Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/1091/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2023. Зареєстровано: 18.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2023.
Дата набрання законної сили: 07.12.2023
Номер судового провадження: 11-кп/807/1333/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000200

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Дата документу 07.12.2023 Справа№ 337/1091/23
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд 
		 
		 
		 
		Провадження №11-кп/807/1333/23Головуючий у 1-й інстанції  ОСОБА_1 Єдиний унікальний №337/1091/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.7 ст.111-1 КК України  
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 грудня 2023 року                         м.Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
		головуючого              ОСОБА_2 
		суддів                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участі секретаря         ОСОБА_5 
		прокурора                 ОСОБА_6 
		захисника                 ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 14 вересня 2023 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 , 
		визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, 
		ВСТАНОВИЛА
		Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
		У невстановлений час, але не пізніше 20 березня 2022 року (більш точні дата та час встановити за об`єктивних причин не вдалось можливим) ОСОБА_8 , перебуваючи на тимчасового окупованій рф території смт.Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, будучи громадянином України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора рф, та надав добровільну згоду на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі (мовою оригіналу) «Отдел полиции №3 (дислокація пгт. Михайловска) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», зайнявши посаду патрульного із місцем фактичного розташування: смт.Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області. 
		Далі, обіймаючи зазначену посаду, приблизно з другої декади 2022 року ОСОБА_8 здійснював протиправну діяльність в інтересах держави агресора рф та з метою підтримання окупаційної влади на території смт.Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, окрім іншого, заступав у добові чергування в складі слідчо-оперативної групи незаконного правоохоронного органу, здійснював патрулювання території та забезпечував правопорядок під час проведення агітаційних заходів, спрямованих на підтримання іміджу окупаційної влади у смт.Михайлівка Михайлівського району Запорізької області. 
		Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.7 ст.111-1 КК, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. Йому призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 11 років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Вирішено питання про початок строку відбування покарання.
		В апеляційній скарзі прокурор просив вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.7 ст.111-1 КК у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 11 років з конфіскацією всього належного йому майна.
		В обґрунтування своїх вимог зазначив, що санкцією ч.7 ст.111-1 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років. Однак суд призначив обвинуваченому покарання у виді 11 років позбавлення волі, яке не передбачено санкцією ч.7 ст.111-1 КК. При цьому суд не встановив підстав для застосування положень ст.69 КК.
		З огляду на те, що зазначене кримінальне провадження було розглянуто судом першої інстанції у спеціальному судовому провадженні, обвинувачений ОСОБА_8 повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду шляхом направлення йому повістки про виклик за останньою відомою адресою його проживання та шляхом публікації інформації про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур`єр», а також шляхом публікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті апеляційного суду. Відтак з моменту опублікування повістки про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений ОСОБА_8 вважається належним чином ознайомленим з її змістом. 
		Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію прокурора, який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; захисника, який заперечив проти скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення зроблено з дотриманням вимог ст.23 КПК, на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст.94 цього Кодексу. 
		При цьому, суд першої інстанції врахував специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК), зберігаючи неупередженість та безсторонність під час розгляду справи приділив особливе значення охороні прав і законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувалося за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК з дотриманням усіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням установлених законом особливостей, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а отже, поріг вимогливості до доказування в такому випадку підвищений.
		Подія кримінального правопорушення та доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка його діянь в апеляційному порядку не оскаржені, а тому колегія суддів з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК вирок суду в цій частині не переглядала, у зв`язку з чим вважає встановленим скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 за обставин, зазначених в оскарженому вироку суду.
		Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, то вони є слушними виходячи з такого.
		Загальні засади призначення покарання - це основоположні вимоги про порядок і межі призначення покарання, якими зобов`язаний керуватись суд, призначаючи покарання у конкретному кримінальному провадженні.
		Санкцією ч.7 ст.111-1 КК передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років.
		Між тим, з резолютивної частини вироку вбачається, що суд призначив обвинуваченому основне покарання у виді 11 років позбавлення волі, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.7 ст.111-1 КК. При цьому з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд не встановив підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.69 КК та відповідно не послався на них в резолютивній частині вироку. 
		А тому, з огляду на те, що колегія суддів також не вбачає правових підстав для застосування у даній справі положень ст.69 КК, обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК, яке вимагав призначити прокурор. 
		За наведених обставин вирок суду в частині призначеного покарання не відповідає вимогам кримінального закону, а тому в цій частині вирок підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового вироку.
		Під час апеляційного розгляду захисник зазначив про те, що відповідно до обвинувального акта обставин, які би обтяжували покарання обвинуваченого, встановлено не було. Між тим, суд першої інстанції в оскаржуваному вироку зазначив та безпідставно врахував при призначенні покарання таку обтяжуючу покарання обставину як вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Надаючи оцінку таким запереченням захисту, колегія суддів виходить з того, що захисник апеляційну скаргу на вирок суду не подавав. При цьому в своїй апеляційній скарзі прокурор вимагав призначити обвинуваченому основне покарання у виді 12 років позбавлення волі, тобто у мінімально можливому розмірі, передбаченому санкцією ч.7 ст.111-1 КК. З огляду на вимоги ст.421 КПК колегія суддів не вправі призначити обвинуваченому більш суворе покарання, а ні ж те, що вимагав призначити прокурор. Відтак, врахування судом першої інстанції обтяжуючої покарання обставини за жодних обставин не позначиться і не вплине на вирішення питання про призначення обвинуваченому покарання. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 420 КПК України, колегія суддів
		УХВАЛИЛА
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
		Вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 14 вересня 2023 року щодо ОСОБА_8 в цій справі в частині призначеного покарання скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок.
		Призначити ОСОБА_8 за ч.7 ст.111-1 КК України покарання у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 11 років з конфіскацією всього належного йому майна.
		В решті вирок суду залишити без змін.
		Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу його проголошення, а засудженим, - в той самий строк з моменту вручення йому копії даного вироку.
		Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...