Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2069/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 20.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.11.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2069/23
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) 
		суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є. 
		секретар судового засідання Михайлова К.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 (прийняту суддею Левкут В.В., повне судове рішення складено 25.08.2023)
		щодо розгляду заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" про відстрочку виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі № 908/2069/23
		Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗОР" 
		Боржник: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 
		про стягнення 193800,00 грн. грошової заборгованості за договором про надання послуг №75/101-21/48-121-01-21-10306 від 24.05.2021
		ВСТАНОВИВ:
		1.Короткий зміст вимог. 
		 
		08.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про відстрочення виконання судового рішення (судового наказу) у справі № 908/2069/23 до зміни податкової адреси на підконтрольній Україні території.
		 
		2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
		 
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі № 908/2069/23 у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.
		 
		Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що заявником не надано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення (судового наказу) або роблять його неможливим, як то визначено статтею 331 ГПК України. Подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту утруднення або неможливості виконання судового наказу. Положення ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» розповсюджуються на тимчасово окуповані території України, які були окуповані починаючи з 19.02.2014 та до 24.02.2022, тобто не розповсюджуються на територію місця реєстрації юридичної особи Стягувача. Елементи державного регулювання господарських відносин сторін в результаті введення військового стану в Україні не створили для божника жодних перешкод або обмежень.
		 
		3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви боржника про відстрочення виконання судового наказу у справі до зміни податкової адреси на підконтрольній Україні території.
		 
		4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що Стягувач, ТОВ "ТЕНЗОР", згідно з відомостями з ЄДРПОУ, зареєстрований за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Лісова, 3 кв. 38, тобто, на тимчасово окупованій території.
		В умовах обмежень, передбачених ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Скаржнику, ВП "Запорізька АЕС", та Стягувачу, ТОВ "ТЕНЗОР" не дозволяється здійснення господарської діяльності, як окремим суб`єктам господарювання на тимчасово окупованій території, в тому числі і виконання зобов`язань.
		Усі суб`єкти господарювання, які знаходяться у Переліку, у тому числі тимчасово окуповані з 24.02.2022, мають вжити заходів з перереєстрації юридичних адрес на підконтрольну територію України для того, щоб продовжувати свою діяльність на законних підставах.
		Правовідносини Скаржника (Боржника) із Стягувачем, за умови їх знаходження на території, визначені частиною 1 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у рамках українського законодавчого поля можливі у разі зміни місцезнаходження на іншу територію України.
		ТОВ "ТЕНЗОР" на дату прийняття оскаржуваної ухвали не змінена реєстрація місця знаходження юридичної особи на іншу територію України, що унеможливлює виконання судового наказу по справі № 908/2069/23, виданого Господарським судом Запорізької області.
		Приймаючи оскаржувану ухвалу по справі, суд не врахував згоду Стягувача на відстрочення виконання у строк не більше 2 місяців та безпідставно відмовив Боржнику в повному обсязі у відстроченні виконання рішення (судового наказу).
		 
		5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Тензор" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що 12 вересня 2023 року проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, зокрема зміна місцезнаходження юридичної особи, що підтверджується наданим витягом. В результаті державної реєстрації відповідних змін місцезнаходження заявника (стягувача) у справі: м. Запоріжжя, Південне Шосе, буд. 57, офіс 36.
		Про зазначені обставини боржнику достовірно відомо, оскільки стягувачем було повідомлено боржника. Тобто, на сьогодні, обставини, на які посилався боржник у заяві на відстрочення виконання, а також у апеляційній скарзі, відпали.
		Під час розгляду відповідної апеляційної скарги просить врахувати, що боржник не здійснював жодних дій, спрямованих на виконання судового наказу в добровільному порядку, навіть після набуття судовим наказом законної сили. Так, боржнику достовірно відомо, що судовий наказ набув чинності 27 липня 2023 року, наразі судовий наказ залишається невиконаним, навіть незважаючи на те, що 12 вересня 2023 року проведена державна реєстрація змін до відомостей про стягувача боржник ухиляється від застосування заходів, необхідних для виконання судового наказу.
		Також у поясненнях наведено прохання здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Тензор".
		 
		6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.11.2023 о 16:00 год.
		В судовому засіданні 30.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		7. Встановлені судом обставини справи.
		 
		Господарським судом Запорізької області задоволено заяву про видачу судового наказу, 29.06.2023 видано судовий наказ в порядку наказного провадження, яким наказано стягнути з боржника державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь стягувача товариства з обмеженою відповідальністю ТЕНЗОР (вул. Лісова, буд. 3, кв. 38, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; адреса для листування в рамках провадження: вул. Амосова, буд. 11-А, кв. 16, м.Харків, 61171 (представник адвокат Барчук А.В.); ідентифікаційний код 30956420) 193800,00 грн. (сто дев`яносто три тисячі вісімсот грн. 00 коп.) основного боргу та 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім грн. 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.
		08.08.2023 до господарського суду надійшла заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про відстрочення виконання судового рішення (судового наказу) у справі № 908/2069/23.
		Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання судового наказу боржник посилається на те, що в умовах обмеження, передбаченого ч. 1 ст. 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, боржнику, відокремленому підрозділу Запорізька АЕС, та стягувачу, ТОВ "ТЕНЗОР" не дозволяється здійснення відповідної господарської діяльності, як окремим суб`єктам господарювання на тимчасово окупованій території. Вважає, що правовідносини боржника із стягувачем, за умов їх знаходження на окупованій території, визначені частиною 1 статті 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України і в рамках українського законодавчого поля можливі у разі зміни місцезнаходження на іншу територію України.
		Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.
		 
		8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
		 
		За положеннями ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
		Відповідно до ч. 1 ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
		Згідно ч.ч. 1-4 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
		Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7 ст. 331 ГПК України).
		Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
		Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
		У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
		Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
		Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
		Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
		Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
		Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
		Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.
		Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обидва підприємства опинилися у непростих умовах, які рівною мірою торкнулися і заявника, і боржника, як суб`єктів господарювання, що здійснювали свою діяльність на одній території.
		Крім того, суд зазначає, що Національним банком України прийнято постанову № 18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (з наступними змінами та доповненнями), якою з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в умовах воєнного стану визначено, що: банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою; безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень. Отже, воєнний стан не створив жодних обставин, які об`єктивно унеможливлюють здійснення розрахунків за діючими між сторонами договорами з використанням банківської системи.
		Як вбачається з пояснень стягувача, банківське обслуговування заявника здійснюється згідно із діючим законодавством України державним банком АТ "Ощадбанк", поточний рахунок відкрито у філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", видаткові операції не зупинялися.
		Воєнний стан на території України не означає, що боржник не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Боржник також не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.
		Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість триває значний час та її погашення боржником не здійснюється. Зважаючи на тривалий строк існування заборгованості, боржнику було надано достатньо часу для її погашення, додаткове збільшення такого періоду для погашення боргу є немотивованим з боку суду.
		Оцінивши доводи боржника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення. 
		Також, суд враховує, що з 12.09.2023 змінено місцезнаходження стягувача на територію підконтрольну Україні -м.Запоріжжя.
		 
		9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
		 
		10. Судові витрати.
		 
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі № 908/2069/23 залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2023 у справі № 908/2069/23 залишити без змін.
		Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
		 
		Повне судове рішення складено 19.12.2023
		Головуючий суддя Л.А. Коваль
		 
		Суддя В.Ф. Мороз 
		 
		Суддя А.Є. Чередко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...