Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/4625/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 15.12.2023. Зареєстровано: 15.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2023.
Дата набрання законної сили: 15.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/753/803/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000002724

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/4625/22
		провадження № 1-кп/753/803/23
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" грудня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		       головуючого судді                         ОСОБА_1 
		       секретаря                                         ОСОБА_2 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42016000000002724 по обвинуваченню  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Збаржевка, Погрибищенського р-ну, Вінницької обл., українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , рашіше не судимої,
		       у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,
		       з участю сторін кримінального провадження:                                                                       прокурора                                         ОСОБА_4                                                               захисника                                         ОСОБА_5 
		                                         
		У С Т А Н О В И В:
		 
		       Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 5, ч. 1 ст. 72, ст. 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
		Крім того ч. 2 ст. 72 Конституції України передбачено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
		Частиною другою ст. 125 Конституції України визначено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
		Незважаючи на це, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст.ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим до складу РФ на правах суб`єкта федерації.
		Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу РФ на правах суб`єкта федерації.
		Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім РФ. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
		Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
		У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
		Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
		Надалі, 18.03.2014 між РФ та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу 
		Р Ф. В подальшому з метою забезпечення режиму окупації та придушення спротиву проукраїнського населення Криму прийнято ряд «законів та підзаконних нормативних актів», відповідно до яких слідчі, прокурори та судді підпорядковуються своїм керівникам по висхідній лінії відповідної гілки влади так званої «Республіки Крим», що входить у склад РФ.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 13 «О судебной системе РФ» від 31 грудня 1996 року № 1-ФКЗ: Порядок наділення повноваженнями голів, заступників голів, інших суддів касаційних судів загальної юрисдикції, апеляційних судів загальної юрисдикції, верховних судів республік, окружних, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області і автономних округів, районних судів, військових і спеціалізованих судів, арбітражних судів округів, арбітражних апеляційних судів, арбітражних судів суб`єктів РФ і спеціалізованих арбітражних судів встановлюється відповідним федеральним конституційним законом і федеральним законом про статус суддів.
		Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону РФ від 26.06.1992 № 3132-1 зі змінами та доповненнями «О статусе судей в РФ» - Президент РФ в двомісячний термін з дня отримання необхідних матеріалів призначає суддів федеральних судів, а кандидатів у судді Верховного суду РФ представляє для призначення Раді Федерації Федеральних Зборів РФ або відхиляє подані кандидатури, про що повідомляється голові Верховного суду РФ.
		Водночас, згідно зі ст. 86 «Конституції «Республики Крым»»:
		Правосуддя в Республіці Крим здійснюється тільки судом.
		У Республіці Крим діють федеральні суди і мирові судді. Повноваження, порядок утворення та діяльності федеральних судів визначаються законодавством Р Ф.
		З ініціативи Державної Ради Республіки Крим, узгодженої з Верховним Судом РФ, в Республіці Крим можуть утворюватися судові ділянки і посади мирових суддів відповідно до законодавства РФ і законодавства Республіки Крим.
		Статус, повноваження, порядок і гарантії діяльності суддів визначаються федеральним законом, а по відношенню до мирових суддів - також законом Республіки Крим.
		Окрім того, 20.03.2014 Державною Думою РФ прийнято «Федеральний конституційний закон» від 21.03.2014 за № 6-ФКЗ «О принятии в РФ Республики Крым и образовании в составе РФ новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Вищезазначене свідчить про проведення представниками РФ та її федеральних органів підривної діяльності проти України.
		Здійснюючи підривну діяльність проти України, представники суддівського корпусу та інших органів державної влади іноземної держави утворили на окупованій території України федеральні органи державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронні органи та судову систему РФ з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим.
		Відповідно до п. 1 ст. 9 «Федерального конституційного» закону від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «О принятии в РФ Республики Крым и образовании в составе РФ новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя» протягом перехідного періоду на територіях Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя з урахуванням їх адміністративно-територіального поділу, встановленого відповідно законодавчим (представницьким) органом державної влади Республіки Крим і законодавчим (Представницьким) органом державної влади міста федерального значення Севастополя, створено суди РФ (федеральні суди) відповідно до законодавства РФ про судову систему.
		Пунктом 2 статті 9 вказаного закону передбачено, що громадяни, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя на день прийняття в РФ Республіки Крим і утворення в складі РФ нових суб`єктів, мають переважне право на заміщення посади судді в судах РФ, що створюються на цих територіях, при наявності у них громадянства РФ, а також за умови їх відповідності іншим вимогам, що пред`являються законодавством РФ про статус суддів до кандидатів на посади суддів. Конкурсний відбір на заміщення посади судді в зазначених судах здійснюється Вищою кваліфікаційною колегією суддів РФ.
		Створення та діяльність органів іноземної держави, у тому числі судової системи, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід`ємної території України.
		В той же час, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Р Ф з 20 лютого 2014 року.
		Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією 71/205 від 19.12.2016 року «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» засудила тимчасову окупацію РФ частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		В подальшому, Резолюціями 72/190 від 19.12.2017, 73/194 від 17.12.2018 та 74/168 від 18.12.2019 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)», Генеральна Асамблея ООН вчергове засудила нинішню тимчасову окупацію РФ частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Як зазначено вище, сам факт окупації засуджений як міжнародною спільнотою, так і законодавством України, та був широко висвітлений в офіційних виданнях та медійному просторі.
		Також, відповідно до статті 64 Конвенції Про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі - Конвенція) кримінальне законодавство окупованої території залишається чинним, за винятком випадків, коли дія його скасовується або призупиняється окупаційною державою, якщо це законодавство становить загрозу безпеці окупаційної держави або є перешкодою виконання цієї Конвенції. Враховуючи згадане вище, та з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених цим законодавством.
		У контексті окупації Криму, РФ, як окупаційна держава, не мала права втручатися у порядок здійснення правосуддя українськими судами.
		Проте, Федеральним Законом РФ №154-Ф3 від 23.06.2014 «О создании судов РФ на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты РФ» створено систему судів на території Республіки Крим, зокрема незаконно створено «Верховный суд Республики Крым».
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати, незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя ОСОБА_3 , будучи суддею та відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2345-1V від 13.01.2005 займаючи посаду судді апеляційного суду АР Крим, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади РФ та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів РФ, вчинив дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.
		Зокрема, достовірно знаючи про тимчасову окупацію РФ з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та РФ щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу РФ, усвідомлюючи, що так званий «Роздельненского суд Автономної Республіки Крим» відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах РФ, перебуваючи в місті Судак упродовж березня - квітня 2014 року продовжила роботу у складі незаконного органу судової влади РФ на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», внаслідок чого у подальшому, Указом РФ № 786 від 19.12.2014 була призначена на посаду судді незаконно утвореного так званого «Верховного суда Республики Крьім» чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» РФ № 6-ФКЗ «Про прийняття в РФ Республіки Крим та утворення в складі РФ нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - РФ.
		Допомога ОСОБА_10 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - РФ, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та допомога у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова.
		 
		       Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20.01.2023 року судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, у відповідності до ст. 323 КПК України, здійснювався у формі спеціального судового провадження.
		       Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, за результатами судового розгляду, доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами.
		 
		       Комплексом даних, відображених у протоколі огляду інтернет-видань від 07.04.2015 року (т. 2 а.п. 134-138) з яких вбачається, що у ході даної слідчої дії було проведено огляд офіційного сайту Президента РФ щодо призначення суддів судів АР Крим та м. Севастополя. Зокрема, здійснено пошук документу за № 786 та датою прийняття 19.12.2014. За цими реквізитами було виявлено указ Президента РФ № 786 від 19.12.2014 "О назначении судей федеральних судов". 
		 
		       Даними відображеними в указі Президента РФ № 786 від 19.12.2014 "О назначении судей федеральних судов" (т.2 а.п.139-151) з яких вбачається, що ОСОБА_3 була призначена суддею Верховного суду Республіки Крим.                         
		       Фактичними даними відображеними у постановах Судової колегії по цивільних справах Верховного суду Республіки Крим від 02.06.2015 року Справа №33-5455/2015 яка винесена колегією суддів у складі - головуючого судді ОСОБА_3 , суддів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , від 25.06.2015 року Справа №33-4984/21015 яка винесена колегією суддів у складі - головуючого судді ОСОБА_3 , суддів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , від 17.02.2015 року справа №33-2317/2015 яка винесена колегією суддів у складі - головуючого судді ОСОБА_13 , суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , з яких вбачається, що громадянка ОСОБА_3 як суддя Верховного суду Республіки Крим приймала участь у розгляді справ у зазначеному с уді.
		       Комплексом даних відображених у у відповіді Вищої кваліфікаційно комісії суддів України №8вк-4067/15 від 06.10.2015 року (т.2 а.п.58-61) з якої вбачається, що згідно рішення комісії від 05.10.2015 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 .
		 
		       Фактичними даними відображеними у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №3009/дп від 10.11.2015 року (т.2 а.п.62-82) згідно якого відносно ОСОБА_3 направлено до Вищої ради юстиції висновок щодо встановлених фактів які свідчать про порушення присяги судді (указом президента РФ №786 від 19.12.2014 року призначена на посаду судді Верховного суду Республіки Крим) та рекомендацію на звільнення.
		 
		       Даними відображеними у Рішенні Вищої ради юстиці від 24.12.2015 року №1206/0/15-15 (т.2 а.п.85-126) згідно якого відносно судді апеляційного суду Автономної республіки ОСОБА_3 внесено подання Президентові України про звільнення за порушення присяги.        
		 
		       Комплексом даних відображених у постанові Верховної Ради України №1132 -VIII від 19.04.2016 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 було звільнено з посади судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим у зв"язку із порушенням присяги судді. 
		 
		       Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.                
		       У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		       Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		       За результатами судового розгляду кримінального провадження судом здобуті категоричні та беззаперечні докази умисного діяння ОСОБА_3 на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, що виразилось в наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.                                                                        
		       Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111 КК України, як умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: в наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		       Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України не встановлено.
		       Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
		       Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		       При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який кримінальний закон відносить до найважчих злочинів та є злочином проти основ національної безпеки України, особу обвинуваченої та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 111 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
		       Процесуальні витрати відсутні.
		       Цивільний позов не заявлявся.
		       Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
		       Вирок у справі, у відповідності до ст. 323 КПК України, слід вручити захиснику обвинуваченої ОСОБА_3 , а інформацію про його ухвалення опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		       Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 323, 342-380 КПК України,-
		У Х В А Л И В :
		       
		        ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та призначити їй покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		       Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		       Після проголошення копію вироку вручити захиснику, а інформацію про його ухвалення опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		       
		       
		       Головуючий суддя:
		 
		       Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...