Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/14591/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2023. Зареєстровано: 19.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2023.

Номер судового провадження: 2/761/7146/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/14591/23
		Провадження № 2/761/7146/2023
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       09 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді:                 Пономаренко Н.В.,
		з участю секретаря:                 Бражніченко І.О. 
		представника позивача:                  ОСОБА_1 
		представника відповідача:                Боженка Д.Є.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про відшкодування шкоди, суд, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У квітні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про відшкодування шкоди в якій позивач просить суд: стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди 298 495, 41 грн. та судові витрати.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на автомобіль, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 марки AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 28 березня 2023 року, приблизно о 20 годині 35 хвилин, поблизу будинку за адресою місто Київ, Шевченківський район, вул. Печенізька, 2/9, впало дерево. Падіння дерева пошкодило автомобіль, а отже заподіяло матеріальну шкоду позивачу на суму 298 495 гривень 41 копійка, що підтверджується звітом № 2563 від 11.04.2023 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, вказана сума це вартість ремонту пошкодженого автомобіля.
		У позовній заяві зазначено, що на місце події була викликана поліція, співробітники поліції зафіксували факт падіння дерева на автомобіль AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що була видана довідка.
		Так, позивачем зазначено, що причиною заподіяння шкоди стало дерево, яке знаходилось в неналежному стані, від комунального об`єднання Київзеленбуд позивач надає копію акту № 982-А від 02 грудня 2022 року «Про обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню», зазначеним актом вказано, що при обстеженні дерев в тому числі і поблизу будинку по вул. Печенізька, 2/9 у м. Києві виявлено 13 дерев, які підлягають зрізанню. Як вбачається з фото, на автомобіль впала тополя, а серед переліку дерев, що визнані такими, що підлягають зрізанню наявні дві тополі (пункти 8, 3 в переліку) і обидві тополі перебували в аварійному стані. Позивач зазначає, що хоч дерева і були визнані аварійними, зрізані вони не були, така бездіяльність відповідно і стала причиною заподіяння шкоди позивачеві.
		Окрім того, позивач вказує, що згідно з листа Українського гідрометеорологічного центру від 14.04.2023 року, 28 березня 2023 року у Києві був поривистий вітер 15-25 метрів за секунду, що означає найнижчий перший рівень небезпечності, отже падіння дерева сталась не в наслідок природного стихійного лиха, що згідно настанов з метеорологічного прогнозування є третім рівнем небезпечності.
		Позивач вказує, що листом від 06 квітня 2023 року позивач попередив відповідача про те, що 11 квітня 2023 року буде проведений огляд автомобіля, що пошкоджений внаслідок падіння дерева 28 березня 2023 року поблизу будинку по вул. Печенізька, 2/9 у м. Києві. Представник відповідача був присутній при огляді пошкодженого автомобіля і підписав без зауважень акт огляду транспортного засобу № 2563, де були зазначені пошкодження автомобіля, усунення яких і стало базою для визначення вартості ремонту. 
		Позовна заява мотивована тим, що саме на Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва покладено обов`язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування в тому числі за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Печенізька, 2/9 , а тому позовна заява підлягає задоволенню.
		Ухвалою суду від 02.05.2023 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
		30.05.2023 до суду надійшов відзив на позову заяву, у якому відповідач просив в відмовити у задоволенні позову повністю. У відзиві вказано, що автомобіль був припаркований з порушенням правил дорожнього руху (далі ПДР), а саме позивач порушив ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки вважає, що автомобіль, який зазнав пошкоджень, зберігався у житловій зоні. Відповідач у відзиві зазначає, що вбачається явна невідповідність обставинам, про які йдеться у позові та у висновку оцінювача, тобто, автомобіль позивача був оглянутий 11.04.2023 оцінювачем після іншої події, що трапилася під час руху автомобіля, а не після падіння дерева на автомобіль 28.02.2023, що був припаркований, оскільки така подія не може кваліфікуватися, як подія, що сталася під час руху транспортного засобу, тобто дорожньо-транспортною пригодою, як про вказану у звіті №2563 від 11.04.2023 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП.
		У відзиві також зазначено, за твердженням позивача, причиною заподіяння шкоди стало дерево, яке знаходилося в неналежному стані. При цьому до матеріалів позову не додано доказів, які б вказували, що позивач або його представник є фахівцями з дендрології, тому їх твердження про неналежний стан дерева є лише суб`єктивною думкою зацікавлених осіб, що не є фахівцями у питаннях визначення стану дерев, а згідно акту позачергового часткового огляду зеленого господарства від 29.03.2023, дерево що 28.03.2023 впало у проміжок часу з 20 год. 00 хв. до 21 год. 00хв. на вул. Печенізькій, 2/9, є липою дрібнолистою, дендрометричні показники дерева: липа дрібнолиста вік приблизно 45 років та діаметром 40 см., яке не мало зовнішніх ознак аварійності: без ознак ушкоджень стовбура, хвороб і шкідливих ран, гілля кроноване, рівномірно розміщене, коренева система розвинута добре та не містить ознак враження хворобами, шкідниками чи гниллю. Комісія встановила, що ймовірною причиною падіння 28.03.2023 дерева Липи дрібнолистої на вул. Печенізькій, 2/9 є несприятливі погодні умови.
		Окрім того, відповідачем вказано, що як видно з Акту № 982-А (п. 6), аварійної Тополі або ж іншого дерева зі схожими дендрометричними параметрами по вул. Печенізькій, 2/9 в м. Києві комісією не виявлено, що доводить - дерево, яке впало на автомобіль позивача, не було в аварійному стані, отже шкоду позивачу завдано не з вини відповідача, доказів якої немає в матеріалах справи.
		Також, відповідач вказує, що в даному випадку є всі об`єктивні докази того, що причина падіння дерева Липи дрібнолистої на автомобіль позивача є небезпечні та стихійні метеорологічні явища, що мали місце 28.03.2023 у м. Києві та Київській області, а будь яка вина відповідача у цій події відсутня. Відповідач вважає, що позивач самостійно вибрав не установлене місце для паркування свого автомобіля.
		Разом з тим, відповідач вказує, що згідно Звіту № 2563 встановлено, що автомобіль позивач експлуатується більше 21-го року, отже суттєвий коефіцієнт зносу (0,7), що вказує про реальний матеріальний збиток який нанесений позивачу у даному випадку не може перевищувати розміру відшкодування у 134 242,59 грн. 
		06.07.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив у якому позивач просить позовну заяву задовольнити та зазначено заперечення на аргументи викладені у відзиві.
		18.07.2023 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив у яких відповідачем викладеного аналогічні обставини тим, що викладені у відзив та відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
		Ухвалою суду від 24.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
		В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
		В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.
		Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановлено наступні обставини справи та відповіді ним правовідносини.
		Так, згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути  відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди  (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, що на автомобіль марки AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 28 березня 2023 року, приблизно о 20 годині 35 хвилин, поблизу будинку за адресою місто Київ, Шевченківський район, вул. Печенізька, 2/9, впало дерево.
		Транспортний засіб AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 7). 
		Про зазначену подію позивач 29.08.2021 року повідомив Шевченківське управління поліції ГУ НП у м. Києві, що підтверджується довідкою по повідомленню по спецлінії «102» ДОП Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 29.03.2023 (а.с. 52).
		Згідно вказаної довідки вбачається, що до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 28.03.2023 за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, 2/9, ауді 5 хв. тому впало дерево днз НОМЕР_3 . На місце події, черговим чергової частини Шевченківського УП було направлено наряд УПП «Рубін-1002», який електронним рапортом доповів наступне: «Прибувши на місце виклику було виявлено, що на авто марки «Ауді А6» ДНЗ НОМЕР_1 впало дерево, по даному факту від заявниці ОСОБА_3 отримано заяву, яку в подальшому доставлено до ВП Шевченківському районі. На місці також працювала бригада АРЗСП ОСОБА_4 камера 473787».
		У вказаній довідці зазначено, що в разі встановлення фатів протиправних діянь будуть прийняті заходи відповідно до вимог чинного законодавства, матеріали списати до справи районного управління (а.с. 52).
		Для визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу внаслідок падінням дерева, позивач звернувся до оцінювача ОСОБА_5 , яким виготовлено Звіт №2563 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП від 11.04.2023, згідно з яким вартість відновлювального ремонту КТЗ AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом, складає 298 495,41 грн. Ринкова вартість КТЗ AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за порівняльним підходом може складати: 206 947 грн. У звіті зазначено, що на підставі проведених досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість КТЗ власника після аварійного пошкодження AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 11.04.2023 дорівнює 72 704,41 грн. (а.с. 11-51). 
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV) громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають правозвертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
		Згідно ч. 5 ст. 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
		До об`єктів благоустрою населених пунктів належать:1) території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;пам`ятки культурної та історичної спадщини;майдани, площі, бульвари, проспекти;вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;пляжі; кладовища;інші території загального користування;2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору (ст. 13 Закону № 2807-IV).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
		Частиною 2 ст. 15 Закону № 2807-IV передбачено, що підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
		За змістом ст. 18 Закону № 2807-IV підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язаніутримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію та відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
		Так, згідно п.п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
		Пунктом 5 ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-IV передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
		У відповідності до ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
		Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч. 7 ст. 28 Закону № 2807-IV).
		Згідно п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень, у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 року № 105 (далі - Правила) елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах,садах, інших об`єктах благоустрою загального користування,санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва;обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків;малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
		Пунктом 5.5 Правил встановлено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності -балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства;на територіях земельних ділянках, які відведені підбудівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
		Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
		Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року N 76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
		Відповідно до ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
		Згідно п. 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, прийнятих рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року, утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
		Разом із цим, статтею 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
		Так, п. 15.5 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва , затвердженого рішенням КМР від 27.10.2011 року №384/6600, передбачено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень, складеного та погодженого в установленому порядку.
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-ІV, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
		Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що балансоутримувачем об`єктів благоустрою, а саме зелених насаджень біля будинку за адресою:м. Київ, Шевченківський район, вул. Печенізька, буд. 2/9 є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, а отже є належним відповідачем у справі.
		Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Так, згідно із частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі № 915/1015/16У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
		При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
		Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
		При цьому, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Аналогічний висновок міститься у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
		Відповідно до п. 9.1.12 Правил, аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
		Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений розділом 9 Правил. Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.
		Відповідно до положень п. 9.1.11.3 Правил - під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
		Так, згідно Акту позачергового часткового огляду зеленого господарства від 29.03.2023 складеного комісією, призначеною комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва відповідно до наказу від 17.04.2015 №88 у складі: голови комісії - головного агронома КП УНЗ Шевченківського району Алексійчук Ю.А., членів комісії: керуючого відділенням №2 КП УЗН Шевченківського району Коротинського П.А. та майстра дільниці №5 КП УЗН Шевченківського району Сікорської Г.І., 29 березня 2023 року було проведено позачерговий частковий огляд дерева липи дрібнолистової за адресою: вул. Печенізька, 2/9, де 28 березня 2023 року у проміжок часу з 20 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. відбулось падіння дерева. Внаслідок падіння вказаного дерева було пошкоджено транспортний засіб «Audi» держаний номерний знак НОМЕР_1 . У вказаному акті зазначено, що дендрометричні показники дерева: липа дрібнолиста вік ~ 45 років а діаметр 40 см. Також зазначено, що під час проведення позачергового огляду було встановлено, що дерево липи дрібнолистої не мало зовнішніх ознак аварійності: без ознак ушкоджень стовбура, хвороб і шкідливих ран, гілля кроноване, рівномірно розміщене, коренева система розвинута добре та не містить ознак враження хворобами, шкідниками чи гниллю. У цілому якісний стан вказаного дерева за наявними зовнішніми ознаками відповідно до критеріїв, визначених пунктом 2.3.10 «Методики визначення відновної вартості зелених насаджень», затвердженої наказом Міністерства з витань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127, визначається як задовільний. Комісія встановила, що ймовірною причиною падіння 28.03.2023 дерева липи дрібнолистої на вул. Печенізькій, 2/9 є несприятливі погодні умови. Відповідно до попередження про небезпечні метеоролігчні явища в м. Києві від 27.03.2023 виданого Українським гідрометрологічним центром, на території міста Києва 28.03.2023 вдень значні опади у вигляді дощу та мокрого снігу, пориви вітру 17-22 м/с (І рівень небезпечності) (а.с. 78-79).
		Також, судом в судовому засіданні безпосередньо було досліджено відеозапис з місця пошкодження автомобіля, із змісту якого вбачається, що дерево впало на транспортний засіб разом із корінням і при його розрізі очевидно вбачається, що воно всередині стовбура трухляве.
		Згідно долученого позивачем відеозапису вбачається, що працівник ДСНС зазначив, що видаляють сухе дерево після його падіння, а також на відео очевидно вбачається, що коріння дерева та стовбур біля коріння очевидно трухляве.
		Так, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
		В судовому засіданні 09.10.2023 допитано свідка ОСОБА_3 , яка зазначила, що є водієм пошкодженого автомобіля AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Свідок пояснила, що 28.03.2023 їй зателефонували, що на вказаний автомобіль впало дерево, вона повернулась та побачила, що на авто впало дерево з коренем, після чого вона викликала поліцію та ДСНС. ДСНС обрізали дерево та при поліції повідомили, що дерево було трухлявим. ОСОБА_6 вказала, що вона сама бачила, що дерево було трухляве, вона також зробила фото та відео. Свідок вказала, що на наступний ранок працівники Зеленбуду, ДСНС евакуатором прибрали дерево з машини, в цей момент ОСОБА_3 побачила, що знизу дерево по стовбуру повністю просвічувалось.
		Свідок зазначила, що зі слів ДСНС та представника Зеленбуду та власних спостережень зрозуміла, що дерево, яке упало на автомобіль було трухлявим. Також свідок зауважила, що на наступний день по вулиці Печенізькій в м. Києві було зрізано близько 6-7 дерев.
		В судовому засіданні 09.10.2023 допитано свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що вона почула тріск та стала безпосереднім свідком падіння дерева на автомобіль AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 28.03.2023, яке впало з корінням.
		Свідок вказала, що в той день вітру не було та вона із власних спостережень зрозуміла, що дерево було трухляве, так як воно впало із корінням та знизу посипалась стружка.
		Окрім того, свідок ОСОБА_7 зазначила, що на наступний день по вул. Печенізькій, буд. 2/9 навпроти дитячого садочка викорчували 6 дерев. Свідок вказала, що приїхали ДСНС порізали дерево, а працівники Зеленбуду їх складали. Зазначила, що вона на власні очі бачила трухлявість дерева, що пошкодило автомобіль позивача, а також те, що коріння було сухе і воно все осипалось, більшість гілок були сухі і вони відвалились, саме дерево упало ціле з корінням. Свідок також зазначила, що працівники ДСНС також сказали, що більшість гілок на дереві були сухі.
		З поміж іншого, свідок вказала, що літом дерево, яке впало, було із зеленим листям. 
		В судовому засіданні 09.10.2023 допитано свідка ОСОБА_8 , яка є головним агрономом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва та зазначила, що не була безпосереднім свідком падіння дерева та з фотографій вона зробила висновок, що дерево не було аварійним, зовнішньою на дереві не було ознак трухлявості, воно було живе. 
		Свідок зазначила, що на її думку, причиною падіння дерева були погодні умови. 
		Також, свідок ОСОБА_8 , повідомила, що після того, як розрізали дерево було видно ознаки трухлявості дерева від кореня стовбура, що і могло бути причиною повалення дерева.
		Таким чином, показами свідків та долученим відеозаписом спростовується доводи відповідача, що дерево, що упало на транспортний засіб позивача не було аварійним, оскільки покази свідків та відеозапис підтверджують, що коріння дерева та стовбур біля коріння очевидно трухляві.
		Також, судом критично овіються доводи відповідача, що причиною падіння дерева були погодні умови, оскільки згідно з листа Українського гідрометеорологічного центру від 14.04.2023 року, №01-18/469, вбачається, що 28 березня 2023 року за оперативними даними метеорологічної станції м. Київ (проспект Науки, 37) вночі невеликий дощ, кількість опадів становила 3 мм, вдень помірний дощ, кількість опадів 14мм.; мінімальна температура 7,3 градусів тепла, максимальна температура 9, 1 градус тепла, вітер південно-східний з переходом на північно-західний, 2-6 м/с, 18 год. 28 хв. до 21 год. 13 хв. та пориви вітру 12 м/с, що згідно «Настанови з метрологічного прогнозування» вітер швидкість 15-24 м/с - вважається небезпечним метрологічним явищем (І-рівень небезпечності), тобто найнижчий рівень небезпечності, таким чином падіння дерева сталась не в наслідок природного стихійного лиха, чи погодних умов.
		Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача щодо того, що позивачем грубо було порушено ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт» (де встановлено, що власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеним для цього майданчиками), оскільки матеріали справи не містять таких доказів, зокрема постанови про притягнення позивача до відповідальності за вказане правопорушення.
		При цьому, судом критично оцінюється обґрунтування позову, що з фото автомобіля вбачається, що впала тополя, а серед переліку дерев згідно акту №982А, що визнані такими, що підлягають зрізанню наявні, дві тополі (пункти 8, 3 в переліку) і обидві тополі перебували в аварійному стані, оскільки у п. 3 Акту №982А, йдеться про аварійну Акацію білу, яку виявлено у сквері біла житлових будинків №36/5-368 на вул. Татарській , тобто зовсім за іншою адресою, у п. 8 Акту, йдеться про аварійну Тополю, яку виявлено навпроти будинку №42/12 по вул. Багговутівській , знову за іншою адресою.
		Як вбачається із положень Акту№982А (а.с. 54-55) , згідно з п. 6, що по вул. Печенізькій, 2/9 , комісією виявлено вітровальну Вербу біло віком 15 років, діаметром стовбура 20 см., тобто зовсім інше дерево з іншими дендрометричні параметрами. 
		Судом встановлено, що на автомобіль позивача впала липа дрібнолистна вік ~ 45 років, а діаметр 40 см., що не заперечувалось сторонами.
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, що внаслідок бездіяльності виконавця надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності (балансоутримувачем) - Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва майну позивача, було завдано шкоду.
		Як уже зазначалось судом, згідно Звіту №2563 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП від 11.04.2023 вартість відновлювального ремонту КТЗ AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом, складає 298 495,41 грн. Ринкова вартість КТЗ AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за порівняльним підходом може складати: 206 947 грн. У звіті зазначено, що на підставі проведених досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість КТЗ власника після аварійного пошкодження AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 11.04.2023 дорівнює 72 704,41 грн.
		Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Так, згідно із частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право було порушене (упущена вигода).
		Згідно п. 15 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
		Таким чином, враховуючи, що у Звіті №2563 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП від 11.04.2023 не визначено розмір матеріальної шкоди завданої позивачу внаслідок падіння дерева 28.03.2023, враховуючи, що згідно даних звіту №2563, розмір вартість відновлювального ремонту КТЗ AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом, складає 298 495,41 грн., перевищує ринкову вартість КТЗ AUDI А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена за порівняльним підходом може складати: 206 947 грн., то суд приходить до висновку, що позивачу завдану шкоду у розмірі 206 947,00 грн., тому позов підлягає частковому задоволенню.
		При цьому, за ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено. що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
		Так, до матеріалів позовної заяви долучено Звіт №2563 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП від 11.04.2023 виготовлений оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , копії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, свідоцтва про реєстрацію у державному реєстрі оцінювачів, сертифікату суб`єкта оціночної діяльності, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача додані до звіту № 2563 від 11.04.2023р. про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП. 
		За послуги оцінювача позивачем було сплачено 4500 гривень., що підтверджується договором на проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 29 березня 2023 року та актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0001606 від 11.04.2023р. (а.с. 58,59).
		Отже, у зв`язку із тим, що позовні вимоги ОСОБА_9 було задоволено судом, а тому з урахуванням ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню сума понесених витрат у зв`язку із залученням спеціалістів у розмірі 4500,00 грн.
		Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті у разі часткового задоволення позову сплата судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги було задоволено частково, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2064,98 грн. (69,18%) та витрати , пов`язані із залученням спеціаліста в розмірі 3113,10 грн. (69,18%).
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст.10, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 24, 28  Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 30  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10-1  Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», п.п. 3.2, 5.5  Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 року № 105,   Правилами  утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року N 76, ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд - 
		 
		в и р і ш и в :
		 
		позовну заяву ОСОБА_2 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути із Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_2 заподіяну шкоду в розмірі 206497,00 грн. 
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2064,98 грн. та витрати , пов`язані із залученням спеціаліста в розмірі 3113,10 грн.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити учасників:
		Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 .
		Відповідач: Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, код ЄДРПОУ 31753249, адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 4/26. Повний текст рішення складено: 07.12.2023.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...