Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/5099/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 27.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/128/241/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023020000000015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          Справа № 128/5099/23
		 
		 
		УХВАЛА
		21 грудня 2023 року                                 м. Вінниця
		 
		Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
		судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря ОСОБА_2 
		та учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань12.01.2023 № 22023020000000015, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		15.12.2023 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023 № 22023020000000015, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК України.
		Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 18.12.2023 по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
		У підготовчому судовому засіданні 21.12.2023 прокурор ОСОБА_3 просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також просив здійснити виклик в судове засідання свідків для їх допиту, згідно з наданою заявою.
		Крім того, прокурор в підготовчому судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що ризики, які стали підставою для встановлення міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшилися. Обвинувачений може переховуватись від суду (під час досудового розслідування ОСОБА_4 перебував у розшуку та був затриманий на виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки тривалий час перебував за межами області, у м. Львів, при цьому не користувався своїм мобільним телефоном); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (задля уникнення кримінальної відповідальності за скоєні злочини може впливати на свідків, які є його родичами та знайомими, учасниками створеного ОСОБА_4 телеграм каналу, за допомогою якого він здійснював протиправну діяльність); вчинити інше кримінальне правопорушення (під час дії в Україні правового режиму воєнного стану він схильний до вчинення злочинів проти основ національної безпеки або проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку). Тому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні 21.12.2023 зазначив, що дане кримінальне провадження можна призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також подав письмові заперечення щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив суду, що сторона захисту заперечує щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у клопотанні мають бути вказані нові обставини (ризики), за яких є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Оскільки взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки, вважає, що є підстави для часткового задоволення клопотання прокурора та обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з огляду на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 ; у вказаному житловому будинку ОСОБА_4 проживає разом із своєю сім`єю: дружиною ОСОБА_6 та дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 під час допиту у якості підозрюваного повністю визнав себе винним у вчиненому ним злочину та щиро розкаявся. Таким чином, сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, що є підставою для відмови у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 Законодавець надав суду право дискреції та визначення у конкретних випадках можливості визначення або невизначення розміру застави, та не забороняє визначити розмір застави у даному конкретному випадку під час розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 . Таким чином, у випадку, якщо суд дійде висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити заставу відповідно до вимог КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні 21.12.2023 у повному обсязі підтримав свого захисника. Також зазначив, що мети переховуватися у нього не було, він посварився зі своєю дружиною, був в емоційно збудженому стані, тому поїхав у місто Львів, забувши свій телефон вдома.
		Будь-яких інших клопотань від учасників судового провадження не надійшло.
		Заслухавши учасників судового провадження, оглянувши обвинувальний акт, дослідивши письмове клопотанн прокурора та письмові заперечення захисника, суд дійшов таких висновків.
		Дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому районному суду Вінницької області відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України. Підстав для закриття даного кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні.
		Тому суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню одноособово суддею.
		З урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження судовий розгляд даного кримінального провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 КПК України, відсутні. У судове засідання слід викликати учасників судового провадження та свідків, згідно зі списком, поданим прокурором.
		Частиною третьою статті 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. 
		Відповідно до положень, викладених в ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Частиною першою статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, а частиною другою статті 183 КПК України визначені випадки, коли може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
		Статтею 5Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод визначено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення. 
		Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).
		З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
		Так, у справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
		ЄСПЛ під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у демократичному суспільстві у значенні, передбаченому Конвенцією.
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2023 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід  тримання під вартою до 26 грудня 2023 року без визначення розміру застави, яка ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01.12.2023 була залишена без змін.
		Судом установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.
		Вирішуючи письмовеклопотання прокурорапро продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо обвинуваченого ОСОБА_4  суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та, відповідно до статті 176 КПК України, найбільш суворим запобіжним заходом.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Крім того, у справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Частиною шостою статті 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме: тримання під вартою.
		Так, суд враховує, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК України, розгляд кримінального провадження ще не розпочинався, тому обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків даного кримінального провадження. Також суд враховує, що на даний час в Україні діє воєнний стан.
		Таким чином, судом установлено, що існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбаченістаттею 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, враховуючи положення частини шостої статті 176 КПК України, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
		Стороною захисту не спростовано належними та допустимими доказами, що наведені прокурором ризики відпали.
		Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України,  не встановлено.
		У зв`язку із викладеним, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на шістдесят днів.
		Частиною першою статті 182 КПК України визначено, що можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
		Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно достатей 629-631цього Кодексу.
		Керуючись правилами частини п`ятої статті 182 та статтею 183 КПК України, суд вважає, що у даному випадку можливо визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 грн 00 коп., що є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 314-317, 372, 376 КПК України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023 № 22023020000000015, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК України, та провести його одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області в залі судових засідань о 12 год 20 хв 27 грудня 2023 року.
		У судове засідання викликати учасників судового провадження та свідків.
		 
		Письмове клопотання прокурора  задовольнити частково.
		Продовжити строк дії запобіжного заходу  тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК України, строком на шістдесят днів, тобто, до 18 лютого 2024 року включно.
		Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а саме: 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп., після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
		 
		У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками даного кримінального провадження,  не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		 
		Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
		Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4  в той же строк з моменту отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СУДДЯ         Юлія КАРПІНСЬКА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...