Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/25334/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2023. Зареєстровано: 20.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2023.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Результат оскарження 25.06.2024 Верховний Суд: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: 240/25334/23/25509/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А 
		про залишення позовної заяви без розгляду
		 
		19 грудня 2023 року м. Житомир справа № 240/25334/23
		категорія 109000000
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Липи В.А.,
		розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, за участю товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,
		 
		встановив:
		 
		Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати протокол від 31.08.2017 №4059 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
		- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6306, виданий 27.12.2018 Державною службою геології та надр України ТОВ "Софія-Біо".
		Ухвалою суду вказану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
		Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено керівнику Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави строк звернення до суду з адміністративним позовом.
		Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
		04.12.2023 до суду через систему "Електронний суд " від представника Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Обґрунтовуючи клопотання представник зазначив, що позовна заява керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області подана поза межами тримісячного строку. Вказує, що у прокурора була можливість звернутися до суду з даним позовом з 29.11.2022 (зміни підходів), однак, позовна заява подана лише 23.08.2023. Зауважує, що прокурором не обґрунтовано, що саме унеможливило перепред"явлення позову вказаної категорії раніше, зокрема в період з 29.11.2022 по березень 2023 року.
		11.12.2023 на електронну пошту суду від представника третьої особи ТОВ "Софія-Біо"-адвоката Леськова В.П. надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначив, що з оспорюваним протоколом ДКЗ від 31.08.2017 №4059 заступник прокурора Житомирської області Гребенюк Р.В. ознайомилась 07.11.2018, після отримання листа на запит прокуратури щодо надання доступу до документів, що стали підставою для погодження 25.10.2018 Житомирською облрадою надання спецдозволу. Вважає, що керівник Коростенської місцевої прокуратури Мамкута А.М. мав можливість з 07.11.2018 оспорити в суді даний протокол ДКЗ. При цьому, відмітив, що прокурор в межах справи №240/400/19 зверталася до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просила визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6306, виданий 27.12.2018 Державною службою геології та надр України ТОВ "Софія-Біо". У рішенні суду від 24.04.2019 у справі №240/400/19 зазначено, що в задоволенні вказаної заяви ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено. З окремим позовом щодо оскарження дозволу прокурор не звертався після 24.04.2019. Окрім того, представник третьої особи, стверджує, що позивач з позовною заявою щодо скасування спеціального дозволу на користування надрами №6306 міг звернутися до суду після 03.01.2019, оскільки наказ про надання дозволу був у загальному доступі в мережі інтернет. Поміж наведеного, відмітив, що прокурор звернувся до суду з пропуском тримісячного строку звернення до суду навіть від прийняття постанови ВС 29.11.2022 у справі №240/401/19.
		Представник позивача в судове засідання прибула, заперечувала проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначила, що позивач надавав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
		Представник Державної комісії України по запасах корисних копалин до суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
		Представник Державної служби геології та надр України у відзиві на позов просив розгляд справи здійснити без участі представника.
		Представник третьої особи "Софія-Біо" в судове засідання не прибув.
		Заслухавши представника позивача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд клопотань про залишення позовної заяви без розгляду в письмовому провадженні. 
		Розглянувши матеріали справи, що стосуються заявлених клопотань, суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
		Як зазначалося вище, ухвалою суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено керівнику Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави строк звернення до суду з адміністративним позовом. В клопотанні про поновлення строку звернення до суду керівник Коростенської окружної прокуратури посилався на зміну підходів до правозастосування в даних правовідносинах та відступ від висновків суду щодо відсутності повноважень у прокурора на звернення до суду з позовами у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, викладений у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19.
		Однак, з матеріалів справи встановлено, що заступник прокурора Житомирської області у 2019 році звертався до суду з позовом в межах адміністративної справи №240/400/19 , в якому просив: визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН У-17-335/1; визнати протиправним та скасувати протокол № 4059 від 31.08.2017 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1275 від 25.10.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 04.10.2018 № 19930/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Софія-Біо".
		Як встановлено з копій документів, наданих до суду представником третьої особи як додатків до клопотання про залишення без розгляду позову, прокурором в межах наведеної вище справи були подані заяви про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову, в яких поміж іншого просив визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6306, виданий 27.12.2018 Державною службою геології та надр України ТОВ "Софія-Біо", та в задоволенні яких ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено.
		Тобто, з огляду на вищенаведене та враховуючи вимоги ст.122 КАС України, керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави не був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №6306, виданого 27.12.2018 в межах строку, встановленого ст.122 КАС України, у 2019 році, або ж оскаржити рішення суду у справі №240/400/19 в частині відмови у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог.
		Крім того, дослідивши матеріали справи та клопотання, суд доходить висновку, що навіть у випадку обрахунку початку перебігу процесуального строку на звернення з даним позовом до суду з моменту зміни правової позиції щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду з вказаною категорією позовів, викладеної у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19, дана позовна заява всеодно подана до суду з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України трьохмісячного строку на звернення до суду, оскільки у такому випадку процесуальний строк для звернення з даним позовом до суду розпочався для позивача 30.11.2022 та, з урахуванням ч. 2 ст. 4 Європейської конвенції про обчислення строків, закінчився 28.02.2023. Водночас даний позов керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області подав до суду 24.08.2023, тобто з пропуском процесуального строку на звернення.
		Отже, в контексті встановленого, невизначена зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах, яка унеможливила перепред"явлення позовів вказаної категорії раніше, як стверджує прокурор, на думку суду, не є беззаперечними обставинами, які ускладнили можливість вчинення процесуальних дій прокурором у визначений законом строк, тобто звернення до суду в межах строку, передбаченого законом про скасування спеціального дозволу, в тому числі у 2019 році.
		Як вбачається зі змісту правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30 вересня 2021 у справі № 320/3307/21, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
		1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
		2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
		3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
		4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
		Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
		Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
		Також чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
		Отже, жодних інших обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій керівником Коростенської окружної прокуратури Житомирської області не наведено, як і не було надано жодного належного доказу існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Оцінивши доводи представника Державної комісії України по запасах корисних копалин та представника третьої особи ТОВ "Софія-Біо"-адвоката Леськова В.П. щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду неповажними та підстави поновлення позивачу строку звернення до суду, суд вважає, що викладений в ухвалі від 08 листопада 2023 року висновок про визнання поважними причини пропуску строку звернення був передчасним, інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними немає, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду та відповідно задоволення клопотань представників відповідача та третьої особи.
		Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		Клопотання представника Державної комісії України по запасах корисних копалин та представника третьої особи ТОВ "Софія-Біо"-адвоката Леськова В.П. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №240/25334/23 - задовольнити.
		Залишити без розгляду позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України , за участю третьої особи: ТОВ "Софія-Біо" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу.
		Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
		Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		 
		 
		Суддя В.А. Липа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...