я побачила в якомусь чаті чи телеграм-каналі, коли  не пам`ятаю. В ролику вона давала інтерв`ю від імені представника податкового органу РФ чи податкового органу ДНР, точно не пам`ятаю. В своєму виступі вона щось розповідала про оподаткування в податковій системі не України, що саме  не пам`ятаю. При прийомі на роботу в ГУ ДПС всі працівники складають присягу на вірність державі. Я також її склала. Щодо складання присяги ОСОБА_13  мені не відомо. На даний час мені не відомо де працює і знаходиться ОСОБА_5 , з нею я не спілкуюсь. Чи могла вона виїхати з Маріуполя  я не знаю. Зі мною під час досудового розслідування був проведений огляд відеозапису, на ньому я впізнала ОСОБА_5 .
		 
		Колегією суддів досліджені документи, які характеризують особу обвинуваченої:
		- копія паспорту ОСОБА_5 (т. 2 а.п. 47-48), відповідно до якого встановлено, що  ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Маріуполь Донецької області;
		- характеристика на ОСОБА_5 , видана начальником управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків (т. 2 а.п. 52) наступного змісту. ОСОБА_5 у 1997 році закінчила Приазовський державний технічний університет за спеціальністю «Економіка і управління в машинобудуванні», кваліфікація - інженер-економіст. В державних податкових органах Донецької області працювала з грудня 1993 року, загальний стаж складає 26 років 3 місяці. В Головному управлінні ДПС у Донецькій області працювала з 22 грудня 2020 року по 18 липня 2022 року на посаді головного державного інспектора Маріупольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків. Звільнена за власним бажанням відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» на підставі її заяви від 18.07.2022. При виконанні своїх службових обов`язків керувалась Конституцією України, Законами України « Про державну службу», «Про запобігання корупції», Податковим кодексом України, положенням про відділ та посадовою інструкцією. Мала достатній досвід роботи. До виконання службових обов`язків ставилася відповідально. Вивчала зміни до діючого законодавства та застосовувала їх на практиці. Була здатна визначити головні напрямки у роботі та зосередити на них увагу. З колегами по роботі була толерантна.
		-довідка №22320568430509265815станом на16.11.2022року (т. 2 а.п. 55), відповідно до якої ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягалася.
		- довідка Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації від 23.10.2023, згідно якої ОСОБА_5 не знаходиться на диспансерному обліку у лікаря нарколога/психіатра на підконтрольній території Донецької області, послугу з надання наркологічної та психіатричної допомоги у закладах охорони здоров`я, підконтрольних Україні, не отримувала.
		 
		Оцінка суду
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів колегія суддіввраховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, колегія суддівприходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. 
		Так, свідки впізнали ОСОБА_5 під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та огляду відеозапису, їх показання, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, та особи, яка вчинила злочин.
		Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачену у інкримінованого їй злочині.
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану. 
		Поняття підривної діяльності відноситься до прихованих та неявних методів руйнування основ того чи іншого суспільства, таким як підбурювання різних груп населення між собою.
		Підривна діяльність - це різновид боротьби, здійснюваної проти України державами, їх спеціальними службами, партіями, закордонними антиукраїнськими організаціями, окремими ворожими елементами, що знаходяться на території України, з метою підриву чи ослаблення конституційного ладу України, нанесення шкоди суверенітету територіальній цілісності і недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		При цьому підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов`язану зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом, з втручанням у міжнародну або внутрішню політику України, зі спробою змінити її територію або знизити обороноздатність, з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав тощо.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України.
		При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.
		Такий спосіб вчинення державної зради, як надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, сформульовано таким чином, що протиправним визнається не безпосереднє здійснення громадянином України підривної діяльності проти України, а лише надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
		Надання допомоги можна витлумачити шляхом з`ясування значення слів, що утворюють цей термінологічний зворот. Так, в українській мові «допомога» - це сприяння, підтримка в чому-небудь, а «надання» - це дія за значенням «надавати», що має такий зміст: 1) дати що-небудь у якійсь кількості або в кілька заходів; 2) давати можливість мати щось, користуватися чимось і т. ін. Ураховуючи етимологію термінологічного звороту «надання допомоги», що за значенням близький до фізичного пособництва, яким визнається сприяння вчиненню злочину іншими співучасниками порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод (ч. 3ст. 27 КК України).
		Таким чином, надання допомоги як складова способу вчинення державної зради полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усуненням перешкод тощо.
		Водночас змістом злочинної діяльності громадянина України, який сприяє цим організаціям або їх представникам, є надання допомоги у проведенні ними підривної діяльності проти України. З такого формулювання вбачається, що громадянин України лише сприяє у цьому іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, однак сам підривної діяльності може не здійснювати, оскільки її реалізують названі суб`єкти.
		Підривна діяльність як одна з форм державної зради у цьому випадку була передбачуваною для обвинуваченої, тому висунуте їй обвинувачення не суперечить вимогам ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Вказаний термін застосовний в міжнародному праві, а саме Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), де встановлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Суб`єкт злочину спеціальний - ним може бути лише громадянин України.
		З суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом.
		Конкретні мотиви і мета не є обов`язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.
		Склад цього злочину побудований як формальний, тому законодавцем для притягнення до кримінальної відповідальності не передбачено настання певних наслідків у разі вчинення державної зради, оскільки надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності, є закінченим з моменту, коли громадянин України почав надавати конкретну допомогу зазначеним вище суб`єктам у проведенні цієї діяльності.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, колегія суддівзасвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,оцінивши кожнийдоказ,наданий стороноюобвинувачення,з точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язку,вважає зазначенідокази належними,допустимими,достовірними тав сукупностідостатніми дляприйняття рішенняпро винуватість ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.111 КК України, поза розумним сумнівом.
		Виходячи з зазначеного, колегією суддів достовірно встановлено, що дії ОСОБА_5 , яка є громадянкою України, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
		 
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінніст. 19 КК України.
		При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому,колегія суддіввраховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну метупокарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		 
		Призначаючи покарання колегія суддів виходить із наступного.
		Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії особливо тяжкого злочину.
		Обставин, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченій, колегією суддів не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
		Це означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, проте враховуючи, що обвинувачена вчинила державну зраду умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, колегія суддіввважає, що ОСОБА_5 з метою її перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому необхідно призначити покарання в розмірі15років, встановленому санкцією ч. 2 ст. 111 КК України, з додатковим покаранням.
		При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, колегія суддіввраховує той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 як громадянка України, вчинила особливо тяжкий злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинила цей злочин умисно з прямим умислом, а тому колегія суддіввважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без реального відбування покарання.
		Призначаючи покарання колегія суддіввраховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, колегія суддів, при призначенні їй покарання, не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.
		Підстави для застосування положень ст. 75 КК України також відсутні.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
		Колегія суддів переконана, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, призначене їй покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		 
		Інші питання.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.
		Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
		Речові докази по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, колегія суддів -
		 
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_5  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначити їй покарання у виді 15(п`ятнадцяти)років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна на користь держави.
		ОСОБА_5  початок строку відбування покарання обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.
		Запобіжний захід не застосовувався.
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Речові докази відсутні.
		 
		Роз`яснитиучасникам судовогопровадження правоподати клопотанняпро помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
		 
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:     ОСОБА_1 
		Судді:             ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...