Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/9254/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2023. Зареєстровано: 18.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/761/2685/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022011000000039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/9254/23
		Провадження №1-кп/761/2685/2023 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		13 грудня 2023 року                                                                м. Київ
		 
		Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря с/з ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 , 
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спеціального судового провадження судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22022011000000039 від 06.09.2022 щодо: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, документованого паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 02.02.2010 Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АРК,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Вікам» відповідно до діючого статуту підприємства та маючи право діяти без довіреності від імені юридичної особи, розуміючи факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх настання діючи з прямим умислом, здійснив провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади створеними на тимчасово окупованій території, а саме: ОСОБА_5 будучи обізнаним про необхідність реєстрації на порталі рф щодо державних закупівель відповідно до Федерального закону рф від 05.04.2013 № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» здійснив реєстрацію, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ТОВ «Вікам» на «Официальном сайте единой информационной системы в сфере закупок в информационной-телекоммуникационной сети интернет» http://zakupki.gov.ru.
		У подальшому, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що контрагентами у таких договорах будуть бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - рф та маючи прямий умисел на укладання таких договорів, уклав та підписав електронним підписом «государственний контракт» № КРМ03-048-04/22 від 23.06.2022 з так званою федеральною державною казенною установою «дирекція з будівництва та експлуатації об`єктів розмежування» у м. Сімферополі» на предмет поставки системних блоків відео-нагляду в МАПП Джанкой для потреб Кримського філіалу ФГКУ Росгранбуд на загальну суму 262 398 руб. 00 коп. 
		Отже, своїми умисними діями ОСОБА_5 сприяв і сприяє реалізації політики окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у здійсненні колабораційної діяльності, а саме - провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_5 належним чином повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час та місце розгляду даного кримінального провадження відносно нього, проте в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, від 22.06.2023 р., кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 України, визначено здійснювати шляхом спеціального судового провадження, відповідно до ст.323 КПК України, у відсутність обвинуваченого (in absentia).
		Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ст. 323 КПК України, шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва і в газеті «Урядовий кур`єр», у судові засідання не з`являвся, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження при здійсненні спеціального судового провадження.
		Кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті судом встановлено таке.
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю зібраних доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, а саме:
		Протоколами огляду від 25.10.2022 та 10.01.2023, інтернет-сторінки сайту http://zakupki.gov.ru, відповідно до якого на вищезазначному сайті, міститься інформація стосовно державного контракту між «филиал федерального государственного казенного учреждения «дирекция по строительству и эксплуатации объектов росграницы» в г. Симферополе та «Общество с ограниченной ответственностью «ВИКАМ» в особі генерального директора ОСОБА_5  №КРМ03-048-04/22 від 23.06.2022 р., відповідно до якого «ООО «ВИКАМ» в особі генерального директора ОСОБА_5   зобовязується поставити  «федеральному государственного казенного учреждения «дирекция по строительству и эксплуатации объектов росграницы» 2 системні блоки відео-нагляду на загальну суму 262 398 руб. 00 коп. Також міститься інформація стосовно платіжного доручення №776375 від 29.07.2022 про перерахування перерахування грошових коштів у сумі 262 398 руб.00 коп. «УФК по республике КРЫМ (Крымский филиал ФГКУ РОСГРАНСТРОЙ)" на рахунок «ООО «ВИКАМ» як оплату за поставку системних блоків відеонагляду по «ГК № КРМ03-048-04/22 от 23.06.2022, «согл.документа о примке №55» від 27.07.2022. 
		Протоколом огляду від 26.01.2022 інтернет-сторінки «ООО «ВИКАМ», відповідно до якого вказане підприємство спеціалізується на реалізації та встановленню систем відеонагляду у Криму, та приводить фото виконаних робіт, зокремана будівлі «Міністерства фінансів». 
		Протоколом огляду від 26.10.2022 веб-сайту «Федеральной налоговой службы россии»,в ході якого зафіксовано факт реєстрації «Общества с ограниченной ответственностью «ВИКАМ», а також уповноваженої особи - генерального директора ОСОБА_5 в єдиному державному реєстрі юридичних осіб російської федерації. 
		Листом з Офісу Президента України від 03.11.2022 відповідного до якого матеріали, щодо припинення громадянства України ОСОБА_5 згідно із поданої ним заяви або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили. 
		Так, згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
		Відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року застосування російською федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року та Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року.
		Згідно статей 1-3 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Людина, її життя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії російської федерації з 20 лютого 2014 року.
		Відповідно до прийнятого 18 січня 2018 року Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації.
		24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення військового стану в Україні» №2002-ІХ від 24.02.2022 року та строк дії якого Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року на 90 діб.
		З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу рф, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом рф було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.
		Враховуючи вищенаведене, під час здійснення спеціального судового провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 стороною обвинувачення надано достатню сукупність належних, допустимих доказів сприяння ОСОБА_5 реалізації політики окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя. 
		Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вважаючи достатньо забезпеченими у ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Установивши в порядку статті 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, суд приходить до твердого переконання про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, і ці умисні дії кваліфікує за ч.4 ст. 111-1 КК України як здійснення колабораційної діяльності, а саме - провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора. 
		Відповідно до вимог статей 50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		ОСОБА_5 раніше несудимий, відомості про перебування його на обліку в лікаря психіатра не здобуті, скоїв не тяжкий злочин, який був направлений проти основ національної безпеки України. 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права займати певні посади в межах санкції ч.4 ст. 111-1 КК України та застосувати, як додаткове покарання, конфіскацію усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_5 . 
		Речові докази у справі відсутні.
		Судові витрати у проваджені відсутні. 
		У зв`язку з призначенням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, арешт на майно ОСОБА_6 , застосований відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2023 р., скасуванню не підлягає. 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.02.2023, до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без встановлення строку дії ухвали суду. Суд вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили залишити без змін зазначений запобіжний захід. 
		         Керуючись ст. ст. 323, 368- 370, 374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані із державною службою і місцевим самоврядуванням та займатися господарською діяльністю на строк десять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. 
		Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з дати його затримання.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у порядку ч.6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін. 
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На даний вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...